Сім місяців очікування - Міжнародна політика - dt.ua

Сім місяців очікування

17 травня, 18:25 Роздрукувати Випуск №18, 18 травня-24 травня

Після парламентських виборів у Боснії і Герцеговині досі не сформовано уряду.

© vecernji.ba

Після того як у жовтні минулого року в Боснії і Герцеговині пройшли загальні вибори, у країні досі не створено уряду. 

Причин чимало. Але головна — взаємна недовіра боснійських політиків.

На осінніх виборах обрали 5 президентів, близько 600 депутатів 14 парламентів, 13 з 14 прем'єр-міністрів. Залишилася якась дещиця — обрати голову Ради міністрів Біг та її членів. Але, схоже, що процес формування уряду держави стає перманентним.

Після виборів формально розпочали роботу тільки три члени президії БіГ: Мілорад Додік (голова Союзу незалежних соціал-демократів Республіки Сербської, який перші 8 місяців після виборів очолює президію), Желько Комшич (обраний від боснійських хорватів лідер Демократичного фронту) і Шефік Джаферович (від бошняцької Партії демократичних дій Бакіра Ізетбеговича). 

Їхні дії нагадують героїв відомої байки — лебедя, рака і щуку: у внутрішній і зовнішній політиці тягнуть вони БіГ у різні боки. М.Додік дивиться виключно на Москву й Белград і виступає проти інтеграції в НАТО. Ж.Комшич і Ш.Джаферович обстоюють необхідність активувати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і посилити центральну владу. 

Кожен з членів президії БіГ демонструє гіпертрофоване небажання досягати компромісів. У результаті, замість регулярних засідань "як правило, кожні два тижні", було проведено всього три зустрічі, що фактично означає блокування роботи "старого" уряду і "нового" парламенту. Швидше за все, і у відносинах з "новою" Радою міністрів будуть такі самі проблеми. М.Додік уже неодноразово закликав сербських членів Ради міністрів не брати участі в її роботі, що вони й виконували. А в результаті — стагнація реформ, погіршення соціально-економічної та політичної ситуації в БіГ загалом. 

Мабуть, єдине, що об'єднує членів президії, — критичне ставлення до Дейтонських мирних угод та Офісу високого представника, який вони не проти прикрити.

Отже, чому саме вже понад сім місяців не вдається сформувати уряд?

Головна причина, як заявив чинний голова Ради міністрів БіГ Деніс Звіздич, полягає в неповазі політиків до верховенства закону. Від себе додам: а також у домінуванні вузькополітичних інтересів і безмежній недовірі між ними.

Крім того, призначенню серба Зорана Тегетлії головою уряду заважає антагоністичне ставлення до питання активації ПДЧ сербів з одного боку і бошняків та хорватів — з іншого. Альянс готовий здійснити цей процес навіть без вирішення головної блокувальної проблеми — незавершеності передачі на баланс міноборони БіГ військових об'єктів. Але М.Додік непохитний і не йде на жодні поступки. Він заявляє, що рухатиметься у фарватері Белграда щодо НАТО і нагадує про "нейтральний" статус РС, що саме по собі є антиконституційним. 

Не скинеш з рахунків і віддане ставлення політичної еліти "республіки Додік" до Кремля, для якого цей ентитет усього лише механізм недопущення інтеграції БіГ у НАТО. У відповідь Ш.Джаферович і Ж.Комшич заявили, що блокуватимуть внесення кандидатури З.Тегітлії доти, доки М.Додік не змінить своєї позиції щодо ПДЧ. А це схоже на глухий кут.

Ще одна причина — складна політична система держави, яка майже три місяці заважала формуванню двопалатного парламенту БіГ.

Палату представників сформували відносно швидко, і до неї увійшло 28 депутатів від Федерації БіГ і 15 від Республіки Сербської, обраних за партійними списками. Очікувано, більшість у Палаті здобули бошняцька ПДД (9 депутатів) і СНСД (6 обранців), яку підтримують ще 7 депутатів від малих партій РС. Третя конституційна нація, хорвати, провели 5 депутатів від блоку хорватських партій. Саме вони знову стануть партіями урядової більшості, в якій навряд чи буде згода. 21 депутат представляє партії, які намагаються дистанціюватися від етнічного принципу побудови, серед них ДФ Ж.Комшича. 

Етнічний склад Федерації ускладнив формування Палати народів з 15 осіб, по 5 від кожного конституційного народу. Проте після тривалих дискусій, множень і ділень представники трьох народів усе ж таки розв'язали складну математичну задачу і, нарешті, делегували своїх представників до Палати народів БіГ (5 бошняків, 5 хорватів від ФБіГ, 5 сербів від РС). 

Конституція БіГ і Дейтонські мирні угоди чітко визначають принцип формування центрального уряду, міністерств, комітетів і агентств — ротація. Згідно з ним, новим прем'єр-міністром має стати представник РС — Зоран Тегетлія (який був прем'єром ентитету). Розподілено й міністерські крісла: бошняки отримають посади міністрів закордонних справ, оборони і безпеки; серби — зовнішньої торгівлі й економічного розвитку, комунікації і транспорту, прав людини та біженців; хорвати (тільки ХДС) — фінансів, юстиції, цивільних справ. Здавалося б, усе відомо і депутати повинні тільки проголосувати. Але БіГ не була б БіГ, якби все було просто. Адже є ще й особисті інтереси, а це чи не головне.

Існує також і фактор Ж.Комшича, якого не визнав Хорватський демократичний союз, а низка општин оголосила персоною non grata. Він опинився чи то в урядовій коаліції, чи то в опозиції і почав переговори з Б.Ізетбеговичем про виділення йому одного міністерства за квотою бошняків. 5 квітня цього року було навіть підписано відповідну угоду між ПДД і ДФ. Однак лідер Хорватської демократичної співдружності БіГ Д.Чович заявив, що хорвати не поступляться жодним місцем "не своєму" членові президії.

Підклав хмизу у вогонь протистояння Б.Ізетбегович, який вимагав змінити назву РС, оскільки це, мовляв, порушує права бошняків, що живуть там. Справді, проблем у бошняків у РС чимало. Але назва закріплена двома принциповими документами — Конституцією і Дейтонськими угодами. У Республіці Сербській цю пропозицію Ізетбеговича сприйняли в багнети. І навіть В.Інцко, Високий представник з питань БіГ, схаменувшись від споглядання того, що відбувається, вказав на абсурдність і неприпустимість такої вимоги. У кожному разі й це заважає народженню Ради міністрів.

Непросту гру веде і Драган Чович, який постійно обіцяє то бошнякам, то сербам свою підтримку, а потім відмовляється від своїх слів. У нього свій інтерес — третій хорватський ентитет і повна влада в місті Мостар, що є потужним чинником гальмування процесу формування нового уряду.

Ще одна причина — політика Республіки Сербської, що дестабілізує ситуацію в Боснії і Герцеговині. Лідер боснійських сербів Додік знову почав заявляти про можливий вихід РС з БіГ. На його думку, така можливість відкриється в разі визнання Сербією Косово або певних домовленостей щодо кордонів. Небезпечним прецедентом стало рішення парламенту ентитету про формування так званої резервної поліції, що є подальшою мілітаризацією РС. У відповідь бошняцькі лідери посилили мілітаристську риторику, яку підтримали численні ветеранські організації БіГ. Країна опинилася на порозі внутрішньої гонки озброєнь. Але що більше зброї, то швидше вона починає стріляти. Особливо на Балканах.

Крім того, складається враження, що Ш.Джаферович і Ж.Комшич навмисно відтягують час появи нової Ради міністрів до закінчення в липні восьмимісячного головування М.Додіка в президії БіГ. Дуже хочеться показати його слабкість і не дати чогось досягти. 

17 квітня Б.Ізетбегович заявив, що на тристоронніх консультаціях ПДД, ХДС і СНСД досягнуто згоди стосовно формування нової Ради міністрів. Але М.Додік одразу заявив, що ніяких угод не буде доти, доки остаточно не знімуть питання про ПДЧ. 

Незважаючи на чималу кількість причин, що гальмують формування уряду, його все ж таки буде сформовано. А якщо буде осічка, то В.Інцко, спираючись на Боннські повноваження, використає свої необмежені права і призначить нові загальні вибори. Але це крайній варіант, найбільш небезпечний, з непевним результатом.

Уже сьогодні можна сказати, що працювати новій Раді міністрів буде складніше, ніж попередній, через ситуативні союзи, відмови від своїх зобов'язань, обстоювання своїх вузькополітичних та особистих інтересів. Також можна стверджувати, що принципових змін ні у внутрішній, ні в зовнішній політиці, швидше за все, не відбудеться. 

У країні не зменшується безробіття й прискорюється процес трудової імміграції, про що з тривогою говорив В.Інцко в Раді Безпеки ООН. Скорочуються обсяги виробництва, закриваються деякі підприємства. Споживчий кошик майже на 15% перевищив середню зарплату. Зберігається сегрегація в школах. Не зменшується міжнаціональне протистояння. Корупція продовжує успішний наступ на всі сфери життя держави.

Ще гірші справи на міжнародній арені. У результаті внутрішньополітичної боротьби БіГ — єдина країна, що не має делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Швидше за все, про отримання статусу країни — кандидата на членство в ЄС цього року не йдеться. Немає реформ — немає й статусу, заявляють у Брюсселі. Не вдається активувати ПДЧ.

Усі ці виклики БіГ поки що залишаються без відповіді: відповідати нікому. Схоже, що розбіжності стають вічними, і новий уряд очікують важкі часи. 

Так і живуть у БіГ нова президія і старий уряд, блокуючи роботу одне одного і призначення нової Ради міністрів, йдучи все далі не тільки від НАТО і ЄС, а й від порятунку економіки, своїх громадян і цілісності держави. Це ще не безвладдя — поки що лише сповзання до нього. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво