Українські мігранти в ЄС - як українці порушують міграційні закони Євросоюзу - новини України - Міжнародна політика - dt.ua

"Європейська спокуса"

12 травня, 18:49 Роздрукувати

 Як українці порушують міграційне законодавство ЄС, але не перегинають палку.

© europa.eu

Агенція кордонів і берегової охорони ЄС FRONTEX опублікувала свій щорічний аналіз ризиків на 2020 рік. У ньому традиційно приділено чимало уваги Україні і лише кілька абзаців про коронавірус, який радикально змінив картину мобільності в усьому світі. Проте насправді це нормально, якщо розуміти: цей документ є по суті підбиттям підсумків минулого року у сфері міграції та безпеки, яке має дати європейським прикордонникам уявлення, чого чекати надалі. 

Пандемія, що примусила Європу завмерти, кардинально змінила картину мобільності, але не скасувала до решти великих соціальних і економічних процесів, які стоять за міграційними трендами. Аналіз ризиків FRONTEX залишається актуальною призмою, аби поглянути на те, що відбувається і буде відбуватися між Україною та ЄС, з точки зору міграційних і безпекових ризиків. 

Частина європейської картини

Перш ніж аналізувати будь-які міграційні дані щодо українців у ЄС, потрібно засвоїти одне базове положення. Українці останніми роками — лідери за кількістю в'їздів до ЄС через сухопутний кордон, абсолютні лідери за кількістю отриманих дозволів на проживання в ЄС, серед лідерів у кількох країнах за кількістю дозволів на сезонну та висококваліфіковану працю, одні з лідерів за кількістю туристичних подорожей до ЄС. Мільйони наших співвітчизників довгостроково або посезонно працюють у ЄС і стали невід'ємною частиною європейської міграційної картини. 

Перевищення термінів законного перебування

За даними FRONTEX, у 2019 році відчутно зросли два показники неврегульованої міграції — "відмови у в'їзді" та "виявлення осіб під час незаконного перебування в ЄС". І слід констатувати, що за обома показниками частка українців уже кілька років поспіль найбільша серед громадян країн поза ЄС. 

Зокрема, 2019 року Україна продовжувала утримувати першість за кількістю виявлених під час незаконного перебування в ЄС громадян (39,6 тис. осіб). Тенденція до зростання цього показника триває вже кілька років. 

Українці, які незаконно перебувають на території ЄС
Єлизавета Чижик, ZN.UA

Понад половину їх виявили в Польщі (19,6 тис.), зокрема через нелегальне працевлаштування. Крім того, до цієї категорії потрапили ті, хто перевищив ліміт перебування в ЄС за безвізом або прострочив візу чи дозвіл на перебування. 

Однак є кілька факторів, які пом'якшують ситуацію. По-перше, більшість затриманих виявили вже під час виїзду з ЄС (24,9 тис.), і їх повернення відбувалося добровільно, без втручань із боку правоохоронних органів. По-друге, частка ефективних повернень в Україну залишилася доволі високою — 26,5 тис. повернень із 33,2 тис. рішень про повернення. Крім того, зростання — стале, а не стрибкоподібне, і ця кількість — відносно невелика на тлі загальної кількості громадян України, які побували в ЄС. 

Чи зміниться ситуація з незаконним перебуванням у ЄС під час пандемії? Переважна більшість українських трудових мігрантів залишилися працювати за кордоном. Тут окремо варто згадати, що повідомлена недавно прем'єр-міністром України інформація про два мільйони трудових мігрантів, які втратили роботу в ЄС і повернулися в Україну, не відповідає реаліям. Як випливає з відповіді Державної прикордонної служби на запит "Європи без бар'єрів", у березні 2020 року в Україну в'їхали 1 млн 330 тис. громадян України, виїхали — 1 млн 37 тис., тобто повернулося на 300 тис. осіб більше. При цьому ці дані охоплюють усі країни і всі категорії мандрівників — від туристів до учасників малого прикордонного руху. 

У квітні ж середньодобовий трафік через кордон упав до 10–20 тис. операцій на день. Тому часто цитоване останнім часом число "два мільйони" варто вилучити з обігу як абсолютно хибне. 

Частина тих, хто залишився в ЄС, можуть прострочити візи й дозволи на перебування, оскільки їм не вдасться вчасно подовжити свої документи. Потенційно, ці трудові мігранти можуть стати "нелегалами", але чи стануть — залежить від політики окремих країн ЄС. Загалом, у більшості держав Євросоюзу цю проблему вирішили, проте частково. Наприклад, у Польщі, щоб запобігти проблемам заробітчан, іноземцям дозволили легально перебувати і працювати у країні під час стану епідемії й 30 днів після його офіційного завершення. Те саме дозволили тим, у кого закінчувалися "безвізові дні", при цьому без необхідності подавати документи на отримання дозволу на проживання. Натомість у МЗС Німеччини роз'яснили, що для продовження дії шенгенських віз або дозволів на проживання потрібно звертатися до земельних відомств у справах іноземців. 

По суті, зараз кожна з країн ЄС випрацьовує свої правила перебування іноземців під час карантину, і практично в кожній є свої вади. Наприклад, в Угорщині та ще деяких країнах іноземці, які втратили роботу, мають дуже обмежений період часу, щоб знайти нову, інакше їхній дозвіл на проживання втратить чинність. У Польщі експерти звертали увагу на ризики масового звернення до офісів у справах іноземців після завершення карантину, яке здатне "покласти" всю систему. Чим складніші будуть умови продовження віз і дозволів, тим більше буде осіб, у котрих з'являться проблеми з легальним статусом та поверненням додому після закінчення пандемії. 

Відмови у в'їзді

Україна очолює список країн походження осіб, яких виявляють під час незаконного перебування в ЄС, а тому не дивно, що прикордонники намагаються відфільтрувати потенційних порушників ще на в'їзді. Так, з-поміж громадян третіх країн українцям найчастіше відмовляли у в'їзді до Шенгенської зони. Кількість відмов становить понад 70 тисяч, що відповідає 30% усіх відмов на зовнішніх кордонах ЄС. При цьому рік у рік кількість українців, які не змогли потрапити до Шенгену, теж зростає.

Відмови українцям на в
Єлизавета Чижик, ZN.UA

Якщо роздивитися ці показники уважніше, то побачимо, що найчастіше українці не змогли в'їхати через автомобільні та пішохідні пункти пропуску до Польщі. За даними польської прикордонної служби, у 2019 році українцям відмовили 57,5 тис. разів, що на 25% більше, ніж у 2018-му. 

Якими ж є причини відмов? Послуговуючись даними FRONTEX, можна відповісти, що, як і попередніми роками, українці переважно не могли документально підтвердити причину та мету поїздки до ЄС (37 тис. осіб) або не мали достатніх ресурсів для перебування чи повернення до України (14,7 тис. осіб). Понад сім тисяч мандрівників уже вичерпали ліміт безвізового перебування в ЄС (90 днів упродовж періоду 180 днів), а щодо шести тисяч осіб спрацювало попередження Шенгенської інформаційної системи через попередні порушення міграційного законодавства в ЄС. Лише незначна кількість осіб намагалася проїхати до країн Євросоюзу з підробленими паспортами, візами або дозволами на проживання. 

 

Проте не поспішаймо зі "зрадою", адже на тлі щонайменше 13,5 млн в'їздів наших співвітчизників до ЄС через сухопутний кордон у 2019 році (дані FRONTEX) ці відмови залишаються частками відсотка. Крім того, варто враховувати, що після початку безвізового режиму з ЄС у 2017 році та зменшення кількості виданих українцям шенгенських віз на понад мільйон усі відмови, які раніше видавалися в консульствах країн ЄС, "переїхали" на кордон. Що, знову ж, робить зростання цілком очікуваним.

Як вплине пандемія на показник відмов у в'їзді для українців? Рух осіб через кордони максимально зменшився, але після зняття карантинних обмежень перевірки на кордоні можуть стати більш ретельними. Зокрема, деякі країни можуть вимагати довідку про відсутність коронавірусу в організмі, як це зробила Австрія на кордоні з Італією, або проводити медичний огляд на кордоні і відмовляти у в'їзді тим, хто має симптоми хвороби, як робить Угорщина. Тож перед поїздкою доведеться перевірити умови в'їзду до конкретної держави і підготувати всі необхідні документи, щоб уникнути відмови, а також враховувати наявність додаткового фактора оцінки.

Ризики транскордонної злочинності

З якими транскордонними ризиками пов'язують Україну в ЄС? Незважаючи на війну, FRONTEX не має підтверджень загрози ввезення незаконної зброї до ЄС з України. Аналогічна ситуація із ввезенням наркотичних засобів. Наша країна не розглядається як джерело походження незаконних наркотиків. Проте саме на кордоні з Україною було виявлено найбільше викрадених транспортних засобів (частка становила 36%). З одного боку, це свідчить про ефективну систему інтегрованого управління кордонами, яка дозволяє виявляти зловмисників. Але з іншого — про сталі канали збуту. Пандемія та викликана нею економічна криза можуть сприяти збільшенню обігу викрадених авто. А це, своєю чергою, потребуватиме більш згуртованих дій прикордонних служб України та ЄС для своєчасного виявлення і затримання порушників.

Ще одним ризиком транскордонної злочинності є те, що після отримання безвізу з ЄС Україна, на думку спеціалістів FRONTEX, для іноземців стала привабливішою як транзитна країна. Наприклад, вони припускають, що безвіз із Туреччиною сприятиме підвищенню попиту на підроблені турецькі документи з боку різних мігрантських громад у Туреччині, які намагатимуться потрапити з ними в Україну (в нас із Туреччиною безвізовий режим), а потім через сухопутний кордон — до ЄС. Наразі, коли в'їзд іноземців до України обмежений, цей ризик залишається низьким. Проте після закінчення карантинних обмежень рух осіб із підробленими документами може знову посилитись, і українським прикордонникам треба бути готовими до розпізнання фальсифікованих паспортів інших країн.

* * *

Тож якою бачать Україну із Заходу в контексті ризиків міграції і транскордонної злочинності? Загалом, наша держава залишається безпечним сусідом ЄС із розвиненою системою управління кордонами, що дозволяє виявляти підроблені документи і викрадені транспортні засоби. 

Водночас українці є джерелом цінних трудових ресурсів для окремих країн ЄС, що супроводжується певними міграційними ризиками. У контексті пандемії, зростає ризик можливого збільшення частки осіб, які перейдуть у тінь і будуть незаконно перебувати й працювати в ЄС, якщо уряди цих країн (і України) не подбають про розробку належних та адекватних ситуації правил. Із цим показником пов'язаний і високий рівень відмов у в'їзді для українців, який упродовж останніх років продовжував зростати. Під час карантинних обмежень цей ризик став актуальнішим, адже частина українців опинилася під загрозою переходу в нелегальний статус через складний процес продовження документів або втрату офіційної роботи. 

Одне залишається незаперечним: чим доступнішими будуть процедури легалізації іноземців під час карантину, тим легше буде нашим західним сусідам і Україні підтримувати правопорядок та зберігати трудову міграцію в межах закону. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво