Загроза з півночі - Міжнародна політика - dt.ua

Загроза з півночі

2 листопада, 18:26 Роздрукувати Випуск №41, 3 листопада-9 листопада

Росія намагається мілітаризувати Білорусь.

© Віктор Толочко / sputnik.by

За останні кілька тижнів сталася низка подій, які свідчать про те, що Кремль вирішив не обмежуватися "спільно-оборонними" договорами з Мінськом, а по-справжньому мілітаризувати "білоруський балкон". 

Ідеться про створення в Білорусі спочатку однієї російської військової бази, а потім і повного контингенту російських військ на білоруській території. Відтак загроза для України зростає багаторазово.

28 жовтня стало відомо, що новітні комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ) "Самарканд" буде розгорнуто в 13 військових частинах по всій Росії, а також у Білорусі. Це випливає з повідомлення про проведення закритого аукціону на монтаж устаткування, що розміщене на сайті держзакупівель.

Початкова вартість контракту — 61 млн руб. Усі комплекси мають стати до ладу до 10 листопада 2019 р.

Тут важливо розуміти, що зараз у Білорусі російської військової бази немає. Однак на білоруській землі розташовані (з часів СРСР) два російські військові об'єкти: РЛС під Ганцевичами і пункт далекого зв'язку з підводними човнами ВМС Росії біля Вілейки. Але на них немає озброєнь, є тільки обслуговуючий техніку цивільний (формально) персонал. Росія не платить грошей за їх розміщення — це жест доброї волі Лукашенка, зроблений ним у 90-х, коли він усіляко домагався особливого статусу найближчого союзника Росії.

Звісно, комплекси "Самарканд" цілком можуть бути розміщені на таких об'єктах. Адже юридично вони не належать до озброєнь. Однак у Москві особливо не приховують, що розраховують створити на білоруській території власні повноцінні військові бази. Благо, відповідний привід для цього дали поляки, які запропонували американцям розмістити на польській території військову базу.

З ким розмовляв Михайло Бабич?

У Мінську політологи вважають, що створення в Білорусі російської військової бази було умовою, яку висунув Олександрові Лукашенку Владімір Путін 22 вересня на переговорах у Сочі. Мовляв, Росія поновить "вуглеводневе субсидування" білоруської економіки за умови, що очільник Білорусі нарешті погодиться на постійну військову присутність Росії.

Це, звісно, лише версія того, про що йшлося за зачиненими дверима в Сочі. Фактично ж оцінювати доводиться, наприклад, заяву, яка пролунала 21 жовтня.

Тоді в інтерв'ю телеканалу "Білорусь 1" новий посол Росії в РБ Михайло Бабич заявив, що Москва розцінить будь-який військовий напад на Білорусь як напад на Росію. Зауважу, що це той самий Михайло Бабич, який 2016-го мав стати послом Росії в Україні, але так і не отримав посольського агреману. Через свою пряму причетність до підтримки сепаратистів на сході країни.

В інтерв'ю білоруському телебаченню посол коментував можливість створення постійної американської бази в Польщі, що її обговорювали президент США Дональд Трамп і президент Польщі Анджей Дуда 18 вересня в Вашингтоні. На думку Бабича, плани збільшити американський військовий контингент поблизу кордонів Росії і Білорусі не сприяють безпеці сусідніх країн. "Тому що вже точно ні для Польщі, ні для суміжних держав <...>, де ці бази розгортаються, нічого доброго таке протистояння не принесе", — підсумував він.

У самій Білорусі багато хто звернув увагу, що посол РФ говорить про країну свого перебування не як про незалежну державу, а вже як про частину Росії. І, по суті, обговорює можливість ведення Росією воєнних дій на білоруській території від імені туманних "ми". Виходячи з реалій останніх років, нескладно припустити, що це "ми" насправді обмежується стінами Кремля, а от думки білоруського керівництва ніхто особливо не питатиме.

Тут важливо розуміти: в самій Білорусі американська військова база в Польщі лякає хіба що штатних пропагандистів держЗМІ, і то доти, доки їм методичок не поміняють. Очільник МЗС Володимир Макей раніше не раз заявляв, що Мінськ більше не розглядає НАТО як загрозу. До того ж зрозуміло: якщо "Форт Трамп" у Польщі й з'явиться (що далеко не факт), то не раніше ніж за два роки.

Склалося враження, що своїм виступом Михайло Бабич чи то відповідав комусь, чи то по-новому позиціював Росію в регіоні. Найочевидніше — це відповідь на висловлювання Лукашенка, що прозвучали 5 жовтня. Тоді, відвідуючи один з армійських полігонів у Брестській області, білоруський президент заявив: "Не факт, що нам допоможуть, коли раптом щось трапиться. Прикладів більш ніж достатньо. Ми бачимо поведінку деяких тут союзників. Ну, крім Росії, напевно, нам розраховувати нема на кого. І навіть на Росію ми не можемо на 100 відсотків покластися. Добре, сьогодні Путін і інші: він розуміє нас, я розумію його. Ми разом якось діємо (і то не завжди). А що буде завтра? Тому треба мати найнеобхіднішу свою зброю — стрілецьку, для мобільних військ техніку — те, що ми можемо створювати. І модернізувати до сучасного рівня наявну в нас техніку".

Це вже не перше цього року висловлювання білоруського лідера, де він згадує "ненадійність" Росії, яку він же раніше називав головним і беззастережним союзником Білорусі. Тепер, на тому самому полігоні, президент зробив іще одну заяву, яка справила враження на місцеву публіку. "Крий боже війна, ми роздамо сім мільйонів кулеметів і автоматів кожному дорослому білорусу", — заявив Олександр Лукашенко. Експерти, щоправда, одразу в своїх коментарях вказали на те, що на всіх білоруських складах разом узятих навряд чи набереться один мільйон одиниць стрілецької зброї. Причому це з урахуванням законсервованих гвинтівок Мосіна.

Однак, можливо, слова Бабича були відповіддю американцям. 19 жовтня помічник держсекретаря США у справах Європи і Євразії Весс Мітчелл, виступаючи на одному з заходів Атлантичної ради, заявив: "Сьогодні національний суверенітет і територіальна цілісність прикордонних держав, таких як Україна, Грузія і навіть Білорусь, є надійним бастіоном, що захищає від російського неоімперіалізму".

Ці слова прозвучали під час обговорення стратегії США щодо Центральної та Східної Європи. Мітчелл вважає, що Вашингтон домагатиметься "позитивного впливу" за кордоном із допомогою свого іміджу. США також розраховують, що країни, яким Америка допомагає, "не потуратимуть суперникам". Представник Держдепу також заявив, що США не визнають територіальної агресії Росії проти України і не сприймають хижацького тиску Китаю через позики Центральній та Східній Європі, — а це вже якраз білоруський варіант. За останнє десятиліття Китай набагато (в кілька разів) випередив Росію за обсягами кредитних і інвестиційних грошей, "улитих" у білоруську економіку.

"Дві фортеці"

Можна сказати, що, запросивши до себе американських військових, Варшава несподівано зробила велику послугу Москві. Нагадаємо, що 18 вересня під час свого візиту до Вашингтона президент Польщі Анджей Дуда запропонував США створити на польській території постійну військову базу. Об'єкт дозволить розмістити американську механізовану/танкову дивізію. Польське керівництво готове асигнувати на цей проект до 2 млрд дол.

Тоді ж Дуда розповів, що під час його переговорів із президентом США Дональдом Трампом вони жартували про створення в Польщі американської військової бази під назвою "Форт Трамп". Трамп того ж дня повідомив журналістам, що "серйозно вивчає" пропозицію польського президента.

На початку жовтня міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що США вирішать питання про створення військової бази на сході країни навесні 2019-го. Місце ж конкретного розміщення "Форту Трамп" іще мають обговорити. За словами міністра, бажання розмістити постійний американський військовий контингент у Польщі пов'язане з агресією Росії в Україні.

Новина про майбутній "Форт Трамп" у Польщі стала чудовим приводом для Москви знову порушити питання про розміщення в Білорусі російської військової бази. Питання створення на білоруській території російської військової бази в 2014—2015 рр. обговорювали довго і складно. 2 вересня 2015-го інформагенція ТАСС повідомила, що російський уряд розглядає проект угоди з Білоруссю про розміщення на її території російської авіаційної бази.

Мова тоді йшла про розміщення в білоруських Барановичах авіаполку, на озброєнні якого будуть винищувачі Су-27. Примітно, що на той момент російські військові вважали питання про нову російську військову базу в Білорусі вже вирішеним і говорили про неї як про доконаний факт. Іще влітку 2015-го білоруські користувачі соціальних мереж розповідали: на них почали виходити (в "Одноклассниках" і "Вконтакте") дружини російських військових. Вони цікавилися побутовими умовами в Білорусі, місцевими цінами і казали, що їхніх чоловіків скоро переводять служити в Білорусь, на нову військову базу.

Та тільки тоді юридичних підстав для створення російської військової бази на території Білорусі не було. Була лише угода про єдину регіональну систему ППО. За цією угодою на час навчань на білоруську територію на обмежений строк можуть перелітати російські військові літаки. Як результат, тоді, 2015-го, перед черговими своїми перевиборами, Лукашенко все ж таки відмовився від розміщення в Білорусі російської військової бази. У Москві відверто образилися, але образу проковтнули — це був рік, коли Росію "довбали" з усіх боків за агресію в Україні, і їй був важливий хоч якийсь прибічник у регіоні, а Лукашенко від союзницької риторики все ж далеко не відходив.

Та урок було засвоєно, і тепер Росія підводить під плани будівництва на білоруській землі своєї повноцінної військової бази капітальне обґрунтування — таку можливість буде прописано в документах Союзної держави.

Лукашенко перед вибором

Судячи з усього, адресатом слів Бабича все ж таки був Олександр Лукашенко. Річ у тому, що йому незабаром доведеться ухвалювати значуще рішення про те, в якому форматі взагалі вибудовувати оборонне співробітництво з Росією.

26 жовтня в Мінську депутати Парламентських Зборів Союзу Білорусі і Росії розглянули перебіг узгодження проекту Воєнної доктрини Союзної держави.

Інтрига тут полягає в тому, що Білорусь 2016 року ухвалила власну Воєнну доктрину. Причому її розробку Лукашенко ініціював 2014-го, коли подивився на "гібридну війну" між Росією і Україною. 2014 року Лукашенко був дуже наляканий: він раптом зрозумів, що Путіну ніщо не завадить, маючи бажання, захопити всю Білорусь за "кримсько-донбаським" сценарієм. У результаті в новій білоруській Воєнній доктрині вперше було згадано "гібридну війну" й "інспіровані ззовні внутрішні дестабілізуючі сили", а НАТО перестало розглядатися як головна загроза білоруському суверенітету.

Тоді ж — після 2014 року — в Білорусі за розпорядженням і під особистим контролем Лукашенка почали швидкими темпами створювати сили т.зв. територіальної оборони. По суті, заздалегідь сформовані з резервістів партизанські загони, які пройшли спеціальну підготовку, в разі війни мали швидко озброїтися і діяти на окупованій території. Примітно, що всі навчання білоруської територіальної оборони проводили вздовж східного кордону Білорусі. Прозорий натяк на те, звідки реально може походити загроза.

Але потім Москва почала посилювати свій тиск на союзника в оборонній сфері. Апогеєм стали торішні навчання "Захід-2017", в ході яких було безліч скандалів через те, що російські військові, діючи на білоруській території, своїх дій з білоруським Генштабом особливо не узгоджували. Тим самим даючи зрозуміти, "хто тут буде справжнім господарем" у разі загострення ситуації.

Тепер, використовуючи польську ініціативу створити "Форт Трамп", у Кремлі знову пропонують Мінську прийняти на білоруській землі російську військову базу. Однак нині таку можливість буде заздалегідь закладено в міжурядовому документі — Воєнній доктрині Союзної держави. А отже, якщо Лукашенко знову надумає відмовитися, то Москва зможе закинути йому "невиконання союзних зобов'язань". Рівно те саме, чим сам білоруський президент цього року не раз дорікав керівництву Росії.

Від того, чи підпише Олександр Лукашенко нову — "союзну" — Воєнну доктрину без особливих заперечень, чи почне торгуватися, багато в чому й залежатимуть подальші відносини Мінська і Москви.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво