Коли не сходиться бюджет... - Міжнародна політика - dt.ua

Коли не сходиться бюджет...

21 червня, 18:08 Роздрукувати Випуск №24, 22 червня-25 червня

Єврокомісія погрожує Італії санкціями за порушення бюджетної дисципліни.

20—21 червня в Брюсселі пройшов щоквартальний саміт лідерів країн Європейського Союзу. 

Серед розглянутих питань важливе місце посідала фіскальна дисципліна Італії. Як уже писало DT.UA, коаліційний уряд популістського "Руху п'яти зірок" і націоналістичної партії "Ліга" нарощує державні витрати в соціяльних цілях. Однак таке нарощування вступає в конфлікт із вимогами Євросоюзу, який очікує, що Італія скоротить свій державний борг, що становив 2018 року 132,2% від ВВП. У разі відсутности компромісу між італійською стороною та представниками інших країн — членів ЄС Європейська комісія може найближчими днями запустити процес, який потенційно може призвести до запровадження економічних санкцій проти Італії — безпрецедентних в історії Євросоюзу.

Історія конфлікту

У результаті економічної кризи 2008-го Італія виявилася однією з найбільш постраждалих країн Європи. Вона була змушена збільшувати свій державний борг для залучення коштів, необхідних, щоб залишитися на плаву. На 2007 рік борг Італії становив 99,8% від ВВП, але, як видно, за 11 років він виріс більш ніж на 32 відсоткові пункти. Це викликає обґрунтовані сумніви в спроможності Італії обслуговувати такі обсяги зобов'язань, зважаючи на повільне зростання економіки держави, яка все ще відчуває наслідки кризи. У зв'язку із цим Європейський Союз, який формально зобов'язує країни-члени не виходити за межі показника держборгу в 60% ВВП, вимагає від Італії дотримуватися фіскальної дисципліни, спрямованої на скорочення боргу. Італійська економіка є однією з найбільших у Євросоюзі, і в разі неспроможности Рима платити за рахунками об'єднана Європа опинилася б перед ризиком кризи такого масштабу, перед яким померкла б драма останнього десятиліття навколо боргів Греції.

Водночас посткризова ситуація та заходи економії, що вживалися лівоцентристським урядом, який управляв тоді країною, породили такі суспільні проблеми, пов'язані, зокрема, з безробіттям, урізаними соціяльними виплатами та зниженням оплати праці, що італійці 2018 року проголосували за популістські партії, які обіцяють припинити політику економії та, умовно, "роздати гроші" громадянам.

Тоді за "Рух п'яти зірок" і "Лігу" проголосували сумарно 51,5% виборців. У червні 2019 року, якщо вірити опитуванню Index Research, їх готові були підтримати вже 53,7% виборців — словом, політика нового уряду була італійцям до душі. Щоправда, баланс сил помітно змінився — рейтинг "Ліги" майже подвоївся, тоді як у "Руху п'яти зірок" упав майже вдвічі. Це пов'язано, зокрема, з тим, що лідер "Ліги" і міністр внутрішніх справ у нинішньому уряді Маттео Сальвіні робить усе, щоб показувати себе реальним лідером італійської політики, — прем'єр-міністр (і міністр європейських справ) Джузеппе Конте, безпартійний юрист, був компромісним призначенцем коаліційних сил. Крім того, діячі "Руху" опинилися в центрі кількох скандалів на місцевому рівні (зокрема в Римі), а деякі колишні прибічники партії критикують її за нереалізацію прогресивної екологічної програми.

Логіка уряду, який називає себе "урядом змін", полягає в тому, що збільшення соціяльних витрат і зниження податків має стимулювати внутрішній попит, що спричинить зростання економіки. По суті, така стратегія не позбавлена сенсу й відповідає кейнсіянській економічній теорії. Business Insider, зокрема, розмірковуючи про "перманентну рецесію" Італії, зауважує, що правила Європейського Союзу обмежують урядові витрати, які могли б допомогти державам у стані кризи з цього стану вийти. Крім того, вихід із зони євро також пов'язаний з величезними економічними втратами в короткостроковій перспективі, тоді як, залишаючись у рамках зони євро, держава не має можливости використовувати для виходу з кризи емісійні інструменти й ослаблення валюти для стимулювання експорту. (Саме ця проблема підвела свого часу Грецію до ідеї виходу з єврозони).

Таким чином, стагнуюча італійська економіка могла б отримати шанс на відновлення в довгостроковій перспективі за рахунок збільшення державних витрат. Саме цим уряд і зайнявся: початковий план держбюджету на 2019-й передбачав дефіцит у 2,4%. Це, як уже повідомляло DT.UA, викликало критику з боку Європейського Союзу. У результаті переговорів з італійським урядом було досягнуто згоди щодо урізання запланованого дефіциту до 2,04%. Тоді Італія уникла санкцій з боку ЄС за недотримання фінансової дисципліни.

Це також призвело до різкого зниження дохідности за державними облігаціями Італії — показника, що ілюструє ризики, пов'язані з інвестицією в дані цінні папери. Якщо показник жовтня 2018-го (до 3,58%) був рекордним за останні чотири роки, то в грудні він упав до менш ніж трьох відсотків, а навесні 2019-го повернувся до стану початку 2015 року — близько 2,5%. Однак у цілому економіка стагнує, демонструючи також лише незначне зменшення безробіття. Здогадно, нормалізація дохідности пов'язана з тим, що початкове її вибухове зростання 2018-го було зумовлене невпевненістю інвесторів у політиці нового уряду.

Злочин і кара?

Деяка невпевненість зберігається нині. У рекомендаціях Ради ЄС, ухвалених 5 червня, стверджується, що Італія стикається з "надмірним макроекономічним дисбалансом", а крім того, у країні спостерігається регрес щодо деяких реформ, ухвалених попереднім урядом. Так, Італія фактично відкотила збільшення пенсійного віку. Результатом подібних кроків нинішнього уряду став недостатній прогрес на шляху до встановлених Євросоюзом фіскальних цілей. Зокрема, хоча Італія дотримується одного з ключових параметрів, зберігаючи бюджетний дефіцит на рівні менш ніж 3%, іншого параметру — борг понад 60% ВВП при тому, що впродовж трьох років не було досягнуто мети зі зменшення боргу на 1/20, — не дотримується, оскільки борг Італії лише зростає.

Так, Конте вже повідомив, що Італія "поважатиме європейські правила" і зробить необхідні кроки, щоб уникнути економічних санкцій з боку Європейського Союзу. Рим планує домогтися цього, знайшовши додаткові 5,2 млрд євро, що, як очікується, дозволить стримати дефіцит на поточний рік у рамках 2,2%. Але водночас він також заявив, що Італія наполягатиме на перегляді цих правил, щоб домогтися "кращого балансу між стабільністю та зростанням і між зниженням ризиків і розподілом ризиків". 

Якщо все ж таки так станеться, що Італія не знайде відповідного її інтересам компромісу з іншими країнами ЄС щодо питання бюджетного дефіциту (чого, враховуючи специфіку уряду в Римі, не можна повністю виключати), можлива процедура, що детально описана Reuters. А саме: на початку липня Європейська комісія рекомендує ініціювати дисциплінарні санкції проти Італії. Потім Рада ЄС — збори профільних міністрів країн-членів — на зборах міністрів фінансів 8—9 липня може підтримати рішення Єврокомісії. Італія буде зобов'язана вжити заходів економії, які дозволяють домогтися необхідних Євросоюзу показників дефіциту протягом трьох-шести місяців від початку санкційної процедури.

До 29 липня Єврокомісія ухвалить рішення щодо санкцій стосовно Італії. Якщо порушення фіскальної дисципліни вважатимуть значними, Італія, імовірно, буде змушена залишити Єврокомісії заставу в розмірі 0,2% ВВП. Ці санкції зможе заблокувати тільки Рада ЄС кваліфікованою більшістю: 55% країн — членів Євросоюзу, які представляють щонайменше 65% населення ЄС. Природно, оскільки раніше потрібне попереднє схвалення процедури санкцій тією ж таки Радою ЄС (і теж кваліфікованою більшістю), навряд чи санкції будуть заблоковані на цьому етапі. Далі, якщо бюджетні параметри, які Італія представить у вересні, не відповідатимуть нормам ЄС, застава перейде в бюджет ЄС, і, крім того, Італія не отримає від ЄС коштів у рамках програм перерозподілу. Не дивно, що Італія, за всієї конфронтаційної риторики, намагається уникнути подібного результату, тим паче що в разі, якщо держава продовжує порушувати вимоги ЄС, штрафи зростають.

Політичні наслідки

Уряд Конте (хоча точніше було б говорити про уряд Сальвіні) активно вдається до конфронтаційної риторики, критикуючи політику ЄС, зокрема в соціоекономічній сфері. Власне, раніше і "Ліга", і "Рух п'яти зірок" були помічені в іще жорсткішій євроскептичній риториці, коли говорили про вихід із зони євро, а "Ліга" — і з ЄС. Але, усвідомлюючи, що більшість італійців подібні кроки не підтримали б, партії пішли на зміну своєї риторики на більш об'єднавчу для італійського суспільства; тепер вони говорять про необхідність змінити Євросоюз зсередини. Подібних позицій на сьогодні дотримуються й партнери "Ліги" по групі "Ідентичність і демократія" — вкрай правому фракційному об'єднанню в новообраному Європейському парламенті.

Більш ніж імовірно, що, використовуючи інформаційний привід "ЄС блокує економічне зростання", партія Сальвіні просуватиме на загальноєвропейському рівні якісь нові норми, що відповідають загальній філософії правого флангу європейської політики, — повернення якомога більшого суверенітету національним державам. Однак треба усвідомлювати, що сили європейських правих насправді дуже обмежені. Навіть зараз (цілком можливо, на піку своєї сили, з урахуванням нещодавньої міграційної кризи, яка призвела до зростання популярности правих сил у ЄС) у вкрай правої фракції менше ніж 10% мандатів у парламенті ЄС. У неї є більш помірні союзники-консерватори, але навіть разом із ними й кількома позафракційними правими депутатами набирається менше ніж 200 депутатів із 751.

Так, теоретично Італія може шантажувати інші держави: багато рішень Євросоюзу (особливо політичні, такі як продовження санкцій проти РФ) вимагають одноголосної підтримки всіх країн-членів. Але на практиці Євросоюз у такій ситуації може відповісти запуском вищеописаної санкційної процедури, яка буде досить болісною для італійської економіки, а отже — і для рейтингів Сальвіні. Тож найбільш імовірним видається наступний варіянт: праві намагаються просунути ідею нових фіскальних правил для країн ЄС, Єврокомісія (єдиний орган у ЄС, що володіє правом законодавчої ініціятиви) її навіть не розглядає, і "Ліга" продовжує розповідати своїм виборцям про нехороших брюссельських бюрократів, паралельно цементуючи власну підтримку всередині країни. На реальну конфронтацію з ЄС — як видно і з заяв Конте про готовність виконувати вимоги ЄС у фіскальному питанні, і з того, що санкції проти РФ, зняття яких входило до програми "Ліги" і "Руху п'яти зірок", успішно продовжуються раз за разом, — італійський уряд не йде.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво