Війна світів 2.0 - Міжнародна політика - dt.ua

"Війна світів" 2.0

14 жовтня, 12:12 Роздрукувати Випуск №38, 13 жовтня-19 жовтня

Що стоїть за протистоянням Китаю і США.

Слід звикати до того, що про Китай доведеться говорити дедалі частіше. 

Після нещодавнього виступу Дональда Трампа на Генеральній Асамблеї ООН, де він жодного разу не згадав Росію, однак звинуватив Китай у втручанні в листопадові проміжні вибори до Конгресу, а також у крадіжці технологій, це стало остаточно ясно. Схоже, нинішня адміністрація США визначилася з новою "віссю зла". Тепер вона проходить через Пекін.

З одного боку, у цьому немає нічого дивного. Якщо згадати знамениту доктрину Рейгана, то начебто місце однієї "комуністичної" держави, СРСР, просто посіла інша — Китай. Однак це вкрай поверхневий погляд. Тепер не тільки й не стільки ідеологія визначає рівень протистояння. От лише один приклад. В усьому світі переконані, що сучасний поштовх розвитку електромобілебудування зробила компанія "Тесла" та її легендарний — донедавна — очільник Ілон Маск. Насправді ж двадцять років тому батьком електромобілів став Ваг Ганг, у минулому — винахідник, інженер, міністр науки і технологій Китаю. Він ніколи не був членом КПК, однак зумів свого часу переконати Держраду КНР розробити й реалізувати урядову програму розвитку індустрії, яка б випередила західних автомобілебудівників. Нині кожен другий електромобіль у світі продається в Китаї, і найшвидший електромобіль випущено там же. Цього року в КНР буде вироблено 1 млн одиниць 100 моделей електромобілів, на 26% більше, ніж у попередньому. За п'ять років кількість електромобілів у КНР зросла практично з нуля до 500 тисяч. І якщо в СРСР пишалися копіюванням "Фіатів" під маркою "Жигулів", а також виробляли найбільші мікрокалькулятори у світі, то Китай сьогодні постачає на ринок США 60% мобільних телефонів, 55 — комп'ютерів, 50% меблів, не кажучи вже про текстиль, іграшки й велосипеди. І все це — найвищої якості. Китай є головним торговельним партнером США й головним держальником валютних резервів — 3,6 трлн доларів. Таку країну не переможеш самою гонкою озброєнь і критикою ідеології.

Між Китаєм та СРСР є ще одна відмінність. Керівництво КНР не раз заявляло про один із ключових принципів своєї зовнішньої політики — невтручання у справи інших країн, про виключно оборонний характер Збройних сил, про відсутність планів на експорт ідеології. Про глобальні амбіції в КНР говорять тільки в контексті підтримки глобалістських тенденцій у світовій торгівлі й "твердого просування створення суспільства єдиної долі людства", щоб, кажучи словами Білої книги "Факти і позиція Китаю щодо китайсько-американських торговельних відносин", разом з іншими країнами спільно будувати "чистий і прекрасний світ, де пануватимуть тривалий мир, загальна безпека, спільне процвітання, відкритість та інклюзивність". Якщо Китай не має наміру насаджувати комунізм у суміжних країнах, підтримувати міжнародний тероризм і приводити до влади антиамериканські, антинатовські режими, то в чому полягає настільки послідовна антикитайська політика Трампа? Після обміну візитами торік, коли, здавалося, Дональд Трамп і Сі Цзіньпін знайшли спільну мову з ключових питань, нинішнє загострення двосторонніх відносин, іменоване не інакше, як торговельна війна, видається дещо неочікуваним. Причин такого стану речей як мінімум дві. Одна — це бажання Трампа "перемкнути" увагу власних і світових ЗМІ з розслідування спецпрокурора Мюллера й "російської" теми на Китай. Спочатку Трамп ніби натякав, що у втручанні в американські вибори були зацікавлені й "інші країни" (не називаючи — які саме), потім ця тема в його твітах і виступах зміцніла, і от, нарешті, Росія вже зовсім не згадується в такому контексті, її місце посів Китай. Друга причина, зрозуміло, лежить у сфері економіки. Позитивне торговельне сальдо в торгівлі США з Китаєм в 275 млрд доларів на користь Піднебесної не могло пройти повз увагу "дуже стабільного генія", який прийшов до влади з гаслом "Америка передусім". На його думку, всі торговельні угоди США з іншими країнами (такі як НАФТА, Транстихоокеанська торговельна угода, договори з ЄС тощо) були укладені неправильно, так, що створювали іншим країнам переваги в торгівлі зі США. Деякі з них вдалося переглянути (НАФТА, договір про вільну торгівлю з Південною Кореєю), з деяких США просто вийшли. Що стосується Китаю, то Трамп вирішив піти традиційним шляхом — тиску. Тільки останній раунд запровадження торговельних мит торкнувся 5745 торговельних позицій китайського експорту в США на суму в 200 млрд дол., на що Пекін відповів митами на 5207 торговельних позицій на імпорт американських товарів до Китаю на суму 60 млрд дол. Відповідь не пропорційна: якщо американські мита становлять 10% цього року і 25% у наступному, то китайські варіюють від 5 до 10%, залежно від частки на ринку. Той факт, що впровадження тарифних обмежень здійснене найбільшими економіками світу поза механізмом вирішення торговельних спорів СОТ, є поганим прикладом для інших країн. Розвал системи СОТ тими, хто має її підтримувати, означатиме хаос.

Немає ніякого сумніву в тому, що через запровадження торговельних мит адміністрація Трампа має намір не стільки скоротити торговельний дефіцит зі США, скільки загальмувати зростання китайської економіки, яке і цього, дуже вдалого для США року, майже вдвічі перевищує американські показники. При цьому в Білому домі стверджують, що мита на китайські товари не позначаться на американських споживачах, а також на критичних галузях промисловості. Офіс торгового представника США завбачливо вилучив зі списку китайських товарів, на які були запроваджені мита, 297 найбільш важливих позицій. І навіть при цьому, як заявив президент корпорації "Форд" Джим Хакетт в інтерв'ю "Блумберг", його компанія втратить через запроваджені Трампом тарифи понад 1 млрд дол. Очікується, що тарифи, введені Трампом на 260 млрд дол. китайського експорту, все ж таки відчутно позначаться на роздрібних цінах у США, але вже після листопадових виборів. Тим часом Китай прийняв рішення скоротити з 1 листопада тарифи на імпорт окремих категорій товарів (наприклад, текстиль, вироби машинобудування й продукцію металургії) на додачу до вже знижених тарифів на ряд товарів, починаючи з липня. Тим самим уряд КНР демонструє "добру волю" і "відкритість китайської економіки" для імпорту, а також хоче пом'якшити торговельні обмеження з боку США для китайських споживачів. 

В одному з ключових секторів глобальної конкуренції — телекомунікаціях і штучному інтелекті — американські компанії вже заявляють про прогнозований програш китайським конкурентам. Гонитву за 5G, швидше за все, виграє Китай. У Китаї вже налічується 800 млн користувачів інтернету, і КНР випереджає США в таких галузях, як дрони, мобільні системи платежів, робототехніка. Цілком справедливі побоювання Вашингтона, що Китай полює за новітніми американськими технологіями, вже тільки частина реальності. У КНР розробники в багатьох галузях пішли далеко вперед власними продуктами у порівнянні з американськими аналогами Groupon, е-Bay і AOL. За оцінками Pricewaterhouse Coopers, до 2030 року Китай додасть 7 трлн дол. до свого ВВП тільки завдяки системам штучного інтелекту. Сьогодні з 10 "єдинорогів" (венчурних стартапів, капіталізація яких перевищила 1 млрд дол. за п'ять років) усього три американські, одна індійська компанія і шість китайських. Китай далеко випереджає США за технологіями "big data". Ідеологічне підґрунтя китайського суспільства не ставиться під сумнів, однак Комуністична партія не те що не заважає, а всіляко сприяє через державний протекціонізм виходу Китаю у світові лідери технологій майбутнього. 

Тим часом загострення торговельних відносин, і особливо запровадження з боку США санкцій проти управління озброєнь Об'єднаного штабу Центральної військової ради КНР за придбання російських озброєнь (10 винищувачів Су-35), призвело до політичних наслідків. Найважливіша двостороння зустріч міністрів оборони і закордонних справ двох країн, намічена на жовтень, була скасована. Кожна зі сторін стверджує, що з її ініціативи. Китай також висловив протест у зв'язку з рішенням Вашингтона продати Тайваню зброї на 330 млн дол. Ще раніше Китай відкликав зі США свого командувача ВМФ, який мав взяти участь у консультаціях зі своїм американським колегою. У той самий час Китай наполягає на продовженні діалогу, а державний радник Ван І (міністр закордонних справ КНР) заявив, що "немає причин для паніки" через тертя між Пекіном і Вашингтоном. Голова КНР Сі Цзіньпін, у свою чергу, заявив, що зростання однобічних протекціоністських заходів у світовій торгівлі змушує Китай розглянути шляхи зниження залежності від імпорту технологій. У КНР такі заяви можуть означати ще більше урядових інвестицій у дослідження й розробки, а також залучення людського капіталу з інших, більш дружньо налаштованих країн, ніж США. Під час перебування на Генасамблеї ООН Ван І зустрівся в США з ветераном американської політики і дипломатії Генрі Кіссінджером і заявив, що "США і Китай повинні припинити розглядати суперництво в дусі холодної війни". Кіссінджер повторив свою відому позицію про "потенційне союзництво двох країн у створенні світового порядку", оскільки альтернативою співробітництву буде "позиція конфлікту".

Із властивим конфуціанській культурі символізмом Пекін сформулював вісім пунктів щодо американо-китайських торговельних відносин. Окрім закликів до переговорів і співробітництва, привертають увагу такі заяви, як "Китай не хоче починати торговельну війну, але не боїться і готовий зустріти її, якщо буде потреба". "Переговори неможливі під загрозою запровадження мит і ціною права Китаю на розвиток". Пекін також заявив про прихильність багатостороннім форматам і переговорам у порівнянні з односторонніми діями й конфронтацією, а також про готовність усіляко захищати права інтелектуальної власності, підписати інвестиційні угоди зі США і ЄС. На жаль, є небезпідставні сумніви, що ці заклики будуть почуті у Вашингтоні. Поки що дружба з Пекіном у плани Трампа не входить. З огляду на опитування громадської думки, серед американців досить глибоко вкоренилося уявлення про КНР як про конкурента й суперника, і Трамп не без користі з погляду мобілізації виборців експлуатуватиме цю думку. Для світової економіки це означає уповільнення в розвитку. Але для тих, хто зможе скористатися ситуацією, наприклад у контексті перерозподілу виробничих і логістичних ланцюжків, вона може виявитися виграшною. Цікаво, серед яких країн опиниться Україна?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №48, 15 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво