Інструкція з боротьби із чиновниками

Поділитися
Навіть теоретично важко уявити, щоб ця невеличка книжечка — «Буквар скаржника» з’явилася у країнах розвиненої демократії...

Навіть теоретично важко уявити, щоб ця невеличка книжечка — «Буквар скаржника» з’явилася у країнах розвиненої демократії. Вона могла з’явитися тільки на пострадянському просторі, зокрема в Україні, як відповідь на виклик сьогодення.

Бо ж як має бути (і так є в цивілізованому світі): головне для публічної адміністрації, яку представляють чиновники різних рівнів, — бути приязною. Приязною до громадян, які платять податки і мають право очікувати ретельного, ввічливого та без зволікання розгляду своїх заяв чи скарг. Приязною до підприємців, котрі теж платять податки й хочуть від держави справедливості. Приязною до недержавних організацій, які акумулюють суспільні інтереси і хочуть бути рівноправними партнерами органів влади. Нова філософія держави розглядає дер­жаву як надавача послуг, а громадян бачить не як прохачів, відвідувачів, зацікавлених осіб, а як клієнтів. Тут велику роль відіграє усвідомлення громадянами своїх конституційних прав, якими вони повинні керуватися спілкуючись з органами влади.

Таку чудову перспективу (аж сльозу пустити хочеться) мені змалювали в головному управлінні Державної служби України у Полтавській області.

А як насправді? Нерідко чиновник (у пенсійному фонді, райдержадміністрації чи в суді) ставиться до заявника мов до надокучливої мухи, демонструє свою зневагу й, замість виконати те, за що від нас, платників податків, отримує зарплатню, не приховує бажання «відфутболити».

Як же діяти в такій ситуації? Як простій людині протистояти чиновницькій раті, озброєній десятками способів бюрократичної тяганини?

Про це — у практичному пораднику «Буквар скаржника», який видала громадська правозахисна організація «Полтавський обласний медіа-клуб» у рамках проекту «Протидія корупції в судах та при виконанні судових рішень у Полтавській області». Книжечка написана доволі дотепно, бо без гумору в такій серйозній справі, як боротьба з чиновником, не обійтися.

Ось, наприклад, лише деякі правила-рекомендації: не бійтеся й не принижуйтеся; не давайте чиновникові нудьгувати; не піддавайтеся емоціям; використовуйте суперництво чиновників; міцно тримайтеся за статтю закону; не давайте чиновникові забути про вашу справу; не поспішайте звертатися до суду...

Гадаю, читачам буде цікаво дізнатися, чого боїться чиновник:

1. «Поганої» статистики. Якщо ви зіпсуєте чиновникові статистику своїми скаргами, та ще й підтриманими зверненнями ваших колег, щирих заступників, громадськості, професійних спілок, преси (кожен хай пише окреме звернення), то це — незаперечний доказ його поганої роботи, який неможливо приховати (не даремно ж ви все реєстрували у двох примірниках).

2. Розумних скарг «нагору». Бо розумна скарга — це незаперечний компромат у руках начальника, законна підстава звільнити тепле місце для жінчиного племінника чи тещиного свояка. Новий чиновник завжди пам’ятатиме, що попередника зняли з вашої «подачі», й про всяк випадок поставиться до ваших скарг уважніше — щоб не «влипнути».

3. Гласності в усіх її проявах. Але про це вже йшлося.

4. «Розбірок» між депутатським та адміністративним корпусами. Як правило, між цими гілками влади спостерігається протистояння.

Є в цьому «підручнику» (оскільки в ньому втілено результат колективної творчості тих, хто поділився досвідом обстоювання законних прав у бюрократичних лабіринтах) і така порада: «Не намагайтеся застосувати до чиновника свої моральні принципи. Не варто обговорювати з ним такі категорії, як «совість», «співчуття ближньому», «патріотизм», «порядність». Можливо, ви й отримаєте певне задоволення від дискусії на ці теми, але єдиний шанс для вас домогтися результату — наполягати на виконанні Закону!».

Правозахисники Полтавсь­кого медіаклубу впевнені, що «Буквар скаржника» стане настільною книжечкою для тих, хто, зіткнувшись із несправедливістю, не опускає рук, а бореться з нею до перемоги правди й законності.

Пам’ятаймо: ми отримуємо не те, на що заслуговуємо, а тільки те, чого домагаємося.

Ті, кому конче потрібен «Буквар скаржника», можуть замовити його поштою, надіславши лист та чистий конверт на адресу: Україна, 36013, м. Полтава, вул. Демократична, 34, Полтавський обласний медіаклуб.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі