Єврокомісія: битва за портфелі - Міжнародна політика - dt.ua

Єврокомісія: битва за портфелі

25 жовтня, 19:20 Роздрукувати Випуск №40, 26 жовтня-1 листопада

Новий склад Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн не розпочне своєї каденції 1 листопада, як було заплановано.

© twitter/vonderleyen

Повноваження комісарів під керівництвом Жана-Клода Юнкера продовжено щонайменше до початку зими. Проблема в тому, що Європейський парламент проявив досі небачену жорсткість і забракував одразу трьох кандидатів на посади єврокомісарів нового складу ЄК. Відповідно, голосування щодо всього складу Єврокомісії, призначене раніше на 23 жовтня, було зірвано. Тепер фон дер Ляєн має якнайшвидше запропонувати нових кандидатів на вакантні посади єврокомісарів з політики добросусідства та переговорів щодо розширення Євросоюзу (від Угорщини), транспорту (від Румунії) та внутрішнього ринку (від Франції). 

Як відомо, Єврокомісія формується за принципом наявности представників кожної країни, співвідношення політичних сил у Європарламенті, а також з урахуванням інших чинників, як-от гендерної рівности, здатности кандидата ефективно виконувати завдання у сфері його компетенції, моральних якостей. Але одним з найважливіших чинників є політична незалежність і вимога виконувати свої функції виключно в інтересах Європейського Союзу. Члени ЄК не можуть і не повинні отримувати вказівок від уряду своєї країни або діяти за його інструкціями. 

З огляду на ці чіткі принципи, відразу після оприлюднення потенційних кандидатів до складу Єврокомісії було очевидно, що не всі із запропонованих персон пройдуть "оглядини" в Європарламенті. Першим кандидатом "на виліт" виявився представник Угорщини — колишній міністр юстиції Ласло Трочані, запропонований на важливу посаду єврокомісара з питань політики добросусідства та переговорів щодо розширення Євросоюзу, який, зокрема, відповідає за відносини з країнами "Східного партнерства", а отже й з Україною. Підтриманий Європейською народною партією (ЄНП — найбільша група Європарламенту), він також здобув схвалення угорського прем'єра Віктора Орбана, з яким його пов'язує робота у двох складах уряду з 2014 до 2019 року. Утім, саме на цей період припало загострення відносин Будапешта з Брюсселем. Та й сам Трочані на своїй колишній посаді міністра юстиції завдавав чимало клопоту єврочиновникам. Наприклад, варто згадати, що саме він відповідальний за угорський закон, який суперечить європейському праву, — ним було криміналізовано діяльність неурядових організацій, які надають правничу допомогу біженцям. Також він причетний до створення таборів на кордонах із Сербією, в яких біженці проживали у вантажних контейнерах, не маючи змоги отримати притулок у ЄС. Він також причетний до минулорічного інциденту, коли Будапешт відмовився видати США двох росіян — торгівців зброєю, заарештованих під час спільної операції американських і угорських спецслужб. Їх видали Росії, а там відпустили. 

Загалом ситуація в Угорщині в роки перебування Трочані на посаді міністра юстиції характеризувалася в ЄС як "ерозія принципу верховенства права" і ризик "серйозних порушень основоположних європейських цінностей". Однак формальним приводом для відводу стала його причетність до юридичної компанії Nagy es Trocsanyi, засновником якої він був і яка надавала консультаційні послуги міністерству юстиції. Також у цієї фірми були контракти з російськими компаніями в Угорщині.

Румунська кандидатка Рована Плумб не пройшла через те, що не задекларувала для Європарламенту два кредити на суму близько мільйона євро, зазначені в її раніших деклараціях. Один з них, на 800 тис. євро, вона повинна погасити до 2030 року. Плумб також отримала кредит від приватної особи на 800 тис. румунських леїв (168 тис. євро) на придбання нерухомости, але пізніше надала в позику таку саму суму на політичну кампанію Соціял-демократичної партії Румунії, членкинею якої і є. Причому її легальні доходи є недостатніми, щоб зробити такий щедрий подарунок. До того ж кандидатка не змогла пояснити походження цих грошей. У цьому члени юридичного комітету Європарламенту побачили "конфлікт інтересів" для єврочиновника, який відповідатиме за транспорт усього ЄС. Варто зазначити, що 2017 року Рована Плумб була замішана в корупційному скандалі, пов'язаному з нерухомістю. 

Усі ці факти викликали в депутатів Європарламенту запитання і до майбутньої голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн: наскільки уважно вона перевіряла кандидатів, перш ніж запропонувати їх для затвердження.

Та, либонь, найнесподіванішим і найнеприємнішим для Урсули фон дер Ляєн було рішення депутатів ЄП проголосувати проти французької кандидатки. Сільві Гулар, яка обіймала посаду міністерки збройних сил країни 2017 року, а пізніше стала заступницею управителя Банку Франції, претендувала на посаду єврокомісара з питань внутрішнього ринку. До компетенції цього єврочиновника входять промислова політика, оборона та сфера високих технологій.

Однак після кількох днів активних "допитів" Гулар 10 жовтня дістала негативну оцінку від трьох комітетів Європарламенту. 82 депутати проголосували проти неї, і лише 29 — за. 

Особливо наголосимо, що вперше в історії призначення єврокомісарів Європарламент відхилив кандидата від великої країни ЄС, і вперше — кандидата від Франції. Частина представників ЄП, а також сам президент Франції Емманюель Макрон вважають, що атака на Гулар була політичною розправою і помстою деяких представників Європейської народної партії за те, що французький лідер був проти призначення німця Манфреда Вебера (лідера ЄНП) на посаду голови Єврокомісії (див. "Гра не за правилами". — DT.UA №26,
6 липня 2019 р.). Однак вступати у відкриту конфронтацію з Європарламентом ні Макрон, ні фон дер Ляєн не наважилися. Річ у тому, що для нової керівниці Єврокомісії це мало б непередбачувані наслідки: саму кандидатуру фон дер Ляєн Європарламент схвалив у липні більшістю в 383 голоси, що лише на 9 голосів перевищує мінімально необхідний рівень підтримки. І якби вона втратила підтримку власної фракції ЄНП, яка проголосувала проти кандидатури Гулар, то питання схвалення складу нової Єврокомісії зависло б. 

Для розв'язання цієї проблеми Урсула фон дер Ляєн мала підібрати нових кандидатів, які не викликали б у європарламентарів негативного ставлення. Після погодження з нею про свого нового призначенця раніше за всіх заявили в Будапешті. Угорський уряд висунув замість Трочані, який був, безумовно, політичною фігурою, кандидатуру "технократа", як його охарактеризував угорський прем'єр Віктор Орбан. Ним став 47-річний дипломат, представник Угорщини в ЄС Олівер Вергелі. Він обіймає цю посаду вже 4 роки. Його стиль роботи характеризують як жорсткий, оскільки останніми роками саме йому довелося бути на передовій протистояння між Брюсселем і Будапештом. 

Складніше було визначитися представникам Румунії, які зрештою також зробили ставку на дипломата. Новою кандидаткою, після погодження з Урсулою фон дер Ляєн, стала державна секретарка з європейських справ у МЗС Румунії Меланія-Габріела Сіот. Найскладніше відбувалося погодження кандидата в єврокомісари від Франції, якого було визначено лише минулого четверга. Єлисейський палац запропонував Тьєррі Бретона, який у 2005–2007 роках був міністром економіки, фінансів і промисловости. А до останнього часу він керував великою французькою компанією у сфері інформаційних технологій — Atos. 

Тепер в Урсули фон дер Ляєн є новий список кандидатів, і їх знову має погодити Європарламент. За її словами, вона хотіла б створити "геополітичну" Єврокомісію, яка була б здатна не лише вирішувати питання внутрішнього характеру для ЄС, а й боротися зі зміною клімату, домагатися для Європи належного статусу в світі, а також захищати "європейський спосіб життя". 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво