ГЛАВА МІН’ЮСТУ СВІЙ «ВИРОК» ЗАПИСУ ВЖЕ ВИНЕСЛА ЇЇ ПІДЛЕГЛІ ТІЛЬКИ ЗБИРАЮТЬСЯ ПРОВОДИТИ НЕЗАЛЕЖНУ ЕКСПЕРТИЗУ

Високі посадові особи переконані, що експертизу запису мають робити винятково українські експерти й тільки в Україні. Для обгрунтування цієї тези вони висувають такий аргумент: наш експерт несе кримінальну відповідальність за свідомо неправильний висновок, а зарубіжний — ні. Така позиція, зокрема, в Генпрокуратури.

Тим часом, якщо між державами є чинний договір про правову взаємодопомогу, питання відповідальності закордонного експерта вирішується автоматично. Приміром, Європейською конвенцією «Про взаємну допомогу в кримінальних справах» 1959 року, що належить до багатосторонніх договорів України, передбачає: «Якщо сторона, що звертається, хоче, щоб свідки чи експерти давали показання під присягою, вона чітко заявляє про це у своєму проханні, і сторона, до якої звертаються, виконує прохання, якщо законодавство її держави цього не забороняє» (Глава 2, стаття 3, пункт 2). У статті 12 конвенції говориться про те, що незалежно від громадянства експерт, котрий постає перед судовими органами сторони, що звертається, не може ні притягуватися до відповідальності, ні утримуватися під вартою, ні зазнавати ніяких інших обмежень його особистої свободи на території цієї сторони тільки за дії чи за обвинувальними вироками, які передували його від’їзду з території сторони, до якої зверталися.

Є інший, також досить простий шлях вирішення цього питання. Компетентні вітчизняні юристи, котрі не мають стосунку до прокуратури, не вбачають ніякої проблеми в тому, щоб зарубіжні фахівці, які виконали експертизу, особисто засвідчили готовність відповідати за свій висновок за всією суворістю українського закону. Отже, ніяких перешкод для того, щоб іноземні експерти несли реальну відповідальність за свій висновок не існує. І дивно, що українська прокуратура, яка останніми роками так активно співробітничає з правоохоронними органами мало не всіх країн світу, не в курсі положень цього документа щодо статусу іноземного експерта й міри його відповідальності.

Таким чином, «безвідповідальність» зарубіжних експертів — це міф. А позаяк це єдине, що серйозно бентежить прокуратуру, то, виходить, аніяких серйозних перешкод для проведення експертизи справді незалежними фахівцями немає.

До речі, жоден з опитаних нами суддів і адвокатів не пригадав випадку, щоб українського експерта притягнули до відповідальності за дачу свідомо неправильного висновку.

Ще один аргумент на користь того, що експертизу мають провести незалежні експерти. Якщо запис на плівці, як стверджують особи, які нібито фігурують на ній, — фальшивка, то в Україні немає людей, більше зацікавлених у тому, щоб про це заявила авторитетна й незалежна іноземна (чи проведена з залученням зарубіжних фахівців) експертиза, ніж Л.Кучма, Ю.Кравченко й В.Литвин. Бо мало хто повірить українським експертам, якщо вони поставлять свої підписи під таким самим висновком. Тож у даному випадку патріотизм, який виявляється в довірі тільки до своїх підлеглих експертів, не викликає нічого, крім цілком обгрунтованих підозр.

А коли говорити про те, чому, на наш погляд, експертизу не можна проводити в Україні чи винятково українськими фахівцями, то причина тут лише одна, але вона цілком очевидна й самодостатня, — у цьому разі наївно розраховувати на проведення справді незалежної експертизи. Бо йдеться про експертизу доказів, які можуть бути використані проти Президента.

До речі, є стаття 111 Конституції України, якою передбачено порядок усунення з посади Президента в разі скоєння ним державної зради чи іншого злочину. Відповідно до цієї статті, для проведення такого розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію. До її складу включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. І хіба не логічно в цьому зв’язку, що експертизу в такому серйозному питанні також повинні проводити спеціальні експерти, а не представники структур, підпорядкованих виконавчій владі?

Проте головним є те, що результат експертизи, яку тільки проводять в Україні, сьогодні вже відомий. Оскільки його було оприлюднено тиждень тому. Сюзанна Станик — глава Мін’юсту, котрій безпосередньо підпорядковані установи, що виконують експертизу, публічно, у телевізійному виступі винесла свій негативний вердикт стосовно запису. Суддю, котрий дозволить собі таке — висловлюватися щодо досліджуваної ним справи, звільняють від її розгляду. А ми спробуємо вгадати, яким же буде результат незалежної української експертизи, котра в черговий раз одержала таку переконливу «установку».