Мечем і динаром - Міжнародна політика - dt.ua

Мечем і динаром

14 грудня, 2018, 19:42 Роздрукувати Випуск №48, 15 грудня-20 грудня

Косово створює армію й запроваджує мита на товари сусідів.

© Military Videos / Facebook

Західні Балкани ніяк не можуть позбутися наслідків югославських воєн.

У регіоні тривають глибокі трансформації, що супроводжуються загостренням політичного, національного і релігійного протистоянь, імовірністю зміни нинішніх кордонів. Внутрішня політична нестабільність балканських держав, войовничі заяви та взаємні обвинувачення — такі відносини між колишніми республіками СФРЮ.

У цій ситуації будь-який крок може призвести до непередбачуваних наслідків. Тому рішення Косова запровадити 100% мит на товари з Сербії та Боснії і Герцеговини (БіГ) і створення армії не на жарт стривожили міжнародну спільноту.

Отже, що сталося останніми днями?

Наприкінці листопада Республіка Косово (РК) несподівано підвищила мита на товари з БіГ та Сербії з 10 до 100%. Віце-прем'єр-міністр Енвер Ходжай заявив, що це рішення стало відповіддю Приштини на "агресивну кампанію проти країни на міжнародній арені". Так косовська влада розцінила блокування БіГ і Сербією прийняття офіційної Приштини в ЮНЕСКО та Інтерпол. Своєю чергою, очільник МЗС БіГ Ігор Црнадак прямо заявив, що запровадження мит є відповіддю Косова на позицію його країни щодо Інтерполу.

Розчарування косоварів зрозуміти можна: Приштина зазнала серйозної дипломатичної поразки, оскільки нечленство в ЮНЕСКО та Інтерполі ускладнює легітимацію Косова у світі. А невдача з отриманням членства в Інтерполі розбила надії на початок міжнародного розшуку військовослужбовців-сербів, які були організаторами й виконавцями масових етнічних чисток на території краю в 90-х роках минулого століття. Чимало їх і сьогодні обіймає командні посади в силових структурах Сербії та БіГ.

Навряд чи косовську владу злякало зменшення товарообігу з цими двома країнами: останніми роками спостерігається падіння обсягів торгівлі Косова з Сербією та БіГ. На місце сербських і боснійських товарів упевнено приходять товари з Албанії, що посилює конвергенцію двох економік. Але, стурбовані можливою втратою ринку Косова, міністр економіки БіГ Мірко Шарович і міністр торгівлі Сербії Рашим Ляїч у спільному листі на адресу Єврокомісії вказали на "катастрофічні наслідки" вищезгаданого кроку Косова для всієї системи торгово-економічних відносин трьох країн і регіону в цілому. Вони закликали Брюссель до розриву Угоди про стабілізацію і приєднання між Євросоюзом та Республікою Косово, якщо не буде скасовано 100-відсоткові мита.

Очікувано, позицію постраждалих країн ЄС підтримав. Адже за останні півтора року Євросоюз зробив багато для євроінтеграції держав регіону: саміти ЄС і країн Західних Балкан 2017-го і 2018-го, нова Стратегія посиленої взаємодії, додаткові мільярди євро на створення транспортної інфраструктури, інтеграцію економік, розвиток регіональної співпраці. Та й багато європейських фірм вклали в регіон чималі гроші, які треба захищати. І все це одним рішенням косовського уряду поставлене під загрозу. Федеріка Могеріні та Йоганнес Ган, лідери деяких країн — членів ЄС, підтримавши вимоги БіГ і Сербії, закликали владу Косова негайно скасувати рішення. Якщо ні — погіршення відносин між Приштиною і Брюсселем.

8 грудня з Приштини пролунала заява прем'єра Рамуша Харадіная про готовність прибрати 100-відсоткові мита, але тільки у відповідь на визнання Сербією незалежності Косова! Одночасно він пригрозив у разі відмови запровадити "інші заходи, нетарифні". Серед них може бути скасування сербського динара як платіжного засобу в РК, заборона імпорту виробів світових брендів, випущених у Сербії, покарання водіїв без косовської реєстрації тощо.

Інакше кажучи, у Приштині продовжують боротьбу за визнання Косова незалежною державою. Очевидно, косовська влада, втомившись від суперечливої позиції офіційного Белграда на переговорах про майбутнє Косова, пішла на свідоме загострення ситуації. Такий крок, на її думку, продемонструє всім учасникам переговорів рішучість Приштини в остаточному вирішенні питання незалежності республіки від Сербії.

У цій ситуації нові тарифи мали примусити Белград визнати незалежність Республіки Косово. Різкий осуд із боку ЄС цього кроку, загроза погіршення відносин Приштини з Євросоюзом і зниження рівня співпраці абсолютно не в інтересах РК. І тому постають питання: чи не виявляться 100-відсоткові мита холостим пострілом з боку Косова? Чи не скасують їх уже скоро?

У контексті послідовної політики на міжнародне визнання, природними видаються наміри створити армію Косова. Адже армія — один із традиційних атрибутів державності.

Так, 18 жовтня косовський парламент схвалив рішення про трансформацію сил безпеки РК на армію Республіки Косово. Таким чином, план створення власної армії, що був ініційований ще 2014 р., ввійшов у завершальну фазу.

Члени НАТО відносно спокійно сприйняли таку постановку питання, але єдності не продемонстрували. Іспанія, Греція, Словаччина висловили стурбованість рішенням Приштини. Країни регіону — Словенія, Хорватія, Чорногорія — підтримали його. Натомість більшість членів альянсу, відзначивши право Косова на власну армію, вказали на несвоєчасність і поспішність завершення процесу трансформації. Заклопотаність викликала відсутність у Конституції республіки згадування про армію (тільки сили безпеки), без чого її створення стане антиконституційним.

На думку деяких європейських політиків, поспіх офіційної Приштини у питанні створення армії може призвести до дестабілізації та зниження рівня безпеки регіону. Вони звертають увагу на те, що безпеку тут гарантують 7 тис. військовослужбовців, переважно США, розміщених на базі Кемп-Бондстіл, усього за 46 км від столиці Косова.

Сербські лідери виступили з різкими заявами. Президент Сербії Александар Вучич підкреслив, що Белград не хоче війни, але не допустить переслідувань сербів, а прем'єр-міністр Ана Брнабич навіть не виключила можливості введення сербської армії в північні райони РК для захисту сербів.

Своєю чергою, Р.Харадінай зазначив, що армія створюється не для посилення напруженості в регіоні, а для "допомоги союзникам" в Афганістані та Іраку. Оскільки численність армії не перевищуватиме 5 тис. чол., таке пояснення видається більш ніж силуваним. Але косовського прем'єра підтримав посол США у Приштині Філіп Коснетт, що назвав формування армії РК та її майбутню участь у миротворчих місіях позитивним кроком, який перетворить країну зі споживача безпеки в її контриб'ютора.

Одне слово, армію, швидше за все, створять: 14 грудня косівські депутати прийняли три закони які вводять у законодавче поле існування збройних сил Косова. Але країни НАТО підтримають рішення Приштини тільки в тому разі, якщо в армії будуть представлені всі нації країни, рішення буде погоджене з Брюсселем і спиратиметься на відповідну законодавчу базу.

Лише офіційна Тирана чітко висловилася на підтримку згаданих кроків Приштини, оскільки вони відповідають її економічним і політичним інтересам. Та й ідея створення Великої Албанії досі ще жива. На останньому засіданні урядів двох країн у листопаді ц.р. албанський прем'єр Еді Рама висловив надію на початок розробки Стратегії об'єднання їхніх економік до 2025 р.

А ось для А.Вучича ініціативи Приштини створили складну ситуацію.

Сербський президент має всіляко продемонструвати, що захищає цілісність Сербії та права сербів, — цього чекають від нього сербські виборці. Але стратегічна мета цього політика — членство Сербії в ЄС до 2025 р., як це й зафіксовано в новій Стратегії Євросоюзу. А таке неможливе без вирішення косовської проблеми.

Отож перспектива членства в ЄС не дає сербському лідерові можливості вжити рішучих дій стосовно Косова. Але й промовчати Александар Вучич не може. А Росія, зацікавлена в перманентній нестабільності в балканському підчерев'ї Європи, може підштовхнути сербського президента до жорстких кроків — введення військ у сербські анклави РК. Будемо сподіватися, що прагнення стати членом Євросоюзу переможе сербських політиків великосербські симптоми.

Запровадження Косовом торгових обмежувальних заходів проти БіГ та Сербії разом зі створенням власної армії треба оцінювати як боротьбу косоварів за визнання незалежності та зміцнення безпеки держави. Але наслідком цих дій стали черговий обмін взаємними обвинуваченнями та погрозами, новий виток напруженості в регіоні. Залишається сподіватися, що Приштина й Белград не робитимуть різких кроків у розгойдування ситуації, а ЄС і НАТО вдасться активізувати діалог між ними і зберегти стабільність регіону.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №11, 23 березня-29 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво