РУМУНІЯ. Свобода, народжена незалежністю

Румунія - одна з найбільш незалежних від російських енергоносіїв держава Євросоюзу, до того ж вона не відчуває значних наслідків як від санкцій ЄС проти Росії, так і від відповідного продуктового ембарго. Тому Бухарест може дозволити собі перебувати в таборі найжорсткіших критиків політики Кремля.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Голос столиці

Бухарест не шукає евфемізмів для визначення дій РФ в Ук­раїні, не ховається за дипломатичними формулюваннями й називає речі своїми іменами. Після обст­рілу Маріуполя на сайті президента Румунії Клауса Вернера Йоханніса 26 січня 2015 р. з'явилася така заява: "Приєдную­ся до представників ЄС і США, які вважають обстріли цивільного населення Ма­ріу­поля, Украї­на, злочином. Відпо­відальність за це несуть не тільки українські сепаратисти, але й Російська Федерація, що причетна до озброєння бойовиків і не використовує свого впливу на них для врегулювання конф­лікту. Румунія засуджує порушення суверенітету й територіальної цілісності України і продовжуватиме сприяти реалізації її європейських і євроатлан­тич­них прагнень. У цьому контекс­ті є виправданим збереження санкцій щодо Російської Фе­де­рації, а у разі її відмови від участі в знаходженні політичного рішення для запобігання людських жертв необхідно врахувати й можливість їх посилення".

Жорстку позицію Румунія відстоювала і на позачерговому засіданні Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ 29 січня 2015 р., присвяченому українській тематиці. За його підсумками МЗС Румунії поширив комюніке, в якому повідом­лялося, що на цій зустрічі голова зовнішньополітичного відомства Богдан Ауреску наголосив на необхідності якнайшвидше розпочати моніторинг ділянки українсько-російського кордону, що пролягає в зоні конфлікту. У документі також сказано: "У рамках дискусії Б.Ауреску висловився за те, щоб ЄС застосовував жорсткі санкції щоразу, коли буде зафіксовано порушення (Росією) уже досягнутих домовленостей або ж тенденції до ескалації, яка може нашкодити ситуації з безпекою в Чорноморському регіоні. Він зробив акцент на тому, що застосовувані ЄС до цього часу санкції (стосовно Росії) вже дали певні результати, і висловився за те, щоб режим санкцій було посилено, якщо цього потребуватиме еволюція ситуації".

Під час візиту до Києва у березні 2015 р. президент Румунії К.В. Йоханніс на спільній прес-конференції з П.Порошенком підкреслив важливість швидкого виконання Мінських домовленостей, досягнутих 12 лютого: "Пакет треба імплементувати повністю, негайно та безумовно. Позиція Румунії полягає в тому, щоб сприяти подовженню режиму санкцій Євро­пейсь­кого Сою­зу щодо Російської Федерації, поки не буде повного застосування Мінських домовленостей, якщо ситуація в регіоні продовжить погіршуватися".

Російські ЗМІ, що використовують деякі розбіжності між президентом і прем'єром Руму­нії Віктором Понтою, намагаються подати очільника уряду мало не щирим симпатиком Москви, видаючи бажане за дійс­не. Але ще в липні 2014 р., коли в ЄС лише обговорювався секторальний рівень санкцій, В.Понта заявив: "Румунія може дозволити собі з економічної та соціальної точок зору посилення режиму санкцій стосовно Росії… Бухаресту, виходячи з військових, стратегічних і економічних міркувань, ближча більш чітка позиція США у проб­лемі Росії, ніж численні європейські голоси, значно обережніші в осуді РФ".

Наприкінці 2014-го В.Понта наголошував: "Як і раніше, вважаю, що Росія є головною загрозою стабільності в регіоні. Причому йдеться не стільки про військову загрозу, скільки про енергетичну, тому що всі країни регіону тією чи іншою мірою залежні від імпорту російського газу".

Однак і про військову складову своєї безпеки Бухарест не забуває. На думку румунських експертів, мілітаризація Росією Криму і розміщення на півострові певних видів озброєнь на противагу базі ПРО США "Де­веселу", що будується на ру­мунсь­­кій території, становить загрозу національній безпеці Румунії.

3 вересня в Бухаресті відбулося урочисте відкриття командного штабу НАТО. За словами міністра оборони Румунії Мірчі Душі, це стало історичним моментом для його країни, який має особливе стратегічне значення, це "конкретний і красномовний приклад прихильності Північноатлан­тич­ного союзу в питанні забезпечення безпеки своїх членів". А президент К.В. Йоханніс зауважив, що відкриття командного штабу альянсу "відображає рішучість і здатність Північно­атлантичного союзу зміцнити обороноздатність держав-членів перед лицем провокацій і зростання загрози зі сходу".

Енергетика

Мудро уникнувши значної залежності від російських енергоносіїв, Румунія все ж таки завозить з РФ частину споживаних нафти й газу.

Проте імпорт природного газу протягом останніх років стабільно скорочується: якщо у 2012 р. частка імпортованого газу в структурі його споживання становила 21%, то в 2013 р. - уже 12%, а в 2014 р. не досяг­ла навіть 5%. Незначна частина російського газу надходить у Румунію через Угорщину, але основний потік іде через Украї­ну. Причина значного скорочення закупівель блакитного палива в РФ - у зниженні частки енергоємних виробництв у структурі ВВП країни і впровадженні енергоефективних технологій. Крім того, Бухарест оптимістично оцінює перспективи видобутку вуглеводнів у румунській частині континентального шельфу Чорного моря. Тож через 3–4 роки Румунія зможе зітхнути з полегшенням, повністю розпрощавшись з імпортом газу й ставши його експортером.

Електроенергії в РФ Руму­нія не купує. Її сектор атомної енергетики не залежить від російських технологій і матеріалів: на єдиній у країні АЕС "Чер­навода" використовуються канадські реактори типу CANDU.

В енергетиці найбільша залежність Румунії від імпорту - у нафтовому секторі. У 2014 р. з 10,5 млн т, перероблених у країні, 6,7 млн припало на імпорт. З цього обсягу близько
2,4 млн т нафти (майже 23% від усієї переробленої) надійшло з РФ для переробки на одному з трьох працюючих на території Румунії НПЗ - Petrotel Ploiesti, що належить російському "Лукойлу".

"Лукойл" купив цей НПЗ і мережу з більш як 300 заправок у 1998 р. Румунія передала російській компанії в концесію значну частину континентального шельфу Чорного моря. І хоча щорічний оборот компанії перевищує 1 млрд євро, як повідомляє News20, мережа "Лу­койл" у Румунії ніколи не реєст­рувала прибутку.

У жовтні 2014 р. румунська прокуратура порушила кримінальну справу щодо Petrotel Ploiesti та його генерального директора А.Богданова за фактом ухиляння від сплати податків і відмивання грошей. У липні 2015-го в рамках цієї справи було накладено арешт на активи й рахунки компанії на суму приблизно 2 млрд євро.

Президент "Лукойла" Ва­-гіт Алєкперов звернувся до президента Румунії К.В. Йоханніса з листом, розціненим румунськими ЗМІ як "зухвалий", оскільки в ньому містилася погано прихована погроза закрити Petrotel Ploiesti, на якому працює близько 4000 румунських громадян і від якого також залежать багато румунських компаній-партнерів. Наприкінці вересня 2015 р. румунський суд зняв арешт з половини заморожених активів "Лукойла" - на 1,1 млрд євро, частково задовольнивши його апеляцію.

Торгові зв'язки й інвестиції

Товарообіг Румунії з Росією більш ніж скромний. "Якщо завтра він буде зупинений, Руму­нія не впаде", - заявив у липні минулого року прем'єр В.Понта в розпал дискусій про новий етап санкцій проти РФ.

За обсягами експорту румунських товарів у 2014 р. серед партнерів Румунії Росія перебувала на восьмому місці (на РФ у загальному обсязі румунського товарного експорту припадає 2,86%), за обсягами імпорту - на сьомому (частка РФ у загальному обсязі румунського товарного імпорту - 3,95%).

У 2013 р. дві країни наторгували, за даними ФМС РФ, на 3,66 млрд дол., у 2014 р. - на 3,67 млрд. Щоправда, за даними румунської митної статистики, взаємний товарообіг торік становив майже 5 млрд дол.

Цікаво, що при цьому Руму­нія - одна з небагатьох країн Євросоюзу, яким вдалося збільшити свій експорт до РФ у 2014 р. порівняно з попереднім роком (на 8%, що відповідає 163,1 млн дол. у грошовому вираженні, за даними ФМС РФ). Тоді як російський імпорт зменшився на 9,6%, до 154,4 млн дол.

Однак уже в першому кварталі 2015 р. румунський експорт у РФ знизився на 37% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а російський імпорт у Румунію - на 11%.

Основну частину російського імпорту становлять мінеральне паливо, нафта й продукти їх перегонки - приблизно 71%. Росія також поставляє в Руму­нію каучук і гуму, органічні хімічні сполуки, чорні метали, доб­рива тощо.

Румунія продає в Росію переважно засоби наземного транс­порту, ядерні реактори й котли, фармацевтичну продукцію, електричні машини та обладнання, одяг. У 2015 р. структура румунського експорту-імпорту практично не змінилася порівняно з попереднім роком.

На кінець 2014-го в Румунії, за інформацією посольства РФ у цій країні, було зареєстровано 250 підприємств з участю ро­сійського капіталу. Але за даними Національного інституту статистики Румунії, таких тільки 49. На румунському ринку, окрім "Лукойла", присутні "Рус­ский алюминий", "Трубная металлургическая компания ТМК", Vimetko, Alro Slatina та ін. Загальний обсяг російських інвестицій у румунську економіку, за даними посольства РФ, перевищив 2 млрд дол. Але за даними Національного інституту статистики Румунії, обсяг інвестицій з РФ на кінець 2013 р. був значно меншим - 8,48 млн дол. (60-е місце в списку іноземних інвесторів Румунії). Більша частина російських інвестицій оформлені як надходження з інших країн, зокрема, з Нідер­ландів, Швейцарії.

Вплив санкцій

Завдяки відносно невеликим обсягам торгівлі з Росією і структурі експорту в РФ, у якому практично відсутні товари, що підпали під санкції ЄС, а також незначній частці сільгосп­продукції, на яку накладено російське ембарго, Румунія майже не відчула прямих втрат від взаємних санкцій з РФ. За приб­лизними підрахунками румунсь­ких експертів, загальні економічні втрати їхньої країни становили 40 млн євро, що несуттєво для румунського експорту. На Росію припадає лише 3% від усього експорту Румунії.

Невеликих збитків зазнали сільгоспвиробники, але частка експорту в РФ продовольчих і сільськогосподарських товарів не перевищує 2,3–2,5% у загальній структурі румунського експорту цієї продукції. На­приклад, у 2014 р. Румунія продала в РФ овочів на 77% менше, ніж роком раніше. Але навіть у досанкційному 2013-му частка РФ у румунському овочевому експорті становила лише 0,2%. Експорт румунських фруктів і горіхів у РФ 2014-го зменшився приблизно на 9%, але його частка в загальному фруктовому експорті Румунії навіть 2013-го становила лише 2%. Крім того, у 2014-му весь експорт Румунії (як овочів, так і фруктів) в інші країни світу зріс.

Також слід ураховувати, що з усього спектра продовольчої та сільгосппродукції до списку забороненої для ввезення до РФ потрапила лише частина. І в 2014 р. Румунії вдалося навіть збільшити свій експорт у Росію, наприклад, зернових (на 95,6%), продукції переробки овочів і фруктів (на 71), готової продукції з молока і злаків (на 64%). Таким чином, вплив російського продовольчого ембарго на економіку Румунії досить не­знач­ний.

Непрямі ж втрати румунсь­ких товаровиробників, які в грошовому еквіваленті оцінити складно, пов'язані зі значним зниженням купівельної спроможності росіян, рецесією в РФ, відпливом з неї іноземного капіталу, падінням рубля. Як і в багатьох інших країнах Євро­союзу, через те, що значна частина продовольчої й сіль­госп­продукції європейських виробників не потрапила на ро­сійсь­кий ринок і залишилася на європейському, ціни на неї помітно впали. Так, наприкінці 2014 р. у Румунії значно подешевшало м'ясо. Як зазначали представники Національної федерації Pro Agro, щоб витримати конкуренцію, румунські виробники свинини були змушені знизити ціни на свою продукцію на 25%.

Через проблеми в російській економіці зниження експорту в РФ зазначає і один з найбільших румунських експортерів - компанія "Дачіа" (член французької автомобілебудівної групи "Рено"), яка поставляє у РФ комплектуючі.

Однак загалом втрати Ру­мунії від взаємних санкцій ЄС і РФ настільки незначні для її економіки, що про них мало говорять у суспільстві та майже не пишуть у пресі, що також побічно свідчить про відсутність істотних проблем у цьому питанні.

Кремлівська колона

Сьогоднішня політика Кремля вкрай непопулярна в Румунії, яка історично завжди ставилася до Росії досить скептично. Тому жодна парламентська партія або громадська організація не наважується відкрито її підтримувати. Приховане ж проросійське лобі складається здебільшого з румунських політиків і бізнесменів, що мають стосунок до різноманітних економічних конструкцій і схем за участі російського капіталу, більшість яких, зазначають спостерігачі, характеризується відсутністю прозорості й високим рівнем корупції.

Розуміючи, що при нинішніх великих побоюваннях, що існують щодо Росії в румунському суспільстві, пропаганда кремлівської точки зору малоперспективна, агенти впливу Москви спрямовують свої зусилля на очорнення України, підживлення великодержавних настроїв у певної частини політикуму й населення, яке шкодує про "втрачені румунські території", на збудження автономістських бажань в етнічних румунів в Україні.

Та, попри все це, спільна загроза зі Сходу зблизила Київ і Бухарест в останні роки. Нага­даємо, що саме Румунія першою ратифікувала Угоду про асоціацію Україна-ЄС. Стосовно ж Росії позиція всіх гілок румунсь­кої влади одностайна: агресивна політика Москви в регіоні є неприйнятною і загрожує як стабільності в Європі загалом, так і безпосередньо Румунії.