Данило Пилипчук: чому Франція вирішила повернутися в НАТО - Міжнародна політика - dt.ua

Лондонські орієнтири НАТО

29 листопада, 20:06 Роздрукувати Випуск №46, 30 листопада-6 грудня

Члени альянсу шукають методи інтенсивної терапії євроатлантичної організації.

У квітні 2009 року під час саміту НАТО, присвяченого 60-річчю організації, президент Франції Ніколя Саркозі врочисто оголосив про ухвалене Парижем рішення повернутися до військових структур організації. 

У фінальній декларації зустрічі, яку символічно проводили відразу в двох містах (французькому Страсбургу й німецькому Келі), країни — члени НАТО тепло вітали поновлення Францією повноправної участі в структурах альянсу після 43-річної перерви. Усього через десятиліття нинішній очільник Французької Республіки Емманюель Макрон у резонансному інтерв'ю The Economist ставить НАТО невтішний діагноз — "смерть мозку".

У медицині такий діагноз зазвичай означає, що організм буде відключено від усіх систем життєзабезпечення. Але у випадку з НАТО його члени продовжують шукати нові методи інтенсивної терапії, найближче обговорення яких відбудеться 3–4 грудня на короткій зустрічі лідерів держав у Лондоні. 

Безустанна дипломатія

Очолить дипломатичний консиліум генсек Єнс Столтенберг, який отримав звання "Дипломат року" за версією впливового американського видання Foreign Policy. Приймаючи нагороду, Столтенберг зазначив, що своїм ключовим завданням вважає продовження "безустанної трансатлантичної дипломатії, підкріпленої надійною трансатлантичною обороною". 

Досягнення консенсусу серед двадцяти дев'яти (а незабаром тридцяти) союзників потребує постійного діалогу та координації. І з цим завданням норвезький політик справляється непогано. Однак для вирішення спірних питань Столтенбергу бракує переконливості й реальних механізмів впливу. Знаменитий молоток, який генсек використовував під час засідань Північноатлантичної ради і який викликав протокольні дебати з адміністрацією президента України під час підготовки засідання комісії Україна—НАТО в Києві 2017 року, залишається всього лише дерев'яним атрибутом. 

Останні два-три місяці Столтенберг справді зайнятий "безустанною трансатлантичною дипломатією", відвідуючи й приймаючи в Брюсселі лідерів усіх країн — членів альянсу. Схоже, що основна мета цих зусиль — уникнути відкритих протиріч під час зустрічі лідерів у Лондоні (показово, що цей захід не отримав статусу саміту). І якщо раніше головним потенційним порушником дипломатичного спокою вважався президент США Дональд Трамп, то тепер гострих заяв очікують і від французького лідера Макрона. 

Нарікання останнього на те, що європейські країни більше не можуть покладатися на Сполучені Штати як на союзника по НАТО, і публічне визнання повної відсутності координації стратегічних рішень в альянсі, стали неприємною несподіванкою для багатьох союзників, особливо для Німеччини. У мас-медіа навіть з'явилися повідомлення про пікірування французького президента з німецькою канцлеркою Ангелою Меркель під час заходів, присвячених тридцятій річниці падіння Берлінської стіни.

"Я стомилася збирати скалки. Мені весь час доводиться склеювати розбиті вами сервізи, щоб ми змогли влаштувати спільне чаювання", — так, за словами очевидців, емоційно звернулася Меркель до французького політика. Той парирував, що теж не може приїхати в Лондон тільки заради того, щоб удавати, ніби нічого не відбувається. 

Держсекретар США Майк Помпео, який також брав участь у торжествах у Берліні, на прохання журналістів прокоментувати слова Макрона про "смерть мозку НАТО" був, щоправда, більш дипломатичним. "У мене є дуже багато прекрасних відповідей на цю заяву", — сказав він. І додав після багатозначної паузи: "Однак тут забагато камер для того, щоб я їх озвучив".

Турецький гамбіт

Формальним приводом для критичних одкровень Емманюеля Макрона стала не підтримана НАТО операція Туреччини проти курдів у північній Сирії, як і раніше не узгоджене в рамках альянсу рішення США вивести свої сили з цього регіону. 

Справді, участь Туреччини в альянсі має свої особливості, які межують із порушенням того, що в НАТО називають євроатлантичними принципами громадянського демократичного контролю над збройними силами. Тривалий час геополітичне значення Туреччини було домінуючим. Останні рішення Анкари, зокрема й придбання систем ППО С-400 у потенційного стратегічного супротивника НАТО — Російської Федерації, — спровокували внутрішні дискусії про можливі обмеження участі Туреччини в деяких військових програмах альянсу. 

Утім, у публічних коментарях Столтенберг залишається стриманим і помірковано оптимістичним. Визнаючи, що союзники мають стосовно північно-східної Сирії різні погляди, він наполягає, що політичне рішення буде незабаром знайдено, оскільки в альянсі всі одностайні й усі згодні, що важливо зберегти досягнення в боротьбі проти спільного ворога — ІДІЛ. У цій боротьбі з міжнародним тероризмом Туреччина є цінним союзником, який до того ж приймає 3,6 млн сирійських біженців. А на запитання про позицію НАТО щодо придбання Туреччиною в Росії комплексів С-400 Столтенберг воліє посилатися на двосторонній діалог між Вашингтоном і Анкарою, що зайвий раз підтверджує відсутність єдиної думки в організації. 

Туреччина, однак, напередодні зустрічі лідерів у Лондоні, не має наміру спрощувати завдання головному натовському дипломатові. За інформацією турецьких ЗМІ, 25 листопада над Анкарою, з метою випробувати російські системи С-400, було зроблено тестовий проліт турецьких винищувачів F-16, що викликало занепокоєння у Вашингтоні. 

 Ба більше, журналістам Reuters стало відомо, що Анкара має намір блокувати в Лондоні формальне затвердження плану захисту Польщі, Литви, Латвії та Естонії в разі нападу Росії доти, доки в альянсі офіційно не визнають курдське військове формування "Загони народної самооборони" терористичною організацією. Така позиція збільшила підозри східноєвропейських країн — членів НАТО, що пакет домовленостей Туреччини з Росією не вичерпується поставками комплексів С-400 і вже оголошеними намірами придбати системи С-500.

Такі підозри вже виникали у зв'язку з неоднозначною позицією Туреччини в питаннях посилення заходів щодо забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні, ухвалених на вашингтонській зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у квітні. Зокрема, Анкара не підтримала пропозиції переглянути деякі умови знаходження кораблів НАТО в чорноморській акваторії в ситуації кризи безпеки. Також Туреччина, за словами джерел в організації, не квапиться брати участь у програмах обміну даними з Україною та Грузією.

Утім, і інші члени НАТО в Чорноморському регіоні теж не дуже активні в реалізації додаткових заходів для посилення безпеки. Цього тижня прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов на борту літака по дорозі до Вашингтона нагадав журналістам, що 2016 року заблокував створення спільної Чорноморської флотилії Болгарії, Румунії і Туреччини, а також виступив категорично проти створення в його країні військово-морської бази альянсу. "Чорне море має залишатися місцем для вітрильників, туризму й миру", — піднесено заявив болгарський прем'єр. Правда, за результатами зустрічі з Трампом Борисов трохи відкоригував свою позицію і повідомив пресі про створення координаційного центру НАТО у Варні. 

Так чи інакше, наявність розбіжностей в альянсі дедалі частіше виходить у публічний простір, підриваючи імідж НАТО як співтовариства країн, яких об'єднує спільне бачення загроз їхній безпеці і які поділяють спільні цінності й принципи і, найголовніше, готові спільно стати на захист кожного з союзників у разі атаки. "Золоті слова", — негайно відреагувала офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова на інтерв'ю Макрона. Для Росії, яка послідовно ставить під сумнів необхідність збереження НАТО в умовах сучасного світу, поширення такого наративу всередині організації — уже неабиякий успіх. 

Чи зможуть лідери НАТО на зустрічі в Лондоні мінімізувати іміджеві втрати НАТО і подолати хоча б деякі з наявних протиріч?

Адаптація і модернізація

У відповідь на заяви Макрона Німеччина заявила про ініціативу створити спеціальну експертну комісію під координацією Столтенберга для докладнішого вивчення політичних викликів, які спіткали альянс, та узгодження бачення його майбутнього. "Ми плануємо розбудовувати НАТО підсадженням нових живих політичних клітин", — заявив, вдавшись до медичної термінології, міністр закордонних справ Хайко Маас. 

До таких заходів інтенсивної терапії вдавалися й 2009 року, коли на саміті в Страсбургу—Келі було створено експертну групу на чолі з Мадлен Олбрайт, яка отримала завдання розробити нову Стратегічну концепцію НАТО. Уже 2010 року в Лісабоні документ було ухвалено. У ньому систематизовано загрози, які виникли перед альянсом, і погоджено позиції щодо основних політичних питань. Зокрема, щодо вибудовування діалогу з Росією.

І хоча через агресію Росії проти України Стратегічна концепція втратила своє практичне значення, починати дискусію про створення нового стратегічного документа в НАТО вважають недоцільним. Більше уваги приділяється Плану дій для забезпечення готовності, що покликаний посилити колективну оборону НАТО. Цей план було започатковано на саміті альянсу в Уельсі 2014 року. Так, 2016 року союзники погодили розгортання багатонаціональних батальйонів передової присутності в Латвії, Литві, Польщі й Естонії. 

2018 року було прийнято Ініціативу із забезпечення готовності: країни НАТО взяли зобов'язання сформувати до 2020 року 30 мотопіхотних батальйонів, 30 авіаційних ескадрилей і 30 бойових кораблів, готових до застосування протягом 30 днів або раніше. Вони зможуть реагувати на загрози з будь-якого напрямку і забезпечать подальше зміцнення потенціалу НАТО у сфері стримування й оборони. Ухвалюються заходи щодо посилення трансатлантичних зв'язків: 2020 року 20 тис. американських військових висадяться в Європі для участі в масштабних навчаннях DEFENDER 2020.

Відбувається адаптація структури органів військового управління альянсу й поліпшується військова інфраструктура на європейській території НАТО, щоб війська і техніка союзників могли розгортатися в Європі без затримок як для навчань, так і при виникненні кризових ситуацій. Було створено Центр кібероперацій у Бельгії. Крім того, для протидії гібридним загрозам в альянсі створили спеціальні експертні мобільні групи допомоги країнам, що страждають від гібридних атак. Одна з перших таких груп почне найближчим часом працювати в Чорногорії. 

У рамках підготовки до "лондонського консиліуму", на зустрічі міністрів закордонних справ альянсу 20 листопада, було також погоджено визнання космосу як нової сфери операцій для НАТО, поряд із сушею, повітряним, морським і кіберпростором. Міністри також затвердили рекомендації щодо зміцнення ролі НАТО у сфері енергетичної безпеки, спрямовані на захист критично важливої інфраструктури й підвищення стійкості альянсу, а також на забезпечення сил організації потрібними енергоресурсами в будь-який час. 

Та якщо 2009 року лунала критика з приводу домінування політичної складової альянсу над військовою, то тепер ситуація змінилася: у той час як військовий потенціал НАТО динамічно розвивається, забезпечувати консолідовану політичну підтримку цим безпрецедентним заходам безпеки стає чимдалі складніше. Справедливий розподіл тягаря, відносини з Росією, піднесення Китаю, контроль над озброєннями й майбутні дії НАТО в Сирії — ось неповний порядок денний зустрічі лідерів у Лондоні, щодо якого очікуються гострі дискусії. 

Утім, градус протиріч трохи знизився. Так, Макрон цього тижня повідомив про свою "прекрасну й ефективну телефонну розмову" з Трампом. Але навіть якщо зустріч у Лондоні й буде більш змістовною, ніж можна очікувати, альянсу все ж таки доведеться найближчим часом повернутися до питання про об'єднавчу політичну платформу, вдихнувши в організацію нове життя. Це буде непростим завданням. Але без консолідації на політичному рівні будь-які досягнення НАТО щодо посилення потенціалу оборони й стримування можуть виявитися гомеопатичними процедурами, а не ефективною медициною. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво