Молдовський фронт російської пропаганди - Міжнародна політика - dt.ua

Молдовський фронт російської пропаганди

15 грудня, 2017, 17:42 Роздрукувати

Молдова тривалий час піддається російській пропаганді, яка дедалі більше набирає обертів.

Молдова стала ще однією країною, яка на законодавчому рівні реалізує заходи з протистояння російській пропаганді. 

7 грудня 2017 р. парламент більшістю голосів — 61 зі 101 — ухвалив закон про заборону ретрансляції на території країни пропагандистських програм російських телевізійних каналів. 

На такі рішучі заходи у боротьбі з російською пропагандою наважуються дедалі більше країн. Адже вона розповзається по всьому світу — поширюється, щонайменше, 30 мовами у 160 країнах. На пропаганду виділяються чималі кошти з російського бюджету, людські й технічні ресурси. У жовтні 2010 р. тоді ще прем'єр Володимир Путін затвердив безпрецедентну державну програму "Інформаційне суспільство (2011—2020 рр..)" загальною вартістю 40,6 млрд дол.

З огляду на це, заходи з протидії російській пропаганді у багатьох країнах стають дедалі актуальнішими й необхіднішими. Україні довелося вжити їх ще 2014 р. у зв'язку з прямою військовою агресією, порушенням територіальної цілісності та втручанням РФ у внутрішні справи країни. Впродовж трьох останніх років обмежено діяльність десятків російських телеканалів. У 2017 р. було зроблено ще один рішучий крок — інтернет-провайдерам заборонено надання послуг з доступу до російських соціальних мереж "ВКонтакті" та "Однокласники".

Інші країни також вживають заходів з обмеження російської пропаганди у власному медіапросторі. Зокрема Литва, Латвія, Польща обмежували трансляції окремих передач російських телеканалів "НТВ Мир", Ren TV Baltic, "Первого Балтийского канала", "РТР-Планета", "Радио Спутник" через поширення пропаганди, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та заклики до війни. У США, в ЄС — ФРН, Швеції та інших країнах провели розслідування фактів використання Росією пропаганди й дезінформації для впливу на політичні процеси та громадську думку в країнах.

Незважаючи на спроби останнього часу якнайбільш глобального охоплення інформаційного простору, досі значну увагу Москва приділяла євроорієнтованим країнам Східного партнерства: Україні, Молдові, Грузії та іншим. Це пов'язано з намаганням Росії відновити свій вплив на пострадянському просторі з метою реалізації реваншистської політики домінування на просторі колишнього СРСР.

Питання Молдови дуже суттєве в контексті підтримання стабільності на південно-західних кордонах України, де може бути створений ще один фронт агресії проти нашої держави. Російська пропаганда в Молдові — досить агресивна й результативна, вона спрямована на подальше розширення електорального поля, яке б підтримувало вигідних для Росії політиків чи партій при владі. Це необхідно для того, аби повністю змінити курс країни з європейського на євразійський чи, у разі неуспіху, підтримати розкол та хаотизацію молдовського суспільства з метою недопущення повноцінної інтеграції країни у європейські економічні, політичні, безпекові структури. 

З цих причин Молдова тривалий час піддається російській пропаганді, яка дедалі більше набирає обертів. У країні вже давно визнане й порушується питання ролі впливу російських ЗМІ на перебіг виборів. За оцінками експертів, Росія так чи інакше контролює майже дві третини телевізійних каналів країни. При цьому експерти зазначають, що пропаганда є дуже серйозним ресурсом впливу та поширення вибіркової інформації в інтересах Росії і використовується як засіб впливу на безпеку країни.

Більша частина молдовського суспільства, як відзначив старший економіст молдовського Інституту "Viitorul" В'ячеслав Іоніта під час круглого столу "Україна та країни Східного партнерства у протидії гібридним загрозам заради суспільної безпеки", проведеного в листопаді Центром глобалістики "Стратегія ХХІ" за підтримки ЄС і МФ "Відродження", перебуває під впливом російської пропаганди, оскільки близько 70% громадян, фактично, живуть у російському інформаційному просторі.

Розуміючи деструктивний вплив РФ, Молдова намагалася певним чином обмежити російські можливості в медіапросторі країни. У травні 2015 р. Координаційна рада з телебачення і радіо (КРТР) заборонила ретрансляцію російського каналу "Россия 24" у країні, заявивши про порушення закону, яке полягало в дезінформації суспільства та маніпулюванні суспільною думкою при висвітленні подій в Україні. Було також накладено стягнення на декілька інших каналів — Prime, Television 7, RTR Moldova и Ren TV Moldova — за ретрансляцію російських новин і аналітичних передач, охарактеризованих як маніпулятивні та пропагандистські. Забороні ретрансляції каналу "Россия 24" передувало призупинення його мовлення терміном на 6 місяців у 2014 р. з тих самих причин.

Тим часом спроби Кишинева закрити російські пропагандистські канали наштовхнулися на жорстку реакцію США і ЄС, які вказали на недемократичність такого кроку. Молдові довелося прислухатись, з огляду на негативну експертизу Ради Європи і ОБСЄ. І тільки тепер підходи в Євросоюзі змінилися: є сигнали з Європарламенту, що зараз уже не буде таких серйозних заперечень, оскільки на Заході дедалі більше розуміють, яку небезпеку становить російська пропаганда. 

Крім цього, активно борються з маніпуляціями в молдовських ЗМІ також громадські організації. Зокрема, з листопада 2015 р. Асоціація незалежної преси Молдови (API) спільно з незалежним центром журналістики (IJC) та Асоціацією незалежних тележурналістів Республіки Молдова (ATVJI) ініціювали медіакампанію проти неправдивої й упередженої інформації — "STOP FALS!". 

У законодавчому плані, тільки в червні 2017 р. до парламенту Молдови було подано законопроект про боротьбу з іноземною пропагандою, а в грудні його проголосували депутати. Закон передбачає посилення інформаційної безпеки держави та захист інформаційного простору від пропаганди, усунення пропаганди, яку просувають російські ЗМІ, що транслюються по всій країні.

Одним з ініціаторів законопроекту став неформальний лідер Молдови, місцевий олігарх і "сірий кардинал" політичного й економічного істеблішменту країни, один із лідерів правлячої Демократичної партії Влад Плахотнюк. За його словами, "Молдова уразлива до пропаганди, особливо тієї, що йде по декількох каналах із Росії. Це шкодить іміджу країни і наших партнерів із ЄС та США, ллється багато фальшивої інформації". З іншого боку, опоненти Плахотнюка закидають, що, повертаючись до ідеї боротьби з російською пропагандою, він керується двома цілями: сподобатись американцям та отримати легальну можливість вирізати з ефіру російського "Першого каналу" (ретранслюється в Молдові на телеканалі Prime, що належить Плахотнюку) ті сюжети, які не влаштовують його особисто.

Ініціатива з внесенням вищезазначеного законопроекту ще на початку її оприлюднення наштовхнулася на різку критику президента Молдови Ігоря Додона. Він заявив, що планує заблокувати її всіма доступними методами, вважаючи таку ініціативу спробою демократів вкотре продемонструвати свою проєвропейськість та антиросійську риторику. Але, згідно з молдовським законодавством, якщо глава держави відмовляється підписувати закон, депутати парламенту мають право повторно проголосувати за його прийняття, після чого закон буде опублікований в "Офіційному моніторі".

Додон недарма виступає проти цього закону. Всю передвиборну кампанію у 2016 р. його команда вела активну брудну інформаційну війну з використанням російськомовних ЗМІ проти його опонента — Майї Санду. Під час цієї кампанії, на тлі зростання рейтингу М.Санду, російськомовні ЗМІ поширювали цілком брехливу інформацію про діяльність, плани, наміри опонента. 

Найбільш мусованими та кричущими фейками у ЗМІ були такі: "історія про 30 тис. сирійців, яким дозволять прибути до Молдови після перемоги М.Санду", "Майя Санду продасть молдовські землі американцям, як це сталося в Україні", "про збільшення кількості суїцидів серед підлітків через рішення М.Санду про більш суворі правила на екзаменах на ступінь бакалавра". І хоча багато журналістів боролися з такими фейками, свою роль у розділеному молдовському суспільстві вони певним чином зіграли.

Молдова реалізовує заходи боротьби з російською пропагандою як на законодавчому рівні, так і на рівні окремих сегментів громадянського суспільства. Адже, за оцінками молдовських і європейських експертів, пропаганда розширюється, вона працює на подальший розкол молдовського суспільства, впливає на політичні процеси у країні, на внутрішню політику, суверенітет та інші питання. І, хоча боротьба з пропагандою наштовхується на серйозний спротив як владних, так і проросійськи налаштованих структур, її необхідність все актуальніша, особливо на тлі дедалі активніших спроб Росії втручатися у внутрішні процеси багатьох країн.

Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 17 лютого-23 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво