Великобританія. Лев і єдиноріг проти двоголового орла - Міжнародна політика - dt.ua

Великобританія. Лев і єдиноріг проти двоголового орла

10 липня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 10 липня-17 липня

Оцінюючи позицію Даунінг-стріт, 10, деякі українські високопосадовці навіть вважають, що Великобританія стане провідником інтересів України в Європейському Союзі. Однак не Лондон, а Берлін нині є флагманом Європи в її політиці стосовно Росії.   

 

Через велику кількість російських плутократів, що проживають у столиці Об'єднаного Королівства та її околицях, місто нерідко називають "Лондонград". Його облюбували Роман Абрамович, Алішер Усманов, Андрій Бородін, Андрій Філатов, Олександр Мамут, Олег Дерипаска, Сергій Пугачов, Євгеній Швідлер, Раліф Сафін, Володимир Лісін…

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи". 

За останні десять років вони переказали в банки Сіті десятки мільярдів. Нувориші купують відомі британські газети, футбольні клуби, предмети розкоші, одержують "інвестиційні візи". Чималу частину заробленого "непосильною працею" витрачають на дорогу нерухомість — у 2014 р. заможні росіяни купили кожен п'ятий елітний будинок у Великобританії.

Голос столиці

Російські мільярдери й мільйонери, багато з яких наближені до Кремля, — природне проросійське лобі на Острові. Однак російський капітал у Великобританії, за словами Олександра Темерка, колишнього віце-президента "ЮКОСа", впливає на британську економіку та ніяк не позначається на політиці уряду Її Величності. Для Києва Лондон — один із найпослідовніших союзників у Європі в протидії агресії Росії. І один із найжорсткіших. Можливо, тому, що в королівстві лева і єдинорога добре пам'ятають про "велику гру" з царством двоголового орла та холодну війну з "імперією зла", а нинішні дії Кремля розглядають як загрозу своїй безпеці.

Оцінюючи позицію Даунінг-стріт, 10, деякі українські високопосадовці навіть вважають, що Великобританія стане провідником інтересів України в Європейському Союзі. Однак не Лондон, а Берлін нині є флагманом Європи в її політиці стосовно Росії. Позицію Британії в ЄС ослабляють внутрішні проблеми Об'єднаного Королівства і його суперечливі відносини з Євросоюзом. Але хоча нині для Великобританії проблема номер один — референдум з питання про подальше членство в ЄС, це не означає, що для британського істеблішменту зникли інші теми.

Британці ініціювали виключення РФ із G8, а також скасування саміту "групи восьми" у Сочі та саміту ЄС—Росія. Виступали за блокування входження Москви в Організацію економічного співробітництва й розвитку та Міжнародне енергетичне агентство. Домогалися призупинення переговорів за новою угодою про співробітництво ЄС—Росія, а також консультацій з лібералізації візового режиму. Ратували за запровадження візових обмежень і заморожування активів осіб, пов'язаних з агресією проти України. Вимагали звільнити Надію Савченко та інших українських політв'язнів у РФ. Прем'єр Девід Кемерон навіть пропонував такий радикальний крок, як блокування доступу Росії до міжнародної системи банківських трансакцій SWIFT.

Коментуючи на прохання DT.UA позицію Лондона відносно санкцій проти Росії, у посольстві Об'єднаного Королівства в Україні повідомили: "Великобританія чітко заявляла, що разом з іншими країнами ЄС готова розділити труднощі, викликані запровадженням економічних санкцій. Санкції було розроблено в такий спосіб, щоб максимально вплинути на поведінку керівництва Росії та знизити вплив їх наслідків на економіку Об'єднаного Королівства й економіку країн — членів Євросоюзу. Економіка ЄС зазнає певних втрат, але відсутність реакції на поведінку Росії, що підриває суверенітет своїх сусідів, призвів би до ще більших втрат".

Загалом же позиція Лондона полягає в тому, що лише повне виконання Москвою Мінських угод сприятиме скасуванню санкцій проти Російської Федерації. Про те, що Великобританія продовжуватиме тиск на Росію для повного виконання Мінських домовленостей, заявила наприкінці травня й королева Єлизавета II. Лондон також готовий ініціювати, за словами Д.Кемерона, "зовсім інший рівень" санкцій проти РФ, якщо агресія Кремля посилиться.

На думку торговельного представника Росії у Великобританії Бориса Абрамова, "негативна політична риторика" британських властей справляє не менш несприятливий вплив на російсько-британські економічні відносини, ніж уже існуючі заборони та обмеження. "Офіційна позиція британської влади стосовно Росії є найбільш різкою серед позицій країн ЄС, регулярно звучать заяви про необхідність жорсткіших санкцій відносно нашої країни", — підкреслює російський дипломат.

Утім, "негативна риторика" влади не заважає уряду Великобританії продовжувати видавати британським компаніям ліцензії на поставку Росії військової продукції й товарів подвійного призначення, попри санкції ЄС через "українську кризу". Про що й повідомила в березні The Times із посиланням на доповідь Девіду Кемерону чотирьох парламентських комітетів. За даними, які наводить газета, торік влада Великобританії видала ліцензії на експорт у Росію продукції подвійного призначення на суму 130 млн фунтів стерлінгів (195 млн дол.), а цього року — на 168,5 млн фунтів (250 млн дол.).

Енергетика

Навесні минулого року, в розпал проведення Москвою операції з анексії Криму, Лондон запропонував знизити залежність Європи від російських енергоносіїв і закликав лідерів країн ЄС підтримати новий план дій у сфері енергетичної безпеки. Згідно з ним, Європа зможе значно скоротити залежність від російських енергоносіїв протягом найближчих 25 років. Досягти цієї мети пропонувалося за рахунок диверсифікації джерел поставок сировини, зокрема, імпорту газу із США й Іраку. Пропозиція також передбачала прискорене будівництво трубопроводів для транспортування газу з Каспію в Європу територією Азербайджану й Туреччини.

В енергетичному секторі самої Великобританії частка російських енергоносіїв невелика. І це при тому, що у 2013 р. у загальній структурі імпорту королівства з Росії на паливо мінеральне, нафту й продукти їх перегонки припадало 76%, а у 2014 р. — 86,2%! Утім, як констатував Б.Абрамов, через кон'юнктурні коливання світових цін обсяг російських поставок у Великобританію палива й енергоносіїв 2014-го скоротився на 22% у фізичному вираженні та на 33% — у вартісному.

Останніми роками Великобританія в середньому споживає близько 70 млрд кубометрів газу на рік. Більш як половина "блакитного палива" припадає на поставки з-за кордону. Так, 2013 р. було імпортовано 56% від усього споживаного газу. В основному з Норвегії, Бельгії й Нідерландів.

Що стосується поставок "Газпрому", то сайт "Газпром експорт" повідомляє, що, "почавши з обсягів у 260 млн куб. м, нині Група "Газпром" (з урахуванням відбору з ПСГ) поставляє на британський ринок
12,54 млрд куб. м природного газу на рік (за підсумками 2013 р.). Поряд із російським газом у портфель GM&T (Gazprom Marketing and Trading — дочірньої компанії "Газпрому". — В.К.) входить газ інших виробників. Так, GM&T має контракт із компанією DONG (Данія) на купівлю природного газу з родовища Ormen Lange у Північному морі. Крім того, GM&T закуповує значні обсяги газу безпосередньо на ринку". У 2014 р. "Газпром експорт" поставив в Об'єднане Королівство 10,09 млрд кубометрів газу.

У травні нинішнього року найбільша енергетична компанія Британії Centrica оголосила про подовження контракту із закупівлі газу в GM&T. У новому договорі прописано істотне збільшення обсягів прямих поставок з Росії. У прес-релізі компанії сказано, що "сукупне значення середньорічних обсягів газу, що поставляється, за новою угодою та обсягами, обумовленими у 2012 р., становитиме 4,16 млрд куб. м газу. Загальний обсяг газу, що поставляється у Великобританію, збільшується до 29,1 млрд куб. м". Сам же договір про поставки газу в обсязі 2,4 млрд кубометрів на рік Centrica і GM&T підписали 2012 р. Поставки почалися 2014-го. До цього Британія не купувала газу безпосередньо в російських компаній.

До сказаного додамо, що ще в грудні 1994-го "Газпром" став акціонером компанії Interconnector (UK), яка є власником і оператором газопроводу "Інтерконектор", що з'єднує континент з Островом. Нині "Газпрому" належать 2 млрд кубометрів/рік потужностей газопроводу по прямому потоку (у бік континенту). Потужності зворотного потоку (у бік Великобританії) становлять 6 млрд кубометрів.

Інтереси "Газпрому" не обмежуються тільки газом. Цей російський монополіст є основним акціонером Sibir Energy plc. — російської нафтової компанії, зареєстрованої у Великобританії. Всі активи Sibir Energy розташовані в Росії. Заснована 1996 р., компанія рік по тому вийшла на Лондонську фондову біржу.

Великобританія також імпортує нафтопродукти: з 128 млн т спожитої 2013 р. сировини 52,5 млн т було завезено з інших країн. Головний постачальник нафтопродуктів — Норвегія, на частку якої припадає 65%. Частка ж Росії — 5%. Зате РФ є найбільшим постачальником у Великобританію вугілля, яке використовують переважно для електрогенерації. Лондон у 2013 р. імпортував 49 млн т вугілля, з яких на російський припадало 41%.

Британські нафтогазові компанії беруть активну участь у розробці російських родовищ, наприклад BP, яка має 20% акцій у "Роснефти". Це забезпечує близько третини загального обсягу видобутку британської компанії. Частку придбали в 2012–2013 рр. під час викупу "Роснефтью" акцій THK-ВР, якою британці володіли на паритетних засадах із холдингом AAR, що представляв інтереси російських мільярдерів Михайла Фрідмана, Віктора Вексельберга й Леонарда Блаватника.

Попри несприятливі політичні умови для ведення бізнесу в Росії, нині BP перебуває на завершальному етапі укладання угоди з "Роснефтью" щодо придбання 20% Сибірського родовища вартістю 700 млн дол. Нагадаємо, що у вересні 2014 р. Євросоюз запровадив санкції проти "Роснефти". Зокрема, особам з ЄС заборонено проводити операції з новими акціями та облігаціями включених у санкційний список компаній, давати їм кредити на термін від 30 днів і надавати російським нафтогазовим компаніям послуги з розробки і видобутку нафти на глибочині, в Арктиці й на сланцевих родовищах.

Своєю чергою, британсько-голландський концерн Royal Dutch Shell — це один із найбільших іноземних інвесторів у Росії за обсягом вкладень. Концерн, що працює з "Газпром-Нефтью" у спільному підприємстві "Салим Петролеум Девелопмент", створеному для освоєння Салимської групи нафтових родовищ у Західному Сибіру, націлений і на інші проекти. На початку червня Shell підписав 20-річний контракт із "Новатеэком" на купівлю 0,9 млн т скрапленого природного газу на рік. Купувати СПГ "Новатэк" буде в "Ямал СПГ". У рамках проекту "Сахалін-2" британсько-голландському концерну також належить 27,5% СПГ-заводу Sakhalin Energy (50% в "Газпрому") потужністю 10 млн т на рік. Shell давно намагається переконати "Газпром" побудувати третю чергу заводу ще на 5 млн т. Але сторони не можуть визначитися з ресурсною базою.

Крім того, Shell, "Газпром", E.ON і OMV планують побудувати дві нитки газопроводу з Росії в Німеччину дном Балтійського моря. Під час останнього Петербурзького міжнародного економічного форуму ці компанії підписали меморандуми про наміри, що передбачають співпрацю в проекті створення газотранспортної інфраструктури для прямої доставки російського газу європейським споживачам. Потужність нового газопроводу має становити
55 млрд кубометрів на рік.

Додамо, що Shell у Росії активно займається маркетингом мастильних матеріалів: на частку концерну припадає близько 20% усього імпорту моторних і індустріальних масел до Росії. В аеропорту "Домодєдове" Shell заправляє паливом понад 30 авіакомпаній. Розвивається маркетинг продуктів нафтохімії. У Санкт-Петербурзі, Москві, Ленінградській, Московській, Вологодській та інших областях компанія володіє мережею АЗС.

Торговельні зв'язки

Посол РФ у Великобританії Олександр Яковенко заявив, що обсяги торгівлі між Росією й Великобританією за останній рік скоротилися на 60%. Невідомо, звідки він узяв цю цифру, якщо навіть за даними Федеральної служби державної статистики РФ товарообіг між Росією й Великобританією протягом 2014 р. знизився на 21,3% порівняно з 2013-м і становить 19,3 млрд дол. Своєю чергою, Управління національної статистики Великобританії повідомляє, що в результаті запровадження санкцій товарообіг зменшився з 18,5 млрд дол. у 2013 р. до 15,9 млрд дол. у 2014 р. При цьому обсяг британського експорту в РФ скоротився з 7,87 млрд у 2013 р. до 6,13 млрд дол. торік. Імпорт із Росії в Об'єднане Королівство зменшився з 10,58 млрд до 9,77 млрд дол.

Як повідомив в інтерв'ю РІА "Новости" Б.Абрамов, товарообіг "знижується, головним чином, через падіння цін на нафту". Однак і "2014 санкційний рік вніс досить серйозні корективи в розвиток російсько-британських торгово-економічних відносин". За словами російського дипломата, Великобританія "посідає десяте місце за обсягом зовнішньої торгівлі серед торговельних партнерів Росії в країнах далекого зарубіжжя, на неї припадає близько 3% зовнішньоторговельного обороту РФ".

Як пише інформаційний портал "Экспортеры России", на частку російського імпорту у 2014 р. припало 1,4% від загального обсягу ввезених у Великобританію товарів. Основними країнами-постачальниками є Німеччина (14,2%), Китай (8,9), США (7,8), Нідерланди (7,5), Франція (5,8%). Аналітики порталу зазначають, що загальний обсяг імпорту Великобританії 2014 р. порівняно з 2013-м зріс на 3,9% і становив
682,5 млрд дол. І прогнозують, що зростання британської економіки призведе до збільшення імпорту 2015 р. на 3%.

Інвестиції та фінансовий сектор

До запровадження санкцій ЄС проти Росії, за підсумками 2013 р. Великобританія була п'ятою з найбільших країн — інвесторів в економіку РФ. За даними Національного статистичного відомства Об'єднаного Королівства, загальна сума британських капіталовкладень у Росію на кінець 2012 р. оцінювалася в 48 млрд фунтів. На російському ринку працювали понад 600 британських компаній, включаючи BP, BAT, HSBC, British Airways, PwC.

Що стосується обсягу російських інвестиційних капіталів у Великобританії, то, за підрахунками дослідного центру Open Europe, на кінець першого кварталу 2014 р. він становив 27 млрд фунтів (45 млрд дол.). Це дорівнює 0,5% від усіх європейських інвестицій в Об'єднаному Королівстві. На експорт фінансових послуг Великобританії в Росію припадає лише 1% у загальному обсязі такого експорту. Це означає, що навіть за повної зупинки російської фінансової діяльності в королівстві втрати не будуть критичними.

Як стверджується в дослідженні Deutsche Bank (оприлюдненому в березні 2015 р. британською The Times), за останні десять років у Великобританію таємно переведено капіталів на суму близько 100 млрд фунтів (понад 138 млрд євро). Зокрема і з Росії. The Times наголошує, що в основному це гроші росіян, які "шукають безпечні місця для зберігання або відмивання капіталів за межами країни". Експерти Deutsche Bank установили пряму залежність даних про відплив капіталу, які надає Центробанк РФ, із даними про приплив капіталу у Великобританію. Значна частина цього капіталу потрапила на британський ринок нерухомості.

Своєю чергою, редактор журналу The Economist Едвард Лукас звертає увагу на те, що "в Британії практично немає російських капіталів, що надійшли безпосередньо із самої Росії. Це в основному гроші, переведені з Британських Віргінських Островів, Кіпру, Кайманових Островів, із князівства Ліхтенштейн і інших офшорів. Одна із серйозних проблем для нашої фінансової системи полягає у визначенні справжнього походження цих грошей і компаній або персональних бенефіціарів, що стоять за ними".

Лондон посилив політику відносно проникнення російського капіталу в британську економіку та на фінансовий ринок. Як зазначив Е.Лукас, "британський уряд стурбований проблемами, що виникли в нього у зв'язку з проникненням у країну російських грошей, — особливо це стосується таких компаній, як "Роснефть". Він відчуває вразливість щодо цього".

Ще в липні минулого року Д.Кемерон повідомив, що російські бізнесмени — "щирі друзі й олігархи" з путінського оточення — можуть потрапити під санкції у Великобританії. А на початку нинішнього року стало відомо, що британські банки письмово звернулися до своїх "російських" клієнтів з вимогою "у зв'язку з санкціями проти Росії" пояснити походження активів. Це, зокрема, призвело до того, що, за інформацією DT.UA, за один лише день із банків Великобританії в російський "Сбербанк" було переказано 8,8 млрд дол.

Коли рік тому почали запроваджувати санкції проти Росії, британські експерти припускали, що найбільше постраждає сфера фінансових послуг Великобританії, оскільки санкції суттєво обмежили потоки російського капіталу через британські фінансові інститути. Пізніше аналітики підрахували, що хоча зменшення припливу російського капіталу й позначиться на фінансовому секторі королівства, це не буде критично для його економіки.

Запроваджені Заходом санкції поширюються на 30% російських активів банківського сектора. З погляду британців, є загроза диверсифікації російського капіталу на більш лояльні китайські фінансові центри — Гонконг і Шанхай. Разом із тим, як зазначає The Financial Times, протягом останніх десяти років на ринках Великобританії російські компанії реалізували цінних паперів на суму близько 66 млрд дол., однак вони ніколи не перевищували 3% капіталізації національного ринку, а найчастіше ця частка становила 1%.

Усього на основному майданчику Лондонської фондової біржі (LSE) торгуються акції або розписки 53 російських компаній, сукупна ринкова капіталізація яких становить близько 500 млрд дол., а на Альтернативному інвестиційному ринку (AIM, підрозділ LSE для нових і невеликих компаній) — 15 компаній, загальною вартістю трохи більше 1,6 млрд дол. Список включає такі компанії, як "Газпром", "Роснефть", "Северсталь"… Акції або глобальні депозитарні розписки російських компаній, що торгуються на LSE, становлять лише 4% з 1294 компаній у лістингу біржі. Із 1088 компаній, чиї акції обертаються на AIM, на російські припадає 1,4%.

Вплив санкцій

У Лондона поки що немає точних підрахунків щодо впливу санкцій проти РФ на британську економіку. Як стверджують у посольстві Великобританії в Україні, "економіка Великобританії та країн — членів ЄС фундаментально сильніша й стійкіша, ніж російська, і якщо Росія вдасться до економічної війни із Заходом, вона програє". Але перша реакція британських компаній на впровадження обмежувальних заходів проти Росії була неоднозначною.

Спочатку місцеві компанії "скинули" російські активи. Однак подальші події трохи заспокоїли європейських бізнесменів. Це призвело до повернення ліквідності російських активів і загальної стабілізації фондових ринків, таких, як LSE.

Ще рік тому, після перших санкцій Євросоюзу, керівництво BP говорило британському уряду, що подальше впровадження додаткових обмежувальних заходів може вплинути на її бізнес у Росії та статус компанії на міжнародній арені. У своєму звіті за третій квартал 2014 р. компанія повідомила про падіння загальних доходів із 3,7 млрд дол. за три квартали 2013 р. до 3 млрд дол. за відповідний період 2014-го.

Керівництво компанії пояснює втрати не лише виплатами на відновлення екосистеми Мексиканської затоки після катастрофи 2010 р., а й зниженням доходів від своєї діяльності в Росії, яке було зумовлено знецінюванням рубля й падінням цін на нафту сорту urals. Доходи ВР від 20-відсоткової частки в "Роснефти" за три квартали 2014 р. також зменшилися до 110 млн дол. порівняно з 808 млн дол. за відповідний період 2013-го.

Дамоклів меч санкцій став причиною заморожування деяких великих угод між британськими компаніями та їхніми російськими партнерами через можливу загрозу конфіскації активів британським урядом. Прикладом цього можна вважати історію з придбанням активів RWE Dea ("дочки" німецького енергетичного гіганта RWE) в Північному морі інвестиційним фондом Letterone, який належить Михайлу Фрідману. Через відмову британського уряду дати гарантії ця угода залишається замороженою і перебуває під загрозою скасування, як уже сталося торік із договором між німецьким концерном BASF і "Газпромом".

Якщо говорити про нафтогазовий сектор Великобританії, то безпосередній вплив санкцій в основному відчули компанії, задіяні в геологорозвідувальному бізнесі. Особливо в сфері розвідки геології морського дна. Це пов'язане насамперед із уведенням обмежень на експорт у Росію продукції, яка може бути використана для розвідки й розробки нафтових покладів в Арктиці. Зокрема, санкції завдали шкоди фірмі SMD, що виробляє складних роботів для водолазних робіт на морському дні: п'ята частина продукції поставлялася російським нафтовим компаніям і Військово-морському флоту. Компанія була змушена терміново шукати нових партнерів.

Що стосується контрсанкцій Росії в сільськогосподарському секторі, то ще торік експерти зазначали, що загалом Об'єднане Королівство втрачає менше за всіх в ЄС. Насамперед через незначні обсяги експорту відповідної продукції в РФ: під російську заборону підпадають лише 0,2% від загального обсягу сільськогосподарського експорту Великобританії. Хоча, звичайно ж, деякі британські компанії від санкцій постраждали. "Безсумнівно, нам доведеться заплатити свою ціну", — заявив восени минулого року міністр у справах Європи Девід Лідінгтон.

У 2013 р. найбільш експортованими товарами продовольчого сектора Великобританії були морожена риба, сири й кава. На російський ринок надходило лише 0,4% від британського експорту м'ясних продуктів, 1,3 — сирів і 0,4% — інших молочних продуктів. Тому британський МЗС і заявляв, що російські обмежувальні заходи не матимуть серйозних наслідків для сільського господарства Об'єднаного Королівства.

Цікаво, але заборону на поставку британської яловичини й баранини в Росію запровадили ще 1986 р., а скасували тільки восени 2013 р. Тож британські виробники м'яса просто не встигли скористатися новими можливостями: у жовтні 2014 р. російська влада заборонила ввезення яловичини з країн ЄС. А заборону на поставку свинини з Євросоюзу Росія запровадила ще в січні 2014 г (до появи обмежувальних заходів проти самої РФ).

Але, як повідомила на початку липня міністр довкілля, продовольства й сільського господарства Елізабет Трасс, експорт свинини злетів на 44% протягом останніх п'яти років, приносячи економіці країни близько 214 млн. фунтів на рік: якщо у 2010 р. експорт свинини оцінювався в 149 млн фунтів., то нині — в
214 млн. За словами міністра, галузь свинарства дістала значний імпульс після того як уряд Великобританії у 2012 р. підписав угоду про торгівлю свининою з Китаєм. Сьогодні експорт свинини на китайський ринок оцінюється в 30 млн фунтів щорічно.

Серйозні побоювання були в рибної галузі Великобританії. У 2013 р. експорт рибної продукції в Росію становив 18,1 млн фунтів (12% від британського експорту мороженої риби), з яких 16 млн фунтів (26,8 млн дол.) припадало на експорт скумбрії та продукції з неї. Основними постачальниками скумбрії в Російську Федерацію були шотландські рибальські компанії.

Через перенасиченість британського ринку у 2014 р. ціна на скумбрію відчутно знизилася. Експерти прогнозували значне падіння обсягів експорту на тлі запроваджених санкцій. У цій ситуації Елізабет Трасс, міністр у справах навколишнього середовища, продовольства й сільського господарства Великобританії, заявила, що уряд допоможе шотландським добувачам скумбрії знайти нові прибуткові ринки й поліпшити доступ до вже існуючих ринків на Далекому Сході та у Західній Африці. Крім того, британський уряд погодив внесення змін на рівні ЄС щодо можливості перенесення 25% недовикористаної 2014 р. квоти на вилов риби на наступний рік.

У результаті, як повідомляє Портал зовнішньоекономічної інформації Міністерства економічного розвитку РФ із посиланням на Undercurrent News, попри запроваджені Росією санкції, британський експорт скумбрії зріс на 44% у період із серпня по грудень 2014 р. Ключовими ринками збуту рибної продукції, що замінили російський ринок торік, стали Нігерія й Китай. Експорт скумбрії в Нігерію за зазначений період збільшився на 17 млн фунтів, а в Китай — на 5 млн.

На відміну від рибної галузі, яка змогла переорієнтуватися на інші ринки, британські виробники молочної продукції зазнають значних втрат. Складності переживає найбільший у країні молочний кооператив First Milk. І як пише Herald Scotland, низькі ціни на молоко й затримки платежів змушують деяких шотландських фермерів розставатися з бізнесом.

Однак було б неправильно вважати причиною цих труднощів британських фермерів тільки російське продовольче ембарго. Хоча саме про це сурмлять російські мас-медіа. Важливим фактором є й те, що в британських супермаркетах іде "цінова війна", яка призвела до значного зниження цін на молочну продукцію на внутрішньому ринку Великобританії. Британці також пов'язують труднощі галузі з відходом з китайського ринку.

Кремлівська колона

Намагаючись вплинути на громадську думку й уряд Її Величності, російська пропаганда використовує труднощі британських компаній, що поставляли свою продукцію в Росію. Для багатьох із них санкції — удар по бізнесу. Безумовно, керівництво BP, Shell, Centrica та інших компаній було б раде скасуванню обмежувальних заходів, запроваджених ЄС і США. Але Едвард Лукас зазначає: "Це не так російське лобі, як лобі британських компаній, що хочуть робити бізнес у Росії. У цьому лобі чимало впливових постатей — колишніх політиків, банкірів, журналістів, людей, що роблять бізнес у Росії й намагаються звести свої збитки у зв'язку з санкціями до мінімуму. Але в цьому лобі є й російські бізнесмени, які живуть у Британії та вважають, що санкції нібито руйнують російську економіку".

Що ж стосується партій, то хоча серед провідних парламентських політичних сил Великобританії немає тих, хто підтримує путінську Росію, в Об'єднаному Королівстві вистачає симпатиків Кремля й російського президента. Традиційно вони перебувають на лівому і правому краях політичного поля.

Так, шанувальником Владіміра Путіна є лідер Партії незалежності Об'єднаного Королівства (UKIP) Найджел Фарадж. Як член Європарламенту, Н.Фарадж є співголовою фракції "Європа за свободу й демократію", яку в мас-медіа часто називають "групою друзів Путіна". Її представники досить лояльні до Кремля. Наприклад, при ратифікації Угоди про асоціацію Україна—ЄС вони голосували проти. Сам же британський політик неодноразово називав російського президента "лідером, що викликає захоплення". Видання Politico зазначає, що після поразки Н.Фараджа на весняних виборах до британського парламенту вплив UKIP у Європарламенті значно знизиться.

Антиукраїнськими заявами відзначився й відомий у Великобританії своїми расистськими висловлюваннями колишній глава вкрай правої Британської національної партії Нік Гріффін. У політика, що побував на "Міжнародному російському консервативному конгресі", що відбувся нинішньої весни в Санкт-Петербурзі, люблять брати коментарі російські журналісти. Підтримують Кремль і колишній член парламенту, глава соціалістичної партії Respect Джордж Галлоуей, і секретар троцькістської Партії соціалістичної рівності Кріс Марсден. Ці політики маловпливові. Але проросійських сепаратистів підтримують і керівники профспілки Unite the Union (Unite) Лен Макласкі й Ендрю Мюррей. А це значно серйозніше: Unite — найбільша профспілка в Об'єднаному Королівстві й Ірландії. За даними на 2015 р., його членами є трохи менше півтора мільйона чоловік.

Використовуючи елементи soft power, Кремль намагається змінити громадську думку через своє посольство в Об'єднаному Королівстві, представництво "Россотрудничества", організації "Інститут демократії й співробітництва" і "Консервативні друзі Росії" (її почесний президент — відомий консерватор Малкольм Ріфкінд). І працює з британськими університетами, де традиційно популярні ліві настрої.

У цій пропагандистській кампанії у Великобританії росіяни активно використовують неурядову організацію "Британська Хельсінкська група з прав людини", очолювану Марком Елмондом. Цей професор Оксфорда постійно співпрацює з Russia today. Як спеціально зазначає "Вікіпедія", "Британська Хельсінкська група з прав людини" не має жодного стосунку до Міжнародної Хельсінкської федерації з прав людини, а джерела її фінансування невідомі. Зате ця організація запам'яталася тим, що свого часу підтримала колишнього лідера Югославії Слободана Мілошевича, а також заявила, що вибори в авторитарній Білорусі відповідали демократичним стандартам.

Відомий своїми закликами "зрозуміти та вибачити Росію" і колишній посол Великобританії в Москві (2004–2008 рр.) Тоні Брентон. Публікуючись у The Times, The Telegraph, The Guardian, він постійно повторює: в українсько-російській кризі Захід не враховує інтересів Росії; активна допомога США Україні погіршує ситуацію; дії Москви після анексії Криму були спрямовані на зниження напруги; продовження конфронтації з Росією невигідне через важливість співробітництва з нею в енергетичній сфері; санкції Заходу проти РФ не подіють на її керівництво.

Який вплив цих закликів на політику Даунінг-стріт, 10? Та, загалом-то, його немає зовсім. Уряд, як і Джордж Еліот, "звертає на них уваги не більше, ніж купол старої церкви звертає уваги на вороння, що кружляє довкола нього".

Позиція Лондона незмінна: санкції проти Росії мають залишатися в силі до повного виконання Москвою Мінських домовленостей. Відповідаючи на запитання DT.UA, у посольстві Об'єднаного Королівства в Україні зазначили: "Якщо комплекс заходів у рамках мирного плану буде виконано у повному обсязі, це дасть нам підстави розпочати дискусію щодо ймовірного зняття санкцій. Однак нам треба бачити реальні кроки, адже слів, які ми вже неодноразово чули до цього, недостатньо. У контексті триваючої кризи Росія обіцяла багато, але зробила дуже мало. І, звичайно, ЄС здатен посилити санкції, якщо Росія не захоче виконувати взятих на себе зобов'язань".

 
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво