Румунія вимагає чистоти рук - Міжнародна політика - dt.ua

Румунія вимагає чистоти рук

7 червня, 17:55 Роздрукувати Випуск №21, 8 червня-14 червня

Громадяни країни не бажають миритися з хабарництвом.

Уряд Румунії готовий відмовитися від внесення змін до антикорупційного законодавства, на яких раніше наполягала Соціал-демократична партія (СДП). 

Про це 3 червня 2019 р. заявила Віоріка Денчіле, прем'єр-міністр Румунії і "тимчасово виконуюча обов'язки" лідера партії. Така заява стала першим кроком до перегляду подальшого функціонування СДП після політичних потрясінь, із якими зіштовхнулася партія за останні кілька тижнів.

Політичному істеблішменту Румунії до кризових явищ не звикати: сім останніх років країна перебувала у вирі політичних інтриг та протестних рухів населення. Одне з проблемних питань у державі, яке вже давно вийшло за межі виключно політичного контексту і проникло в усі сфери життя суспільства, — корупція. 

Національний антикорупційний директорат Румунії (НАД), заснований ще 2002 р., зарекомендував себе як досить ефективна установа, що визнавали не лише в країні, а й за її межами. Попри свій успіх у розкритті корупційних злочинів, НАД тривалий час зіштовхувався зі штучно створеними з боку певних політичних кіл перепонами на шляху здійснення своїх функцій. 

Основним "антагоністом" Національного антикорупційного директорату виступило керівництво Соціал-демократичної партії Румунії, яка наразі має більшість у парламенті (63 місця в Сенаті та 158 місць у Палаті депутатів — тобто близько половини місць на кожну палату парламенту). За рахунок цього партія володіє величезними важелями впливу на внутрішньополітичне життя в країні, які донедавна були зосереджені переважно в руках однієї особи — лідера СДП і спікера Палати депутатів Румунії Лівіу Драгні. Не менш напруженими залишалися досі й стосунки керівництва партії з нинішнім президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, який, по-перше, обійшов у 2014 році на виборах кандидата від СДП Віктора Понту. По-друге, до своєї каденції був представником опозиційної до соціал-демократів Націонал-ліберальної партії. По-третє, публічно активно підтримує діяльність НАД. 

Конфлікт між президентом і керівництвом СДП вилився у тривалу боротьбу за політичний вплив, перемогу в якій здобули соціал-демократи. Їм вдалося сформувати лояльний до своїх інтересів уряд, очільницею якого з минулого року виступає Віоріка Денчіле — третій за останні три роки прем'єр-міністр Румунії. Основним важелем впливу СДП на антикорупційну діяльність стали намагання "руками" уряду внести до кримінального кодексу країни зміни, які б посилювали контроль партії над генпрокуратурою та антикорупційними органами. Разом із тривалими економічними проблемами в країні така політика СДП призвела до серії багатотисячних масових протестів населення у 2017—2018 рр. 

Крім того, невдоволення суспільства викликав і вимушений із боку Йоханніса липневий 2018 р. указ про відставку головного прокурора НАД Лаури Кевеші. Вона обіймала цю посаду з 2013 р. і мала велику підтримку громадян та міжнародних колег завдяки високому відсотку розкриття антикорупційних справ у країні: за період її керівництва було ув'язнено 68 високопосадовців-корупціонерів, серед яких більшість становили представники СДП. 

Реакцією соціал-демократів на успіх роботи НАД стала активна політична кампанія, спрямована на дискредитацію всього департаменту і його керівництва, зокрема. Відтак, нинішній міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер зіграв велику роль у спробах обмежити повноваження НАД і домогтися відставки Кевеші з посади, пропонуючи (втім, неуспішно) на її місце ставленицю від СДП. 

Остаточне рішення про відставку Кевеші прийняв Конституційний суд Румунії, у складі якого — 9 членів (6 суддів призначають обидві палати парламенту, решту трьох обирає президент). Оскільки судді від парламенту обиралися здебільшого впродовж 2013—2016 рр. (у час розквіту успіхів діяльності НАД під керівництвом Кевеші), а рішення в Конституційному суді приймаються більшістю, для СДП вирок суду про відставку прокурора став досить очікуваною перемогою у протистоянні з антикорупціонерами.

Порушення з боку СДП у процедурі прийняття постанов, призначення лояльних до окремих політичних кіл урядовців та переслідування "негнучких" кадрів викликали обурення суспільства й міжнародного середовища, яке стурбовано говорило про недопустимість підриву системи правосуддя в державі. А на тлі суперечливої для європейської спільноти судової реформи в Польщі 2017 р. все це негативно позначилося на міжнародній репутації Румунії, яка в першому півріччі 2019 р. розпочинала головування в Раді ЄС. 

Суперечки між урядовцями та президентом вилилися у площину загальнонаціонального референдуму, що його Йоханніс намагався ініціювати впродовж кількох останніх років. Опитування було проведене 26 травня і стосувалося питань амністії та помилування для корупціонерів, а також можливості прийняття урядом надзвичайних постанов у сфері судочинства. Попри спроби СДП вплинути на референдум на свою користь (встановленням вищого порогу явки виборців), кількість голосуючих була вищою за очікувані показники (більше 40% виборців, при мінімумі — 30%). 

Результати референдуму виявилися програшними для СДП, — понад 80% виборців проголосували проти амністії корупціонерам та втручання уряду в систему правосуддя, що демонструє збереження в суспільстві антикорупційних настроїв і симпатій до чинного президента. Додатковим викликом для соціал-демократів та довгоочікуваною перемогою для опозиції стало рішення Вищого касаційного суду Румунії про засудження політичного "ляльковода" Лівіу Драгні до 3 років і 6 місяців позбавлення волі за перевищення службових обов'язків і корупційні схеми. 

Невтішними для представників СДП виявилися й результати голосування на виборах до Європарламенту. Румунське суспільство віддало перевагу опозиційній Націонал-ліберальній партії, яка отримала 26,7% голосів виборців. І, хоча соціал-демократи втримали досить високі рейтинги, пройшовши до ЄП із майже 23%, до них упритул наблизилася коаліція інших альтернативних опозиціонерів — правоцентристських партій "Союз порятунку Румунії" під керівництвом члена Палати депутатів Дана Барни та "Плюс", яку очолює колишній прем'єр-міністр і технократ Дачіан Чолош. На тлі багаторічних протестів і корупційних скандалів, такі результати стали показовими для оцінки сприйняття румунським населенням керівної партії в країні та задали тон майбутній зміні конфігурації політичних сил у державі. 

Вибори в національний парламент Румунії заплановані на кінець 2020 — початок 2021 рр., тож СДП має певний відтинок часу, аби реабілітуватися в очах виборців. Однак її майбутній образ неабияк залежить від того, хто посяде місце лідера замість Лівіу Драгні, а також які стосунки надалі вибудовуватимуться у партії з президентом та опозицією. З недавньої заяви Денчіле про перегляд подальшої стратегії СДП і відмову від колишніх ініціатив стає зрозуміло, що соціал-демократи готові спробувати "повернути обличчя", аби знову заручитися підтримкою розчарованого суспільства. 

Питання продовження протидії корупції в країні певним чином пов'язане з президентськими виборами, запланованими на листопад—грудень. Чинний президент Клаус Йоханніс у червні 2018 р. заявив про своє бажання балотуватися на другий термін. З огляду на популярність Йоханнісса серед населення, він має високі шанси зберегти свої повноваження на наступні чотири роки, а також отримує можливість вибудувати менш конфліктну взаємодію з майбутнім парламентом. 

Зважаючи на сьогоднішні тенденції, нинішня опозиція у складі націонал-лібералів, "Союзу порятунку Румунії" та партії "Плюс" має шанси у 2021 р. перейти у статус парламентської більшості та сформувати новий уряд, на плечі якого ляже завдання протидії корупції. Передусім це стосується розробки Міністерством юстиції після 2020 р. нової Національної антикорупційної стратегії Румунії. 

У такому разі Національний антикорупційний департамент зможе працювати коли не більш ефективно, порівняно з минулими роками, то бодай не в умовах штучно створених обмежень і спроб уряду вплинути на румунську систему правосуддя. Інше питання полягає в тому, хто надалі очолюватиме установу. Оскільки головного прокурора НАД пропонує міністр юстиції, призначає президент, а затверджує Вища рада магістратури Румунії. 

Після відставки Лаури Кевеші в липні 2018 р. НАД тимчасово очолювала Анка Юрма, яка доти працювала на посаді генерального прокурора служби міжнародного співробітництва при департаменті. У січні ц.р. Юрму на посаді автоматично замінив її перший заступник — Келін Ністор. З огляду на майбутні президентські вибори, зміни головного прокурора НАД до кінця поточного року не відбудеться. Мандат Ністора закінчився 25 травня, і Вища рада магістратури Румунії вже прийняла рішення про продовження ним своїх повноважень. 

Примарними залишаються й перспективи розпуску президентом парламенту, аби провести в Румунії дострокові парламентські вибори. По-перше, за румунським законодавством, таку процедуру можна здійснити не пізніше, ніж за 6 місяців до початку президентських виборів (цей термін для чинного президента спливає 21 червня). По-друге, корупційні скандали та ув'язнення Драгні істотно вдарили по іміджу СДП, члени якої прогнозовано почнуть зрікатися колишніх "заслуг", аби на наступних парламентських виборах отримати голоси виборців. 

У кожному разі, сьогодні розклад політичних сил у Румунії демонструє досить реальні шанси для опозиції в короткостроковій перспективі покласти край тривалій зосередженості влади в руках однієї корумпованої еліти. І, що найголовніше, на це є запит румунського суспільства, яке продемонструвало готовність відкрито захищати й відстоювати ідеї верховенства права в країні. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво