Шовкові контури нової архітектури безпеки в Азії - Міжнародна політика - dt.ua

Шовкові контури нової архітектури безпеки в Азії

19 червня, 2015, 00:00 Роздрукувати Випуск №22, 19 червня-26 червня

"Українська криза" остаточно переконала азійські країни в необхідності кардинальних змін регіональної та світової системи безпеки, що провокує зіткнення принципово різних підходів до розуміння системи міжнародних відносин двох країн — КНР і США, одним із останніх проявів якого стало загострення територіальних суперечок у Південно-Східній Азії.  

  

Наприкінці травня 2015 р. у Пекіні відбулася перша щорічна конференція неурядового форуму — Нарада із взаємодії і заходів довіри в Азії. 

Головним результатом цієї події стало утвердження необхідності інституціоналізації нової системи безпеки на регіональному рівні. "Українська криза" остаточно переконала азійські країни в необхідності кардинальних змін регіональної та світової системи безпеки, що провокує зіткнення принципово різних підходів до розуміння системи міжнародних відносин двох країн — КНР і США, одним із останніх проявів якого стало загострення територіальних суперечок у Південно-Східній Азії. Автор цих рядків мав можливість взяти участь у конференції як спостерігач. 

У програмній промові на тему зовнішньої політики, виголошеній 28 травня 2014 р. у Вест-Поїнті, президент США Б.Обама, говорячи про свою країну, відзначив: "Наша економіка залишається найбільш динамічною на Землі, наш бізнес — найбільш інноваційний. … Від Європи до Азії ми функціонуємо як ресурсна база (букв. хаб) альянсів, рівної якій не було в історії". Цей вислів різко контрастує з уявленнями про світопорядок, відбитими в останніх виступах голови КНР Сі Цзіньпіна. Так, Сі Цзіньпін у тому ж 2014-му, виступаючи в Шанхаї на саміті Наради із взаємодії і заходів довіри в Азії, представив своє розуміння майбутньої архітектури азійської безпеки. Вона, на його думку, не повинна базуватися на сильних військових союзах, Китай же при цьому має відігравати важливішу роль у своєму регіоні. Китайське неприйняття сказаного Обамою насправді корениться ще глибше. Адже в традиційних уявленнях жителів Піднебесної єдиним "хабом" є, за визначенням, сам Китай (Чжун-го — тобто букв. серединна держава). Тому світ китайці бачать як щось, що оперізує їхню країну. Звідси й ключова політична ініціатива, висунута Сі Цзіньпіном у перший рік його правління й названа "Новий економічний пояс — Великий шовковий шлях".

Як відомо, перетворення Китаю, розпочаті Ден Сяопіном, котрі привели, зрештою, до феномена, що отримав у світовій літературі назву "підйом Китаю" (the rise of China), спочатку мали виключно соціально-економічний характер. Ба більше, архітектор китайських реформ навіть наполягав на тому, що Китай повинен залишатися в тіні й не втручатися у світові справи. Проте вже на початку 1990-х колосальний підйом Китаю став оцінюватися, насамперед США і Японією, як потенційна економічна та військово-політична загроза. І сьогодні вже з упевненістю можна сказати, що Китай справді перейшов на новий етап свого розвитку, який характеризується не тільки економічним зростанням, а й претензіями на формування власної моделі світового розвитку, що найяскравіше проявляється в запропонованому Китаєм новому баченні безпеки в Азії. Таким чином, епоха реформ у редакції Ден Сяопіна закінчилася, і Китай виходить із тіні на велику політичну арену зі своїм планом дій. Ключовим у ньому є те, що США фактично виключаються з нової структури безпеки в Азії, а отже втрачають і лідерство у світі. Саме тому адміністрація Б.Обами так наполегливо вимагає збереження "стратегічного балансу в Азії". 

Особлива роль у новій архітектурі безпеки в Азії сьогодні відводиться створеній ще в 
1992 р. Нараді із взаємодії і заходів довіри в Азії (НВЗДА). Цікаво, що серед її цілей фігурує "сприяння діалогу між цивілізаціями" та "загальному розвитку". Досі НВЗДА функціонувала як дискусійний майданчик, і ось тепер уперше на її основі вирішено створити міжнародну організацію — аналог ОБСЄ для Азії. Хоча учасникам Наради поки що не було запропоновано ніякої чіткої програми і, тим більше, статуту майбутньої організації, а в керівництві Китаю тривають дискусії щодо конкретних шляхів реалізації проекту, — сам масштаб проведеної конференції вже свідчить, що принципове рішення прийнято, і попередні підходи до безпеки в Азії вже змінено. 

Проведення 25–26 травня ц.р. у Пекіні першої щорічної конференції неурядового форуму НВЗДА стало серйозним кроком на шляху до вдосконалення цієї організації. У ній брали участь близько 400 представників від держав-членів і держав-спостерігачів. Серед них — колишні політичні лідери, у тому числі екс-президент Афганістану Хамід Карзай, колишній міністр закордонних справ Туреччини Яшар Якиш, колишній прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Барак, перший прем'єр-міністр Казахстану Сергій Терещенко і колишній прем'єр-міністр Пакистану Раджа Парвез Ашраф, екс-міністри закордонних справ і високопоставлені керівники країн — учасниць Наради. У ній також взяли участь представники неурядових організацій, аналітичних центрів, ЗМІ та дипломати країн-членів і країн-спостерігачів (Україна була представлена трьома учасниками).

Ідея подальшого розвитку Китаю прямо пов'язана з реалізацією Азійсько-Європейського інфраструктурного проекту "Новий економічний пояс — Великий шовковий шлях", стисло іменованого останнім часом "Один пояс, один шлях". Саму назву конференції "Азія в наступному десятилітті — безпека і розвиток" слід розуміти саме у світлі цієї, центральної для китайської зовнішньої політики, концепції, в якій мир в Азії виступає як необхідна умова подальшого зростання Китаю. Тому всі дискусії, що проходили там, стосувалися переважно питань взаємовигідного розвитку, який, в уявленнях авторів китайської ініціативи, є суттю проекту "Один пояс, один шлях". У привітальному слові голови КНР Сі Цзіньпіна до всіх учасників було відзначено особливу роль неурядового сектора в пошуку шляхів підвищення безпеки і "сприяння взаємоповазі, взаємній довірі та гармонійному співіснуванню між різними цивілізаціями, регіонами, расами й релігіями в Азії". Голова Народної політичної консультативної ради Китаю Юй Чженшен підкреслив, що азійським країнам необхідно шукати загальну, всеосяжну, узгоджену і стійку систему безпеки, яка має стати новою моделлю регіональної безпеки не тільки для Азії, а й для інших регіонів світу. 

У своїх виступах на конференції політики та експерти азійських країн продемонстрували рідкісну, мало характерну для шматованого конфліктами регіону одностайність стосовно планів країни-організатора. Наприклад, колишній президент Афганістану Хамід Карзай так висловився з приводу китайської ініціативи: "Цей підхід може допомогти нашим країнам піднятися над вузькими національними інтересами й побудувати нову регіональну та міжнародну систему безпеки і новий економічний порядок на основі багатогранності, взаємоповаги, рівноправності, діалогу та співпраці". Таким чином, не військовий шлях вирішення проблем, в уявленнях колишнього лідера Афганістану, а соціально-економічні перетворення, навіть модернізація, лідером якої виступає Китай, ведуть до зниження напруженості та зняття суперечностей. З таким розумінням китайської ініціативи згоден і колишній міністр закордонних справ Туреччини Яшар Якиш, який відзначив особливу роль торгово-економічного співробітництва в посиленні взаємозалежності країн, а отже й політичної стабільності в регіоні. А колишній прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Барак підкреслив, що проект "Один пояс, один шлях" і його фінансовий інструмент — Азійський банк інфраструктурних інвестицій — стануть ефективним засобом регіональної економічної інтеграції та співпраці в енергетичній сфері. Своєю чергою, перший прем'єр-міністр Казахстану Сергій Терещенко з великою переконаністю заявив, що підсумки цієї конференції реально вплинуть не тільки на ситуацію в Азії, а й на всю світову політику.

На конференції прозвучала думка, що ХХІ ст. стане століттям Азії, а Китай, як друга економіка світу, має стати лідером у процесі створення нових механізмів та загальної системи регіональної і світової безпеки. Одностайно підтримано було й думку про те, що Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин більше не працює, при цьому характерно, що "українська криза" згадувалася як основний аргумент на підтримку зазначеної тези. Звідси випливає закономірний, на думку учасників, висновок про необхідність нової системи, яка базуватиметься на засадах багатополярності та особливій ролі Азії. Лише ця "принципово нова" система безпеки дозволить подолати загрози міжнародного тероризму, релігійного екстремізму, територіальні суперечки і зростання націоналізму, які заважають повноцінній реалізації потенціалу регіону. Колишній посол КНР у Росії Лі Фенлінь заявив, що, оскільки в Азії сьогодні немає єдиної континентальної організації безпеки, то цю функцію покликана здійснити Нарада із взаємодії і заходів довіри в Азії. Принц Нородом Сірівудх, голова Камбоджійського інституту співробітництва і миру, сказав, що Нарада має сприяти встановленню миру, стабільності та процвітання в Азії на основі не декларативних заяв, а конкретного плану дій. 

Особливого коментарю заслуговує атмосфера конференції. Підйом Китаю, безперечно, привів до колосального зростання національної самосвідомості. Адже навіть у далекому селищі найбідніший китайський селянин, який ніколи не бував у Пекіні, пишається тим, що його країна стала тепер другою економікою світу й третьою космічною державою, і вірить у те, що незабаром вона буде першою в усьому. Схоже відчуття впевненості у власних силах, у здатності відірватися нарешті та рушити вперед організатори змогли передати й іншим учасникам. Китай, хай навіть спочатку з допомогою західних інвестицій і технологій, але, зрештою, сам зміг досягти всіх цих перемог. Так само зможе і вся Азія, адже "ми — це 67% населення світу і третина світової економіки, ми — регіон, який зростає найшвидше", вважають представники азійських держав.

Ідея досягнення миру шляхом розвитку не може залишити осторонь і нас як країну, що страждає від зовнішньої агресії. Китайський проект "Новий шовковий шлях" із його на порядки потужнішим потенціалом зростання, ніж сукупна потуга Росії та її партнерів по ЄврАзЕС, спрямований, врешті-решт, на трансформацію цих російських інтеграційних проектів, що призвели на даному етапі до російсько-української війни. Тому для України важливо визначити своє ставлення до проекту "Один пояс, один шлях" загалом, а також до участі в роботі Азійського банку інфраструктурних інвестицій, що мають, як ми бачимо, не тільки торгово-економічне, а й політичне значення для майбутнього нашої країни. 

 

 

 
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №48, 15 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво