Генпрокурор О.Медведько: «У нас виявляють корупцію, тільки коли відбувається зміна уряду»

Президент Віктор Ющенко заявив, що обурений бездіяльністю ГПУ і СБУ у сфері боротьби з коруп­цією. Про це він сказав на зустрічі зі співголовами Міжвідомчої робочої групи з питань протидії корупції - генпрокурором Олек­сандром Медведьком та т.в.о. голови СБУ Валентином Наливайченком.

Вислухати їхній звіт про виконану роботу президент відмовився, звинувативши в нездатності боротися з корупцією, оскільки у звіті, який йому надали для ознайомлення перед зустріччю, на його думку, міститься «лише ілюзія боротьби з корупцією». В.Ющен­ко обурений тим, що минулого року жодного корупціонера у правоохоронних органах, а особливо в судах, не було покарано.

«Ціла правоохоронна армія за рік спромоглася виграти лише три справи», - сказав президент, зауваживши, що йшлося всього лише про притягнення до адміністративної відповідальності. «Ви не можете рухати ці справи, ви не є загрозою для корупціонерів, над вами партійні зонтики, політичні парасольки, і ви думаєте, що у вас алібі, щоб жити бездіяльно», - підкреслив Ющенко.

Він обурений, що прокуратура і СБУ не змогли навести лад у сфері земельних відносин, не сприяли виявленню корупції в судах, інших контролюючих органах, не виявляли ініціативи щодо внесення змін до законодавства про боротьбу з корупцією. В.Ющенко наголосив, що взагалі не бачить жодного позитивного результату роботи Міжвідомчої комісії з питань протидії корупції, тому її співголови звітуватимуть не зараз, а в лютому на загальнонаціональній нараді з питань протидії корупції.

Загалом погоджуючись із наведеними оцінками президента, «ДТ» все-таки вирішило вислухати генерального прокурора О.Медведька, і звернулося до нього з відповідним проханням.

- Олександре Івановичу, Генпрокуратура виконує доручення президента України В.Ющенка щодо перевірки заяв про несанкціонований відбір газу?

- 12 січня ми дістали від президента доручення провести перевірку стосовно ймовірного несанкціонованого відбору газу Україною. Ми підключили до цієї роботи всі правоохоронні органи: МВС, СБУ, а також податкову і митну служби, ГоловКРУ, дали доручення прокурорам Закарпатської, Львівської, Чернівецької та Одеської областей, на території яких розташовані газорозподільні станції. Ми отримали від них відповіді, що відповідні перевірки з виїздом на місця здійснено. Було опитано працівників станцій, оглянуто лічильники тощо. В результаті отримали інформацію про те, що фактів несанкціонованого відбору російського газу не встановлено. Ця робота ще триває, і після її закінчення ми дамо відповіді на всі поставлені запитання.

Отримавши доручення президента, ми проводили перевірку не тільки в цьому напрямі, а й стосовно розрахунків підприємств за спожитий ними природний газ. Перевіряємо 120 підприємств із найбільшою заборгова­ністю. Окрім того, ми перевіряємо і теплопостачання, і постачання облгазами природного газу населенню. За результатами перевірки станом на 20.01.09 до підприємств-боржників заявлено
17 позовів про стягнення заборгованості на суму близько
22 млн.грн, внесено 180 актів прокурорського реагування на усунення виявлених порушень. Лише за поточними результатами цієї перевірки реально від­шкодовано 30 млн.грн.

Взагалі паливно-енергетичний комплекс перебуває в постійному полі зору прокуратури, це наш пріоритетний напрям. Минулого року ми порушили 240 кримінальних справ, переважну більшість яких передано до суду. За актами прокурорського реагування близько трьох тисяч посадовців притягнуто до різних видів відповідальності, відшкодовано 630 млн. грн.

- А серед справ, які ви розслідували минулого року, була хоч одна, пов’язана із несанкціонованим відбором газу?

- Ні, не було жодної.

- Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко звинуватили в лобіюванні інтересів певної компанії з експорту газу. Ви перевіряєте цю інформацію?

- Днями ми отримали лист із секретаріату президента про те, що, можливо, Ю.Тимошенко лобіює інтереси певних підприємств у цьому контексті. Найближчим часом ми обов’язково перевіримо інформацію, викладену в ньому.

- На адресу президента також лунають звинувачення - з уст прем’єра, інших політиків, а також експертів, журналістів. Чи досліджувала прокуратура питання про імовірну причетність до газового бізнесу президента чи його оточення?

- Це ж не перша така заява, і ми перевіряли інформацію і раніше, і тепер. Тетяна Всеволодів­на Корнякова сьогодні (21 січня. - Ред.) доповіла, що перевірку здійснено, зв’язку Віктора Андрійовича особисто або членів його сім’ї з газовими оборудками не встановлено. Ми можемо твердо сказати, що цього немає.

- А його оточення?

- Перевірка з інших питань триває.

- А «РосУкрЕнерго» цікавить Генеральну прокуратуру?

- Це питання є серед інших, що становлять зміст нашої перевірки.

- У 2006 р. ГПУ вивчала діяльність «Петрогазу»? Чим закінчилося це розслідування?

- Це питання вивчалося, перевірка проводилася, але рішення в порядку статті 97 КПК (приводи і підстави для порушення кримінальної справи) не приймалося. Ми просто інформували керівництво держави про те, що перевірку проведено. Ніяких таких матеріалів щодо «Петрогазу» в нас немає.

- Російська Рахункова палата має підстави вивчати діяльність «РосУкрЕнерго», оскільки 50% у ній належить «Газпрому», там є державні гроші. Чи справді українська Рахункова палата перевіряє діяльність «РосУкрЕнерго» і на яких підставах - адже це приватна фірма, хіба Рахункова палата має на це повноваження?

- Я вважаю, що наша Рахункова палата не може перевіряти приватні підприємства. Її справа - перевіряти використання бюджетних коштів.

- Колеги з Росії звертаються до вас по інформаційну чи іншу допомогу у зв’язку із дослідженням діяльності «РосУкрЕнерго»?

- Колеги з Генпрокуратури РФ до нас не зверталися, хоча ми спілкуємося і маємо дуже добрі стосунки.

- Була заява Ю.Тимошенко і керівника російського «Газпрому» О.Міллера про те, що переговори зірвано через втручання «РосУкрЕнерго». Якщо це справді так, то хіба це не виглядає як загроза нацбезпеці, невід’ємною складовою якої є енергетична безпека?

- Знаєте, ця заява прем’єр-міністра носить скоріше політичний характер. Я вважаю, що такі заяви - це політика, і нам туди втручатися не слід. Буде звернення до нас прем’єр-міністра або іншої посадової особи, ми, безперечно, перевіримо.

- А як ви взагалі ставитеся до того, що наші високопосадовці наліво-направо роздають один одному «ляпаси», розкидаючись звинуваченнями, яких потім ніхто не доводить. Що не виступ, то або державна зрада, або наклеп і образа…

- З одного боку, я як прокурор шкодую, що немає кримінальної відповідальності за образу і нак­леп, а з іншого, мені так легше працювати. Не можу вдаватися до заходів прокурорського реа­гування, бо немає такої статті у Кримінальному кодексі України. Та й про мене говорять багато чого. Відтоді, як я став генпрокурором, кожного року мене і, відпо­відно, органи прокуратури пов’язують з якимись політичними силами. Спочат­ку мене звинувачували в тому, що я виконую замовлення Партії регіонів, потім - що виконую все, що каже секрета­ріат на Банковій. А останнім часом уже кажуть, ніби я служу БЮТ. А я вважаю, що це якраз і свідчить про нейтральну позицію Генпрокуратури.

- Олександре Івановичу, а випадків притягнення до відповідальності за корупційні дії службовців двох перших категорій справді немає?

- Тут нас справедливо критикував президент, зазначаючи, що на цьому напрямі боротьби з корупцією - стосовно держслужбовців двох перших категорій - у нас здобутків немає, жодної особи до кримінальної відповідальності не притягнуто. На всю державу - лише три випадки притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до Закону «Про боротьбу з корупцією». Одну особу - в Криму, дві - в центральних органах виконавчої влади в Києві. Зате службовців 3-5 категорій - значно більше, ніж раніше.

Але за рік ми передали до суду 1687 кримінальних справ з ознаками корупції. Це багато як ніколи. Встановили завдану шкоду на 94 млн. грн., 90% яких відшкодовано. Цього року виявлено 2957 фактів хабарництва - найбільш небезпечного прояву корупції. 1367 кримінальних справ направлено до суду (в одній кримінальній справі найчастіше йдеться про кілька фактів вчинення злочинів).

Нас звинувачують, що ми часто закриваємо кримінальні справи. Але за рік у нас закрито всього 23 кримінальні справи, і ті з об’єктивних причин. Переважно це справи минулих років, які досить важко доводити. Я не згоден із звинуваченнями в тому, що прокуратура займається дріб’яз­ковими справами, в тому числі земельними. Останній приклад стосується Броварського району, де вимагали 40 млн. доларів, четверо заарештовано.

Минулого року ми виявили 600 злочинів у сфері освіти, 240 випадків хабарів, порушено 172 кримінальні справи, 152 направлено до суду. Вважаю, що прокуратура працює нормально.

До речі, коли йдеться про боротьбу з корупцією, всі кивають виключно на правоохоронні органи. Але чому ж ніхто не виконує статтю 10 цього, нехай і заста­рілого вже, закону? В ній йдеться про те, що керівники міністерств і відомств повинні виявляти факти корупції у своїх відомствах і направляти матеріали до правоохоронних органів. Але жодного такого матеріалу немає. У нас виявляють корупцію, тільки коли відбувається зміна уряду. Пішов уряд у відставку - відразу всі його члени стають корупціонерами, а доки при владі - жоден.

- Маєте доручення президента перевірити інформацію про діяльність у Київській області організованого злочинного угруповання, з яким пов’язують Б.Губського. Підтвер­дилася ця інформація?

- У нас було доручення перевірити додержання земельного законодавства у Київської області та ймовірної причетнос­ті до порушення земельного законодавства ряду народних депутатів, у тому числі й Б.Губського. Прокуратура Київської області передала до суду десятки кримінальних справ про порушення земельного законодавст­ва. Крім того, Генеральною про­куратурою України розслідується кримінальна справа про порушення земельного законодавст­ва в Київській області. У цій кри­мінальній справі заарештовано дві особи, винесено постанови про притягнення як обвинувачених іще шести осіб. Їх оголоше­но в розшук. Ця справа стосу­ється не лише земельних відносин, є там і рейдерські захоплення на території Полтавської та Одеської областей. Це складна і дуже важлива для нас кримінальна справа. У процесі її розслідування перевіряється і причетність Б.Губського. Ви зараз пос­тавите запитання про те, чи було подання на Губського, чи ні, тому відповідаю одразу. Я не знаю, звідки Григорій Омелянович (Омельченко. - Ред.) узяв, що я направив подання, а потім відкликав його з Верховної Ра­ди? Якби воно туди пішло, то було б там зареєстроване. Подання до Верховної Ради не направлялося, про що повідомлено Во­лодимира Литвина і Григорія Омельченка.

- І що, ніякої інтриги, пов’язаної з тим, що подання вийшло із цих стін і зникло чи, може, повернулося, не було?

- Не було. Питання про таке подання справді обговорювалося на нашій нараді, але самого подання до Верховної Ра­ди не було.

- А Б.Губський фігурує в цій справі?

- Б.Губського допитано як свідка, і він не є ані підозрюваним, ані обвинувачуваним у цій кримінальній справі.

- Ще про пристрасті навколо землі. Візьму на себе сміливість стверджувати, що проку­ратура запровадила принципово новий вид рішень з питань виділення земельної ділянки - шляхом задоволення протестів прокурорів. На­приклад, відома справа про виділення восьми гектарів землі на Дніпровській набережній (у 100-метровій прибережній смузі) Міжнародному творчому центру Яна Та­бачни­ка. В тому випадку йдеться фактично не про протест прокурора на рішення Київради, а про протест одного прокурора (Кудряв­цева) на рішення іншого (зас­тупника ген­прокурора, проку­рора Києва) - такого ж за рів­нем, бо обидва є заступниками генпрокурора України. І фактично депутатів міськради поставили перед необхідністю з’ясовувати, хто з тих двох заступників головніший - той, що вносив протест у 2005 році, чи той, що в
2007-му? Київрада вже розглядала один протест заступника генпрокурора і задовольнила його, тому розглядати протест іншого заступника і ухвалювати інше рішення вона просто не могла. Хоча й зробила це, безплатно виділяючи певній особі земельну ділянку, ринкова вартість якої 80 млн. доларів США. Чи не здаються вам дивними такі речі, і хто з прокурорів помилився?

- Я знаю цю ситуацію, і мені не хотілося б, щоб це виглядало так, ніби я захищаю свого заступника, але вважаю, що тут має рацію Кудрявцев. Він вніс обґрунто­ваний протест, і я його підтримав.

- Стосовно справи знаменитого на всю Україну судді Зварича цікавим видається ось що. 2.12.2008 р. порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 368 КК (отримання хабара в особливо великому розмірі або посадовою особою, що займає особливо відповідальне становище) - від 8 до 12 років ще й із конфіскацією. 7.12.2008 р. - висунуто обвинувачення. І тільки через дев’ять днів вноситься подання про затримання та арешт. Водночас Кримінально-процесуальний кодекс давав можливість внести подання уже 2 числа - після порушення справи, і 100-відсотково - 7 грудня, коли було висунуто обвинувачення. Це що - службове недбальство?

- Я не згоден з вами. Не можна судити просто за самими датами. Коли ми порушили цю кримінальну справу, суддя Зварич скаржився на дуже поганий стан здоров’я, падав, непритомнів. Відтак йому викликали «швидку допомогу» і доправили до лікарні. Лікарі призначили курс лікування. Він має недоторканність як суддя. Для того щоб звернутися до ВР для отримання згоди на його арешт, потрібно було зібрати докази.

- Ну а мішечок із грішми, записи?

- Це оперативно-технічні заходи, їх треба легалізувати в матеріали кримінальної справи, в допити, висновки експертизи тощо. Тому я не вважаю, що тут була службова недбалість. Коли ми зібрали все необхідне для того, щоб звернутися до ВР, я це зробив. Крім того, врахуйте, що ми звертаємося до голови Верховного суду, а вже він направляє ці матеріали до ВР. Я вдячний голові ВС Василю Онопенку - зробили це оперативно.

- А де суддя І.Зварич тепер?

- Його оголошено в розшук, достовірної інформацією про те, де він, ми не маємо.

- Виступає в пресі ваш заступник Р.Кузьмін і розповідає про порноматеріали, на яких зафіксовано розваги судді Зварича. Не маю жодного співчуття до Зварича, але існує стаття 387 КК - розголошення даних досудового слідства або дізнання.

Частина 2 цієї статті передбачає, що розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене, зокрема, прокурором, «незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо участь у досудовому слід­стві чи дізнанні, якщо розголо­шені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, - карається штрафом чи виправними роботами або арештом на строк до 6 місяців». Я вже не кажу про те, що безпосередньо суті кримінальної справи проти Зварича це не стосується, і він нікого не ґвалтував, здається. Як ви реагуєте на такі дії підлеглих?

- Ну, передусім Р.Кузьмін сам несе відповідальність за свої слова і вчинки. Але все-таки вважаю, що той факт, можливо, принижував би честь і гідність людини, якби він не відповідав дійсності. Але це все задокументовано. І Р.Кузьмін сказав про те, що справді було. Крім того, вся ця зйомка була оформлена протоколом відповідно до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність». Тому я б не звинувачував Р.Кузміна.

- На якому етапі перебуває справа про отруєння кандидата в президенти В.Ющенка? Кажуть, уже мало не 800 свідків опитано, це так?

- Минулого року проведено великий обсяг робіт, виконано понад тисячу слідчих дій, у тому числі доопитано велику кількість свідків - скільки, я не рахував.

У тому, що факт отруєння мав місце, в мене, в М.Голомші - заступника, який курирує розслідування цієї справи, та членів слідчої групи сумнівів немає. І цей факт доведений матеріалами кримінальної справи. Ми робимо все для того, щоб розкрити цей злочин.

- А як склалася доля плівок Мельниченка?

- М.Мельниченко - людина непроста, в нього, скажемо так, є своя позиція в цій справі, з ним складно працювати. Але врешті-решт, попри різні його вимоги, в Посольстві України в США ми провели всі необхідні слідчі дії. В грудні минулого року наша слідча група виїхала туди і в присутності трьох фахівців з двох європейських країн ми вилучили в нього оригінали плівок, пристрій, яким він, за його словами, робив ці записи. Постановою слідчого цих фахівців призначено експертами у справі. З їхньою участю у січні-лютому ми призначимо комплексну судово-фоноскопічну експертизу. Після цього отримаємо результат, який стане основою для подальшого просування у справі.

Але дуже важко розслідувати справу, коли немає основних свідків - А.Пукача, Ю.Кравченка.

- Знаменита справа міліцейських перевертнів під керівництвом Гончарова, про яку і ми багато писали. Чи закінчено розслідування справи про замах на свідка-обвинуваченого в цій справі?

- Так, за фактом замаху на свідка, який був під охороною, було порушено кримінальну справу. Вона розслідувалася і розслідується, ми надали відповідні доручення і СБУ, і МВС про встановлення осіб, які вчинили замах, але позитивного результату немає. Хотів би принагідно сказати, що органам прокуратури часто закидають - мовляв, не встановили, не знайшли. Але ж ми не займаємося розшуком. Ми працюємо, так би мовити, на «давальницькій сировині» - дали нам людину, ми висуваємо обвинувачення або кажемо, що для цього немає підстав.

- Президент Ющенко, щойно обійнявши посаду, поїхав за кордон і прозвітував про справу перевертнів, яку саме передали до суду, як про свідчення того, що бандитам таки будуть тюрми. Вже й президентський термін ось-ось спливе, а у справі досі не поставлено крапки. Я розумію, що вона непроста, але чому вона так мляво розглядається в суді?

- Вона справді непроста. Ви ж пам’ятаєте, якою була смерть Гончарова. Ну а впливати на суд ми не можемо, ми ж тепер не здійснюємо нагляду, а є просто стороною у справі. Більше того, суддя, який розглядав справу, на жаль, помер, а тому повторно проводить­ся судове слідство. Втім, маємо надію, що у справі перевертнів все-таки буде винесено вирок.

- Ми говорили про суддів і правоохоронців. А от прокурори перебувають у привілейованому становищі, оскільки службові злочини - це справа прокуратури. Як прокуратура очищує власні лави?

- І міністр внутрішніх справ, і голова СБУ можуть підтвердити, що жодного разу я як генпрокурор (і так орієнтую підлеглих) не приховував злочинів, скоюваних нашими працівниками, - ні хабарництва, ні ДТП, ні зловживань службовим становищем. Минулого року було зафіксовано п’ять випадків хабарів з боку наших співробітників - усіх притягнули до відповідальності. Дві справи на стадії завершення - прокурора Фастівського району, двох працівників із Львівської області заарештовано. Свіжий приклад - прокурор Бережанського району Тернопільської області вимагав гроші. Порушено кримінальну справу.

Що ж до правоохоронців взагалі, то 336 співробітників органів внутрішніх справ, 94 податківці, 17 митників, п’ять працівників прокуратури притягнуто до відповідальності за корупцію. І всі ці справи, як правило, передаються суду. Ми їх не закриваємо.

- Неодноразово звучали заяви міністра внутрішніх справ Ю.Луценка стосовно того, що велика кількість кримінальних справ, порушених міліцією, не доходить до суду виключно з вини прокуратури. Тепер він змінив свою думку. Що сталося?

- Справді, були певні непорозуміння з Юрієм Віталійовичем. Бо міліція, бувало, збере матеріали не дуже високої якості і передає їх до прокуратури. Але вже понад рік Ю.Луценко не дорікає органам прокуратури. Більше того, на останній колегії він дякував органам прокуратури за виконану роботу і констатував, що між нами є порозуміння.

- Чим пояснити такі зміни?

- Вважаю, що розуміння ситуації, специфіки роботи МВС та органів прокуратури приходить з досвідом, і це розуміння до нього прийшло. Минулого року в нас було порозуміння і злагоджена робота і з СБУ, і з міліцією.

Протягом двох останніх років не пам’ятаю жодного випадку, щоб до нас звернулася СБУ або міліція стосовно того, що працівник прокуратури або інший посадовець бере хабарі, і хтось міг дорікнути нам, що ми продали інформацію.

- Ваша публікація, присвячена тому, що громадськість перебільшує проблему, пов’язану з катуванням громадян, які потрапляють до правоохоронних органів і системи виконання покарань, в багатьох викликала обурення. Ви стверджували, що такі випадки є поодинокими, посилалися на те, що за півроку омбудсмен направила лише один запит на цю тему і т.ін. Але цей факт погано характеризує Н.Карпачову, а не є свідченням доброї роботи правоохоронних органів…

- Так, у нас є факти застосування недозволених методів дізнання і слідства, і я не хочу це заперечувати. Але це не система. Коли факти підтверджуються матеріалами, ми порушуємо кримінальні справи. Минулого року ми порушили за фактами злочинів 771 кримінальну справу проти працівників органів внутрішніх справ. 459 кримінальних справ передано до суду. Серед них і є справи, порушені за статтею 365 КК (про перевищення влади, коли мають місце побиття й інші недозволені законом методи розкриття справ). Більше того, саме Генпрокуратура порушила питання, ініціюючи внесення до дер­жавної статзвітності облік таких справ. Адже офіційно такої статистики взагалі не існує.

- Що ви особисто вважаєте своїм найбільшим досягненням за три роки перебування на посаді генерального прокурора?

- Насамперед те, що нам вдалося зберегти себе як незалежний наглядовий орган і нашу рівновіддаленість від усіх політичних сил, незважаючи на те, що про нас говорять. Другим здобутком вважаю те, що з моїм приходом на посаду генерального прокурора ми взяли курс на стабільність кадрів і дотримуємося його. За всі ці роки жодного прокурора області не звільнено до спливу п’ятиріч­ного терміну. Вважаю це здобутком. Крім того, одним із наших досягнень є активна законотворча діяльність. Тільки минулого року ми опрацювали 177 законопроектів, і по кожному надали свої пропозиції. Цього року ми ретельно розробили ще один проект закону про прокуратуру. Сподіваємося, що невдовзі матимемо новий закон. Там виписано нові глави, яких ніколи не було, - зокрема про контроль за органами прокуратури і міжнародне співробітництво. Вперше дано визначення, що таке прокуратура. Це дуже важливий закон.

- Прокуратура має певну невизначеність, до якої гілки влади віднесли б її ви?

- Є різні думки. Це питання вирішуватиме Верховна Рада. Я підтримав думку, що прокуратура має належати до судової гілки влади. Але чим більше читаю, розмірковую, тим більше схиляюся до думки, що прокуратура як орган з особливим статусом взагалі не повинна належати до якоїсь гілки влади - ні до судової, ні до виконавчої.

Офіційно:

Слідчі органи прокуратури передали до суду понад 20 тис. кримінальних справ. При цьому минулого року істотно зменшилася кількість осіб, яким винесено виправдувальні вироки, менше кримінальних справ повернулося з судів на додаткове розслідування.

Загалом минулого року у сфері нагляду за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань та інших примусових заходів, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, до відповідальності притягнуто понад 10 тис. службових осіб, порушено 390 кримінальних справ, звільнено понад 240 незаконно утримуваних осіб.

Всього у 2008 році суди задовольнили 79 тис. позовів, учинених прокурорами. За їхніми майновими вимогами стягнуто понад 1 млрд. грн., з них на користь незахищених верств населення - 57 млн. грн.

На захист майнових інтересів держави прокурори вчинили 69 тис. позовів, за результатами розгляду яких вимоги прокурорів задоволено на суму понад 950 млн. грн.

При здійсненні нагляду за додержанням законів щодо захисту справ і свобод громадян та інтересів держави порушено понад 15 тис. кримінальних справ, з яких більш як 11 тис. (80%) передано до суду. Притягнуто до відповідальності понад 120 тис. посадових осіб. За документами прокурорського реагування відшкодовано майже 3 млрд. грн., у тому числі до бюджету - близько 1 млрд.