У пісках єгипетських

ЩО ПУТІН ШУКАВ У ЄГИПТІ?

Президент Росії Володимир Путін продовжує грати у свою геополітичну гру. І візит до Єгипту - один із її елементів. Схоже, що, встановлюючи тісні відносини з Єгиптом, Володимир Путін намагається використати Каїр як засіб для повернення Росії на Близький Схід. І президент Абдул Фаттах Ас-Сісі є найкращим інструментом досягнення мети для Кремля. Якщо проаналізувати поведінку єгипетського генерала-президента, то він вочевидь перебуває під впливом образу "залізного" Путіна.

Відчувається, що Ас-Сісі значною мірою намагається брати приклад та копіювати російського президента і що він психологічно залежний від "раїса" (в перекладі з арабської - вождь, лідер, головний) Путіна. Президент Єгипту вже бачить себе таким собі близькосхідним "Путіним-2", який підключається до спроби Росії формувати новий "світовий порядок".

Для Єгипту багато важить укладення угод між двома сторонами, особливо в галузі військового співробітництва, та прорив у співпраці в такій галузі як ядерна енергетика і побудова ядерних реакторів. Цього в Каїрі негласно прагнули вже понад 20 років.

Своєю чергою, для Кремля дуже важливо, що Путін відвідує Каїр у той час, коли Росія перебуває під санкціями Заходу через вторгнення в Україну. В Москві зацікавлені у розриві цього економічного бойкоту, налагоджуючи свою співпрацю з такими впливовими регіональними силами, як Китай, Єгипет та Індія.

На цьому етапі співпраці Росії з Єгиптом планується переведення фінансових взаємозаліків з американського долара на російський рубль і єгипетський фунт. Для Москви це особливо важливо напередодні курортного сезону на Червоному морі, бо в такому разі росіяни мали б змогу відпочивати за свої "дерев'яні" рублі.

При цьому можна сказати, що, йдучи на безпрецедентне зближення з Росією під час її неоголошеної війни з Україною, Каїр де-факто стає на бік Кремля. Тому не виключено, що Москві вдасться замінити українські поставки пшениці на єгипетський ринок на російські, а співпраця Єгипту з Україною у торговій та промисловій сфері буде обмежена.

Путін гарячково шукає собі союзників. А єгиптяни розраховують отримати від Путіна зброю, новітні заводи та технології. Але звідки всьому цьому взятися, коли під час правління "пітерської команди" технології і обладнання для своїх заводів Росія сама закуповувала на Заході?

Однак, незважаючи на всю помпезність прийому в Єгипті, схоже на те, що Путін здобув там "піррову перемогу". Фальшивий тріумф лише зайвий раз підкреслив страждання Росії від міжнародної ізоляції та економічної рецесії. І російській економіці, яка впала впродовж кількох останніх місяців, зближення з Єгиптом зможе допомогти приблизно так, як "мертвому припарка".

Підсумовуючи візит Путіна до Єгипту, президент Абдул Фаттах Ас-Сісі заявив: "Ми також прийшли до домовленостей щодо необхідності докладання максимуму зусиль до реанімації переговорного процесу між ізраїльтянами і палестинцями на дводержавній основі, зі створенням держави Палестина зі столицею у Східному Єрусалимі".

Реально це означає, що Москва найближчим часом намагатиметься, крім "адвоката" Сирії, стати ще й "адвокатом" палестинців. А це навряд чи сприйматиметься в Ізраїлі як допомога у врегулюванні конфлікту арабів з ізраїльтянами.

Два дні Путін та його делегація вправно "обробляли" єгиптян, а ті щосили вдавали, що приймають лідера наддержави, від якої залежить перебіг геополітичних змін у світі.

Звісно, можна розповідати про грандіозні плани, домовляючись із Росією про створення зони вільної торгівлі між Єгиптом і Євразійським економічним союзом (на додачу до розвитку російської промислової зони в районі Суецького каналу). Але це виглядає приблизно так само реально, як і програма колишнього президента Хосні Мубарака з освоєння Єгиптом за 20 років 25% відсотків пустельних земель, про яку в Каїрі чомусь тепер воліють навіть не згадувати.

Якщо ж спробувати підсумувати результати путінського візиту, то, можливо, найбільш вдалим було б визначення - "ейфорія, що переходить ледь не в істерію". Адже можна тільки приблизно визначити, скільки коштувало єгиптянам саме обвішування Каїра портретами Путіна, не кажучи вже про безпрецедентні заходи безпеки для російського "раїса".

І тут напрошується запитання - навіщо ця вся візантійська помпезність президенту Абдулі Фатаху Ас-Сісі? Невже він настільки наївний, що не розуміє: в особі Путіна він має справу з "кульгавою качкою" міжнародної політики? Чи президент Єгипту пробує погрітися у промінні "слави" Путіна-політика, зірка якого через конфронтацію із Заходом, явно схиляється до заходу?

Тому не можна виключати іншого варіанту. Можливо, президент Абдул Фаттах Ас-Сісі сам вирішив "погратися" зі США. Таким чином він посилає Вашингтону сигнал: мовляв, Єгипет отримав альтернативу в особі Путіна, але готовий домовлятися з американцями відповідно до змінених тепер геополітичних реалій.