Шість плюс один чи сім мінус один? - Міжнародна політика - dt.ua

"Шість плюс один" чи "сім мінус один"?

12 червня, 00:37 Роздрукувати

З подачі Трампа саміт G7 завершився взаємними образами і розчаруванням

© The White House / Flickr

Такого саміту "великої сімки", як той, що відбувся 8–9 червня на курорті Ла Мальбе у провінції Квебек (Канада), не було ніколи. Принаймні з моменту початку воєнної агресії Росії проти України, коли "вісімка" після 16 років існування в розширеному складі знову стала "сімкою". Не було подібної зустрічі лідерів США, Канади, Британії, Німеччини, Франції, Італії і Японії (плюс представників ЄС), після якої всі вони роз'їжджалися з саміту з настільки гострим відчуттям взаємної образи, засмучення й розчарування. Як резюмувала Ангела Меркель, це був "протверезний" і "приголомшливий" досвід.

Фінальним акордом стала навіть не спільна декларація, яку лідери після гострої дискусії змогли узгодити. А повідомлення президента США Дональда Трампа у Twitter (що він відкликає підпис США під текстом декларації), яке супроводжувалося ще й особистими нападками та образами на адресу господаря зустрічі — канадського прем'єра Джастіна Трюдо.

Подібне справді сталося вперше в історії самітів G7, і Трамп після такої поведінки цілком може опинитися певній ізоляції з боку ключових партнерів. Лідери країн Європи і представники ЄС після завершення саміту в неділю підтвердили свої домовленості в Канаді. Вони дали зрозуміти американському лідерові, що його особисті образи не можуть диктувати міжнародну політику. Але чи мають інші лідери G7 вибір: прийняти як неминучий фактор нестійкий характер поведінки американського лідера чи спробувати провчити його всім миром?

Саме таке питання винесли в заголовки багато світових ЗМІ, оцінюючи підсумки саміту в Канаді. Адже в чому суть і цінність зустрічей лідерів "великої сімки" — найбільш індустріально розвинених і заможних країн? Вони під час своїх переговорів давали певне налаштування решті світу, формували чітке уявлення про те, що думає "колективний Захід" (втіленням якого й стала G7) із приводу поточних проблем. Після зустрічі в Канаді всім стало очевидно: лідери найбільших країн західного світу не мають спільної позиції щодо низки ключових питань світової економіки, охорони навколишнього середовища й глобальної політики.

Насамперед це стосується економічних взаємин між США і Європою та іншими країнами, проти яких США розпочали тарифну чи, краще сказати, торговельну війну. Саміту передувало рішення США про загороджувальні мита на імпорт сталі (в 25%) і алюмінію (в 10%), які з 1 червня почали діяти щодо основних торгових партнерів США. Саміт "великої сімки" якраз і мав стати тим місцем, де протиріччя і суперечки можна було владнати. Але не цього разу.

Дональд Трамп використав саміт у Канаді для обґрунтування своєї правоти. Він заявив, що США більше не будуть для інших "дійною коровою", з якої кожен прагне вичавити гроші. Він порівняв Америку зі свинкою-скарбничкою, яку кожен тільки й думає, як "пограбувати". Він також мотивував своє рішення про мита питаннями національної безпеки США і турботою про добробут своїх громадян. Зажадав від партнерів "справедливого" доступу американських товарів на їхні внутрішні ринки. Звинуватив їх у тому, що вони зручно влаштувалися, отримуючи від США багато, але мало вкладаючи, наприклад, у такі проекти, як НАТО. "При цьому у нас іще й дефіцит у торгівлі з Європою в 151 мільярд доларів США за підсумками 2017 року", — наголосив Трамп.

Як відомо, французький президент Еммануель Макрон раніше заявив, що шістка лідерів і без Трампа здатна підтримувати багатополярний світовий порядок. Адже їхня сукупна економічна потуга перевищує економіку США, і, за словами, Макрона, "ми зможемо протистояти гегемонії США, якщо зуміємо самоорганізуватися". Французький лідер також сказав, що бачить урегулювання торговельних протиріч у повній перебудові Світової організації торгівлі (СОТ), яка втратила здатність гарантувати виконання договорів про вільну торгівлю, підписаних між країнами-членами.

Ці й інші заяви стали тлом, на якому відбувалися переговори на тему торговельних відносин. У підсумку сторони так і не змогли переконати президента США відмовитися від обраного курсу. Через це й виник скандал між Трампом і Трюдо. Канадець заявив, що не дозволить "сусідові" сісти собі на голову, і для США це означатиме запровадження відповідних загороджувальних мит на американські товари — Трампа чекає жорстка відсіч на його нечесні дії. А Трамп у Twitter у відповідь обізвав Трюдо "слабаком" і "безчесною" людиною, бо той нібито не говорив так відверто з ним під час переговорів віч-на-віч, а зробив заяву, коли Трамп уже залишив Канаду до формального завершення саміту. А голова Національної ради з торгівлі при Білому домі Пітер Наварро назвав заяви Трюдо "ударом у спину", за що йому "місце в пеклі".

Цікаво, що лідери Європи і Канади пішли назустріч Трампу, погодившись у підсумковому документі з необхідністю "вільної, справедливої і взаємовигідної торгівлі", а також наголосивши на "вирішальній ролі правил міжнародної торгової системи" і важливості боротьби з протекціонізмом.

Втім, не тільки лідери, а й економісти вважають підхід Трампа хибним. Захистити робочі місця для американців він міг би ефективніше не через загороджувальні заходи в торгівлі, яка відіграє незначну роль у стимулюванні зайнятості й розвитку, а за допомогою, наприклад, технологій. Ще до саміту G7 висловлювалися думки, що підвищення якості робочої сили через навчання, диверсифікацію і модернізацію виробництв дадуть значно більший ефект для підвищення продуктивності і доходів американців.

На саміті "сімки" через свій передчасний відліт в Азію на зустріч із північнокорейським лідером Кім Чен Ином американський лідер не взяв участі в дискусії щодо кліматичних змін (ще однієї теми, стосовно якої Білий дім має розбіжності з рештою світу). Також він порушив своїм запізненням перебіг зустрічі лідерів з питання про права жінок, яке Трюдо назвав у порядку денному саміту одним з ключових.

На додачу можна сказати, що, зосередивши на собі всю увагу, Трамп залишив у тіні лідерів Британії і Японії, змазав дебют у престижному клубі італійського прем'єра Джузеппе Конте, який брав участь у першому для себе саміті G7 через лише 48 годин після вступу на посаду. 53-річний професор права у присутності лідерів ЄС, а також Німеччини і Франції вирішив підтримати європейський табір у "сімці", тим більше що саме Трамп напередодні саміту "відібрав" в італійського прем'єра тему, яка цілком могла розхитати європейську єдність.

Ще в п'ятницю, відбуваючи на саміт до Канади з Вашингтона, Дональд Трамп зробив несподівану заяву про те, що Росія, на його думку, має повернутися за стіл переговорів "сімки". "Навіщо зустрічатися без Росії?", — приголомшив Трамп. Цю заяву підтримав Конте, який іще 5 червня повідомив, що й сам говоритиме про можливе скасування антиросійських санкцій під час візиту до Канади, а також переконуватиме лідерів інших країн "сімки" у необхідності діалогу з Росією.

Втім, заява Трампа, вочевидь, мала на меті не надихнути Путіна (який цілком розумів це, перебуваючи в цей час на саміті ШОС у Китаї), а головним чином адресувалася американській аудиторії. Адже у своїй заяві Трамп іще раз звинуватив колишнього президента Барака Обаму в тому, що захоплення Криму відбулося з його вини, і запевнив, що він, Трамп, діяв би інакше. Заяву очільника Білого дому одразу ж розкритикував сенатор Джон Маккейн, наголосивши, що Росія сама виключила себе з клубу, захопивши Крим, і жодних дій, щоб змінити це становище, за чотири роки в Кремлі не зробили.

Ба більше, Трамп, очевидно, забув, що вже кілька разів російські керівники робили заяви, що вони не домагатимуться повернення в клуб "семи" і працюватимуть в інших форматах — наприклад у "великій двадцятці". Цю позицію в Кремлі підтвердили й цього разу.

Проте заява Трампа змусила лідерів "сімки" обговорити питання Росії. Ще у п'ятницю лідери Європи в "сімці" під час окремих консультацій зробили заяву, що не поділяють позиції Трампа. За словами канцлерки Німеччини Ангели Меркель, "анексія Криму була зухвалим порушенням міжнародного права". Канадці вважають, що поки Крим контролюється Росією, ідею повернення Росії в "сімку" розглядати не можна. В уряді Великої Британії відреагували заявою про те, що Москва повинна змінити свою поведінку, перш ніж дискусія про її повернення до елітного клубу стане можливою. Як заявили в Лондоні, прем'єр-міністр Тереза Мей "завжди казала, що ми маємо співпрацювати з Росією, але бути обережними. Ми повинні пам'ятати, чому G8 стала G7 — після незаконної анексії Криму. Відтоді ми були свідками різної шкідливої діяльності Росії, у тому числі на вулицях Солсбері у Великій Британії". Єлисейський палац також не залишився осторонь: у заяві з Франції сказано, що саме США були країною, яка запровадила останні персональні санкції [проти Росії], тому пропозиція Трампа є непослідовною. Втім, пізніше Макрон висловився за діалог з Росією, але сказав, що перші кроки має зробити Москва.

"Що турбує мене найбільше, то це те, що міжнародний порядок, заснований на міжнародному праві, ставлять під сумнів", — заявив президент Європейської ради Дональд Туск. Він, до речі, порушив на саміті питання про звільнення українських політв'язнів, що перебувають у російських в'язницях, закликав лідерів "сімки" підтримати Олега Сенцова. "Наша солідарність може врятувати йому життя", — підкреслив європейський лідер.

Відтак і в підсумковій декларації з'явилася фраза про те, що всі лідери G7 "готові запровадити додаткові санкції для того, щоб чинити на Росію більший вплив".

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо повідомив, що лідери країн G7 також домовилися про створення механізму для захисту політичних підвалин Заходу від зовнішніх загроз. Ідеться про зобов'язання вжити конкретних заходів і зробити кроки, щоб визначити і притягнути до відповіді тих, хто шкодить демократіям. Країни — члени "сімки" планують аналізувати дані про інформаційні атаки іноземного походження й оперативно обмінюватися цими даними між собою. Передбачається, що на подібну атаку має бути одностайна реакція — у вигляді відплатної політичної кампанії або економічних санкцій.

Запланований механізм повинен допомогти швидко і скоординовано відповідати на втручання у вибори, пропаганду, а також інші "неприпустимі дії" і спроби дестабілізації, до яких вдаються "такі країни, як Росія".

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №23, 16 червня-22 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво