Кінобізнес зробив ставки на красуню - Інтерв'ю - dt.ua

Кінобізнес зробив ставки на красуню

6 березня, 15:11 Роздрукувати Випуск №9, 7 березня-15 березня

Популярне обличчя нових українських проектів — "Кріпосна" та "У неділю рано зілля копала" — Ксенія Мішина розповіла, чого її навчили у мистецтві Богомазов і Білоус, а також поділилася таємною мрією — зіграти Скарлетт О'Хару.  

Вітчизняний телекінобізнес останнім часом вражає не тільки масштабами кіновиробництва (скоро вочевидь наздоженемо Бразилію, Мексику і навіть країну-агресора), а й упевненим пошуком нових облич, масових кумирів, акторів, які прицільно потраплять у визначене й улюблене глядачем амплуа. Ось, зокрема, є в цьому бізнесі амплуа "красуні-лиходійки". І вершинне досягнення в цій ніші — Джоан Коллінз у "Династії", чудова акторка без віку, яка неперевершено грає чарівних стерв і звабливих леді. Є й інші світові приклади. У цьому контексті, скажемо так, напередодні Міжнародного жіночого дня, і в нас є привід до кінотелесеріальних гордощів, — уже років два як кінобізнес вирахував, облюбував і, практично, утвердив у статусі головної української кінолиходійки дуже вродливу українську акторку Ксенію Мішину. Навіть зараз, практично одночасно на СТБ й "1+1", ідуть серіали з її участю: "Кріпосна" та "У неділю рано зілля копала". Ролі різні, потенціал актриси — очевидний (тобто вона може грати не тільки хижих красунь, а й невинних жертв). Помітно, як обожнює цю акторку камера (хоч би який оператор нею керував): у кадрі вона завжди органічна, приваблива, вона промениться манкістю й водночас серйозністю: мовляв, невипадково я тут і зараз саме на цьому місці. 

Ксенія народилася в Севастополі. Але, природно, її життя й робота тепер міцно пов'язані з Києвом. У театральному університеті вона навчалася у Дмитра Богомазова. Потім на театральному кастингу (конкурсі) її помітив Андрій Білоус і згодом запропонував у Молодому театрі роль Софії в класичній комедії Олександра Грибоєдова "Лихо з розуму". Паралельно з театром у її життя ввірвалися кіносеріали. І тепер, судячи з усього, вони поглинають її повністю. Хоча й для театру, до речі, знаходиться час, — недавно Ксенія цікаво репетирувала у прем'єрі Театру на Подолі "DreamWorks/Мрії оживають" за п'єсою Івана Вирипаєва: режисер Давид Петросян, судячи з усього, залишився задоволеним роботою цієї акторки. 

Однак, безперечно, масовий глядач ще довго її ідентифікуватиме з роллю поміщиці Лідії Шефер у серіалі "Кріпосна", демонстрація якого переможно йде на ТБ.

— Ксеніє, ваші друзі дивляться "Кріпосну"? Що кажуть? Які усні рецензії? 

— Так, звісно дивляться. Дуже довгоочікуваний проект для всієї моєї сім'ї. Мої рідні цікавилися і процесом зйомок, і різними нюансами, пов'язаними з цим проектом, тому перегляд був обов'язковим. Певна річ, я отримала безліч позитивних відгуків. Атмосферність, образність, костюми, картинка — все це викликало великий спектр емоцій. 

— Наскільки можна судити, вам часто пропонують грати в кіно вродливих лиходійок. Краса — це зло? І, взагалі, що таке, на ваш погляд, краса — в кіно і в житті? 

— Існує така собі стереотипність: краса — це зло. Не можу погодитися з цим. Краса — це індивідуальність. Це те, що надихає й захоплює... Це таке собі джерело щастя. І для кожного воно суб'єктивне. 

— Ви починали навчатися акторства у Дмитра Богомазова, а потім потрапили в Молодий театр до Андрія Білоуса. Що думаєте як жінка й актриса про цих чоловіків і режисерів, хто з них ближчий вам за творчим світовідчуттям? 

— Це майстри, які були вчителями в певні моменти мого життя. Залишаюся вдячною й захоплююся ними, незалежно від того, наскільки різні вони у стилі, в самовираженні, у баченні й проектуванні своєї творчості. Я — вірний глядач і шанувальниця їхньої творчості. 

— Як відомо, сьогодні різко відпав російський ринок серіалів (зйомок), а ось українського ринку вам вистачає для творчих амбіцій? 

— Вважаю, що український кіноринок бурхливо розвивається, і якісних продуктів стає більше. Звісно ж, кожному актору хочеться мати багато роботи, тому побажаю великих успіхів і масштабності нашому кіноринку.

— Коли про вас кажуть "вродлива акторка" — це вас надихає, пригнічує, тішить? 

— Дивлячись у якому контексті це може прозвучати, хоча в кожному разі це мотивує й надихає на подальший саморозвиток та якісну роботу. 

— Чи може сьогодні акторка вашого статусу прожити, працюючи тільки в муніципальному театрі? Без зйомок? Це можливо? 

— Якщо йдеться про самостійність і повну незалежність, то буде досить складно. Мабуть, кожен актор потрапляв у таку ситуацію, і доводилося шукати додаткові джерела заробітку.

— Ви починали репетирувати Софію в "Лиху з розуму" Грибоєдова. Але зіграла інша. Якою могла б бути саме ваша Софія — за вашими внутрішніми відчуттями та припущеннями? 

— "Лихо з розуму" — одна з улюблених п'єс. Мабуть, тому, що я тривалий час працювала над нею, закохувалася в неї. Хотілося показати в Софії симбіоз ранимості та твердості характеру, тим самим постаратися закохати глядача в її образ і харизматичність. 

— Чи існують у кіно й театрі якісь табу, яких ви як жінка ніколи б не порушили? 

— Намагаюся досить відносно розглядати слово "табу". Залежно від ситуації, від власних на неї поглядів. Слухати себе, відштовхуватися від самовідчуттів щодо моменту, який склався, при цьому зберігаючи гнучкість і здоровий глузд. 

— А, цікаво, як складаються ваші стосунки з кастинг-директорами? Чи сильна сьогодні залежність від них у наших акторів? 

— У цій професії формування позитивних взаємин дуже важливе. І не тільки з кастинг-директорами. Тут усе співзалежно. Ми беремо участь у колективній творчості, що сприяє створенню якісних продуктів.

— На якому недавньому фільмі або виставі ви плакали? І над чим ви тоді плакали? 

— Недавно переглядала свою роботу в серіалі "У неділю рано зілля копала" і не змогла стримати сліз. І, звісно ж, причиною стала тема кохання, адже вийшла дуже зворушлива й атмосферна історія.

— Успішна акторська доля — це фарт, судьба, парадокс? Що? 

— Думаю, всі три перелічені вище аспекти можуть супроводжувати успішну акторську долю в парі з наполегливою роботою та регулярним саморозвитком. Комусь дано з народження, комусь фартить, а хтось іде до мети через велику працю. У кожному разі, якими б не були ваші судьба та фарт, удосконалення й робота над собою — це основні двигуни успіху. 

— Що найбільше засмучує вас у професії та поза нею — заздрість колег, бездарність режисерів, смаки глядача?

— Вважаю, кожна професія, а тим більше власний у ній успіх несуть за собою й частину певних негативних фонів. Тут суть в особистому сприйнятті і ставленні до цього. Набагато продуктивніше розглядати це у вигляді мотиваційних елементів... 

— Яка пісня сьогодні відбиває ваш настрій і стан душі? 

— Сьогодні це Ludovico Einaudi — Drop Variation. 

— А ось хто б переміг у кастинг-поєдинку, якби не вітчизняні, а голлівудські продюсери вам одночасно запропонували зіграти Скарлетт О'Хару і Анну Кареніну? 

— Думаю, мій вибір упав би на Скарлетт О'Хару. Мені дуже імпонують її суворість, внутрішня сила та впевненість у власній невідпорності.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №10, 16 березня-22 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво