Богдан Струтинський: Усім кажу, що наша ГРА — це український шоукейс - Інтерв'ю - dt.ua

Богдан Струтинський: "Усім кажу, що наша ГРА — це український шоукейс"

1 листопада, 16:36 Роздрукувати Випуск №41, 2 листопада-8 листопада

Вже другий рік поспіль у столиці розгортається серйозна ГРА/GRA (Great Real Art) — Всеукраїнський театральний Фестиваль-Премія, який визначає найкращі вистави на всеукраїнській сценічній мапі.

© Театр Драми і комедії на Лівому березі

Очільник Національної спілки театральних діячів України та ініціатор ГРИ Богдан Струтинський розповідає, як складаються пазли цьогорічного фестивалю, хто увійшов до складу міжнародного журі. 

струтинский
Василь Артюшенко, DT.UA

— Пане Богдане, цьогоріч уже вдруге розгортається Фестиваль-Премія ГРА. Чи є якісь зміни в його теперішній структурі та особливостях перебігу?

— Якщо порівнювати з минулим роком, то цьогоріч на розгляд комісії надійшло більше заявок. Якщо говорити про зміни, то в нас на 20 відсотків узагалі змінилося експертне коло. Далі — цього року додалися індивідуальні номінації. Фінал премії, тобто нагородження переможців, відбудеться в Театрі ім.І.Франка. Режисерка шоу — Влада Білозоренко. Це що стосується фінальної частини ГРИ. 

— Як вам здається, ГРІ вдалося згуртувати наше розбурхане українське театральне товариство? 

— Головна наша місія — об'єднати людей навколо цієї премії. Думаю, що в цьому плані — об'єднання українського театру — нам дещо вдалося. Але переважно кожен колектив — як творча особистість й індивідуальність — обертається навколо свого творчого его. Тому це питання непросте, його не можна виміряти з допомогою математичної науки. Фестиваль-Премія тільки-но робить перші кроки, має високу довіру у критиків, театралів. Але в Україні є деякі острівці, що досить складно долучаються до загальної справи… Це якщо висловитися... досить дипломатично. Тому треба багато працювати, аби пізнати цю соціологію. Але є інший бік — емоційний, тобто враження людей, із якими спілкуєшся. 

Справді, це досить гучно сказано — мовляв, ми зробили Премію і таким чином об'єднали весь український театр. Я вважаю, що з поняттям "об'єднання" в Україні, взагалі, складно.

— Скажіть кілька слів про міжнародне журі, яке вирішуватиме долю найкращих вистав ГРИ.

— До міжнародного журі ввійдуть: журналіст, музикознавець і музикант Дітер Топп (голова журі, Кельн, Німеччина); історик, педагог та громадський діяч Адам Бала (Варшава, Польща); генеральна директорка Національного театру "Іон Дачіан" в Бухаресті Бьянка Іонеску-Балло (Румунія); драматург, публіцист, театральний критик Томас Ірмер (Берлін, Німеччина); театральна критикиня, перекладачка, драматургиня Жанна Лашкевич (Мінськ, Білорусь). 

Чим обумовлений наш вибір? Давайте аналізувати. Члени журі мають бути весь тиждень в Україні — з 24-го по 30 листопада, брати активну участь у перегляді вистав. Це було досить складно — узгодити графік, адже дуже багато режисерів, із якими ми працювали, казали, що можуть приїхати лише на фінал — і все. Далі… Це недешеве задоволення. Так, ми можемо заявити — мовляв, завтра до нас приїде голлівудська зірка. Але ви знаєте, скільки отримує ця зірка? Де взяти гонорар? 

Театр Плохие дороги_1
Театр Драми і комедії на Лівому березі

Дуже обережно на такий тривалий час погоджуються професіонали. Тобто тут має бути момент, щоб усі залишилися задоволеними. Так, були переговори, ми залучали посольства різних країн. Наприклад, голова нашого журі Дітер Топп... З ним ми познайомилися на фестивалі в Румунії. Торік у нього не склалося, а ось цього року він сам зголосився приїхати в Україну. Україна для них є теж дуже цікавим ринком... Тому що вони вже наситилися європейським театром і кажуть, що наші актори дуже талановиті, це свіжа кров, нове дихання. Їм цікаво спостерігати наш театральний процес, адже це люди, котрі роблять у своїх країнах фестивалі. Тому я всім кажу, що наша ГРА — це український шоукейс. 

— Сьогодні театрали з певною тривогою чекають новацій із боку новоутвореного Міністерства гуманітарної політики, яке нібито може запропонувати доволі жорсткі ідеї в реформуванні театральної сфери — оптимізація, звуження поля репертуарного театру, а головний акцент робиться на театрі проектному. Ваші передчуття з цього приводу? 

— Хочу сказати, що на наш ґрунт завжди хочуть щось "пришити" з того, що є модним десь там, у капіталістичній країні. Але треба зважати, що в інших країнах і соціальне забезпечення класне, й інша оплата праці. Чомусь інші сфери країни не реформують, просто бояться це робити. А над беззахисним театром можна проводити експерименти, як над кроликами. 

Так, у мене з цього приводу є тривога, бо якщо ми говоримо про проектний театр, то в нас має бути дуже сильний репертуарний театр, ґрунтовно і всебічно забезпечений. А потім уже можна казати — вау, давайте робити проектний театр! 

Тобто приходить людина, яка нічого не сформувала, не створила, а десь щось бачила, чула й тому всіх починає колотити. Тим часом український театр останніми роками отримав якусь стабільність, у нього повірив український глядач, стали заповнюватися зали. Причому це відбувається скрізь, по всій Україні. Українські режисери почали дихати вільно, на повні груди, з'явилося багато нових талановитих театральних керівників. Ні, давайте зараз будемо все ламати, робити проектний театр. Я ж не проти експериментів, уперед! — але в нас завжди шукають крайнього. Ось зараз крайнім виявився театр. Але, можливо, ми проаналізуємо, чи створені в українському театрі такі умови для праці, як, скажімо, в Баварській державній опері?

Театр Плохие дороги_4
Театр Драми і комедії на Лівому березі

Виявляється, в цій реформі багато нововведень, які не розкривають потенціалу, не дають можливостей, а, навпаки, тримають на гачку, аби ти нічого не пікнув, бо зразу ж потрапиш у немилість. Так, є приклади успішних недержавних театральних фестивалів. Але треба дивитися, заплатили вони хоча б копійку в бюджет чи ні? 

У нас була добра мистецька освіта. Потім узяли й почали робити реформу, тобто знищили цю мистецьку освіту. А хто за це відповідатиме? Якщо ти будеш робити експеримент, то український театр знову опиниться в 1990-х. Кожен приходить і хоче мести своєю мітлою, а потім скаже — експеримент не вдався. А можливо, в українському театрі у зв'язку з реформою просто будуть перегони — хто перший добіжить до скарбниці нового міністерства? Це дуже просто. Приходять одні, котрі товаришують із тими, хто дає бюджет. Та сама історія недержавного театру, вони просто хочуть отримати бюджет. 

— Пане Богдане, скажіть, яка ситуація зараз із ремонтом приміщення Театру оперети? 

— Усе добре. Театр відчинив двері для глядача, але зараз вистави відбуваються лише на малих сценах. А постановки головної сцени проходять у Культурному центрі Freedom Hall, у Жовтневому палаці. 

Театр Плохие дороги_2
Театр Драми і комедії на Лівому березі

Але вже в грудні головна сцена буде працювати також, тобто етап ремонту завершується. Щороку в процесі ремонту робимо окрему частину, зараз зробили монтаж електроніки сценічного кола, ремонт вентиляції в робочих приміщеннях. Крім того, готуємось до ювілею — 85-річчя театру святкуватимемо 18 грудня. У планах — прем'єра мюзиклу "Портрет Доріана Грея", також отримали права на постановку проекту "Амадей" за чотирма операми Моцарта. Режисер — Максим Голенко. Відбуваються прем'єри на малих сценах театру, фестивалі, також великий шмат роботи — це наша концертна діяльність. Ми виграли грант посольства Америки, таким чином 30 та 31 січня наш Симфонічний оркестр готує концерт "Код Гершвіна" під диригуванням Девіда Чарльза Абеля, звучатимуть твори відомого американського композитора з українським корінням. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво