Кого зіпсувало земельне питання?

Поділитися
Показова «епопея» з гречкою, дефіцит інших круп’яних, овочевих та інших культур на внутрішньому ринку спонукає уважніше придивитися до процесів, які відбуваються у вітчизняному аграрному бізнесі.

Показова «епопея» з гречкою, дефіцит інших круп’яних, овочевих та інших культур на внутрішньому ринку спонукає уважніше придивитися до процесів, які відбуваються у вітчизняному аграрному бізнесі. Чому наша держава змушена завози­ти з-за кордону продовольство, яке раніше ми вирощували самі?

Незавершеність земельної реформи загострила суперництво за землі пайовиків між вертикальними агрохолдингами з одного боку та середніми і дрібними сільгосппідприємствами - з іншого. Надто вже в них різне, щоб не сказати протилежне, ставлення до аграрного бізнесу. Перші, орендуючи величезні (у сотні тисяч гектарів) площі сільгоспземель, вирощують обмежену кількість сільгоспкультур (зерно, соняшник, сою) і чітко орієнтуються на вивезення продукції, визначаючи експорт­ний потенціал країни. Підходи, що практикуються - «посіяв - зібрав - вивіз», - не передбачають особливої турботи про соціальний розвиток сіл, створення додаткових робочих місць, так необхідних на селі.

Середні та малі сільгосп­підприємства, зорієнтовані на зовнішній ринок і розвиток сільської інфраструктури,
могли б більшою мірою закривати проломи, залишені латифундистами, якби напередодні кінцевої фази земельної реформи не почали рости, як гриби після дощу, комерційні структури сільськогосподарського напряму, які не проявляють себе ні в експорті, ні в розвитку внутрішнього аграрного ринку. Не маючи матеріально-технічної бази і навіть не намагаючись її створити, вони лише імітують аграрне виробництво. Здійснювана ними оренда земельних ділянок у селян-пайовиків - лише спосіб застовпити за собою землю. З тим, щоб у годину «Х» отримати переважне право для викупу її в селян. Ситуація, коли заїжджі комерсанти й самі землі не обробляють, і іншим не дають, посилаючись на те, що не спливли строки укладених орендних договорів, викликає невдоволення і селян, яким не байдуже, як поводяться з їхніми паями, і місцевих керівників, від яких «верхи» справедливо вимагають, щоб усі землі сільгосппризначення були в обігу і давали віддачу.

У Брусилівському районі Житомирської області жорсткі умови зони Полісся, де виведені з обігу землі особливо швидко заростають бур’янами і чагарниками, спонукали селян до активних дій. За останній час тут було введено в обіг 4 тис. га, які не використовувалися впродовж кількох років. Найскладнішими в цій роботі, яка триває й нині, виявилися не технічні питання, а пов’язані з наведенням порядку у використанні селянських наділів, передачею їх у руки орендарів, які показують найкращі результати роботи. Цей процес відбувався б швидше й ефективніше, сприяючи зміцненню продовольчої безпеки держави, якби в тих, хто вирощував на селянських наділах бур’яни, не знаходилися високопоставлені покровителі.

З хворої голови на здорову

Події, які згодом збурили Брусилівський район, розпочалися влітку 2009 року. Тоді керівництво району та селяни-пайовики примудрилися піддатися на обіцянки приїжджих і передати кілька тисяч гектарів землі в оренду філії СТОВ «Комінтернівська птахофабрика». Приїжджі (з с. Первомайське Одеської області) від самого початку повелися дивно. У місцевій філії підприємства не виявилося ні сільгосптехніки, ні іншого майна, необхідного для господарювання на землі. Не спостерігалося й прагнення його придбати. Зазначеному стану матеріально-технічної бази відповідали й результати роботи на землі.

У свій перший сільгоспсезон приїжджі спробували хоч щось зробити з отриманою землею. Але з посівною спізнилися настільки, що згодом збирати врожай не було з чого. Потім приїжджі ухвалили несподіване рішення: у 2010 р. всі орендовані землі залишити незасіяними. Зарослі поля, крім того що «прогуляли», не давши ніякої віддачі, стали розсадниками бур’янів для полів сусідніх господарств. Селяни-пайовики обурилися і почали вимагати від місцевого керівництва вжити заходів. Тим паче що орендарі геть «забули», що, згідно з договорами, слід вчасно розраховуватися за оренду.

Спроб поставити недобро­совісних орендарів на місце було чимало. Працівники райвідділу Держкомзему неодноразово складали акти, розпорядження, фіксуючи, що орендована СТОВ «Комінтернівська птахофабрика» земля «не обробляється, поросла бур’янами».

У Нових Озерянах селяни-пайовики чотири рази збиралися на збори, щоб обговорити при районних керівниках і представниках орендарів ситуацію, що склалася. Чого тільки не пропонували орендарям, до діяльності яких у більшості селян були великі претензії! Добровільно розірвати договори, укласти угоду про спільну діяльність із місцевими сільгосп­під­приємствами, в яких є і техніка, і досвідчені фахівці... Усе було даремно.

Орендарі СТОВ «Комінтер­нівська птахофабрика» стояли на своєму. Мовляв, ми уклали орендні договори на п’ять років, і весь цей час розпоряджатимемося землею. На останніх зборах селян представники комінтернівського СТОВ, напевно, для того, щоб хоч якось піддобрити новоозерянців, просто на вулиці встановили столик і почали виплачувати людям довгоочікувану орендну плату. Але це не заспокоїло селян, більшості яких було не однаково, як обходяться з їхніми наділами і наскільки пунктуально розраховуються з їх власниками.

Прокурорський госпрозрахунок

193 жителі села не повірили черговим обіцянкам і вирішили розірвати договори з приїжджими комерсантами, які не мають у їхньому районі ні кола ні двора, ні бажання щось придбати та укласти угоду з місцевим ПП «Україна». Селяни звернулися до суду. Тим часом нові орендарі заходилися впорядковувати запущені ділянки, засіяли їх, почали доглядати за посівами.

Слід сказати, що між селянами, які вибрали різних орендарів, конфлікту не виникло. Кожен зробив свій вибір. І раптом, ніби грім серед ясного неба, район облетіла звістка: райпрокуратура порушила кримінальну справу. Не проти заїжджих комерсантів, які понад два роки знущалися з землі та здорового глузду. Обвинувачення висунуто на адресу керівництва ПП «Україна», яке, по суті, повернуло землю в сільгоспобіг.

Зазвичай такі господарські спори прагнуть вирішити шляхом переговорів сторін. Якщо ж у судовому порядку, то шляхом розгляду цивільних позовів. Але в повідомленні для DT.UA прокурор Брусилівського району Віталій Мякішев підтвердив: за заявами керівництва комерційних структур, котрі втратили частину орендованої ними землі, договірний строк використання якої ще не закінчився, порушено кримінальну справу. За двома статтями Кримінального кодексу (197 і 364 ч. 2). Таким чином, керівництву ПП «Україна» висунуто обвинувачення у зловживанні службовим становищем і самозахопленні землі.

У кримінальній справі, порушеній у Брусилові, насторожує багато що. Легкість, з якою працівники райпрокуратури повірили заявам «скривджених» орендарів, а також ігнорування думки керівників і фахівців району. Показово, що в підготовці матеріалів до акта обстеження, який передував порушенню кримінальної справи, крім інспектора райвідділу Держкомзему Марії Заїки, брали участь працівники райпрокуратури та представники заявника. З цим документом представників іншої сторони не ознайомили. Акт, що ліг в основу кримінальної справи, бачили тільки окремі особи. Одному з авторів цих рядків у районному земельному відомстві його теж не показали, посилаючись на те, що він існує в єдиному примірнику і його для чогось терміново відправили в обласний центр.

Проте деякі відомості з «засекреченого» документа просочилися. Стало відомо, що керівництво ПП «Україна», зусиллями якого сотні гектарів землі нинішнього року повернуто в обіг, завдало шкоди в сумі 300 тис. грн. Цифра, переконані юристи, не випадкова. Саме такий розмір збитку передбачає особливо сувору кримінальну відповідальність. Та тільки з’явитися така жахлива цифра могла лише в чиїйсь уяві. Насправді аргументів, які свідчать про її реальність, немає. Якби філія СТОВ «Комінтернівська птахофабрика» та його партнер по бізнесу в ході співробітництва з власниками землі хоча б під час одного сезону виростили пристойний урожай і отримали хороший дохід - була б хоч якась зачіпка для нарахування збитку. Та коли орендованих ділянок сільгоспкультурами навіть не засівали, про яку завдану шкоду від переходу землі в інші руки можна вести мову? Нуль, він і є нуль, хоч би на яку вагому цифру його множили. Логічніше було б висунути претензії тим, хто, не обробляючи землі, завдає цілком реального збитку економіці.

Земля не обдурить

- Усе це дивно і, признатися, страшно, - каже директор ПП «Україна» Галина Симячко. - Ми ні від кого не ховалися, вводили запущені землі в обіг відкрито, на основі договорів, укладених із власниками паїв, з дозволу районної влади. А відновлювати запущені землі було непросто. Для знищення бур’янів довелося використовувати спеціальний потужний агрегат, перед оранням грунту проводити додаткову агротехнічну операцію. Нашим механізаторам і фахівцям доводилося ночувати в полі, щоб вчасно підготувати землю до посіву. І от за все це маємо «заохочення» - кримінальну справу, необхідність замість вирішення господарських справ постійно спілкуватися зі слідчим.

Голова Брусилівської РДА Василь Шпакович у розмові з кореспондентом DT.UA не приховував, що дії райпрокуратури викликають у нього здивування. Перерозподіл земель між орендарями відбувається з ініціативи селян-пайовиків. Людям порекомендували найбільш успішного орендаря. ПП «Україна», за словами голови РДА, не тільки вирощує найбільші в районі врожаї зерна та інших сільгоспкультур, а й успішно розвиває тваринництво, займаючись відновленням земель, вводить в обіг додаткові ділянки. Використання земельних паїв новоозерян допоможе реалізувати перспективне починання.

Генеральний директор СТОВ «Комінтернівська птахофабрика» Володимир Печевал вважає, що позиція очолюваного ним підприємства, як орендаря, непорушна. Орендні договори, сказав він кореспонденту DT.UA, укладено на п’ять років. І ніхто не має права в односторонньому порядку розривати їх. «Посіяв, не посіяв - кому яке діло?» - вважає гендиректор. - Та й узагалі, хіба можна вести мову про якісь строки сівби, прийоми обробітку землі, коли відбуваються самозахоплення? Причому з допомогою працівників РДА». Проте Володимир Іванович визнав, що своєї сільгосптехніки Брусилівська філія сільгосппідприємства не має (користується орендованою), а торік орендованих земель не тільки у Брусилівському районі, а й по всій Житомирській області підприємство не засівало.

Селяни-пайовики Валентина Заболотна, Антоніна Шевчук, чоловіки Іван і Галина Назаренко і ряд інших пояснили своє бажання змінити заїжджого орендаря на місцевого просто: стало шкода необроблюваної землі, та й орендну плату виплачували нерегулярно. Є орендодавці, в яких не така однозначна думка, вони сподіваються, що й колишні хазяї, можливо, здобудуть уроки.

Усі, кого зацікавлять істинні причини виниклого конфлікту, можуть запросто переконатися в тому, хто як займається господарством. Адже люди можуть казати різне, а земля не обдурить. Побачене вразило контрастами. Поля, які цього року відійшли ПП «Україна», були доглянуті, зеленіли сходами. Ну а що з тими, що залишилися в старих хазяїв? Одне поле було засіяно кукурудзою, яка ще не зійшла, та й чи зійде взагалі - невідомо. На інше посівний агрегат щойно зайшов. На календарі було 02.06.2011 р. На врожай від насіння, кинутого в суху землю, та ще й з великим запізненням, надій мало. В агротехнічному сенсі така сівба - марне витрачання праці та засобів. Судячи з усього, така маніпуляція потрібна для чергового акта окозамилювання. Мовляв, із використанням землі все в ажурі - ділянки засіяно. Ми добросовісні орендарі, але нас «затискає» місцеве начальство. Але навіть таку показуху до кінця не доведено. Певне, стався збій. Біля самого села «красувалося» поле з брендом, який уже впізнавали місцеві жителі - щільною стіною бур’янів і чагарників. Залишили як зразок? Чи як принаду? Щоб хтось з особливо низьким порогом чутливості не витримав і заходився рятувати землю… Тут його й «прищучать». І завданий збиток підрахують.

Р.S. Велика група селян з Нових Озерян спрямувала відкрите звернення до президента України з проханням захистити їхні права як власників земельних наділів. Автори звернення, зокрема, осуджують дії районної та обласної прокуратури, які «почали переслідувати керівництво сільгосп­підприємства ПП «Україна», що відновило використання землі відповідно до її цільового призначення». Осуджуються також «необ’єктивні заяви прокурора Житомирської області Миколи Франтовського», який, «усупереч очевидним фактам, порушуючи свої визначені законом обов’язки, став на захист комерційних інтересів» впливових орендарів. Заявники сподіваються, що глава держави прислухається до голосу селян і захистить їхні права.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі