На круги своя - Міжнародна політика - dt.ua

На круги своя

30 травня, 2014, 20:05 Роздрукувати Випуск №19, 30 травня-6 червня

У Єгипті знову при владі корпорація військових

У Єгипті поступово все повертається на круги своя. Після нетривалого правління "Братів-мусульман" та їхнього лідера Мухаммеда Мурсі влада знову в руках армії. Цього тижня військові її легалізували, провівши президентські вибори. І, хоча остаточних результатів ще не підбито, ні в кого немає сумнівів, хто буде їх переможцем уже в першому турі.

На президентських виборах у екс-міністра оборони, фельдмаршала Абделя Фаттаха ас-Сісі не було серйозного конкурента. Лідер лівих єгипетської опозиції від "Єгипетського народного руху" Хамдін Сабахі, який на виборах 2012 р. посів третє місце, і сьогодні не мав жодних шансів: він не становив хоч якоїсь серйозної альтернативи ас-Сісі, що після повалення Мурсі став провідною політичною фігурою в єгипетській політиці. В Єгипті фельдмаршал справді дуже популярний. А все тому, що єгиптяни втомилися від політичних та економічних потрясінь і хочуть стабілізації ситуації. Для багатьох єгиптян ця стабільність асоціюється саме з ас-Сісі.

Одне слово, Єгипет повертається до мубараківської епохи, коли при владі перебувала корпорація військових на чолі з головним маршалом авіації, президентом Хосні Мубараком. Як зазначає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, "армія поступово займає всі клітинки влади". Але є й відмінність: режим військових при президентові ас-Сісі буде значно слабшим, ніж при Мубараку. А все тому, що генерали стали менш вільними у своїх діях, ніж їхні попередники.

Нагадаємо: військові прийшли до влади після державного перевороту влітку минулого року, коли було повалено президента-ісламіста Мухаммеда Мурсі. Сталося це тому, що Мурсі почав проводити політику ісламізації країни, намагаючись одночасно посилити свою владу і послабити вплив військових: президент на якомусь етапі вирішив, що йому не потрібні союзники з армії. 

Здавалося, йому вдасться задумане: армія довго не відповідала на жорсткий пресинг. А пасивність військових тільки розігрівала амбіції Мурсі. Та самовпевненість президента-ісламіста зле пожартувала з ним. Він не помічав очевидного — у країні зростало невдоволення його політикою, що негативно впливала на економіку країни і добробут простих єгиптян. Особливо коли внаслідок атак ісламістських бойовиків почала страждати основна галузь єгипетської економіки — туризм, а країну стали покидати іноземні інвестиції.

Для багатьох єгиптян, у тому числі і вкрай набожних, Мухаммед Мурсі почав асоціюватися з нестабільністю, погіршенням економічної ситуації. Цим і скористалася армія, яка, спираючись на значну частину середнього класу, а також бюрократичний апарат, змогла дати відсіч Мурсі. Сьогодні він перебуває під домашнім арештом у рамках розслідування, яке проводить прокуратура. 

При цьому не сталося найгіршого — громадянської війни. Її загроза виявилася перебільшеною: у "Братів-мусульман" не знайшлося достатніх фінансових і людських ресурсів для розв'язання збройного протистояння. Свою роль у цьому зіграло й те, що в проведенні перевороту ас-Сісі, тодішній міністр оборони, заручився підтримкою Саудівської Аравії та інших країн Перської затоки. А ті, своєю чергою, змогли нейтралізувати Катар, головного політичного й фінансового патрона Мурсі і "Братів-мусульман". До речі, саме фінансова допомога Саудівської Аравії, ОАЕ та Кувейту допомогла стабілізувати економічну ситуацію в Єгипті, що перебував на краю прірви.

Сьогодні рух "Брати-мусульмани", оголошений урядом терористичною організацією, — на узбіччі політичного життя: єгипетська влада жорстко переслідує його прибічників. У березні, наприклад, до смертної кари було засуджено 529 членів "Братів-мусульман", яких обвинуватили в насильстві, що затопило країну вслід за усуненням президента Мухаммеда Мурсі. Наприкінці квітня до смертної кари засуджено ще 683 членів руху, у тому числі його лідера Мухаммеда Бадіа, а в травні суд Єгипту засудив 155 осіб до різних термінів ув'язнення. Загалом, сьогодні ісламісти практично нейтралізовані.

А ось армія виходить із тіні й повертає позиції, які вона посідала в Єгипті, починаючи з 1952 р., коли було повалено короля Фарука I. Однак для ас-Сісі, одного з організаторів повалення Мурсі, президентська посада означає не так посилення його позицій у єгипетській армії і державі, як їх ослаблення. Адже, відповідно до прийнятої в січні 2014 р. конституції, міністр оборони має досить широкі повноваження: він є верховним головнокомандувачем, не підкоряється президентові, підзвітний тільки голові Вищої ради збройних сил. А в Єгипті ці дві посади — міністра оборони і голови Вищої ради збройних сил — суміщені.

До того ж майбутньому президентові найближчим часом доведеться здійснити низку соціально-економічних реформ, які не додадуть йому популярності і можуть у майбутньому привести до його усунення з посади глави держави. Як зауважив в одному з інтерв'ю експерт із питань зовнішньої політики Мустафа аль-Факіх, відповідаючи на запитання про можливість повалення ас-Сісі, "нічого гарантувати не можна".

Сьогодні перед ас-Сісі стоїть складне завдання реформування економіки, яка за три роки, що минули з часу повалення Мубарака, опинилася в кризі: дефіцит бюджету становить 14% ВВП, міжнародні резерви скоротилися вдвічі, упали й доходи від туризму. Більше половини населення живе за межею бідності. При цьому в країні постійно відбуваються заворушення, під час яких гинуть люди. Ось і в день голосування в Каїрі вбили активіста руху "Тамарруд", який підтримував ас-Сісі. Одне слово, Єгипет чекає довга дорога з відновлення стабільності в країні та її впливу в регіоні і світі. 

Ас-Сісі обіцяє впродовж двох найближчих років навести порядок, перемогти терористів і створити нові робочі місця. Але, як зазначає Сергій Данилов, ситуацію для ас-Сісі серйозно ускладнює те, що в нього напружені відносини зі Сполученими Штатами, які тривалий час підтримували Єгипет. Вашингтон звинуватив єгипетських військових у знищенні демократичних свобод та придушенні інакодумства. У результаті Штати припинили військову допомогу Єгипту, що становила щорічно 1,3 млрд дол. 

Намагаючись знайти альтернативу американській зброї, Каїр відновив активне військове співробітництво з Москвою: у лютому після зустрічі ас-Сісі з Путіним Єгипет і Росія погодили договір про поставку Каїру бойової техніки на 3 млрд дол. Втім, значення активізації російсько-єгипетських відносин не слід перебільшувати. Для Єгипту значно важливіші відносини з монархіями Перської затоки. 

Саме звідти надходять інвестиції в єгипетську економіку, яка перебуває у скрутному становищі. Ас-Сісі раніше вже заявив, що у разі обрання президентом свій перший візит здійснить до Саудівської Аравії. А, як зазначають експерти-близькосхідники, Саудівська Аравія не буде утримувати Єгипет і водночас оплачувати збройні контракти з Росією. Але такі відносини позбавляють ас-Сісі самостійності в регіональній і світовій політиці, властивої всім єгипетським президентам, починаючи з 1952 р. І це, на думку Сергія Данилова, — головна відмінність ас-Сісі від Насера і Мубарака.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво