Легенда і реальність голландського референдуму - Міжнародна політика - dt.ua

Легенда і реальність голландського референдуму

5 лютого, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №4, 5 лютого-12 лютого

1 лютого в Голландії офіційно стартувала кампанія на підтримку Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Цього дня одна з провідних місцевих газет вийшла із заголовком "Табір тих, хто підтримує Україну, збільшується". Звучить обнадійливо, але розрив поки що значний: з рахунком 55,5% на 44,5 перемагають опоненти асоціації.

 

1 лютого в Голландії офіційно стартувала кампанія на підтримку Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. 

Цього дня одна з провідних місцевих газет вийшла із заголовком "Табір тих, хто підтримує Україну, збільшується". Звучить обнадійливо, але розрив поки що значний: з рахунком 55,5% на 44,5 перемагають опоненти асоціації. І для того, щоб 6 квітня, коли відбудеться референдум, перемогли наші прихильники, ми маємо здолати тернистий шлях.

З моменту появи перших новин про референдум кількість міфів незмінно переважає кількість фактів про нього. У кількох фахових публікаціях в українських ЗМІ було зроблено спробу перемкнути увагу українців з легенд про референдум на його реалії, але міфи в наших розтерзаних останніми роками душах і головах напрочуд живучі. Щоб ефективно попрацювати в той час, який іще залишився до референдуму, і щоб адекватно сприйняти майбутні його результати, спробуємо деконструювати чотири головні міфи, з яких складається легенда про голландський референдум.

Міф 1. Це все проти України

Голландці їдять оселедця так: беруть його двома пальцями за хвіст, піднімають руку, підвішуючи оселедця в повітрі, закидають голову, кладуть ніжне філе до рота і зі смаком розжовують. Ініціювавши референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, голландці беруть за хвіст свій уряд, підвішують у повітрі ЄС, а розжовують Україну.

Цей референдум не лише про Україну. За задумом його авторів, на горіхи має перепасти кожному. 6 квітня стане випробуванням для голландської демократії. Це буде перший випадок застосування закону про консультативний референдум. Кілька співрозмовників у Гаазі визнають: закон поганий, але це закон. 

Результат референдуму не є обов'язковим до виконання, але для влади не визнати його результати означає створити небезпечний внутрішньополітичний прецедент і розхитати власного човна напередодні парламентських виборів. А тепер уявіть себе на місці члена уряду або парламенту Голландії. На терезах перед ним на одній шальці — особистий успіх на виборах і в національній політиці загалом, а на іншій — Угода про асоціацію з Україною та репутаційні втрати його країни в ЄС.

Не те щоб голландці зовсім уже терпіти не можуть Євросоюз. Радше, їм дуже хочеться, щоб він був іншим. І їхнє власне бажання їм важливіше за загальноєвропейські процеси. Така ментальність. Саме завдяки їй голландці у 2005 р. відхилили проект Конституції ЄС і цим поховали весь проект. А йшлося про принципово важливий момент для розвитку Євросоюзу.

Для голландця з нинішніх 55,5% проголосувати проти Угоди про асоціацію — це ще раз показати Брюсселю, хто в домі господар. І йому байдуже, що таке голосування підвішує у повітрі питання про єдність та ефективність ЄС. І йому байдуже, що його голос "проти" аговкнеться десь там на Сході для мільйонів українців.

Автори референдуму цілять насамперед у свій уряд і Євросоюз. Україна опинилася не в тому місці і не в той час. Так, на жаль, буває. Парадокс: щоб мотивувати проголосувати проти політики власного уряду і Євросоюзу, агітатори переконують виборця в тому, що Україна погана, а її асоціація з ЄС шкідлива. Та нам від цього парадоксу не легше.

Міф 2. Це все рука Москви

Українці повинні не Вашингтона свого чекати, а якомога швидше позбутися інфантильної звички в усіх своїх негараздах звинувачувати Москву. Звужувати проблему референдуму до проблеми Росії означає заплющити очі на реалїї голландської політики, стан Європейського Союзу і помилки України попередніх 24 років незалежності.

Москва не винна в тому, що в Україні так і не подолано корупції (основний закид голландців на адресу України), що так і не з'явилися ефективні механізми системного просування держави в інформаційному і громадському просторі інших країн. Ми лише останні два роки прискореним темпом почали пояснювати голландцям та іншим європейським народам, хто ми взагалі є і чому наша асоціація з ЄС зробить Союз сильнішим. Нам є що розповісти про Україну, про фундаментальні зміни, які в нас відбуваються. Питання, однак, у тому, чи вистачить часу, щоб зруйнувати упередження щодо України і змінити ставлення до неї виборців, які прийдуть голосувати 6 квітня?

Сумнівно, що це Кремль затіяв гру в референдум, але безсумнівно, що Кремль у грі. Ми не бачимо потоків грошей, але бачимо ледь не дослівне повторювання російських кліше противниками угоди. Ось лише один приклад. У голландських ЗМІ з'являється стаття представників організаторів референдуму. Автори критикують свій уряд і Євросоюз за тимчасову імплементацію угоди і вимагають зупинити її до моменту оголошення результатів волевиявлення. За дивним збігом обставин, автори дослівно повторюють вимоги росіян.

Голландія — не Росія. Завдяки демократичному законодавству Голландії Кремль може піти ще далі і цілком офіційно грошима підтримати тамтешні сили, які агітують проти угоди. Але це не в стилі Кремля. В його стилі — інформаційні провокації та підкилимна гра. І до 6 квітня їх буде ще чимало. А ми спільними зусиллями маємо виявляти і долати ці перешкоди.

Було б дивно, якби Москва не скористалася з такої фантастичної нагоди пом'якшити позицію голландців щодо себе, розхитати ЄС і довести українцям, що Європі вони не потрібні. Втім, тепер уже не так важливо, чи скеровує ініціаторів та активістів референдуму рука Москви. Важливо, як офіційна Гаага зможе захистити свої інтереси і як Україна може їй у цьому допомогти.

Міф 3. Усе в руках України

Позитивний результат 6 квітня — задачка, насамперед, для голландців. Україна не є суб'єктом процесу волевиявлення, і щоразу навіть дружні сили нагадують нам: офіційна кампанія України в Голландії на підтримку угоди матиме протилежний ефект, бо голландці сприймуть її як спробу тиснути на них. 

Згадаймо бодай, як різко негативно — як чергову вказівку з нелюбого Брюсселя — сприйняли голландці публічні слова президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про те, що референдум відповідає інтересам Росії, а його негативний результат може призвести до континентальної кризи. 

Коли ж спробуємо глибше осягнути голландську ментальність, переконаємося: немає сенсу тиснути на людей, які відвоювали землю у води і вісімнадцять безоплатних масажів на рік у влади...

У Голландії уряд не веде кампанії на підтримку угоди. Це його офіційна позиція. Але очікується, що провідні голландські політики й урядовці публічно і послідовно висловлюватимуться на користь угоди. З усіх політичних партій країни лише одна — D66 — офіційно заявила, що вестиме кампанію на користь угоди. Повноцінну кампанію веде громадська ініціатива "Голосуй "ЗА". Вона працює на позитивний результат голосування, але наголошує: уряду доведеться визнати будь-який результат. 

Головне своє завдання ініціатива бачить у тому, щоб фактами і аргументами про Україну й асоціацію схилити на свій бік тих, хто ще остаточно не визначився з вибором, і мотивувати прийти на дільниці тих, хто має намір підтримати угоду. 

Усе в руках уряду Голландії та її громадянського суспільства. Роль України на наступні десять тижнів дуже проста — переконливо розповідати про свою культуру, бізнес-можливості для голландців, успішні історії змін і, звісно, демонструвати реальний прогрес в імплементації угоди, показувати як вона трансформує країну. Зіграти цю роль усі причетні повинні так, щоб утримати єдиний комунікаційний фронт і достукатися до широкої аудиторії.

Міф 4. Усе пропало

Дехто висловлює думку, що негативний результат уб'є асоціацію з ЄС і навіть безвізовий режим. Але це не відповідає дійсності. Так, хорошого в референдумі мало, але кінець євроінтеграційного світу 6 квітня не настане. Якщо Голландія таки не завершить процесу ратифікації, угода однаково застосовуватиметься і надалі. Але питання повноцінного набрання нею чинності справді доведеться відкласти до кращої політичної погоди в Голландії.

Що ж до скасування шенгенських віз для українців, то це взагалі окрема історія, до якої референдум не має жодного стосунку. 

Нічого не пропало. Усе вкотре лише починається. У Гааги, Брюсселя і Києва попереду ідеальний шторм, але європейський човен цілком можливо провести крізь нього у безпечну гавань. Головне, щоб усі дуже для цього постаралися. І тоді зможемо перетворити цей виклик на можливість. Україна, яка все ще для багатьох європейців залишається terra incognita, може розкритися, здобувши нову ідентичність в очах представників старої Європи.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво