Академізм і рок від НАОНІ - Інтерв'ю - dt.ua

Академізм і рок від НАОНІ

21 червня, 15:50 Роздрукувати Випуск №24, 22 червня-25 червня

Незабаром Національний академічний оркестр народних інструментів України (НАОНІ) виступить на рок-фестивалі "Дунайська Січ".

І родзинкою відкриття цього форуму має стати SYMPHO ROCK День — спільні виступи оркестру з рок-гуртами Kozak System, "Тінь Сонця", TaRuta і "Друже Музико".

Нинішнього року в НАОНІ ORCHESTRA ювілей — йому виповнюється пів століття. Колектив брав участь у багатьох фестивалях та конкурсах, виступав разом з Олегом Скрипкою, "Другою рікою", ONUKA, Accept. Так, можливо, декого, в хорошому сенсі, бентежить у назві оркестру слово "академічний". Але НАОНІ — це завжди круто й сучасно. Бо цей оркестр може зіграти будь-що — класику, фолк, світові музичні шедеври (The Beatles, Deep Purple, ABBA, Adele, Metallica, Depeche Mode, Pink Floyd та ін.), саундтреки з улюблених фільмів ("Таксі", "Місія нездійсненна"). А фірмові хіти на цимбалах від НАОНІ — своєрідна візитівка оркестру. Також у виконанні НАОНІ — рок на сопілці чи зарубіжні хіти на бандурі. 

Напередодні рок-фестивалю, котрий пройде в Ізмаїлі 28 і 29 червня, — розмова з диригентом НАОНІ Іваном Корінем та з цимбалістом й аранжувальником Андрієм Войчуком, які спеціально для "Дунайської Січі" зробили оркестровки пісень українських рок-гуртів.

— Ви поважний академічний колектив із майже півстолітньою історією. Як так сталося, що сьогодні багато рок-гуртів України хочуть виступити у супроводі НАОНІ ORCHESTRA? 

Іван Корінь: Це почалося десь на початку 2013-го року. Оркестр став експериментувати. Треба було щось шукати — нові твори, жанри, підходи. Бо, чесно кажучи, з кожним роком ставало все менше концертів. Молодь уже не привабиш тільки народною музикою. Тож це було вимогою часу. Ми почали пробувати себе в іншому жанрі, виконувати українські твори в сучасній обробці або, наприклад, misirlou (фольклорна східна пісня).

Зрозуміли, що це, як то мовиться, "зайшло" публіці. То був новий поштовх. Оркестр зазвучав новими барвами. У нас з'явилася ціла програма з музикою Deep purple, Queen, Eagles, Adele, Beatles, ABBA та ін. Ми виступали разом з Олегом Скрипкою, "Другою рікою", ONUKA, Accept. Я вважаю, що певною мірою займаємось також просвітницькою справою — показуємо молоді, які є народні інструменти і що можна зіграти з їх допомогою. Звісно, поряд із роком, світовими хітами, граємо й народну музику, щоб люди не забували. Тож виходить, наш оркестр — універсальний. 

НАОНИ_5
Іван Корінь і рок-група Accept

— До речі, про ONUKA. Як виникла ідея спільного номера для "Євробачення", що проводилось у 2017 році в Києві? Ваш виступ тоді високо піднявся у світових чартах. 

Андрій Войчук: Річ у тому, що я вже працював з ONUKA як цимбаліст. Режисер Олег Володкевич знімав документальний фільм "Первісний авангард" — про історію появи автентичних музичних інструментів, який показали на телебаченні. Героями стрічки були наш оркестр і ONUKA, ми проводили спільну репетицію, а потім демонстрували результати своєї роботи у фінальному виступі. Цей експеримент так сподобався публіці, що було вирішено зробити програму ONUKA і НАОНІ.

Ми відіграли два концерти — в Харкові й Києві. І, наскільки я розумію, його бачили організатори "Євробачення" в Україні й запропонували зробити номер. До речі, через це наш творчий шлях на певний час відхилився від рок-музики. Бо ми підготували програму європейських хітів, які виконували учасники "Євробачення". Зробили свої оркестровки. Цю програму ми зіграли на закритій вечірці "Євробачення — 2017", а потім проїхалися з нею всією Україною. До речі, ми потім помітили, що на деяких вокальних телепроєктах використовували пісні саме з тієї нашої програми. Мабуть, людям дуже сподобалося. 

— Як ви гадаєте, чому в світі стали такими модними виступи рок-гуртів у супроводі симфонічних оркестрів?

Іван Корінь: Я думаю, що це почалося не сьогодні, а відтоді, як Queen виступили разом із Монсеррат Кабальє. То був пробний проект, однак публіці сподобалося, як усе нове.

НАОНИ_3
Андрій Войчук

Андрій Войчук: А я думаю, що Фредді Мерк'юрі зробив це поєднання ще раніше — в тій-таки "Богемній рапсодії". Це ж як програмний твір, у якому є все: опера, балада, рок, і все дуже органічно поєднане. І потім у світі стало для рок-гуртів дуже престижно виступати з симфонічним оркестром. Бо, скажемо так, це інший рівень. Оркестр додає їхній музиці інших барв, ширше й глибше розкриває твір. 

— Так, але вже з'явилася тенденція, що оркестри катаються по майданчиках без рок-гуртів із їхньою музикою. І в Україні є такі приклади. І я б сказала, що коли оркестр додає виступам рок-гуртів нових барв, то при виконанні тих самих творів без участі рок-музикантів чогось вочевидь бракує… 

Андрій Войчук: У тому й цінність НАОНІ, що ми — колектив "зіграних" музикантів. І, наприклад, коли щось не подобається в новому аранжуванні, ми змінюємо, покращуємо. Тобто тут командна гра. 

Іван Корінь: Я знаю, як усе робиться в більшості симфонічних оркестрів. Роздали ноти й зіграли. Все. У нас не так. У нас справжня творча лабораторія, коли всі музиканти дуже прискіпливо ставляться до аранжування. І є розуміння жанру. Що таке справжня рок-група? Ритм-гітара, соло-гітара, бас-гітара, ударні. Все. Це є основа. І треба розуміти, як робити оркестровку, щоб вона відповідала цьому жанру. 

— А, на ваш погляд, крім інструментів, що головне в цій музиці?

Андрій Войчук: Емоція та енергія — драйв, як мовиться. Подача. Якщо музиканти будуть сидіти й просто відігравати по нотах — це ні візуально, ні подачею не відповідатиме жанру року. Думаю, що ще багато важить ставлення самих музикантів до року. 

Іван Корінь: Звісно, музиканту не просто грати народну музику, потім — класику й рок. Але наш оркестр тим і унікальний, що може грати й гармонійно поєднувати все. Тобто народну зробити класичною, а класичну — з народним відтінком. 

— Чи є різниця між оркестровкою року для симфонічного оркестру і для НАОНІ?

Андрій Войчук: Чим відрізняється оркестр народних інструментів від симфонічного? В нас є цимбали, кобзи, бандури. Так, кобза і бандура не заміняють повністю електрогітару, але близькі до неї. А цимбали, за своєю природою, — близькі до рокових інструментів. Гітара, по суті, і мелодійний, і ритмічний інструмент — як і цимбали. Тож ми можемо передати цей драйв із допомогою тембрів наших інструментів. Тому у виконанні НАОНІ рок звучить природніше, ніж коли грає симфонічний оркестр. Що там можна використати? Фортепіано, віолончелі, альти. Але це буде не той звук, не та подача. 

— Мабуть, тому рок-гурти України бажають виступати саме з НАОНІ?

Андрій Войчук: Можливо… До того ж наші музиканти не настільки прив'язані до нот. В екстремальній ситуації, саме під час концерту, може статися різне… І ми, наприклад, можемо підлаштуватися до соліста, до групи. Наш оркестр усю програму може відіграти напам'ять. 

— Які у вас враження від спільного виступу з Accept, які не так давно приїжджали до Києва з концертом?

Іван Корінь: Усе пройшло дуже легко. Нам вислали ноти. Одна репетиція — один концерт. Accept усе влаштовувало. Але на тому концерті був камерний склад нашого оркестру. Ми з їхнім аранжувальником познайомились у Фейсбуці. Запропонували зробити аранжування на наш повний склад. Показали, як у нас грають бандури й цимбали. Він оцінив. Не знаю, може спрацює колись.

— Андрію, для фестивалю "Дунайська Січ" ви спеціально робили аранжування пісень рок-гуртів, із якими НАОНІ виступить спільно на одній сцені. Як давно ви займаєтесь аранжуванням для оркестру?

— Відтоді як НАОНІ почав виконувати рок-музику. Була потреба робити оркестровки. А я виріс на цій музиці, вона мені близька. До речі, оркеструвальників у нас багато. І для "Дунайської Січі" кожен із нас узяв по одному гурту. Я, наприклад, вибрав TaRuta, а Іван — Kozak System. З гуртом "Тінь сонця", взагалі, виявилося просто, — там були вже готові партитури, знадобилося тільки переробити їх для наших інструментів. А TaRuta я, взагалі, по відео робив. Бо аранжувальник має розбиратися не тільки в нотах. 

— Скільки часу потрібно, щоб зробити оркестровку?

Андрій Войчук: Перший концерт з ONUKA я робив три місяці. Це якщо рахувати з ранку й до ночі. До речі, зараз готую нову програму з гуртом, яку зіграємо в жовтні. Взагалі, це творча й відповідальна праця. Адже аранжувальник — та ланка, що поєднує гурт і оркестр. У моєму випадку — це легше. Бо знаю, як працює оркестр і як — ONUKA. Тут необхідно знайти свої співвідношення. Скажемо так, я бачу, як на концертах люди реагують на ті чи інші звуки, знаю, чим можна збагатити музичний матеріал, як воно краще зазвучить. В тому й полягає робота аранжувальника. 

Іван Корінь: Кожен музичний твір має свій меседж. Треба розуміти, як краще передати ту чи іншу музичну фразу. Але для цього треба мати ще й купу знань. 

— Із якими світовими рок-гуртами ви мріяли б разом зіграти?

Іван Корінь: Metallica, AC/DC.

Андрій Войчук: А я хотів би хоча б просто побувати на концерті Metallica.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво