Війна і розкол чи мир і процвітання? - Міжнародна політика - dt.ua

Війна і розкол чи мир і процвітання?

12 жовтня, 17:53 Роздрукувати Випуск №38, 13 жовтня-19 жовтня

У Боснії і Герцеговині відбулися загальні вибори.

© Euronews

У Боснії і Герцеговині, маловідомій у нас державі в центрі Балканського півострова, 7 жовтня відбулися загальні вибори. 

За даними ЦВК БіГ, з 254 767 громадян з правом голосу обирали 518 носіїв мандатів від 53 партій, 36 коаліцій і 34 незалежних. У країні обирали 4 президентів, близько 500 депутатів 14 парламентів — загальнодержавного, двох ентитетів Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, округу Брчко і 10 кантонів.

Вибори в БіГ були в центрі уваги глобальних гравців, які стурбовано очікували не тільки результатів виборів а й відповіді на запитання, чи вдасться зберегти мир у цій невеличкій країні, де можливий вибух знищить стабільність усього регіону і Європи.

Уже колишній член Президії БіГ від сербського народу Младен Іваніч зазначив, що напередодні виборів БіГ опинилася в найглибшій кризі після закінчення війни: політики відмовилися взяти відповідальність за сьогодення і залишили громадян сам на сам з безліччю життєвих проблем. 2017 року розпалася урядова коаліція, фактично припинилася діяльність тричленної Президії і як наслідок — уряду. Триває стійка тенденція падіння всіх економічних індикаторів, що підтверджує поглиблення економічної кризи. Не вщухають масові протести громадян. Корупція перетворилася на найбільш небезпечне явище, яке пронизує всі верстви суспільства і супроводжує людину від народження до смерті. Країна залишається розколотою за національними й релігійними ознаками. Зберігається сегрегація в навчальних закладах. Населення політично пасивне і готове на все, аби не допустити нової війни, страх перед якою витає над країною і підтримується героїзацією воєнних злочинців. Лунають погрози повторити геноцид мусульман у Серебрениці.

Посилюються відцентрові тенденції. Президент РС М.Додік (Союз незалежних соціал-демократів — СНСД), провідник балканської політики Росії в регіоні, посилює сепаратистську риторику, закликає до виходу ентитету з БіГ і активно його мілітаризує. Лідер боснійських хорватів Д.Човіч (Хорватська демократична співдружність — ХДС) всупереч конституції наполягає на створенні третього, хорватського ентитету. Б.Ізетбеговіч (бошняцька Партія демократичних дій — ПДД) обстоює централізацію, бажано під парасолькою Туреччини.

БіГ має проблеми з усіма своїми сусідами і перетворилася на територію протистояння основних гравців — Росії, Туреччини, США і ЄС. Передвиборна кампанія стала черговим прикладом втручання Росії у внутрішні справи інших держав. За кілька днів до виборів М.Додік зустрівся з С.Лавровим і В.Путіним, що стало своєрідним меседжем Заходу: РФ разом із "русским миром" прийшла в РС, нікуди не піде й посилюватиме тут свою присутність; М.Додік є союзником РФ, яка підтримуватиме на виборах свого приятеля.

Такою розколотою і нестабільною підійшла БіГ до загальних виборів, виборче законодавство якої містить "бомби".

Перша. У виборах членів Президії можуть узяти участь тільки представники трьох конституційних народів (бошняки, боснійські хорвати і хорвати), але 4% відсотки населення — "інші" — не мають такого права. Членів Президії від бошняцького і хорватського народів можуть обирати тільки громадяни федерації, громадяни РС — тільки "свого" члена Президії.

Друга. Депутатів Палати народів Скупштіни ФБіГ обирають кантональні парламенти пропорційно національній структурі. Але демографічний склад ентитету не дає можливості боснійським хорватам делегувати до Скупштіни відповідну кількість своїх представників. Усе це ускладнює формування палат народів парламентів БіГ і ФБіГ, а також відповідних урядів. 

Третьою "бомбою" стала велика різниця в кількості виборців по округах у кожному ентитеті й по виборах різних носіїв мандатів — від 69954 до 570483, що створило умови для маніпуляцій.

Цьогорічна кампанія була однією з найбрудніших за всю історію виборів у БіГ. Підриви автомобілів опонентів, маніпуляції з виборчими списками та їх фальсифікація, подвійна реєстрація, купівля голосів, неоднакові можливості доступу кандидатів до ЗМІ. Усіх перевершив М.Додік, який вдався до прямих погроз виборцям — "забрати" підвищенні пенсії, стипендії, звільнити робітників державних підприємств, якщо вони не підтримують його партію і його особисто. Міжнародні спостерігачі з тривогою завважували широке використання сепаратистської риторики (особливо в РС), розпалювання міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі, за що кількох кандидатів у РС було оштрафовано на суми до 6000 євро.

Отже, вибори, в яких узяли участь близько 55% громадян, відбулися. Хоча, як бачимо, явка не дуже велика. Що, на жаль, знову підтвердило політичну пасивність громадян.

Переможцями і новими членами Президії БіГ стали представник ПДД С.Джаферовіч (отримав понад 40% голосів), Ж.Комшіч від Демократичного фронту (майже 55%) і М.Додік від СНСД (приблизно 58%). Цікаво те, що чимало боснійських хорватів та офіційний Загреб вважають Ж.Комшіча більш бошняцьким, ніж суто хорватським членом Президії. Адже він, етнічний хорват, у часи війни був у складі бошняцької армії, а нині критикує політику Хорватії щодо БіГ. З іншого боку, це створює сприятливі умови для його конструктивної співпраці з С.Джаферовічем. У той час як М.Додік буде деструктивним елементом Президії.

Найбільш небезпечним стало те, що Росія в особі М.Додіка отримала "свою" людину у вищому органі влади БіГ. Створено умови для блокади діяльності органів державної влади БіГ. Хоча заклики до незалежності РС стануть тихішими, але й надалі використовуватимуться як тактична зброя М.Додіка та його російських друзів залежно від ситуації та потреби.

Для України такий склад Президії — "фактор Додіка" — не призведе до прориву у відносинах з БіГ. Лідер боснійських сербів уже заявив про ініціювання визнання "легітимним приєднання" Криму до РФ і планує його відвідати, попри "тиск" України. Політичні контакти між нашими країнами на вищому рівні не відновляться і матимуть спорадичний характер на міжнародних заходах. Майже десяток двосторонніх угод так і не будуть схвалені Президією. Не буде знято й ембарго на військово-технічне співробітництво з Україно, яке було запроваджено 2014 року. 

Щодо нового складу Палати представників Парламентської Скупштіни БіГ, то, згідно з попередніми даними, у ній більшість отримали ПДД, СНСД, СДП, ХДС, ДФ і СКМ. Починаються торги — формування коаліцій та блоків, які мають сформувати урядову коаліцію та уряд. 

Оцінюючи останні виступи лідерів бошняків і хорватів, можна припустити, що дуже вірогідним буде формування оновленої великої коаліції — ПДД, СКМ, ДФ і СДП, до яких примкнуть деякі дрібні партії. Що ж до входження ХДС до коаліції, то питання поки що відкрите, але малоймовірне. Здається недоречним очікувати приєднання до урядової коаліції й СНСД, яка підтримуватиме уряд лише ситуативно. 

Скоріш, нові парламентські партії й надалі підтримуватимуть курс на інтеграцію до ЄС і НАТО, за винятком сербських партій. Є надія, що парламентарі активно візьмуться за відновлення економічного реформування країни та підвищення життєвого рівня населення. Позитивним є той факт, що всі політичні еліти зацікавлені в отриманні статусу країни-кандидата в члени ЄС, оскільки він відкриває нові можливості для отримання фінансово-економічної допомоги від Євросоюзу.

Але процес формування парламенту завершиться пізніше, тільки після формування Палати народів ФБіГ, яка має делегувати своїх представників (бошняків і хорватів) до Палати народів Парламентської Скупштіни БіГ. Позицію ХДС поки що не назвеш конструктивною, лунають заклики до невизнання підсумків виборів, що може викликати конституційну кризу. І тоді — або повторні вибори, або повернення міжнародного контролю післявоєнного зразка над процесом формування влади.

На порядку денному після виборів — швидке внесення до Конституції держави змін, які б змінили її етнічний характер на демократичний. (Адже вибори знову продемонстрували, що концепція національних і національно-релігійних партій є небезпечною для цілісності та єдності БіГ.) Якщо цього не зробити, відцентрові тенденції можуть посилитися.

Світова спільнота сподівалася, що за прикладом Македонії в БіГ з'явиться свій колективний Заєв. Але, здається, марно. Він з'явиться лише тоді, коли політикум країни зрозуміє необхідність досягнення політичного консенсусу у процесі формування парламентської коаліції. Це буде відповіддю на багато запитань. Чи готові нарешті нові політики взяти на себе відповідальність за ситуацію в країні та її майбутнє? Чи здатні вони зупинити розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної боротьби? Чи побачимо ми нову, сучасну Боснію і Герцеговину? Чи матимемо натомість новий перерозподіл територій і кордонів, нові країни на карті Європи? Чи, як 1914-го, іскра непорозуміння й ненависті запалить у чудовому місті Сараєво нове європейське гаряче протистояння? Не забуваймо й того, що БіГ розташована на самісінькій півночі "Балканського ланцюга небезпеки" (БіГ, Сербія, Косово, Албанія, Македонія, Греція), упритул до ЄС. І тому недопущення збройного протистояння в ній є архіважливим завданням — не тільки для політикуму країни, а й усієї Європи.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 20 жовтня-26 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво