Олексій Коваль: Грузія могла реформувати свою виборчу систему, але не змогла - Міжнародна політика - dt.ua

"Мрія" під "замком"

22 листопада, 18:42 Роздрукувати Випуск №45, 23 листопада-29 листопада

Як влада Грузії провалила реформу виборчої системи.

© Mzia Saganelidze / RFE/RL

Минулого тижня в грузинській столиці було неспокійно. 

Прибічники опозиції намагалися блокувати роботу парламенту Грузії після того, як законодавці провалили голосування за законопроєкт про зміну виборчої системи країни зі змішаної на пропорційну. Влада ж, застосувавши проти демонстрантів спецзасоби, продемонструвала, що має намір жорстко припиняти вуличні протести. 

Нечесна гра олігарха

Нинішні події стали результатом кризи, що виникла в країні в червні й була спровокована візитом російської парламентської делегації. Гнів, який грузини спочатку адресували країні-агресору, незабаром перекинувся на представників влади й правлячої партії "Грузинська мрія": вони, на думку опозиції, проводять політику вмиротворення Російської Федерації, яка окупувала 20% території Грузії.

Після цих подій олігарх Бідзіна Іванішвілі, цей сірий кардинал "Грузинської мрії", несподівано погодився реформувати виборчу систему Грузії та провести парламентські вибори 2020 року за пропорційною системою з нульовим виборчим бар'єром. Здавалося, опоненти влади досягли великого успіху.

Річ у тому, що опозиція вважає чинну змішану систему виборів несправедливою, оскільки вона дає правлячій партії перевагу. Так, на виборах до парламенту 2016 року "Грузинська мрія" набрала 48,7% голосів, але, завдяки законодавчому механізму розподілу мандатів, отримала в парламенті 115 місць зі 150 (а це вже 77%) і статус конституційної більшості.

Парламентські вибори за пропорційною системою за Конституцією мають відбутися 2024 року. Але, щоб цю систему впровадити вже з 2020-го, потрібна була підтримка більшості депутатів парламенту. 

Улітку й восени грузинський парламент розглядав законопроєкти щодо зміни виборчої системи. Але з наближенням дати голосування всередині правлячої партії назрівали розбіжності з даного питання. Формально проти реформи виступали депутати-мажоритарники. Деякі з них навіть погрожували скласти мандати, якщо закон про виборчу реформу буде ухвалено. 

Під час голосування 14 листопада
101 депутат проголосував "за", 3 — "проти". Тому вибори, що мають відбутися 2020 року, пройдуть за старою системою: 73 депутатів оберуть у мажоритарних округах, а 77 — за партійними списками. Іванішвілі пізніше виступив із заявою, в якій висловив співчуття з приводу провалу голосування однопартійцями за його власні ініціативи.

Однак опозиція назвала це голосування виставою, організованою самим "сірим кардиналом". Опоненти "Грузинської мрії" підозрюють, що правляча партія робитиме все для того, щоб забезпечити собі перемогу на намічених на 2020 рік виборах. "Іванішвілі зрозумів: якби відбулися пропорційні вибори, він втратив би владу", — заявив лідер опозиційної фракції "Єдиний національний рух" Роман Гоцерідзе.

Усі проти одного

Події в парламенті змусили опозиційні сили країни (а це понад два десятки партій та молодіжних організацій, що пристали до них) уперше за тривалий час об'єднатися. Стихійно розпочалися вуличні протести й виступи. А 17 листопада біля всіх входів до парламенту в Тбілісі напнули намети, під'їзди до будинку перекрили мішками з піском, а депутатів від правлячої партії не пускали до будівлі. 

"Однаково посадимо вас під замок", — заявили опозиціонери й громадські активісти. І почали вішати замки з ланцюгами на ворота й двері парламенту, генпрокуратуру, канцелярію очільника держави та інші відомства, щоб заблокувати їхню роботу. 

Правляча партія "Грузинська мрія" запропонувала протестувальникам розпочати переговори, але ті відмовилися. На мітингу в будівлі парламенту, на який зібралося від п'яти до десяти тисяч людей, було вирішено вимагати відставки уряду країни. Також було озвучено вимогу провести позачергові вибори, змінити склад ЦВК. Лунали заклики до акцій непокори.

Однак уже наступного дня спецпризначенці МВС розпочали зачистку центру міста і розблокували парламент. У сутичках постраждало десять людей із числа демонстрантів, 37 заарештували. Їх звинуватили в хуліганстві та непокорі правоохоронцям. Госпіталізація знадобилася й двом поліцейським. 

Пізніше голова департаменту патрульної поліції Тбілісі Важа Сірадзе заявив, що демонстрантам було повідомлено про право продовжувати протести, але в мирній формі. За добу суд звільнив усіх затриманих під час акції, їм висунули звинувачення в адміністративних порушеннях. 

На нараді ж лідерів опозиційних партій було ухвалено рішення продовжувати протести: щовечора в понеділок з 19:00 передбачається проводити ходу до парламенту. Після чого планується пікетувати входи до будівлі парламенту Грузії, щоб зірвати роботу законодавчого органу наступного дня, у вівторок. Наступну акцію намічено на 25 листопада.

У відповідь прем'єр-міністр Георгій Гахарія заявив, що блокування парламенту та державних установ є незаконним. І дав зрозуміти: якщо "подібні дії безвідповідальних політиків" повторяться, поліція розганятиме протести.

Хоча грузинський парламент під прикриттям спецпризначенців і відновив роботу, але в залі законодавчого органу були присутні тільки депутати від правлячої партії. Опозиційні депутати оголосили бойкот, попри те що спікер Арчіл Талаквадзе закликав їх повернутися до розгляду поправок до Виборчого кодексу і затвердити його до кінця року. 

При цьому навіть у лавах членів та прибічників "Грузинської мрії" події, що відбулися, викликали гостре неприйняття. Дюжина парламентарів від правлячої партії заявила про вихід з парламентської більшості. Серед них — два віцеспікери, голова парламентського комітету з питань європейської інтеграції, заступник голови комітету з питань зовнішніх зв'язків. Відтак число прихильників Іванішвілі в складі законодавчого органу скоротиться тепер до 95–96 зі 150 депутатів. 

Події в парламенті й довкола нього безперечно позначаться на рівні підтримки "Грузинської мрії". 

Згідно з нещодавнім опитуванням населення, проведеним Міжнародним республіканським інститутом (IRI), "Грузинська мрія" може розраховувати на виборах на підтримку 23% виборців, тоді як усі опозиційні партії разом зібрали б 41% голосів. 32% опитаних неурядовою організацією не змогли визначитися з вибором. Що цікаво: приблизно 30% з усіх опитаних заявили, що ніколи не віддадуть свій голос за партію Бідзіни Іванішвілі. 

Формально прибічники Іванішвілі не порушили закону, коли провалили голосування за реформу виборчої системи. Але грузини оцінюють те, що сталося, як обман з боку самого олігарха. Утім, він уже неодноразово порушував свої обіцянки.

Нині на наших очах розгортається черговий етап грузинської кризи. І її результат багато в чому залежить від спроможності різношерстої опозиції консолідуватися і висунути ідеї, здатні згуртувати грузинське суспільство. Наразі ж мітинги 17–18 листопада продемонстрували, що опозиція не зможе об'єднати значну кількість громадян, щоб ефективно протидіяти "Грузинській мрії" та її патрону.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво