Мадуро викликав до життя дух Чавеса - Міжнародна політика - dt.ua

Мадуро викликав до життя "дух" Чавеса

21 березня, 2014, 19:45 Роздрукувати Випуск №10, 21 березня-28 березня

"Вічний революціонер", який знайшов спокій у мармуровому саркофазі в музеї революції в Каракасі, став своєрідним талісманом для нинішнього лідера.

Масштабні протести у Венесуелі не припиняються. Влада не змогла домогтися початку повноцінних переговорів з опозицією, тоді як "ініціативу" у вуличних боях захоплюють прихильники радикальних дій зі студентського середовища. Сьогодні їхня основна вимога — відставка президента країни Ніколаса Мадуро і звільнення одного з лідерів опозиції Леопольдо Лопеса. Аргументом протестувальників стає цегла, доводом влади — кулі. 

Опозиція критикує владу за використання надмірної сили з боку правоохоронців, спецслужб та армії для придушення протестів. Через це кількість жертв зростає. Число загиблих у зіткненнях уже досягло 33 осіб, із них — 29 демонстрантів і четверо поліцейських. Однак президент усіляко демонструє, що контролює ситуацію в країні і наразі не відчуває для свого становища жодної загрози. Ба більше, за останні дні й тижні він навіть зумів згуртувати лави своїх прихильників і налаштувати частину населення країни проти "фашиствующих" студентів. Водночас у лавах опозиції намітився розкол через відсутність спільного розуміння — як цілей і тактики, так і стратегії подальшої боротьби. 

5 березня у Венесуелі відзначили перші роковини по смерті Уго Чавеса. "Вічний революціонер", який знайшов спокій у мармуровому саркофазі в музеї революції в Каракасі, став своєрідним талісманом для нинішнього лідера. Очевидно тому Мадуро влаштував до цієї дати помпезні заходи, лейтмотивом яких стали слова — "Чавес — живий". 

Сам же Мадуро робить усе, аби бути схожим на свого попередника: переймає його манери, міміку й жести. І навіть коли співає гімн, також намагається наслідувати голос Чавеса. Але навіть багато хто з його прихильників — "чавістів" — не приховує свого роздратування тим, що президент занадто дбає про свій імідж, копіюючи померлого "команданте", замість займатися економікою... 

В умовах, коли поліції вже непросто впоратися зі студентськими протестами, влада дедалі частіше спирається на "колективи". Це народні дружини вихідців з бідних
районів, які за тижні протестів перетворилися в напіввійськові формування, що мають на озброєнні вогнепальну зброю. Такі загони часто підтримують дії правоохоронців проти студентів, а також збирають відомості про учасників протестів і переслідують "правих", "фашистів" та "імперіалістів". 

Влада підтримує цих борців. Але часом сама їх побоюється, пам'ятаючи, що за деякими з "командирів" таких дружин іще з часів Чавеса стояли кримінальні авторитети. Частина членів "колективів" також уважає, що Мадуро за час свого 11-місячного правління "припустився правого ухилу" і не у всьому дотримується "заповітів Чавеса". 

Опозиційно налаштовані студенти, однак, відзначили роковини смерті Чавеса по-своєму — зміцненням барикад на вулицях столиці й новими сутичками з поліцією в низці міст країни. Протестувальники заявляють, що не підуть з вулиць до відставки Мадуро. Як кажуть студенти, їх обурює, що після загибелі десятків людей режим не влаштував жалобних заходів, не вшанував їхньої пам'яті. При цьому на початку березня влада оголосила в країні тривалі вихідні для проведення традиційної карнавальної ходи. 

Та вже в середині місяця, коли свята закінчилися, стало ясно, що економічна ситуація в країні ще більше погіршилася: влада вирішила запровадити картки на товари першої потреби й харчі. 

Попри бойовий настрій студентів, деякі опозиційні лідери все-таки вирішили підтримати ідею перемир'я на час відзначення роковин смерті Чавеса й період карнавалів. Після чого протести загалом по країні пішли на спад. Та вони спалахнули з новою силою вже після 7 березня на заклик Леопольдо Лопеса. Цей опозиційний лідер зараз у в'язниці, але продовжує залишатися досить популярним у середовищі радикальної частини демонстрантів. Саме вони здійснюють атаки на урядові установи й райони, де відкрито виступають на підтримку нинішнього режиму. 

У самому ж стані опозиції радикалізація протестів викликає неоднозначну реакцію. Окремі лідери вважають за потрібне відмежуватися від місцевого "правого сектора" і підтримувати тільки мирні протести без барикад і насильства. Дехто навіть виявив бажання вести переговори з президентом. 

Примітно, що донедавна лідери опозиції відкидали заклики до діалогу, оскільки Мадуро намагався використати такі зустрічі для власної реклами, створюючи собі імідж миротворця, а насправді відмовлявся обговорювати будь-які принципові питання. 

Тому демократична опозиція вимагає від президента як умови початку діалогу — чіткого порядку денного й рівних умов. Вона також вимагає, щоб переговори з Мадуро транслювалися по телебаченню у прямому ефірі, а посередниками на них могли виступити представники міжнародного співтовариства. 

У відповідь президент заявив, що він не готовий пристати на такі умови. "Якщо ви хочете, то ми спочатку проведемо переговори за зачиненими дверима, а потім виступимо зі спільним зверненням до країни", — заявив Мадуро під час чергового телеінтерв'ю. Він вважає завив, що перехід ініціативи у протестах до невеликої групи радикалів створює загрозу для самих опозиційних лідерів, які втратять підтримку прихильників, і таким чином переговори з ними для влади втрачають сенс. 

І все-таки Мадуро вдалося залучити до діалогу деяких опозиціонерів. Так, депутат Хірам Гавіра, відвідавши президента в палаці Мірафлорес, заявив, що заради того, аби запобігти насильству, готовий вести переговори навіть з ним. Утім, уже наступного дня самозваного "переговірника" виключили з партії "Новий час", яка раніше заборонила йому йти на цю зустріч. 

Однак, як признався депутат Ісмаель Гарсіа, більшість колег з опозиційного демократичного табору виступає за політичний діалог із владою навіть без попередніх умов. Адже кожен день протестів дорого обходиться економіці. До того ж — гинуть люди. Логіка поміркованих опозиціонерів така: переговірний процес допоміг би опозиціонерам зняти інформаційну блокаду й підготувати ґрунт до політичних змін на місцях, тоді як погіршення економічної ситуації поступово змусило б правлячий режим відступитися.

На такому тлі більшість спостерігачів не вірить у можливість повторення "українського варіанта" відсторонення від влади президента Венесуели. Мадуро в недавньому інтерв'ю для CNN намагався переконати глядачів, що нічого не боїться. На запитання, що змушує його прокидатися серед ночі, Мадуро відповів: "Нічого, я сплю мирно, як дитина". 

Попри ці заколисуючі заяви з Каракаса, міжнародне співтовариство посилює тиск на режим, намагаючись стати ініціатором внутрішньополітичного діалогу. Останніми тижнями про бажання бути такими посередниками заявляли Сполучені Штати, Ватикан, ООН, Панама й низка інших країн. Навіть зірки світового кіно використали церемонію нагородження Oscars, щоб закликати до діалогу сторони конфлікту у Венесуелі. 

Однак влада реагує на ідею міжнародного посередництва досить прохолодно. На початку березня відбулася зустріч міністра закордонних справ Венесуели Еліаса Хауа з генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном. Венесуельський дипломат заявив: усе, що відбувається, — це міжнародна змова проти його країни. За нею стоять ті, хто не бажає визнавати соціальних успіхів, досягнутих за роки правління Чавеса, і єдина чеснота цих людей — "уміння красиво говорити". За його словами, лише 1% країни охоплений протестами, і в цій ситуації Каракас допомоги ззовні не потребує. 

А кілька днів по тому під гарячу руку самого президента Мадуро потрапила влада Панами, яка виступила всього лише із заявами з приводу необхідності внутрішньополітичного діалогу. Несподівано для всіх Мадуро в урочистій промові на вшануванні пам'яті Чавеса заявив, що розриває з Панамою всі дипломатичні й економічні відносини, оскільки вона приєдналася до "змови" імперіалістичних держав на чолі зі Сполученими Штатами, що спрямована проти Венесуели і нього особисто. 

Деякі політики сусідніх держав засумнівалися в адекватності венесуельського лідера. Законодавці з 13 країн Парламентського демократичного альянсу Америки мають намір позиватися до Гаазького суду проти Ніколаса Мадуро, обвинувачуючи його в порушенні прав людини під час протестів у країні. Та, наприклад, президент Еквадору Рафаель Кореа назвав Мадуро "гуманістом", який "не здатен придушувати свій народ". 

Блокуючи розгляд питання на регіональних форумах лідерів у Латинській Америці, Венесуела водночас нарощує свою дипломатичну активність у Китаї і Росії. З Пекіном вдалося домовитися щодо співробітництва в рамках позики в 5 млрд дол., яку Каракас оплачує поставками нафти. Загального обсягу операції сторони не розголошують, але в пресу просочилися дані, що до Китаю щодня відправляють до
250 тис. барелей. А буквально кілька днів тому венесуельська делегація побувала й у Москві, де також обговорювала можливість кредитування. Після чого Ніколас Мадуро став одним з небагатьох лідерів, які підтримали інтервенцію Росії в Україну. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво