Під патронатом Меркель - Міжнародна політика - dt.ua

Під патронатом Меркель

11 грудня, 2018, 14:32 Роздрукувати Випуск №48, 15 грудня-20 грудня

Німецькі християнські демократи обрали нову очільницю партії.

Минулої п'ятниці в Гамбурзі відбувся з'їзд найбільшої партії Німеччини — Християнсько-демократичного союзу. На цьому з'їзді сталася історична подія: Ангела Меркель, яка була головою ХДС з квітня 2000 р., цю посаду залишила. Її наступницею стала Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка з лютого ц.р. обіймала в партії посаду генсека, а до того очолювала уряд землі Саар.

Свого конкурента — Фрідріха Мерца — АКК (як її називають для зручності журналісти) випередила з незначною перевагою. І тепер, якщо не станеться нічого непередбачуваного, саме Крамп-Карренбауер претендуватиме на посаду канцлера за підсумками парламентських виборів 2021 р.

Переможець і переможений

56-річну Крамп-Карренбауер вважають висуванкою Меркель. Як і нинішня канцлерка, АКК — політикиня спокійна, не схильна до шокуючих заяв чи особливої ​​емоційності. Утім, на партійному з'їзді вона, розпочавши промову зі слів "люба Ангело", виступила все ж таки досить емоційно й зумисно наголосила, що вона "не міні-Меркель", а самостійна політикиня.

І справді: хоча ультраліві й ультраправі вже заявили, що Крамп-Карренбауер — це "Меркель 2.0", деякі важливі розбіжності є. Хоча фундаментальні принципи партії, мабуть, залишаться незмінними, проте щодо важливого для Німеччини питання міграції (саме ця країна прийняла найбільше біженців під час міграційної кризи останніх років) АКК займає жорсткіші позиції, ніж нинішня канцлерка.

меркель крамп меркель
Tobias Koch / CDU

Приміром, Крамп-Карренбауер заявила, що підтримує депортацію біженців, засуджених за злочини в Німеччині, навіть якщо йдеться про сирійців. (Згідно з принципами міжнародного права, біженців не можна повертати до їхньої країни, якщо там є загроза їхньому життю). Вона також є прихильницею ретельніших перевірок бекграунду біженців, які прибувають до країни, і заборони на в'їзд до Шенгенської зони для депортованих.

Окрім того, АКК займає консервативнішу позицію щодо соціальних питань. Колись Крамп-Карренбауер виступала проти легалізації одностатевих шлюбів, узаконених у Німеччині 2017 року після того, як Меркель заявила, що в голосуванні з цього питання не вимагатиме від депутатів від ХДС одностайної позиції. Водночас, якщо АКК стане канцлеркою, від неї не варто очікувати спроб скасувати це рішення. Бо це негативно позначилося б на її підтримці серед потенційно важливих електоральних груп, схильних підтримувати соціально прогресивних політиків. Ще АКК виступає проти абортів. І хоча із зазначеної вище причини вона навряд чи вдасться до їх заборони, вона також не змінюватиме й чинного закону, що передбачає кримінальну відповідальність за рекламу послуг із переривання вагітності.

Щодо економіки Крамп-Карренбауер, мабуть, лівіша за Меркель. Приміром, АКК раніше виступала за те, щоб підвищити верхню планку податку з доходу. Керуючи землею Саар — регіоном із розвиненою вугледобувною галуззю, вона обстоювала норми, що захищають права робітників. Вона також продовжує лінію Меркель щодо "зеленої економіки" і, на відміну від опонентів, котрі зробили акцент на виборцях, що відійшли до ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдГ), вважає за найважливіше повернути виборців, які нині підтримують "Зелених". Зрештою, вона "за" виплати з держбюджету для забезпечення медичного обслуговування тим, хто отримує маленьку пенсію.

Вперше з 1971 р. між кандидатами на посаду голови партії точилася настільки динамічна боротьба (зазвичай вибір з'їзду був цілком передбачуваним). У першому турі вибув міністр охорони здоров'я Єнс Шпан. Утім, він і не вважався серйозним претендентом на лідерство. Зате ним вважався Фрідріх Мерц, котрий, як зазначає The Telegraph, був у ролі "кандидата змін".

Фрідріх Мерц критикував поточний курс ХДС. Зокрема за те, що партія через свою досить ліберальну міграційну політику втратила частину електорату на користь ультраправої АдГ. Мерц виступав за поворот ХДС до більш традиційних соціальних позицій і водночас — до ліберальніших економічних. Він навіть виступив за перегляд конституційного права на надання притулку, хоча пізніше відмовився від своїх слів.

63-річний Мерц з 2009 р. працював корпоративним юристом у великих компаніях і завдяки роботі в приватному секторі став мільйонером. Однак до цього він був політиком і свого часу — головою фракції ХДС/ХСС у Бундестазі. Його звільнила саме Меркель, і багато хто вважає, що це породило особисту неприязнь Мерца до канцлерки. На його підтримку виступив авторитетний Вольфганг Шойбле, президент Бундестагу, більш відомий як колишній міністр фінансів і один з найвпливовіших людей у європейській економічній політиці.

Мерц є переконаним атлантистом, має зв'язки в американському істеблішменті, і, за своїх консервативних (але не радикальних) поглядів, є прихильником сильного ЄС, європейської армії і централізації в єврозоні. Втім, ідею європейської армії підтримала й АКК. Звісно ж, від наступниці Меркель варто було очікувати досить проєвропейських позицій.

Цікаво, однак, що стосовно одного досить важливого питання — позиції щодо Росії — погляди АКК і Мерца є дуже близькими.

Так, АКК критикувала будівництво газопроводу "Північний потік-2", називаючи його політичним проектом, і запропонувала обмежити обсяги газу, що надходитимуть через нього. Вона ж пропонувала з огляду на інцидент у Керченській протоці не допускати російські кораблі, які базуються в Азовському морі, в порти європейських країн і США. За її словами, Європа і США "не повинні допустити, щоб Азовське море стало внутрішнім озером Росії". Зрештою — і це важливо — в її найближчому оточенні є людина, не з чуток знайома з ситуацією в Україні, яка є другом нашої країни. Це колишній голова представництва Фонду Конрада Аденауера в Києві Ніко Ланге.

Мерц і Шпан також заявили, що позицію Німеччини щодо "Північного потоку-2" необхідно переглянути. Проте на відміну від більш прагматичної в цьому питанні АКК, котра не висловлювалася проти власне будівництва газопроводу, Мерц вважає за потрібне переглянути й питання будівництва.

меркель крамп меркель
CDU / Facebook

Що далі

Після поразки Мерца голова АдГ Йорг Мейтен у партійному твітері саркастично запропонував прийняти до своїх лав "консерваторів, що залишилися в ХДС" як біженців. Хоча розкол навряд чи відбудеться, проблеми у партії християнських демократів є.

У переможній промові АКК запропонувала Мерцу надалі співпрацювати на благо партії, а він закликав своїх прихильників мобілізувати всі сили на допомогу новій очільниці ХДС. Інакше кажучи, переможений гідно прийняв результат виборів. Та невдовзі спливла інформація про те, що АКК запропонувала лідеру молодіжного крила ХДС консерватору Паулю Ціміаку посаду генерального секретаря (яку той і отримав) в обмін на голоси на свою підтримку.

Ця історія викликала неприйняття в консервативного крила партії, яке звинуватило Ціміака у здачі позицій в особистих інтересах. Велися розмови й про можливість відокремлення певної частини консерваторів ХДС і створення нової партії. Утім, наразі цю перспективу навряд чи варто сприймати серйозно. І геть не схоже, щоб Мерц такий розкол підтримав.

Найближчими роками канцлеркою Німеччини залишатиметься Ангела Меркель. Якщо за лідерства Мерца або Шпана вона точно зазнавала б критики від власної партії, мала б проблеми з протягуванням деяких необхідних законів через парламент або й перспективу відставки, то АКК як голова партії її цілком улаштовує. Меркель, як зазначає німецький політолог Андреас Умланд, після свого гідного рішення залишити посаду голови партії переживає нову хвилю популярності й поваги в Німеччині. З "кульгавої качки" вона знову перетворилася на моральний авторитет німецької політики. Її змістовній і незвично емоційній промові про виклики для Німеччини аплодував парламент, а прощальна промова на з'їзді ХДС викликала десятихвилинну овацію.

Найімовірніше, найближчими роками ми більше почуємо від АКК про її політичну програму. І, цілком можливо, ще сама Меркель спрямує партію і державу в цьому напрямку.

Та чи стане АКК канцлеркою? Для цього потрібно, щоб ХДС виявився найбільшою партією у будь-якій майбутній коаліції за підсумками парламентських виборів-2021. Звісно, безглуздо зараз, за ​​два з половиною роки до цих виборів, намагатися передбачити, якими будуть їх результати. Проте здається малоймовірним, що ХДС, рейтинги якого серйозно впали останнім часом, зможе легко й не напружуючись виграти вибори. Так, як це робив у найкращі роки Меркель.

Також необхідно зважати на те, що деякі економісти прогнозують найближчими роками кінець фази економічного зростання, що тривала останнім часом. Якщо їхні прогнози справдяться, ХДС, як і його партнерам по коаліції із Соціал-демократичної партії Німеччини, на нових виборах буде важко. Разом із тим очільник Центру дослідження громадської думки Forsa Institute Манфред Гюлльнер у коментарі The Telegraph заявив, що АКК має ті якості, які зможуть мобілізувати молодих виборців і розчарованих східних німців.

Хай там як, але те, що Меркель залишила посаду голови партії, — це подія тектонічного масштабу для німецької і європейської політики. І найближчі роки дадуть відповідь на питання, чи зможе Аннегрет Крамп-Карренбауер стати гідною її послідовницею і відновити втрачені християнськими демократами протягом останнього року позиції. 2019 року партію очікують вибори до Європарламенту, а також місцеві вибори в деяких регіонах. Вони й стануть для АКК першим серйозним випробуванням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво