СПРАВА КРИМСЬКИХ МЕРІВ: ЕТАП ТРЕТІЙ

Головним доповідачем на виїзному засіданні комітету ВР України з боротьби з корупцією й організованою злочинністю, яке пройшло в Криму, була заступник генпрокурора України Тетяна Корнякова. І незважаючи на те, що її доповідь значно доповнили й розширили звіти всіх силових відомств, засідання було, по суті, продовженням гучної «справи кримських мерів», хоча йшлося, звісно ж, не лише про неї. І яким же виявився її третій етап?

Перебуваючи під арештом, алуштинський мер Олексій Нечаєв оголосив голодування й вимагав доставити його до суду. Водночас Печерський райсуд Києва, котрий раніше дав санкцію на арешт Нечаєва, ухвалив рішення звільнити його з-під варти. Нагадаємо, останній знаходиться в ІТУ сімферопольської міліції, йому висунули обвинувачення за статтею КК, яка передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом службової підробки. Йшлося про суму в 1,8 млн. грн. Генпрокуратура подала апеляцію на це рішення, і поки що Нечаєв та інші мери «сидять».

Т.Корнякова повідомила парламентаріїв: жодна з 33 кримінальних справ, порушених у Криму, не закрита, ведеться слідство. Кілька справ порушено додатково. Міський голова Ялти Сергій Брайко, щодо якого порушено кримінальну справу за зловживання службовим становищем, яке спричинило важкі наслідки, приступивши нинішнього тижня до роботи після відпустки, звинуватив Генпрокуратуру в дестабілізації ситуації в місті.

Засідання антикорупційного комітету ВР України проходило в Сімферополі в екстремальних умовах. За кілька днів до цього народний депутат України Леонід Грач, котрий очолював робочу групу комітету й уявляв собі засідання як публічну екзекуцію кримських керівників, кілька разів оголосив по телебаченню, що всі бажаючі можуть прийти послухати цей спектакль. Володимиру довелося навіть змінити місце проведення засідання й запровадити пропускну систему. Попри це, натовп жадаючих помститися «антинародному режиму» взяв в облогу ворота клубу МВС, де зібралися депутати.

На самому засіданні змагалися дві групи політиків: Леонід Грач звинувачував місцеву владу Криму в потуранні корупції. Інша група, зокрема, депутати ВР Криму Ільмі Умеров і Сергій Шувайніков, звинувачували самого Леоніда Грача в тому, що більшість корупційних діянь припадають на період від 1998 до 2002 року, коли він сам очолював Верховну Раду. Більше того, Л.Грача звинувачували не лише в тому, що він перетворив засідання на свою піар-компанію, а й у причетності до незаконного виділення землі різним комерційним структурам.

Комітет відзначив у своєму рішенні, що «захист конституційних прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави належним чином не забезпечується»: злочинність за рік зросла на 5,8 відсотка, зокрема кількість тяжких і особливо тяжких злочинів — на 5,7, розбійних нападів фіксується на 7 відсотків більше. Із 25 організованих злочинних груп лише одну виявлено працівниками спецпідрозділу ГУ МВС із боротьби з ОЗГ.

Діяльність злочинних груп, особливо в сфері економіки, у Криму активізується. Як підкреслив Володимир Стретович, найчастіше предметом злочинних зазіхань сьогодні стає кримська земля. За словами Тетяни Корнякової, ціна сотки кримської землі на чорному ринку досягає 5—10 тисяч доларів, які йдуть у кишені керівникам місцевої влади, бо аукціони з продажу землі в Криму взагалі не проводилися.

Відповідаючи на запитання кореспондента «Дзеркала тижня», Володимир Стретович сказав, що не сподівається на значне зниження корупції. Він зауважив: навіть якщо за рішенням комітету буде проведено «інвентаризацію всіх земель від Фороса до Судака й далі», що, поза сумнівом, дасть підстави порушити ще нові сотні кримінальних справ проти корумпованих мерів на місцях, то й це будуть лише окремі штрихи. Загальна ситуація навряд чи зміниться, оскільки не усунуто причини корупції — недоліки законодавства та приклад вищих посадових осіб України. Як сказав член комітету Григорій Омельченко: «Риба тухне з голови, але чистять її з хвоста».