Розлучення по-британськи - Міжнародна політика - dt.ua

Розлучення по-британськи

24 листопада, 2017, 19:24 Роздрукувати Випуск №45, 25 листопада-1 грудня

Графік переговорів про вихід Об'єднаного Королівства з ЄС — під загрозою зриву.

© europarl.europa.eu

До виходу Великої Британії з Європейського Союзу залишається півтора року. 

Але в кабінеті Її Величності дедалі частіше кажуть: розрив відносин із Євросозом 29 березня 2019 р. не буде одномоментним. Уряд Терези Мей просить два роки перехідного періоду, коли країна, фактично, залишатиметься в ЄС, із усіма правами та обов'язками, що випливатимуть із цього, а також із доступом до спільного ринку. Однак на цей варіант Brexit потрібна згода решти 27 членів організації. 

Поки що переговори між урядом у Лондоні та єврочиновниками в Брюсселі ввійшли у складну для обох сторін фазу. А на думку багатьох — взагалі перебувають у глухому куті. Адже Брюссель вимагає від Лондона визнати дійсними багатомільярдні фінансові зобов'язання перед бюджетом ЄС. Це питання є умовою для переходу до наступної фази переговорів — про режим торгівлі з Євросоюзом після Brexit. 

Велика Британія намагається сперечатися з приводу конкретної суми своїх фінансових зобов'язань.Але в ЄС дали зрозуміти, що не приймуть пропозиції Лондона зійтися на 20 млрд євро. Голова ж Єврокомісії Жан-Клод Юнкер натякав на 60 млрд євро. 

Перш ніж домовитися про "суму розлучення", Лондон хоче зрозуміти, що конкретно він може отримати натомість. Поки що також не до кінця ясно, за що Об'єднане Королівство хочуть примусити платити, і якою буде остаточна сума. 

Є кілька різних варіантів, за якими статтями витрат Євросоюзу Лондон буде зобов'язаний платити до 2019 р. та після. Із фінансування низки програм у Великої Британії є зобов'язання перед Європейським Союзом навіть до 2025 р. Брюссель також наполягає на збереженні британської частки в кредитах Євросоюзу, обіцяних іншим країнам, зокрема й Україні. Отож навіть після виходу з ЄС Лондон буде змушений продовжувати відраховувати в Брюссель десятки мільярдів євро щорічно. 

Не слід забувати про домовленості, згідно з якими ЄС зобов'язаний повертати частину внесків Великої Британії, наприклад, для спільно фінансованих програм з науки, захисту навколишнього середовища, підтримки британських фермерів. Якщо враховувати це повернення, частка Великої Британії у бюджеті Євросоюзу та його активах становить 12%, а якщо не враховувати — 15,7%. Крім того, незрозуміло, як вирішиться питання частки Британії у майні Євросоюзу. Перемовники ще тільки мають визначити формулу виплат, що враховуватиме все це.

Сторони наближаються до нового часового рубежу — саміту Євросоюзу 14—15 грудня. Якщо лідери ЄС оцінять підсумки першого раунду переговорів про фінансові зобов'язання Великої Британії після Brexit позитивно, то можна буде переходити до наступного етапу переговорів із такого важливого питання, як торгово-економічні відносини. 

Якщо ж переговори зависнуть до березня наступного року, графік Brexit буде зірвано. Якнайшвидше почати переговори про режим торгівлі з ЄС після Brexit важливо для Великої Британії, щоб дати бізнесу можливість підготуватися до нових реалій існування поза спільним ринком з Євросоюзом і водночас запобігти масовому виходу іноземних компаній із Британських островів у континентальну Європу.

Брюссель чітко дав зрозуміти, що не дасть зеленого світла новому етапу переговорів, доки не одержить від Лондона чітких заяв, що він дотримуватиметься фінансових зобов'язань. 10 листопада глава делегації ЄС Мішель Барньє заявив: у Британії залишилося два тижні на остаточну відповідь щодо фінансового питання. 

Лондон же намагається лавірувати і каже, що спочатку треба домовитися, якими будуть відносини з ЄС після фактичного розриву відносин, а також про перехідний період. За словами британського міністра з питань Brexit Девіда Девіса, на березень 2018 р. хотілося б мати розуміння позиції ЄС із цього питання. Але консолідованої позиції 27 країн поки що немає. Брюссель дав зрозуміти: говорити про постбрекзитні відносини з Великою Британією зарано. Наприкінці жовтня — на початку листопада представники 27 країн ЄС почали тільки попередні консультації з цього питання. 

Однак британському уряду результат потрібен уже, щоб "продати" результати переговорів із ЄС своїм виборцям. Час працює проти британського прем'єра Терези Мей. Адже паралельно з переговорами у Брюсселі британському уряду треба вирішувати внутрішньополітичні проблеми. Зокрема і всередині Консервативної партії: серед консерваторів назріває "заколот" проти того, як ведуться переговори з Євросоюзом. І, хоча він не реалізувався у відкритий розкол у правлячій партії, він примушує прем'єр-міністра діяти обачно у всьому, що стосується питань Brexit. 

Минулого понеділка чиновники уряду Мей намагалися виробити зрозумілу стратегію дальших дій на переговорах із Євросоюзом. За даними мас-медіа, натомість вони лише домовилися, що до грудневого саміту ЄС Лондон запропонує нову суму "угоди" — 40 млрд євро. Також стало відомо, що за два найближчих роки Британія витратить 3 млрд фунтів стерлінгів на процес підготовки до виходу з Європейського Союзу.

Але таке дороге "розлучення" — зовсім не те, що обіцяли британцям прибічники розриву відносин із ЄС під час референдуму 2016 р. Тепер частина їх обстоює ідею виходу з ЄС без жодної угоди — через hard brexit або no deal brexit. Однак це не той варіант, якого домагається уряд. 

За словами Девіда Девіса, уряд зробить усе для досягнення угоди з ЄС. Він також підкреслив, що варіант скасування Brexit уряд не розглядає. Таким чином британський уряд вирішив заспокоїти прибічників виходу Об'єднаного Королівства з Євросоюзу, незадоволених зволіканням переговорів із Брюсселем. 

Щоб відвернути увагу виборця від цієї теми, уряд Мей зосередився на питанні законодавчого оформлення розлучення з ЄС. Після втрати консерваторами парламентської більшості в результаті дострокових виборів у червні цей процес не обіцяв бути простим. У Лондоні хочуть уникнути правового хаосу після виходу з-під дії європейських норм і стандартів, а також законів ЄС. Їх виконання було обов'язковим для Великої Британії упродовж більш як сорока років. Уряд вирішив прийняти спеціальний закон, яким би скасовувалася чинність закону "Про Європейське співтовариство" від 1972 р. Згідно з цим законом, дія європейських правил поширювалася і на Велику Британію.

Запропонований урядом Мей "Великий закон про скасування" (пізніше перейменований на "Великий закон виходу з ЄС") скасовує верховенство європейських законів у Британії, припиняє юрисдикцію Європейського суду. Його проголосувала в другому читанні у вересні Палата громад, і над ним ще працюватимуть. 

Закон створює легальну основу для переведення положень європейських законів у британську правову систему, щоправда у трохи зміненому вигляді. Цю роботу вже назвали найбільшим проектом у сфері законодавства в історії Великої Британії. 

За всі роки існування ЄС напрацьовано близько 80 тис. актів, які стосуються усіх сфер життя Союзу. За приблизними оцінками, близько 12 тис. європейських законів прямо впливали на Велику Британію або використовувалися там на практиці. Тепер британським політикам треба буде вирішити, яким чином усі їх положення ввести у британське законодавство.

Певна річ, що в такому разі всі ці нові закони має розглянути й проголосувати парламент Об'єднаного Королівства. Британський уряд, втім, залишає за собою право модифікувати, вдосконалити деякі європейські закони при їх адаптації, причому не радячись попередньо з парламентом. Опозиційна Лейбористська партія вже назвала такий підхід "узурпацією влади" з боку чиновників уряду. 

Критики побоюються, що консерватори можуть використати закон про вихід із ЄС, щоб урізати соціальні права громадян, стандартизовані відповідно до вимог Євросоюзу. До них належать обмеження кількості робочих годин у тижні, рівень мінімальної заробітної плати, обов'язкової оплати відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами тощо.

В уряді Мей заявляють, що останнє слово щодо остаточного варіанту договору з ЄС однак належить британському парламенту. Але сьогодні самі парламентарії практично не впливають на перебіг переговорів.

Крім того, у рамках поточного раунду переговорів обговорюються питання забезпечення прав громадян Євросоюзу у Великобританії та британських громадян — у ЄС, а також питання кордону між Ірландією і Північною Ірландією. Щодо кордону є принципова домовленість — залишити його вільним для переміщення людей і товарів, але поки що незрозуміло, як реалізувати це на практиці. У Брюсселі запропонували, щоб Північна Ірландія залишилася в митному просторі Європи, проте Лондон відхилив цю ідею.

Крім того, адаптуючи європейське право у британське, Лондон вирішив не враховувати положень Хартії Європейського Союзу з прав людини. Таке рішення британські законодавці ухвалили 21 листопада. У Великій Британії й раніше положення цього документа використовувалися із застереженнями. Отже, питання забезпечення прав громадян також залишається відкритим. 

Під час зустрічі Дональда Туска і Терези Мей, що відбулася 17 листопада, голова Європейської ради зажадав від глави британського кабінету вирішити всі проблемні питання до грудневого саміту, натякнувши, що переходу до раунду про торгові переговори без вирішення питань фінансових зобов'язань, кордону з Ірландією та прав людини не буде. Мас-медіа пишуть, що коли Мей усе зробить вчасно, Євросоюз зможе погодитися на перехідний період після 29 березня 2019 р. і навіть піде назустріч Лондону у питанні визначення параметрів майбутньої торгової угоди з Великобританією. 

Таким чином, політики і в Лондоні, і в Брюсселі, і в інших столицях країн ЄС зацікавлені в тому, аби процес переговорів не перетворився на велику сварку й не призвів до хаосу в економіці Великої Британії та Євросоюзу.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво