«Позитивний ефект»

Тема отруєння Віктора Ющенка напередодні парламентських виборів в Україні стала як ніколи актуальною. Черговий виток почався заявою Віктора Ющенка британській газеті The Times, у якій глава дер­жави рішуче обвинуватив Росію, яка не хоче співпрацювати з Україною в розслідуванні отруєння президента. «Росія відмовляється співпрацювати, навіть незважаючи на особисту домовленість В.Ющенка з президентом Росії Володимиром Путіним», — процитувала українського президента британська газета The Times.

«Росія виявилася єдиною країною, яка відмовилася ознайомити українських слідчих з екземплярами діоксину, виготовлюваного у країні. Три лабораторії у світі виготовляють діоксин із цією формулою, легко знайти потрібний штам, тут немає жодних чарів. Дві лабораторії вже забезпечили слідство потрібним матеріалом, затримка лише за російською стороною, все це дуже обмежує слідчі дії», — заявив В.Ющенко. Пізніше він традиційно заінтригував спільноту, повідомивши їй про роль ряду українських політиків у цьо­му злочині. «Я думаю, ви будете свідками вражаючих для вас прикладів ролі та місії багатьох політиків, у тому числі й українських, у моєму отруєнні», — пообіцяв він журналістам у Дніпропетровську, додавши, що про це розкажуть слідчі по завершенні розслідування. «Сьогодні слідство перебуває у фінальній частині», — переконаний президент.

Відповідаючи на запитання, чи вважає він, що Росія винна в його отруєнні, В.Ющенко сказав: «Якщо я відповім на це запитання, слідству більше нічим буде займатися. Потрібно опитати людей, безпосередньо причетних до цієї справи».

Реакція російської сторони не забарилася. Генеральна прокуратура РФ стисло повідомила, що одержала звернення української сторони з проханням допомогти у розслідуванні справи про отруєння президента України Віктора Ющенка і що Україна отримає відповідь у встановлений законодавством термін. Мовляв, чекайте на відповідь.

Потім виступив заступник голови секретаріату президента України Олександр Чалий. Він запевнив громадськість у тому, що заява глави Української дер­жави була спрямована не на обвинувачення Російської Феде­рації. «Метою заяви було привернути увагу офіційних осіб Ро­сійської Федерації до питання, яке є чутливим для довіри в наших двосторонніх відносинах», — сказав він. Більше того, О.Ча­лий навіть знайшов позитивний момент в усьому, що відбувається. Виявляється, привселюдна заява В.Ющенка щодо отруєння мала «дуже позитивний ефект». «Тобто президент України зробив заяву вчасно, і вона досягла свого позитивного результату», — переконаний О.Чалий.

Що стосується заяви посла Росії в Україні В.Черномирдіна, який стверджував, що до РФ «ніхто не звертався» по допомогу в розслідуванні цієї справи. «Нам її навіщо розслідувати? Розбирайтеся в себе! Все вам хтось заважає», — заявив дипломат. Коментуючи реакцію посла Росії в Україні, О.Чалий висловив позицію президента в цьому контексті. «Ми виходимо з того, що Віктор Степанович зробив заяви, які свідчать про його некомпетентність у сфері чутливих відносин між Україною та Російською Федерацією. Його заява мала емоційний, недипломатичний характер, і вона порушує стабільні норми дипломатичної етики», — сказав
О.Чалий.

За його словами, президент України переконаний, що заяви В.Черномирдіна є його одноосібною точкою зору, яка жодним чином не означає офіційну позицію Російської Федерації. О.Чалий підкреслив, що вперше президент України звернувся з проханням надати правову допомогу Україні в розслідуванні справи про його отруєння, коли був кандидатом у президенти, особисто до глави Російської Федерації 22 грудня 2006 року, під час переговорів у форматі роботи першого засідання україно-російської міждержавної комісії. За словами О.Чалого, в цілому українська сторона надіслала російській стороні шість відповідних клопотань із проханням надати правову допомогу.

У заяві прес-служби Генпро­куратури України йдеться: «Генпрокуратура у грудні 2006 року подала до Генпрокуратури РФ звернення про надання зразків діоксину. Сьогодні Генпроку­ратурою України отримана згода від правоохоронних органів Російської Федерації на їх дослідження». Проте в ГПУ вважають, що «практика обміну службовою інформацією між правоохоронними органами різних країн є повсякденним відпрацьованим правовим механізмом». «Зокрема, таке співробітництво відбувається між Генпроку­ратурами України та Російської Федерації у справі розслідування отруєння президента Віктора Ющенка». Ось така неспішна співпраця обох високих сторін.

ГПУ авторитетно закликає не політизувати питання розслідування цієї кримінальної справи, а також запевняє, що про результати досудового слідства громадськість повідомлять. Хто б сумнівався.