Кримський пазл нарешті почав складатися - Інтерв'ю - dt.ua

"Кримський пазл нарешті почав складатися"

22 березня, 16:35 Роздрукувати Випуск №11, 23 березня-29 березня

До 5 травня у столиці триватиме виставка "Дивовижні історії Криму".

© Василь Артюшенко, DT.UA

Про цей унікальний проект розповідає начальник відділу розвитку музейної справи Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" Ольга Мельник. 

Ця виставка — подорож у минуле Криму, а також відчуття його майбутнього. Адже з давніх-давен Крим був рідною домівкою для багатьох народів. Різні історії й різні епохи ніби перетнулися на одному півострові, стали джерелом подальшого етнічного формування людності півострова. Скіфський і античний світи, інші наступні впливи різних культур — усе це Крим. Такий масштабний і амбіційний проект саме сьогодні потребував великої напруги, навіть чималої мужності кураторів, з огляду на теперішню анексію півострова. 

— Пані Ольго, зважаючи на нинішні політичні обставини, з якими труднощами довелося мати справу в процесі формування експозиції "Дивовижні історії Криму"?

Ольга Мельник
artarsenal.in.ua

— Справді, ми починали проект із певними сумнівами, оскільки були свідомі того, які виклики доведеться долати. Головний із них — створити експозицію про Крим без залучення кримських матеріалів. Адже на анексованій території опинилися найвідоміші колекції, до яких належать знакові історичні раритети й визначні мистецькі твори. 

Отже, виходило, що починаємо розповідь про Крим "без Криму". 

На прохання "Мистецького арсеналу", музеї материкової України — від Харкова до Львова — моніторили свої фондові збірки щодо наявності предметів кримського походження або дотичних до кримської тематики матеріалів. 

Загалом, спільно з музейниками переглянули понад дві тисячі предметів, лише частину з яких представлено в експозиції. 

Зрештою, це був надзвичайно цікавий досвід, який створив цілісну картину взаємодії кримських і материкових колекцій, що часом дуже істотно доповнюють одна одну. 

Результати виявилися несподіваними: історії навколо предметів були не менш захопливими, ніж самі речі. Музейні предмети створювали нові смисли, а нам залишалося лише стежити за ними — коригувати структуру виставки, аби ці легенди втілити в експозиційні рішення. Так виникли "дивовижні історії" — це, в буквальному сенсі, окремі розповіді, що створюють кримську сагу.

крымская выставка_1
Василь Артюшенко, DT.UA

— Можливо, під час підготовки цієї експозиції вдалося віднайти якісь "білі плями" в історії півострова?

— Я б не називала це "білими плямами", адже ми не ставили за мету грунтовне наукове студіювання — це завдання фахівців, які займаються кримською тематикою. 

Але саме до їхніх консультацій ми вдавались, аби зосередитися на концептуальних моментах. Так, думка тюрколога Олександра Галенка про те, що дуже важливо підкреслити зв'язки Криму з материком, перетворилася на окремий сюжет, який є рефреном усієї експозиції. 

Знаковий, у цьому контексті, представлений на виставці щит-калкан XVII ст., що належить колекції Львівського історичного музею. Він виготовлений із виноградної лози, переплетеної виток до витка шовковими нитками різних кольорів, центральна металева накладка (так званий умбон) виготовлена з позолоченого срібла. 

Написи-молитви в картушах — "О, Аллах", "О, Магомет", "О, Алі" — мали додатково оберігати воїна в бою. Плетена основа щита виготовлена в Криму, срібні деталі — у Львові ювеліром-вірменином. 

Ця пам'ятка ніби матеріалізує головний меседж виставки про унікальність Криму як місця міжкультурних контактів, що сягали далеко за Перекопський вал, та ще раз доводить штучність і тимчасовість ізоляції, в якій сьогодні перебуває півострів.

На перший погляд, в історії Криму для дослідників ніби й немає загадок, проте цей досвід частіше залишається здобутком вузького кола фахівців. Тому нам було важливо наголосити на ніби досліджених проблемах, які з різних причин не є широко відомими або спотворені ідеологічними маніпуляціями. 

Наприклад, чи не найбільш поширена ідеологема, що активно культивується російською пропагандою, — "міф про єдність православних", який грунтується на хрещенні князя Володимира в Херсонесі (Корсуні). 

Ми свідомо уникали цього наративу, оскільки християнство в Криму і, відповідно, на теренах України має набагато глибшу історію й не обмежується епізодом 988 року. 

крымская выставка_3
Василь Артюшенко, DT.UA

Зокрема, чого тільки вартий переказ про папу римського Климента І. Під час гонінь на церкву в Римській імперії його заслали у Крим, де він проповідував серед каторжан і був страчений близько 97 року. За легендою, його прив'язали до якоря і кинули в море. Вже у ІХ столітті мощі Климента І перенесли з Криму до Рима і Києва. Тепер вони зберігаються в Базиліці святого Климента в Римі та Києво-Печерській лаврі. Святий Климент, фактично, був першим християнським місіонером на українських теренах. Він, так би мовити, екуменічний святий, який однаково пошановується у католицький, православній, англіканській та лютеранській церквах. 

Відомо також, що вже після легалізації християнства у ІV столітті в Криму існувало три єпархії — Боспорська, Херсонеська і Готська. 

На виставці можна побачити кам'яні плити із зображенням хреста святого Георгія, що походять із Керченського півострова і датуються ХІІІ — ХІV століттям. 

На них відображений поховальний обряд жителів Східного Криму. Цікавий факт, що після завоювання генуезьких колоній у Криму Османською імперією італійці-католики шукали прихистку в кримського хана Менглі Герая І, який поселив їх у горах на південь від Бахчисараю і дарував значні привілеї. Якщо продовжувати цей релігійно-історичний сюжет, варто згадати також ісламську традицію, що є однією з ознак кримськотатарської ідентичності; а також караїмізм — різновид юдаїзму, походженням від хозарів, нащадками яких є караїми — корінний народ Криму, що зникає.

— Як вважаєте, котра з давніх культур Криму стала домінуючою, тобто витоком подальшого етнічного формування людності цієї місцевості? 

— По-перше, назвемо цю людність. Киримли — за самоназвою, або, як найчастіше іменують цей народ, — кримські татари. Питання його етногенезу сьогодні набуло надзвичайної гостроти і, радше, належить до політичного дискурсу, ніж до наукового. 

Адже твердження про те, що киримли — сторонні зайди, які з'явилися в Криму разом із золотоординськими завойовниками, цілком заперечує їхній статус корінного народу і позбавляє їх права на політичне самовизначення. По-друге, процес етногенезу не є лінеарним. 

Коли, наприклад, говоримо, що османи завоювали генуезькі володіння, це не означає, що італійці в одну мить зникли з кримських теренів. 

Упродовж століть півострів перетворився на своєрідний мішок — пастку, куди можна увійти, але звідки ніколи не знайдеш виходу. 

Отже, кожна хвиля народів, які приходили з великого Євразійського степу або з Середземномор'я, неодмінно залишала тут сліди власної культури й осередок людності. Кіммерійці, таври, скіфи, елліни, а пізніше готи, сармати, візантійці, хозари, алани, болгари, печеніги, половці, генуезці, турки співіснували і взаємодіяли — через війну, торгівлю, релігію, мистецтво. 

Таким чином, у цьому великому мультикультурному плавильному казані сформувався місцевий народ — кримські татари. Через таку етнічну різноманітність киримли не мають єдиного яскраво вираженого зовнішнього типажу, а діалекти окремих етнографічних груп — побережан, горян, степовиків — значно різняться між собою. 

крымская выставка_4
Василь Артюшенко, DT.UA

— А які з представлених артефактів в експозиції (адже долучилося 15 музеїв України) особливо унікальні та найцінніші? 

— Чимала частина експонатів належить до археологічних колекцій, які зберігаються у профільних наукових інституціях, чиє завдання — системні дослідження. Більшість їх після камеральної обробки та публікації у фахових виданнях зберігаються у сховищах і майже не експонуються. 

Тому наш проект дає нагоду побачити ці рідкісні знахідки — скіфські золоті прикраси з фондів Інституту археології НАН України; скарби корабля генуезців, що затонув біля кримських берегів і був відкритий дослідниками Центру підводної археології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; ядро від катапульти генуезької фортеці Чембало — знахідку з останнього кримського сезону 2013 року археологів Харківського національного університету імені В. Каразіна в Балаклаві. 

На виставці представлені два з трьох ярликів кримських ханів, які нині відомі на теренах України, — з Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського. Ярлик — один із видів офіційних документів у Кримському ханаті. Буквально, це "наказ". Зазначені раритети датуються ХV століттям і належать ханам Менґлі І та Мехмеду І з династії Ґераїв. Документи мають відбитки червоної ханської печатки (темге), що містить герб-гребінь, який сьогодні використовується кримськими татарами як національний символ.

Надзвичайно цікаві експонати надійшли із львівських музеїв — від античної теракоти до вишуканого сецесійного живопису. 

Колекції Львівського музею історії релігії належить Коран ХVІІ ст. із печаткою Зинджирли-медресе в Бахчисараї — вищого духовного навчального закладу, що був заснований у 1500 році і проіснував чотири століття. Після депортації кримських татар у будівлі медресе розмістили психоневрологічний диспансер. Вочевидь, під час цього "переформатування" предмети з печаткою Зинджирли-медресе й потрапили до колекції Львівського музею історії релігії — були відправлені подалі, аби в Криму і згадки не залишалося про історію корінного народу.

— Чи пробували зв'язатися з прихильниками України на півострові, коли створювали цю виставку? 

— Одним із кураторів нашого проекту є Олекса Гайворонський — відомий історик, письменник, телеведучий, автор видань з історії Кримського ханату "Повелителі двох материків" та "Країна Крим". 

Пан Олекса й досі мешкає в Криму, однак, попри застереження, не приховує факту співпраці з "Мистецьким арсеналом". Зазначу, що наші значною мірою віртуальні контакти під час підготовки проекту були надзвичайно плідними, — Олекса не лише систематизував розмаїття подій, фактів, легенд, а й, що було визначальним, додав власного емоційного відчуття Криму в наше розуміння півострова. Завдяки його втручанню кримський пазл нарешті почав складатися, набув кольорів, глибини і нових смислів.

крымская выставка_5
Василь Артюшенко, DT.UA

— Цікаво дізнатися, як оцінили експозицію представники Криму, що сьогодні мешкають в Україні. 

— Дуже важливо, що кримчани долучилися до проекту як партнери. З нами від самого початку — "Кримський Дім" та його програмний директор Алім Алієв. Разом ми намагалися використати доступний музейний інструментарій для спростування імперських історичних міфів і поверхових туристично-пляжних уявлень про Крим. 

Спеціально для виставки кримська художниця Марія Куликівська створила перформативну скульптуру "Зоряний пил", яка є авторською інтерпретацією мапи Керченського півострова, звідки походить авторка і де сьогодні залишається її родина. 

Це найбільш чуттєвий мистецький твір у нашому проекті — спогад дитинства, туга за домівкою і сподівання на майбутнє. 

Зрештою, виявилося, що для кожного з причетних до цього проекту, незалежно від досвіду, Крим — це дуже особисте. Відчуваємо те саме, що й Марія Куликівська, яка під час прес-туру по виставці не змогла сказати ні слова. Емоції переповнювали художницю, і вона просто розридалася. 

Проте дивовижні історії — часом казкові, часом реальні, які розповідаємо в межах проекту, доводять, що, попри все, Крим здолає чергове випробування. Адже так уже неодноразово траплялося.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №15, 20 квітня-25 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво