Mutti*, Mutti, що маєм робити? - Міжнародна політика - dt.ua

Mutti*, Mutti, що маєм робити?

8 вересня, 2017, 20:25 Роздрукувати

Жителі Німеччини, однієї з ключових країн Європейського Союзу, 24 вересня обиратимуть новий склад нижньої палати парламенту. 

© Valentina Pop / euobserver.com

Жителі Німеччини, однієї з ключових країн Європейського Союзу, 24 вересня обиратимуть новий склад нижньої палати парламенту. 

Але "найнудніша виборча кампанія за всю історію", як її вже встигли охрестити журналісти, показує: найпевніше лідером держави залишиться Ангела Меркель. Це буде вже четвертий прем'єрський термін для неї — рідкісний випадок для європейських демократій. І все ж таки боротися на виборах Меркель буде, схоже, переважно сама із собою.

Видаватися і бути

Утім, такий результат виборчої кампанії був зовсім не очевидним іще два-три роки тому. Мало того, навіть на початку цього року в перемозі Меркель були підстави сумніватися. Однак, будучи розумним політиком, вона використала давно перевірену стратегію: робити свою роботу, припускатися якнайменше помилок і чекати, коли помиляться конкуренти. Багато хто каже, що промови Меркель присипляють; її справи як фактичного лідера держави здебільшого відповідають зужитим стереотипам про німців як про роботящу і досить занудну націю — це політика "без різких рухів".

І все ж таки одне її рішення було дуже суперечливим — настільки, що кілька років тому саме воно послужило приводом для тимчасової значної зміни розстановки сил у німецькій політиці; настільки, що дебати між лідерами двох найбільших партій, що відбулися кілька днів тому, були присвячені тодішньому рішенню канцлера.

Звичайно ж, ідеться про рішення, ухвалене Меркель 2015 року. Тоді, на тлі наростання міграційної кризи — в Європу ринули сотні тисяч біженців з країн Близького Сходу — деякі держави, наприклад Угорщина, активно намагалися обмежити доступ мігрантів на свою територію. Водночас Німеччина заявила про готовність прийняти максимальну кількість біженців.

Уже тоді це рішення не було зустрінуте з повним розумінням у німецькому суспільстві. Хоча традиційно — насамперед через історичний комплекс вини — права ідеологія в сучасній Німеччині посідає дуже слабкі позиції, міграційна криза стала причиною значного зростання підтримки правої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Раніше, на виборах 2013-го, АдН була більш поміркованою, і її основні гасла стосувалися повернення частини повноважень з європейського рівня на національний, а також виходу з зони євро.

Підйом і спад

Тоді в лавах партійців і прибічників "Альтернативи для Німеччини" було чимало цілком поміркованих інтелектуалів — носіїв, знову ж таки, досить поміркованих консервативних і євроскептичних поглядів. Однак 2015 року в партії стався переворот, завдяки якому лідером, замість професора макроекономіки Бернда Луке, стала Фрауке Петрі, яка відверто висловлює націоналістичні погляди і, зокрема, виступає з антимусульманської платформи. 

На тлі міграційної кризи такі гасла дозволили "Альтернативі для Німеччини" швидко здобути значну підтримку електорату. Якщо на виборах 2013 року партія набрала 4,7% голосів, то на піку підтримки (у середині — наприкінці 2016-го) за АдН, за опитуваннями, були готові проголосувати до 15% громадян.

Щоб виправити ситуацію, Меркель була змушена трохи посилити міграційну політику і забезпечити більш оперативну депортацію тих, хто не отримав статусу біженця. Крім того, вона стала двигуном угоди з Туреччиною, що дозволило утримувати певну частину мігрантів на території цієї країни, а відтак зменшити міграційні потоки в Європу.

Це зменшення, а також утома від міграційної тематики, й зіграли злий жарт з АдН. Упродовж ц.р. рейтинги партії впали до середнього показника приблизно в 8–10%. Петрі була змушена піти у відставку. Значного зростання рейтингу партії до виборів не передбачається; і вже точно неможливе її входження до будь-якої коаліції — як і в багатьох європейських країнах, помірковані політики не хочуть співпрацювати з правими.

Партнери і конкуренти

З іншого боку, Вільна демократична партія, "Зелені" і "Ліві", навпаки, підтвердили свою підтримку відкритої міграційної політики під гаслом "Біженці, ласкаво просимо!". Утім, згодом позиція "Лівих" змінилася. Вони заговорили про те, що потрібно, насамперед, підтримувати німецьких громадян і що "Німеччина не зможе прийняти всіх охочих". Річ у тому, що в Східній Німеччині, де проживає основний електорат "Лівих", дуже сильні антиміграційні настрої.

Ми не даремно приділяємо тут стільки уваги міграційній тематиці. На дебатах між лідером Християнсько-демократичного Союзу Меркель і лідером другої за силою в країні Соціал-демократичної партії колишнім президентом  Європарламенту Мартіном Шульцом більшу частину часу було присвячено саме цій проблемі. Аж до того, що коментатори в Мережі, як і деякі опозиційні політики — наприклад лідер Вільної демократичної партії Кристіан Лінднер — обурилися: хіба проблеми Німеччини обмежуються імміграцією?

Основною проблемою соціал-демократів експерти називали те, що впродовж останніх чотирьох років саме вони були партнерами ХДС у т.зв. великій коаліції. Таким чином, за досить близьких позицій і спільної політики минулих років СДПН мала якимось чином виділитися, щоб домогтися успіху на виборах. У СДПН, утім, був козир: Шульц — досить талановитий оратор, особливо порівняно з Меркель, яка присипляє своїми промовами.

Однак і дебати між лідерами двох найбільших партій Німеччини вийшли досить нудними. Навіть з міграційного питання, якому кандидати присвятили стільки часу, основне обвинувачення Шульца щодо рішення Меркель 2015 року — не сам його зміст (впустити біженців), а відсутність координації з партнерами на європейському рівні. На що Меркель логічно парирувала: не було ні часу, ні можливості домогтися широкого консенсусу на рівні ЄС щодо біженців, і потрібно було ухвалювати рішення, яке дозволило б урятувати людей.

"Гардіан" називає три сфери, в яких Шульц збирався виділитися, щоб показати відмінності своєї партії від Меркель: пенсії (збільшити), освіту (реформувати) і роззброєння. Останнє — пряма відповідь на плани Меркель значно збільшити фінансування армії. Однак цих питань на дебатах практично не торкалися — навіть попри те, що один з модераторів запитав учасників про Дональда Трампа, що давало Шульцу можливість перейти на тему озброєння. 

Виграти й програти

Отже, СДПН практично втратила шанси на крісло канцлера. Але ж іще на початку року її рейтинг практично зрівнявся, за опитуваннями, з рейтингом ХДС. Тоді прихід на місце лідера партії харизматичного єврооптиміста Шульца дав СДПН можливість зробити значний ривок, який показав, за дотепним висловом журналіста австрійської Kurier, "що німці взагалі можуть собі уявити іншого канцлера, крім Меркель". Заговорили про можливість "червоно-червоно-зеленої" коаліції на чолі з СДПН і за участі "Лівих" і "Зелених". Однак згодом ефект новизни зник, а слабкі результати партії на місцевих виборах остаточно визначили місце соціал-демократів на наступних виборах: "срібло" у перегонах і близько 22–25% підтримки.

Отже, ХДС залишиться правлячою партією і виграє, набравши 37–40%. Головне питання німецької політики сьогодні: хто ввійде в коаліцію з ними? Є шанс, що "велика коаліція" з СДПН існуватиме й далі; можливо, саме тому дебати пройшли так тихо. Однак ХДС може надати перевагу слабшим партнерам, бо поступки їм будуть меншими.

Такими точно не будуть принципові ідеологічні противники з обох флангів — "Ліві" й "Альтернатива для Німеччини". Ті й інші пройдуть до парламенту з рейтингом близько 8–10%, але залишаться в опозиції. Натомість молодшим коаліційним партнером цілком можуть стати "Зелені". Ця партія свого часу відрізнялася від інших зосередженістю на захисті довкілля та перспективах поновлюваних джерел енергії. Однак Ангела Меркель відома, зокрема, тим, що полюбляє брати перспективні гасла інших партій і робити їх своїми. Так свого часу Меркель зробила й тему захисту довкілля важливою частиною платформи ХДС; саме при ній Німеччина досягла значного прогресу в збільшенні частки поновлюваних ресурсів в енергобалансі, а також закрила свої АЕС.

Отже, виділитися "зеленим" нині особливо нічим; навіть попри одну з актуальних проблем німецької політики — можливу заборону на дизельні автомобілі, що забруднюють повітря. Меркель пообіцяла електорату, що повної заборони не буде; "Зелені" могли б зіграти на протиріччі, але не хочуть втратити потенційного партнера. Крім того, їхні представники відіграють помітну роль у місцевій політиці й не хочуть втрачати електорат і договороспроможність у відносинах із дуже сильним "автомобільним лобі".

Так чи інакше, "Зелені" з їхнім можливим результатом у 6–8% — цілком імовірний партнер ХДС. Іншим варіантом залишається коаліція з лібералами з Вільної демократичної партії. До 2013 року саме ХДС і СДП керували країною. Однак ліберали, як і в багатьох інших країнах, помітно втратили підтримку за час європейської економічної кризи. Сьогодні вони готові взяти реванш із підтримкою у 8–10%. Саме цей варіант був би кращим для досить впливового Християнсько-соціального союзу, "сестринської" партії ХДС у Баварії, тісно пов'язаної з промисловим лобі. Можливо, однак, що СДП вважатиме для себе вигіднішим продовжити працювати в опозиції й нарощувати рейтинг.

Нарешті, можливий варіант "Ямайка" (за кольорами прапора цієї країни): коаліція "чорних" (ХДС), "Зелених" і "жовтих" (СДП). Це особливо ймовірно, якщо сумарно ХДС і "Зелені" не наберуть більш як половину місць у парламенті. Хоча в такому варіанті, можливо, двом молодшим партнерам (при арбітражі ХДС) доведеться вирішувати помітні протиріччя в поглядах на економіку.

У кожному разі Mutti залишається на посту. І політика Німеччини в зовнішній та внутрішній сферах змін, напевно, не зазнає. 

 

* "Mutti" (нім.) — "мама", так називають Ангелу Меркель у Німеччині.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24-25, 23 червня-6 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво