Врегулювання конфлікту в Донбасі: чого ж чекати Україні від французької сторони - Тетяна Силіна - Міжнародна політика - dt.ua

"Усе буде печворк",

11 лютого, 18:23 Роздрукувати Випуск №1281, 8 лютого-14 лютого

Річниця Мінську. Чого очікувати Україні від французької сторони в проблемі врегулювання в Донбасі.

Завтра виповнюється п'ять років сумнозвісному "Мінську-2".

Тоді, 12 лютого 2015 року, в українському кріслі сидів інший президент, у французькому також був інший лідер. Тоді Порошенко погодився на "Мінськ-2", нині Зеленський продовжує розсьорбувати наслідки цього рішення. Тоді "посередником України" негласно вважали французького президента (а Меркель умовно представляла Путіна), нині їхні ролі помінялися. Тоді в Єлисейському палаці господарем був Олланд, який демонстрував підкреслену холодність до Путіна і зірвав візит хазяїна Кремля в Париж 2016-го. Нині ж лідер Франції Макрон сам збирається їхати до Путіна в гості, причому на одну з найбільш сакральних для нього подій — День Перемоги 9 травня.

На початку цього тижня ми перетнули "екватор" між зустріччю "нормандської четвірки", яка відбулася 9 грудня в Парижі, й запланованою на квітень наступною "Норманді". Саме час обговорити, чого ж очікувати Україні від французької сторони в проблемі врегулювання в Донбасі, та з чим ми рухаємося до наступного саміту "четвірки".

Після активного обговорення протягом кількох днів проблем урегулювання в Донбасі на численних паризьких зустрічах (як із представниками французького неурядового сектору, так і з офіційними особами) можна дійти таких висновків:

1) після зміни владної команди в Україні в столиці Франції відчули "новий імпульс" для вирішення конфлікту; на Зеленського покладають певні надії, а Порошенко і його команда, схоже, Париж неабияк дратували;

2) французи не готові на "Норманді" обговорювати Крим;

3) вогонь, що не припиняється на лінії зіткнення в Донбасі, дуже турбує французьку сторону, і вона наполягає на якнайшвидшій стабілізації ситуації;

4) сьогодні Париж не готовий навіть порушувати питання про можливість зняття санкцій з Росії;

5) французи усвідомлюють усю суперечливість "Мінська-2", не бачать простих рішень його виконання, однак продовжуватимуть наполягати на його реалізації;

6) до позитивних результатів паризького саміту його господарі відносять не тільки проведений обмін полоненими, а й нібито згоду Путіна розпочати обговорювати умови безпеки для проведення виборів в ОРДЛО;

7) сказане канцлером Меркель у Парижі про можливість модернізації "Мінська" в Парижі й Києві почули по-різному;

8) прогноз на наступну "Норманді" досить скромний, проривів очікувати не слід;

9) у Парижі трохи інакше, ніж у Києві, бачать причини війни на Сході України й надають дуже великого значення гуманітарним аспектам урегулювання в Донбасі;

10) французи вважають себе лише посередниками у вирішенні конфлікту, вони не готові пропонувати нові рішення й очікують конкретних пропозицій від його учасників.

А тепер докладніше по кожному пункту.

1. Зеленський vs Порошенко. Судячи з того, що представники офіційного Парижа на зустрічах з українськими журналістами неодноразово підкреслювали факт, що Зеленський прийняв у спадщину та підтвердив зобов'язання по мирному врегулюванню в Донбасі, взяті його попередником, наші партнери всерйоз побоювалися, що цього може й не статися.

Пішовши на надзвичайно суперечливі та багато в чому вкрай невигідні нашій країні домовленості — "Мінськ-2" — у лютому 2015-го, команда Порошенка всі наступні роки намагалася якимось чином зменшити потенційний величезний негатив для України від їх реалізації. У Парижі ми неодноразово чули на адресу попередньої української команди докори в тому, що вона не поспішала виконувати взятих на себе зобов'язань, з року в рік відкладала розгляд "формули Штайнмаєра" і приділяла мало уваги вирішенню гуманітарних питань. Склалося враження, що французи сприймають Порошенка мало не як головного і твердолобого "українського націоналіста", нездатного на компроміси.

Цікаву деталь розповіли французькі колеги-журналісти. Пам'ятаєте хвилю протестів, яка здійнялася в Україні після повідомлення, що Київ готовий погодитися на "формулу Штайнмаєра"? А ще наш головний переговорник у Мінську Кучма на форумі YES у вересні висловив упевненість, що формулу Штайнмаєра не буде затверджено на саміті "нормандської четвірки", і Зеленський не піде на те, щоб зараз надати Донбасу особливий статус і провести в ОРДЛО місцеві вибори. https://zn.ua/internal/formula-vybora-330510_.html Отож, виявляється, в Парижі все це тоді почули. І, за свідченням тамтешніх колег, зібрали журналістів на брифінг, де повідомили про те, що формула Штайнмаєра Україні не підходить, що Франція ставиться до цього з розумінням і що Україна запропонує щось інше. Чим усе в результаті закінчилося, ви, звичайно, пам'ятаєте: горезвісну формулу зафіксували в Паризькому комюніке, причому в оновленій (порівняно з початковим текстом) росіянами редакції…

Зеленський і його зовнішньополітична команда виявилися більш згідливими й вселили в партнерів надію на просування "нормандсько-мінським треком", почавши потроху виконувати "об'язи" своїх попередників. Із приходом на пост голови ОП Андрія Єрмака його вплив на цьому напрямі абсолютизується…

Як зауважило одне з французьких дипломатичних джерел на умовах анонімності, всі досягнення України, як, наприклад, відкриття нових КПП із ОРДЛО, і є тими цеглинками, з яких можна побудувати вирішення конфлікту в Донбасі. При цьому він, на жаль, не згадав про цеглинки російські. Що малює в уяві Пізанську вежу: якщо добудовувати її цеглинками лише з одного боку, то під руїнами (після неминучого падіння цієї споруди) може виявитися похованим український суверенітет.

Правда, те ж джерело повідомило, що відновлення діалогу з Росією Франція використовує зокрема й для того, щоб нагадати РФ про взяті нею зобов'язання з урегулювання ситуації в Донбасі.

2. Крим — за дужками "Норманді". "Нормандський формат" було створено для вирішення проблем конфлікту в Донбасі, і Крим не належить до тематики цих зустрічей — це було артикульовано цілком однозначно. Тому Володимиру Зеленському і його зовнішньополітичній команді варто серйозно задуматися, як президент виконуватиме обіцянку, яку він дав після паризької "Норманді" українцям, підняти проблему анексованого Росією Криму на наступній зустрічі "четвірки".

3. "Головне — перестати стріляти". Всі спікери з французької сторони підкреслювали "велику стурбованість" із приводу відсутності реального припинення вогню і висловлювали розуміння, що решту зобов'язань "по Мінську" не може бути виконано без дотримання режиму тиші. За свідченням дипломатичного джерела в Парижі, у Франції вважають, що в Донбасі передусім слід домогтися стабілізації, якої як не було, так і немає з 2014 року донині.

Що на берегах Сени мають на увазі під словом "стабілізація"? Читайте Паризьке комюніке від 9 грудня 2019 року, — у ньому, за словами наших співрозмовників, зміст стабілізації, її етапи. Тобто припинення вогню, обмін полоненими, передача тіл загиблих, розведення сил на нових ділянках, розмінування, поліпшення гуманітарної ситуації. Але, вважають у Парижі, однієї лише стабілізації недостатньо, потрібно знайти тривале політичне рішення, і основна мета Франції, за запевняннями її представників, — повне відновлення суверенітету й територіальної цілісності України. Але, наголосив чиновник одного з французьких відомств, не може бути жодного прогресу на шляху до миру й урегулювання конфлікту без етапу стабілізації.

4. Санкції. У Парижі наголошують: сьогодні не можна навіть порушувати питання про зняття санкцій із РФ. Як нагадала офіційна французька особа, яка побажала залишитися анонімною, ці санкції можна буде зняти лише після повної імплементації "Мінська", і Франція завжди підтримувала подовження обмежувальних заходів проти Росії.

Дипломатичне джерело з іншого відомства запевнило українських журналістів: Франція у жодному разі не забуває подій 2014–2015 років і завжди говорила, що в цій війні є агресор і є сторона, що стала жертвою цієї агресії.

5. "Мінськ" — наше все. Те, що українська сторона підписала 2015-го "Мінськ-2" під тиском тодішньої катастрофічної ситуації навколо Дебальцевого й погроз Путіна продовжити наступ, у Парижі, на наш погляд, чудово розуміють. Як і те, що це вкрай суперечливий і огидно складений документ, де чітко прописано одну-єдину річ: повний контроль над кордоном Україна має одержати лише після закінчення процесу політичного врегулювання в ОРДЛО.

Проте офіційна позиція Парижа така: Мінські угоди мають бути реалізовані.

У Франції не до кінця розуміють наслідки для України виконання "Мінська-2", його політичної частини та запровадження особливого статусу для ОРДЛО, вважає директор Центру Росія/ННД французького Інституту міжнародних відносин (IFRI) Тетяна Кастуєва-Жан: "Виконання "Мінська-2" — убивство для України. Я сказала відразу після його підписання: це загроза територіальній цілісності й суверенітету України. І ми досі намагаємося це пояснювати тут, у Франції". Париж, начебто, намагається дотриматися й українських інтересів, але при цьому бажає виконання "Мінська". Де ж проходить для Макрона червона лінія між зближенням з Росією та дотриманням інтересів України? "Все буде печворк: у чомусь підуть назустріч Україні, в чомусь — Росії", — припускає експерт, порівнюючи політику французького президента з технікою шиття з клаптиків. "Згадайте слоган Макрона — "Одночасно", — нагадує вона.

Її колега по аналітичному цеху — відомий оглядач газети Le Mond Сільві Коффман не вважає, що Макрон підтримує позицію Путіна, однак змушений її враховувати. При цьому Макрон переоцінює можливість переконати Путіна змінити його погляд, поділилася особистою думкою оглядачка.

Якою буде ціна виходу з "Мінська" для України, якщо раптом Київ зважиться на такий крок? На думку експерта IFRI, досить високою. Це стане не тільки значним ударом по престижу країни, а й, головне, залишить її сам-на-сам із Росією, оскільки Франція і Німеччина, найімовірніше, скажуть: "Ми вам більше нічим не можемо допомогти", вважає Тетяна Костуєва-Жан.

Читайте також: Чому Україні не варто покладати надії на Макрона

6. Позитиви останньої "Норманді". Про обмін полоненими як головний результат паризької зустрічі "нормандської четвірки" ми чули практично від усіх французьких спікерів, наділених офіційним статусом. Однак директор Центру Росія/ННД IFRI дивується: "Всі сприймають цей обмін як поступку Путіна. Але ж це не веде до політичного врегулювання конфлікту!".

Утім, наші офіційні співрозмовники акуратно дали зрозуміти, що одним із паризьких досягнень вони вважають згоду Путіна "обговорити шляхи встановлення умов безпеки для проведення місцевих виборів в ОРДЛО". Ну і, звичайно, встановлення особистого контакту між Зеленським і Путіним, що, як вірять у Парижі, дозволить їм спілкуватися й далі для вирішення конфлікту.

7. Про кордон, вибори, Меркель і Штайнмаєра. Як виявилося, в офіційного Парижа є проблеми чи то зі слухом, чи то зі сприйняттям мови. На зустрічах у французькій столиці нам двічі дали зрозуміти, що там слова німецького канцлера, вимовлені на прес-конференції після паризької "Норманді", на відміну від Києва, аж ніяк не тлумачать як її згоду переглянути послідовність виконання пунктів "Мінська-2". Засумнівавшись було в своїй здатності чути, ми таки одержали підтвердження правильності українського тлумачення спірного висловлювання: "Так, Меркель справді так сказала, — погодилася експерт IFRI Тетяна Костуєва-Жан. — Але це все розіб'ється об кам'яну позицію Росії".

Одне з наших дипломатичних джерел у Парижі у відповідь на нагадування про вимогу України "спочатку умови безпеки — потім вибори" зауважило, що, мовляв, якщо переставити місцями події, це може взагалі призвести до того, що весь "мінський процес" розпадеться. Французький чиновник з іншого відомства повідомив українським журналістам: Франція розуміє позицію України, яка наполягає на виконанні спочатку мінських положень, котрі стосуються безпеки, а потім уже політичної складової, що включає проведення місцевих виборів. Однак, зауважив він, ми як посередники не маємо шукати виходів, які підійдуть Україні, ми маємо шукати компроміс між позиціями Росії та України, щоб повернути мир і територіальну цілісність Україні.

Чи можливий будь-який компроміс, коли Україна говорить "спочатку контроль над кордоном, а потім вибори", а РФ наполягає на суворому виконанні послідовності, зафіксованої в "Мінську-2"? Одним із можливих варіантів може бути контроль на кордоні міжнародним контингентом на час перехідного періоду. І, за свідченням паризьких дипломатичних джерел, цей варіант знову на столі переговорів.

Ведучи в Парижі дискусії про майбутні місцеві вибори на окупованих територіях Донбасу і, відповідно, про "формулу Штайнмайєра" (https://zn.ua/internal/formula-vybora-330510_.html) та "особливий статус ОРДЛО", ми так і не одержали чіткої відповіді на запитання: що ж буде у разі, якщо закон про "особливий статус", згідно з горезвісною формулою, набуде чинності на тимчасовій основі відразу після завершення виборів, але потім ОБСЄ не визнає цих виборів такими, що відповідають її високим стандартам? Який механізм анулювання "тимчасового застосування" закону про "особливий статус"? Це великий знак питання, відповіло нам одне з дипломатичних джерел у Парижі, засвідчивши, що над цим питанням нині розмірковують і у Відні (штаб-квартирі ОБСЄ), і у Варшаві (штаб-квартирі БДІПЛ ОБСЄ). Утім, одне з бачень нам у Парижі все-таки озвучили: якщо БДІПЛ не визнає місцевих виборів в ОРДЛО такими, що відповідають стандартам ОБСЄ, то "формула Штайнмаєра" відпадає, і чотирьом учасникам "нормандського формату" треба буде знайти вихід із цієї ситуації.

Що ж стосується нав'язаної росіянами в "формулу Штайнмаєра" новели (на яку команда Зеленського погодилася, на відміну від своїх попередників) про визнання виборів такими, що відповідають стандартам ОБСЄ "у цілому", то немає сумнівів, що в Парижі розуміють, для чого це зроблено — для розпливчастості й "гнучкості" тексту та можливості більш вільних його тлумачень. Однак нам нагадали, що в БДІПЛ ОБСЄ є чіткі критерії оцінки виборів, зафіксовані в так званому золотому стандарті — Копенгагенському документі, що визначає як усі умови, потрібні для проведення виборів, так і тлумачення їхніх результатів. Саме цим документом і керуватиметься БДІПЛ, оцінюючи вибори в ОРДЛО.

8. Прогноз на Берлін. Дива ніхто не очікує. За два місяці до планованої ще однієї зустрічі "четвірки", крім обміну полоненими, інших результатів не спостерігається. Після паризького саміту в Донбасі не перестали стріляти; Червоний хрест так і не одержав доступу до утримуваних осіб у всіх місцях ув'язнення в ОРДЛО; СММ ОБСЄ не має можливості моніторити всю непідконтрольну Києву територію та вести спостереження цілодобово, тобто 24/7, як було домовлено в Парижі. Три нові ділянки розведення сил поки що навіть не погоджено, і ніхто не знає, коли це відбудеться.

"У Берліні буде приблизне повторення Парижа, — впевнено прогнозує Тетяна Костуєва-Жан. — Обговорять обмін полоненими, гуманітарні пункти пропуску й тощо. Я не бачу жодних можливостей для політичного врегулювання", — песимістично підсумовує експертка.

9. Причини війни в Донбасі. Ймовірно, це здивує або навіть обурить багатьох українців, але у Франції не зводять конфлікт у Донбасі лише до протистояння Росії та України. Там бачать джерела того, що відбувається на Сході нашої країни, також в економічній і гуманітарної сферах. І з великим невдоволенням і здивуванням згадують політику Порошенка, вважаючи, що його мовна політика, захоплення Бандерою й ігнорування соціальних потреб жителів окупованої частини Донбасу ніяк не сприяли врегулюванню конфлікту, а передвиборний слоган "Армія, мова, віра" був украй невдалим і ще більше відлякав Донбас.

Ви хочете повернути ОРДЛО й при цьому не бажаєте виплачувати їхнім жителям пенсій? Серйозно? Таке здивування довелося почути неодноразово. І від Зеленського в Парижі очікують не лише економічного розвитку Донбаського регіону, а й посилення позицій російської мови, повернення російськомовних ЗМІ, виплати пенсій та інших подібних кроків у соціально-гуманітарній сфері. Про доконечну важливість для французів гуманітарного аспекту ми чули практично на кожній зустрічі.

Так, Париж офіційно не визнає сепаратистів і не вважає їх стороною переговорів. Однак на практиці прислухається до всіх, зокрема й до представників ОРДЛО. Після приходу Зеленського його команда почала просувати ідею, що ОРДЛО мають представляти люди, які не тільки живуть там зараз, а й вимушено залишили окуповані території, — так звані внутрішньо переміщені особи (ВПО). Наші джерела в ОП підтвердили інформацію DT.UA про те, що недавно в Париж і Берлін було направлено листи за підписом Андрія Єрмака з пропозиціями про участь ВПО у роботі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську. За нашими даними, у Парижі до цієї ідеї поставилися з інтересом. Правда, складається враження, що там ВПО поки що бачать членами мінської команди Києва, а не виразниками сподівань ОРДЛО.

10. Нам своє робить. Думка про те, що мир неможливо принести зі сторони, що французи й німці — лише посередники, а мир можуть повернути тільки українці й росіяни, домовившись між собою, червоною ниткою проходила через усі розмови з французами, наділеними офіційним статусом. Не запитуйте, які в нас є пропозиції, головне — що запропонуєте ви, а також сепаратисти й росіяни, ми лише допомагаємо шукати компроміс, — от, на наш погляд, основна позиція французів.

Тому висновок усе той самий: нам слід передусім знайти консенсус усередині своєї країни й нарешті зрозуміти, що ми хочемо робити з Донбасом; виробити власні пропозиції і, не дозволяючи викручувати собі руки, твердо відстоювати власну позицію, не особливо переживаючи, сподобається чи не сподобається вона німцям або французам. Це наша країна, і тільки нам вирішувати, яким буде її майбутнє. На що, власне, весь час і натякає Париж.

 

Поїздку групи українських журналістів до Парижа організував Департамент зовнішніх зв'язків і преси Міністерства закордонних справ Франції за сприяння посольства Франції в Україні.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1282, 15 лютого-21 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво