Вибори — в Молдові об'єднались соціалісти та демократи - Міжнародна політика - dt.ua

Політичний бенкет під час пандемії

18 березня, 11:00 Роздрукувати Випуск №1286, 14 березня-20 березня

У Молдові соціалісти і демократи оформили коаліційні "відносини".

© middleeastmonitor

Пандемія коронавірусу та пов'язані з нею надзвичайні заходи виявилися досить зручним моментом для вирішення можновладцями нагальних політичних завдань.

У сусідній Молдові, де раніше, ніж в Україні, було впроваджено обмежувальні заходи, все-таки зуміли провести дострокові вибори на одному з мажоритарних округів. І найголовніше — відбулося офіційне оформлення "відносин" між Партією соціалістів (ПСРМ) та Демократичною партією. Неформально ця коаліція існує з листопада 2019 року, коли голосами демократів було відправлено у відставку уряд Майї Санду й затверджено міноритарний уряд Іона Кіку.

Хоча після розриву коаліції соціалістів із проєвропейським блоком ACUM президент Молдови Ігор Додон сконцентрував у своїх руках усю повноту влади, була очевидна вразливість нового уряду. Так, для лідерів партій PAS і DA, що входили до блоку ACUM, особливо для екс-прем'єра Майї Санду, ввійти в союз із демократами означало наступити на горло власній пісні. Але ж торік улітку акумісти ввійшли в коаліцію з соціалістами, попри заяви про неможливість такого союзу. Тому ніхто не міг гарантувати, що антисоціалістичний альянс ACUM і Демпартії не відбудеться.

До оформлення "відносин" із демократами Ігоря Додона підштовхувала і боротьба угруповань усередині самої Демократичної партії, яка залишилася без "керівної та спрямовуючої" в особі колишнього лідера — олігарха Влада Плахотнюка.

В середині лютого група з шести депутатів (згодом до них приєднався ще один парламентарій) на чолі з Канду оголосила про вихід із фракції ДПМ і створення групи Pro Moldova. Свій крок екс-спікер пояснив незгодою з політикою партії, зокрема союзом із соціалістами. Швидше за все, втікач Плахотнюк вирішив розпочати новий політпроєкт. Про це свідчила також стаття, що з'явилася на шпальтах американського видання U.S. News & World Report і містить позитивні відгуки про період правління Демпартії.

І хоча уряду вистачало голосів підтримки, ситуативна опозиція партій PAS, DA, "Шор" і групи Pro Moldova, що складалася, теж викликала побоювання.

Крім того, Додон і уряд відчули й зовнішній тиск. Декларації президента Молдови про вірність європейському курсу не переконали західних партнерів. Європейський Союз і Румунія недвозначно дали зрозуміти, що узгоджують надання фінансової підтримки з подальшим проведенням реформ. Незважаючи на несміливі спроби Ігоря Додона дезавуювати попередні заяви про де-факто російський Крим, з новою українською владою в нього теж не заладилося. Відтак, єдиною стороною, з якою більш-менш складалися відносини, виявилася Росія.

Москва погодилася надати кредит на суму 200 млн євро, який піде на розвиток дорожньої інфраструктури. 2020-й — рік президентських виборів. Ігор Додон має намір балотуватися на другий термін, і російські гроші йому як ніколи доречні. Однак традиційна молдовська політика сидіння на двох стільцях, схоже, дала збій. Коаліція з демократами в цих умовах скидається на спробу подолати зовнішню ізоляцію. Втім, судячи з недавньої жорсткої заяви МЗС Румунії, не дуже успішну.

В новому уряді Демократична партія отримала низку ключових посад. Міністром оборони став колишній голова молдовської поліції Александру Пинзар, яки під час червневої кризи 2019 року зберіг лояльність до Плахотнюка й відмовився підкорятися міністрові внутрішніх справ Андрею Нестасе.

Посада міністра закордонних справ дісталася маловідомому Олегу Цулю, вінцем чиновницької кар'єри якого був пост заступника міністра молоді та спорту. Демократи отримали також посади міністра економіки та міністра освіти, культури і досліджень.

Віцепрем'єром із реінтеграції стала Крістіна Лєснік, яка вже обіймала цю посаду у 2018–2019 роках в уряді демократів. У експертній спільноті Молдови її критикували за несамостійність дій і вважали провідником вказівок Плахотнюка. Наскільки вона буде незалежною тепер, невідомо. Її попередники на цій посаді — Васіле Шова й Александру Фленкя, хоч і були креатурами Ігоря Додона, та все ж дотримувалися певної стратегії в переговорах із Придністров'ям і не йшли на повідку в Тирасполя.

Придністровське питання продовжує відігравати для Ігоря Додона важливу роль. Йому потрібні голоси місцевих виборців. Однак керівництво Придністров'я без особливого ентузіазму реагує на ідеї президента про широку автономію й відмовляється обговорювати питання політичного статусу регіону. Схоже, певні надії Ігор Додон покладає на планований візит у Молдову Владіміра Путіна.

Нова коаліція — основна страва політичного бенкету Молдови. А на гарнір — довибори на мажоритарному виборчому окрузі в Хинчештах, де переміг представник соціалістів. Вибори стали яскравою демонстрацією розброду й вагань у лавах проєвропейських сил. У поразці вже звинувачують Майю Санду, яка наполягла на тому, щоб по окрузі йшла колишня міністерка юстиції Олеся Стамате, а не голова місцевої парторганізації PAS. А колишній союзник по ACUM — партія DA виступила на цих виборах конкурентом.

Прикметно, що тільки після переможних для соціалістів виборів Ігор Додон зажадав впровадження в Молдові надзвичайного стану. Це, мабуть, ще раз доводить, що політичні розрахунки виявився сильнішими за міркування безпеки.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво