Рішення Євросуду — в життя

Верховна Рада ухвалила закон про виконання рішень та використання практики Європейського суду з прав людини. За це рішення проголосували 292 народних депутати з 400.

У законі пропонується врегулювати правовідносини, що виникають у зв’язку з зобов’язанням держави виконувати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини й основних свобод та протоколів до неї. Окрім того — з необхідністю впровадження в українське судочинство й адміністративну практику європейських стандартів прав людини з метою створення умов для зменшення кількості заяв, поданих до Європейського суду.

Закон визначає такі терміни як «орган представництва» — орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Євросуді, «орган виконання» — орган, відповідальний за виконання рішень Євросуду. «Стягувач» — це або заявник, на користь якого Євросудом винесено рішення, або особа, з якою досягнуто дружнє врегулювання (її представник або правонаступник). Окрім того, стягувач — це особа або група осіб, на користь яких рішення Європейського суду визначило обов’язок України в міждержавній справі.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини й основних свобод, рішення Євросуду є обов’язковим для виконання на всій території України. Відповідно до законопроекту, виконання рішення Європейського суду здійснюється за рахунок державного бюджету України. Кошти на фінансування витрат на виконання рішень Європейського суду визначаються окремою бюджетною програмою в законі України про держбюджет на відповідний рік. Протягом трьох днів із моменту одержання повідомлення про набрання чинності рішення Європейського суду, орган представництва має підготувати та надіслати для публікації в газетах «Урядовий кур’єр» і «Голос України» стислий виклад рішень Європейського суду українською мовою. Протягом трьох днів орган представництва надсилає стислий виклад рішення стягувачу, уповноваженому Верховної Ради з прав людини, держорганам, посадовим особам та іншим суб’єктам, безпосередньо причетним до справи, стосовно якої встановлено рішення Євросуду.

Держава забезпечує переклад і публікацію повних текстів рішень Європейського суду українською мовою у спеціальних виданнях.

Закон встановлює, що протягом трьох днів від дня одержання повідомлення суду про набрання чинності його рішення орган представництва надсилає стягувачу повідомлення з роз’ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, у якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунку для перерахування коштів.

Стягувач надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини рішення Європейського суду. Державна виконавча служба протягом трьох днів із моменту одержання відповідних документів відкриває виконавче провадження. Виплата відшкодування має бути зроблена у тримісячний термін із моменту набрання чинності рішення Європейського суду.

Заходи індивідуального характеру вживаються додатково до виплати відшкодування з метою забезпечити поновлення порушених прав стягувача. Заходами індивідуального характеру, відповідно до законопроекту, є поновлення, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення конвенції, а також заходи крім відшкодування, передбачені в рішенні суду про дружнє врегулювання питання. Ці заходи вживаються з метою забезпечення дотримання державою положень конвенції, порушення яких установлене рішенням Європейського суду, з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, що лежать в основі виявленого судом порушення. Ще одне завдання — усунути виявлені в такий спосіб підстави для надходження до суду заяв проти України в зв’язку з проблемою, що вже була предметом розгляду в суді.

У разі невиконання або неналежного виконання рішення Європейського суду винні службові особи несуть адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність, передбачену законами України. Суди України мають застосовувати під час розгляду справ конвенцію про захист прав людини та основних свобод, а також практику Європейського суду як джерела права.

Орган представництва здійснює юридичну експертизу всіх законопроектів, а також законність тих нормативних актів, на які поширюється вимога державної реєстрації на предмет відповідності Конвенції. За результатами готується спеціальний висновок, при цьому нездійснення такої перевірки або наявність висновку про невідповідність законопроекту чи підзаконного акта вимогам конвенції є підставою для призупинення подальшого розгляду законопроекту або для відмови в державній реєстрації відповідного підзаконного акта.

Вивчення конвенції і практики Європейського суду є обов’язковим елементом для одержання диплома про вищу освіту в галузі права. У разі необхідності – в політичній та управлінській галузях, а також для складання кваліфікаційних іспитів для суддів, адвокатів, нотаріусів.