Митний роман

Вірменія може вступити в Митний союз цього року - заявив міністр з питань торгівлі Євразійської економічної комісії Андрій Слєпньов. У самій Вірменії вважають інакше. Понад те, вірменські політики й експерти припускають, що входження їхньої країни в Митний союз та Євразійський економічний союз узагалі може не відбутися. Адже Путін досяг своєї мети - не допустив підписання між Єреваном і Брюсселем Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Тепер, граючи на ворожнечі Єревана і Баку, намагається посилити російську присутність на Південному Кавказі. І втягнути в МС Азербайджан. Білорусь і Казахстан, у свою чергу, не палають особливим бажанням бачити в Митному союзі Вірменію.

Загалом, як зауважує голова Центру політичних і правових досліджень Concord Давид Шахназарян, "досить імовірно, що Вірменія повернеться до підписання Угоди про асоціацію з ЄС".

Коли у вересні минулого року під тиском Володимира Путіна президент Серж Саргсян вирішив не підписувати з Європейським Союзом Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі, а вступити в Митний союз, крутий зовнішньополітичний віраж викликав у вірменському суспільстві шок. Рішення, ухвалене буквально за одну ніч одноособово Саргсяном, суперечило всій політиці, яку Вірменія проводила в останні десятиліття. Та й економічно, за словами вірменських експертів, воно невиправдане: країна не межує з іншими державами МС.

"Для Вірменії немає жодного резону - ні економічного, ні політичного, ні військового - іти в Євразійський економічний союз і Митний союз", - вважає Давид Шахназарян. За його словами, цю думку неофіційно поділяють і чимало політиків з команди президента. Але у Вірменії, яка перебуває в стані хиткого перемир'я з Азербайджаном, Росія сприймається як гарант безпеки. І рішення Саргсяна не викликало ні масових вуличних протестів, ні відставки незгодних політиків. Натомість Єреван розпочав роботу з виконання "дорожньої карти", яку й завершив у квітні.

"Багато хто вважає, що в Саргсяна не було іншого виходу. У протилежному випадку Вірменія опинилася б у такій самій ситуації, як зараз Україна. Треба врахувати, що російські військові охороняють кордон Вірменії з Туреччиною. Крім того, Росія - основний постачальник озброєння вірменській армії. Також на карту могло бути поставлене майбутнє Нагірного Карабаху. Ще один аспект - російські підприємства у Вірменії: Росії належить практично вся енергосистема країни та багато інших стратегічних підприємств", - пояснює ситуацію головний редактор медіакомпанії "Медіамакс" Давид Алавердян.

Але що отримає Вірменія від свого членства в Митному союзі, куди вона делегує частину свого політичного й економічного суверенітету? Інвестиції? Нові технології? Прозорі правила ведення бізнесу? Вона розширить свої ринки збуту? Отримає зниження ціни на російські енергоносії? У вірменів немає позитивних відповідей. Зате вони знають інше: вступ у Митний союз призведе до переорієнтації вірменської економіки на ринок країн МС, а місце західної продукції на вірменському ринку займуть аналоги з Росії, Білорусі, Казахстану.

Наразі ж Єреван намагається вирішити спірні питання з Москвою, Мінськом і Астаною. Одне з них - можливість контролювати товарні потоки. Адже територіально Вірменія ізольована від Митного союзу, тому є побоювання, що з'явиться контрабандна продукція.

Також серед головних "каменів спотикання" на переговорах Єревана з учасниками МС - митні тарифи: у Вірменії вони - одні з найнижчих у СОТ. У Митному ж союзі вони на рівні 15%. Зараз Москва примушує Вірменію підвищити митні тарифи. Це, за інформацією DT.UA, суперечить обіцянкам Росії, які вона давала, вступаючи в СОТ: знижувати тарифи в міру приєднання до Митного союзу нових членів.

Очікується, що через більш високі тарифи в рамках МС у Вірменії спочатку подорожчає багато харчових продуктів. "Щоб цього не сталося, Вірменія обговорює з Росією, Білоруссю, Казахстаном список товарів (включає близько 900 найменувань. - В.К.), які проходитимуть митні процедури не за тарифами МС, а за внутрішніми", - стверджує Давид Алавердян.

Проблеми митних тарифів уже сьогодні турбують і зовнішньоекономічних партнерів Вірменії. Днями заступник директора департаменту інформаційної політики МЗС України Василь Зварич повідомив, що "українська сторона має намір... порушити перед російською стороною питання про можливі ризики створення й початку функціонування з 1 січня 2015 р. Євразійського союзу та входження в нього нових країн-членів, зокрема Вірменії". Дипломат зазначив, що українська сторона порушуватиме питання про те, "чи змушена буде Вірменія після вступу в цей союз, наприклад, переглядати митні тарифи з іншими країнами СОТ, у тому числі з Україною".

Ще одна серйозна проблема Єревана при вступі в МС пов'язана з Нагірним Карабахом. "Одним з основних аргументів влади на користь вступу в МС було те, що Вірменія вступить у це інтеграційне об'єднання разо із Нагірним Карабахом. Але час показав, що цей варіант не всіх влаштовує. На саміті в Астані
29 травня 2014 р. президент Казахстану заявив про неприйнятність вступу Вірменії в Митний союз разом із Нагірним Карабахом", - пояснив DT.UA ситуацію голова правління Аналітичного центру з питань глобалізації та регіонального співробітництва Степан Григорян.

Сьогодні Казахстан порушує питання про створення митного кордону МС з Нагірним Карабахом. Але Єреван не готовий піти на це: такий крок уб'є економіку невизнаної республіки, тісно пов'язаної з Вірменією, і погіршить соціально-економічну ситуацію в НКР. Поки що невідомо, яких домовленостей дійдуть сторони. Багато чого залежатиме від позиції Кремля.

Хоча для Володимира Путіна Митний союз і Євразійський економічний союз - спроба реставрувати СРСР на пострадянському просторі, остаточна позиція Москви щодо членства Вірменії в цих організаціях ще не сформувалася. При цьому багато вірменських експертів зазначають, що Мінськ і Астана не зацікавлені у вступі Єревана в Митний союз. "МС і ЄАЕС - це об'єднання, де йде протистояння між Білоруссю і Казахстаном з одного боку й Росією - з іншого. Мінськ і Астана розглядають Вірменію як другий російський голос у цьому союзі. Такий розклад їм зовсім не потрібен", - вважає Давид Шахназарян.

Члени МС, до речі, не зацікавлені у входженні у свій "клуб" Киргизстану. Андрій Слєпньов прямо визнає: приєднання Киргизстану створить проблеми для економік Митного союзу. За його словами, приєднання є проблематичним у зв'язку з тим, що в Киргизстан налагоджено поставки потоків сірого імпорту з Китаю.

"Питання не стільки в розширенні, скільки в тому, чи потрібно розширюватися за рахунок таких країн, як Таджикистан, Киргизія. Я досі не розумію, у чому економічна причина таких рішень. У випадку Вірменії також існує таке питання", - заявив в інтерв'ю "Першому вірменському національному" гендиректор "Фонду національної енергетичної безпеки" Росії Костянтин Симонов.

Та Кремль наполегливий у своєму бажанні створити імперію нового формату. Тому, вважає Давид Алавердян, незалежно від подій в Україні Вірменії довелося б брати участь у всіх інтеграційних проектах Володимира Путіна. Втім, як другорядний учасник.

Та от чому Путін справді зрадів би, то це членству в МС та ЄАЕС Азербайджану. Баку, використовуючи свої енергетичні ресурси, обережно намагається проводити самостійну політику. Проте й у Москви є свої важелі впливу на цю південнокавказьку країну, яка має стратегічне значення завдяки своїм енергетичним ресурсам та альтернативним шляхам їх постачання в європейські країни-споживачі: вочевидь, Ільхам Алієв враховує широкі можливості російських спецслужб з дестабілізації ситуації в країні.

"Азербайджан для Росії дуже важливий, і вона піде на все (включаючи передачу Нагірного Карабаху) для залучення Баку до участі в євразійській інтеграції", - каже Степан Григорян. Деякі вірменські експерти навіть вважають, що Азербайджан для Росії набагато важливіший за Вірменію. Тепер же Москва веде з Баку обережну гру, активно співпрацюючи у військово-технічній сфері: в останні роки Росія уклала з Азербайджаном багатомільярдні контракти на поставку озброєння, у тому числі й наступального.

Російсько-азербайджанське ВТС, заяви про готовність застосувати силу для відновлення суверенітету Азербайджану над Нагірним Карабахом, які постійно лунають з Баку, - все це не може не тривожити Єреван. Не дивно, що думка Давида Шахназаряна про те, що "загрози для Вірменії та Нагірного Карабаху походять з Росії, яка дестабілізує ситуацію в регіоні Південного Кавказу", - сьогодні вже не тільки оцінка опозиційного політика. Наприклад, нещодавно Саргсян заявив, що Вірменія стурбована тим, що її стратегічний союзник Росія продає наступальну й сучасну озброєння Азербайджану.

"Поєднуючи мілітаризацію зони нагірнокарабаського конфлікту з миротворчістю, Москва намагається своїм одноособовим посередництвом замінити функції Мінської групи, щоб, використовуючи конфлікт, натиснути на Азербайджан для його залучення у свої неоімперські проекти. Тому не випадково у вірменському суспільстві змінюються настрої: зростає розуміння, що Росія для Вірменії - це не гарант безпеки, а, навпаки, - загроза", - вважає Давид Шахназарян.

Та й як інакше в Єревані можуть розглядати Росію, якщо відомий пропагандист Дмитро Кисельов, який неодноразово озвучував неофіційну точку зору Кремля, заявив: якщо російській мові у Вірменії не буде надано більш високого статусу, то це вплине на вірмено-російське співробітництво у сфері безпеки, і безпека країни постраждає.

І хоча Саргсян з екранів телевізорів переконує своїх співвітчизників, що Вірменія буде в МС, сьогодні в середовищі вірменських політиків та експертів поширена думка, що Москва зволікатиме зі вступом Єревана в Митний союз, очікуючи з Баку відповіді на пропозицію взяти участь у євразійській інтеграції. Принаймні підписання угоди про вступ у МС через "низку технічних моментів" відкладалося вже неодноразово. І експерти припускають, що підписання угоди про вступ Вірменії взагалі буде відкладено на невизначений термін.

"Ми переконані, що з Баку швидкої відповіді не буде: там не готові поступитися частиною свого політичного й економічного суверенітету Москві, навіть якщо зможуть відновити суверенітет над Нагірним Карабахом. Це може видатися парадоксальним, але всі ці перипетії можуть повернути Вірменію до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом", - у свою чергу вважає Степан Григорян.