Засуджений Кавальєре

Табель про кримінальні ранги Сільвіо Берлусконі поповнилася новим вердиктом - міський суд Мілана засудив колишнього прем'єр-міністра Італії до одного року тюремного ув'язнення за розголошення таємниці слідства. Однак відбувати покарання Берлусконі почне тільки в тому разі, якщо програє апеляційний та касаційний суди. А до їх вердикту він перебуватиме на волі. Так само, на волі, він очікує рішення апеляційного суду на попередній вирок, винесений у листопаді 2012 р., за фінансові махінації в його ж медіакомпанії Mediaset. На цей час екс-прем'єр-міністр є фігурантом ще двох судових процесів, вироки у яких можуть бути винесені до кінця березня.

Про розголошення таємниці слідства

Вирок 7 березня у міланському суді зачитали для двох братів Берлусконі. І якщо старший, Сільвіо, отримав рік в'язниці, то молодший, Паоло, - 2 роки і 3 місяці. Обох братів обвинувачували в розголошенні конфіденційної інформації, незаконно отриманої від слідчих органів. Це сталося 2005 р., коли страхова компанія Unipol намагалася придбати банк BNL (Banca Nazionale del Lavoro) в обхід усталених правил та процедур. На цю тему відбулася розмова між керуючим Unipol Джованні Консорте і політиком П'єро Фассіно, на той час - одним із лідерів лівоцентристської Демократичної партії й за сумісництвом - головним політичним опонентом тодішнього прем'єра Берлусконі. Перехоплена телефонна розмова була опублікована на шпальтах газети Il Giornale, яка належить братові Паоло. Відтак угода не відбулася, банк пізніше продали французам, а репутація Фассіно істотно підмочилася.

За мірками української сучасності, стаття обвинувачення виїденого яйця не варта: телефони - розмови, прослуховування - публікація. Однак зазначу, що головні рядки в обвинуваченні - про незаконний доступ до телефонних розмов політичного опонента.

І хоча вирок обвинувальний, до тюремних камер засудженим братам Берлусконі ще далеко. Після вердикту суду нижчої інстанції справа пройде ще через два - апеляційний та касаційний. І вирок набере чинності тільки в тому разі, якщо обидва суди будуть не на користь братів. Але італійська юрисдикція така, що апеляційний суд зазвичай розглядає справу не менше року. А строк давності кримінальної відповідальності по цьому злочину спливає влітку поточного року. Крім того, ще до завершення судового засідання Сільвіо Берлусконі заявив одному із суддів відвід, який усе ще розглядається в касаційному суді. Парадокс у тому, що касаційний суд Італії може задовольнити цю заяву про відвід, і тоді вирок вважатиметься недійсним.

Отож імовірність переміщення за ґрати колишнього італійського прем'єра саме у справі Unipol - за розголошення таємниці слідства - досить і досить примарна. Схожа ситуація була рівно рік тому, коли суд Мілана закрив справу проти колишнього прем'єра у зв'язку із закінченням строку давності. Тоді Берлусконі обвинувачували в тому, що в 1990-х він оплатив британському юристові Девіду Міллзу лжесвідчення під час розслідування діяльності холдингової компанії Fininvest. Слід зазначити, що саме за успіхи в будівництві, досягнуті промисловою групою Fininvest, 1977 р. Берлусконі удостоївся почесного звання "Кавалер праці". Відтоді прізвисько Кавальєре - найбільш підходяще для нього, бо поєднує в собі дві характеристики - кавалер праці (а він справді трудоголік) і дамський догідник (що не потребує доказів).

Наразі Берлусконі невтомно повторює, що новий обвинувальний вирок не що інше як "важке втручання в демократичне життя країни". Секретар партії "Народ свободи" Альфано заявив: "чиниться спроба усунути Берлусконі з допомогою суду, оскільки його не вдалося усунути в результаті демократичних виборів".

Далі - більше. Однопартійці Берлусконі цього тижня влаштували процесію до резиденції президента Італії Джорджіо Наполітано і вручили йому петицію "про ризики, яких зазнає італійська демократія", оскільки вважають, що судові процеси стосовно лідера їхньої партії мають політичну спрямованість. І, хоча президент країни не може втручатися в діяльність судової влади, Наполітано негайно зустрівся з комітетом, який очолює Верховну раду суддів (такого не було ніколи раніше). Президент закликав "змінити ситуацію, що склалася", й зазначив: лідерові партії, котра посіла на виборах друге місце, має бути гарантоване право брати участь у політичному процесі.

Про підкуп виборців

У перерві між оголошенням обвинувальних вироків невтомний Кавальєре взяв участь у парламентських виборах. І хоча його партія "Народ свободи" не набрала більшості голосів, вона далебі не програла, несподівано показавши другий результат.

Прогнози для партії Берлусконі на самому початку виборчої кампанії не були особливо оптимістичні. Тяжкі наслідки економічних невдач його уряду та шлейф кримінальних справ обвалили рейтинг політика. Максимум, що прогнозували його партії, - це 15% голосів. Але два місяці передвиборних шоу з участю головного артиста країни - Сільвіо - дали зрештою друге місце з мінімальним відривом від лівоцентристської Демократичної партії на чолі з П'єром Луїджі Берсані. Цікаво, що саме коаліція останнього отримає у Палаті депутатів істотну перевагу. Завдяки Берлусконі.

Ще 2005 р. прем'єр і лідер найбільшої парламентської партії Берлусконі вніс поправки до виборчого закону. У ньому з'явився так званий бонус більшості, згідно з яким партія-переможниця отримує більше місць у парламенті, ніж їй належить відповідно до кількості набраних голосів.

На минулих виборах Берлусконі з товаришами винайшли новий спосіб підкупу виборців - у кредит. За три дні до початку виборів мільйони жителів Сицилії, Кампанії, Ломбардії і Венето (регіонів, які могли зіграти вирішальну роль у голосуванні) отримали офіційні конверти із закличним написом: "Важлива інформація: повернення податку на нерухомість за 2012 р.". Дон Берлусконі обіцяв замороченим кризою людям скасувати податок на нерухомість, запроваджений урядом Маріо Монті, а тим, хто вже заплатив, - повернути гроші. Ба більше, він навіть пообіцяв зробити це за власний кошт, якщо стане міністром економіки, а в скарбниці не виявиться грошей: "Я готовий... заплатити чотири мільярди євро з власної кишені. І з половиною мільярда євро, що залишаться, житиму дуже добре". Виборцям сподобалася обіцянка живих грошей в обмін на голоси. І вони майже подвоїли прогнозований відсоток Берлусконі.

"Справа Рубі"

У Мілані тим часом наближається до завершення ще один, найскандальніший із судових процесів "імені Берлусконі". Колишньому прем'єрові висувають два обвинувачення: розтління неповнолітніх та використання службового становища. Ідеться про інтимні вечірки "бунга-бунга" на міланській віллі Берлусконі Аркоре, куди, за даними прокуратури, звозили зовсім юних амбіційних дівчат. Деякі з них "трудилися" за гроші, але багато хто погоджувався на стриптиз і секс задля політичної кар'єри або місця телеведучої на телеканалах, котрі належать Берлусконі. Ба більше, в обвинувальному висновку прокурор назвав вечері в Аркоре "відпрацьованою системою проституювання, створеною для розваги Берлусконі".

Марокканська танцівниця Каріма Махруг, відома сьогодні всьому світові як Рубі-серцеїдка, також навідувалася на віллу Аркоре і, як вважає прокуратура, у віці 16 років була сексуальною партнеркою Берлусконі. Екс-прем'єра обвинуватили в сексуальних стосунках із неповнолітньою та у використанні службового становища і підкупу, коли він із допомогою зв'язків та своїх людей звільнив заарештовану Рубі, впійману на крадіжці.

Дізнавшись про зміст обвинувальної промови, мачо Кавальєре не пропустив нагоди покрасуватися: "Мені ніколи не доводилося платити дівчині або жінці за те, що вона мала зі мною інтимні стосунки". І додав своєї "фірмової" фарисейської вульгарності: "Можливо, прокуророві не так пощастило в житті, і він судить по собі, коли оголошує обвинувачення проти мене".

Однак не таке безхмарне небо над Берлусконі, як це звучить у його браваді. І якщо перші два судових процеси екс-прем'єр зустрічав посмішкою, а вироки з них вважає ритуальними, то "справу Рубі" він, зважаючи на все, сприймає більш ніж серйозно, хоча всі обвинувачення заперечує.

За секс із неповнолітньою повією Берлусконі загрожують три роки в'язниці. А якщо буде доведено перевищення посадових повноважень і тиск на поліцію під час арешту Рубі, то можуть дати 12 років позбавлення волі. Разом - 15 років.

В суд у "справі Рубі" 8 березня Берлусконі не з'явився - через хворобу. На процесі того дня очікувалося оголошення запобіжного заходу для підсудного. А він тим часом із діагнозом "кон'юнктивіт" навіть перемістився в лікарняну палату на шість днів. Колегія суддів, ознайомившись із довідкою від лікарів, запідозрила спробу саботувати й затягнути процес. У результаті лікарська комісія, послана судом для обстеження здоров'я Берлусконі, дійшла висновку, що хвороба його не така важка, аби не бути в суді. Але, за італійськими законами, обвинувачуваний може зігнорувати висновок медкомісії й продовжувати не відвідувати судові засідання. Так, мабуть, Берлусконі і зробить. У зв'язку з відсутністю обвинувачуваного засідання відкладено до 18 березня, - тоді й буде оголошено судовий вердикт для колишнього прем'єра.

Про корупцію

У переліку офіційних обвинувачень Берлусконі є також справа про корупцію, розслідування у якій розпочала прокуратура Неаполя буквально два тижні тому. Фігурант обвинувачується в тому, що 2006 р. заплатив сенаторові з партії лівого напряму 3 млн дол., і той перейшов у правоцентристський блок Берлусконі (така собі "тушка" по-італійському). Цей втрачений голос призвів до розпаду уряду Романо Проді та його відставки 2008 р. На дострокових виборах, що відбулися потім, Берлусконі виграв і повернувся в прем'єри. Вийшла багатоходова "вдала" операція, яка тоді нічого, крім успіху, не обіцяла. Хто ж знав, що вона спливе через шість років як карний злочин?

Обвинувачення вимагає прискореного процесу у цій справі. Якщо прокурори пред'являть неспростовні докази, італійські закони дають судді право скасувати тривалі (рік і більше) попередні слухання. З 11 березня 2013-го в судді у цій справі є 10 днів, щоб прийняти рішення про прискорений судовий процес, тобто без попередніх слухань.

Колись синьйор Берлусконі пояснював велику кількість своїх судових процесів тим, що прокурори Мілана, ліві за своїми поглядами, зводять із ним політичні порахунки, переслідують його навмисне і необґрунтовано. Як же тоді оцінити дії прокурорів Неаполя? Здається, що судити "Кавальєре" кинулися відразу всі прокурори та судді Італії.

Невгамовний "Кавальєре" в боргу не залишився - закликав своїх прихильників вийти 23 березня на маніфестацію проти слуг Феміди. Оскільки вважає, що "деякі судді є джерелом проблем нашої системи юстиції. Вони - ракова пухлина італійської демократії". При цьому Берлусконі навмисне вказує пальцем на окремих суддів, бо якби він назвав усю судову систему несправедливою, йому б довелося взяти на себе чималу частину відповідальності - адже з часів Муссоліні він перебував на посаді прем'єра Італії найдовше.

І сьогодні, якщо численні судові процеси не зупинять Кавальєре, у нього є шанс знову зійти на вершину політичного життя країни. Його методи боротьби за владу доволі примітивні, але дійові. Всі його словесні удари - нижче пояса. Він відкидає правила пристойності, зневажає закони, нехтує нормами моралі. Усього рік перебування не при владі, а він бичує владу як затятий опозиціонер зі стажем. Він знає: його народу подобаються пропоновані ним видовища - епатажні й непристойні виступи. Прості невигадливі гасла, необґрунтовані обіцянки падають на благодатний ґрунт: італійське суспільство, здається, вже минуло точку неповернення у процесі "берлусконізації" - розтлінні розважальними програмами та рекламними потоками, що ллються з телеканалів медіамагната Берлусконі.