Лабораторна робота

Створена півроку тому міжвідомча комісія з антирейдерства активно включилася у вирішення корпоративних конфліктів, і це добре. Але, як свідчать документи, ця сама комісія робить дуже добру справу, використовуючи методи... самих же рейдерів. І тепер можна з певністю припустити, що доля кожного конфлікту власників залежатиме від того, хто швидше встигне поскаржитися комісії. Або хто це зробить ефективніше (крий боже, ми навіть думки про хабарництво в такому шанованому органі не мали). Адже, по суті, у корпоративному конфлікті позиції кожної зі сторін практично рівні. І методи — судові рішення, призначення-усунення директорів, масована охорона офісів — теж дуже схожі. Річ лише в тому, куди хитнуться шальки терезів, які ще в часи давніх греків давали потримати в руках органам юстиції, котрі завжди погано бачать.

Показовою в роботі шановної міжвідомчої комісії стала справа багатостраждального дніпропетровського підприємства «Дніпрофарм», яке вже кілька років поспіль переходить із рук у руки і ніяк не може налагодити стабільне виробництво так потрібних регіону медпрепаратів. А тепер, якщо правда буде на боці тих, ким сьогодні опікується антирейдерська комісія, може й зовсім поміняти кваліфікацію на... девелоперську компанію. І забудувати свою територію ще кількома хмарочосами для небідних дніпропетровців. Але про все своєю чергою.

У середині березня в дніпропетровську обладміністрацію надійшов досить цікавий документ, підписаний керівником держкомісії з цінних паперів і фондового ринку та секретарем тієї самої антирейдерської комісії. У цьому документі органам влади прямо даються доручення «розібратися» із суддями дніпропетровських судів, які відстояли права місцевих власників «Дніпрофарму», а головне, забезпечити виконання рішень інших судів (столичних Печерського і Деснянського), що зобов’язали очистити територію «Дніпрофарму» від самого «Дніпрофарму» й осіб, котрі не мають стосунку до маловідомої київської компанії, що дивом виявилася власником усього майна заводу. Зокрема, органам державної влади пропонують перевірити роботу виконавчої служби Жовтневого району Дніпропетровська, котра виконувала рішення судів місцевої юрисдикції. Далі — страшніше. Відчувши свої можливості, комісія напряму дає вказівки провести слідчі дії проти нинішнього керівництва заводу із залученням правоохоронних органів і прямо вказує на необхідність шукати будь-які можливі зачіпки для порушення кримінальної справи та усунення керівництва підприємства. Крім того, владі області дається пряма вказівка (дослівно: з метою притягнення суддів до відповідальності) «розібратися» із суддями Жовтневого райсуду Дніпропетровська, котрі ухвалювали законні рішення не на користь київських рейдерів. І тільки в останньому пункті київська комісія рекомендує владі Дніпропетровська забезпечити київським рейдерам безперешкодний доступ до підприємства, але зі скромним уточненням... «у разі дійсності рішення Деснянського райсуду м. Києва». Тобто в правоті київських заявників певності ніхто не має — просто хочеться допомогти своїм.

Наше журналістське мінірозслідування дало несподівані результати. Як повідомив нас один із членів комісії, попросивши не називати його імені, таке рішення на користь київських власників «Дніпрофарму» було ухвалене тому, що вони... перші звернулися із заявою про захоплення підприємства його колишніми власниками і супроводили свою заяву додатковими аргументами. Скільки було таких аргументів і в якому вигляді, у комісії не уточнили. Прикро, що в умовах активної PR-кампанії проти горезвісних «рейдерів» ніхто не захотів розбиратися в суті проблеми, і з дивовижною для нашої державної машини швидкістю «на гора» було видано документ, який ні багато ні мало (як 1937-го) рекомендує прокуратурі розібратися із суддями, «склепати» справу проти керівництва підприємства і не зважати на рішення не «своїх» судів. І вже зовсім забракло комісії часу для вивчення реального стану справ на підприємстві. Чи хоча б поїздки на сам завод. Проте було достатньо просто переговорити з кількома сотнями працівників «Дніпрофарму», щоб членам «антирейдерської» комісії, котрі підписали таке рішення, стало соромно.