Клопоти навколо іранського урану - Міжнародна політика - dt.ua

Клопоти навколо іранського урану

12 липня, 19:17 Роздрукувати Випуск №27, 13 липня-19 липня

Іранська ядерна угода зазнала нового удару. 

rus.azattyk.org

Тегеран офіційно заявив, що розпочинає збагачення урану до рівня, який перевищує встановлені нею ліміти. 

Таке невиконання домовленостей розв'язує Сполученим Штатам руки для подальшого посилення антиіранської політики.

Дії іранської влади не стали сюрпризом. Ще на початку травня президент Хассан Рухані виступив з гучною заявою. Тегеран, відкидаючи звинувачення США в невиконанні умов ядерної угоди, висунув 60-денний ультиматум іншим учасникам домовленостей 2015 року — Великій Британії, Франції, Німеччині, Російській Федерації та Китаю, вимагаючи від партнерів гарантій і кроків, які дозволили б захистити іранську економіку від поновлених американських санкцій. У разі відсутности прогресу в цьому напрямку Іран залишав за собою право відмовитися від виконання домовленостей 2015 року. 

Події наступних двох місяців показали всю складність ситуації. На дипломатичному рівні Іран здобув певну підтримку. Не лише Китай і РФ, а й провідні європейські держави висловилися на користь збереження угоди. Втім, ці заяви мали декларативний характер і не принесли практичних позитивних результатів Тегерану, який продовжував страждати від санкцій США. Паралельно загострювався воєнний вимір американо-іранської конфронтації. Вашингтон звинуватив іранців у серії атак на танкери в Перській затоці. Інцидент зі знищенням американського БПЛА підрозділами Корпусу вартових Ісламської революції 20 червня ледь не призвів до прямого збройного зіткнення — президент США в останній момент скасував запланований удар у відповідь по іранських цілях. Сумнівно, що Білий дім був реально готовий до воєнної акції. Скоріше, його заяви стали ще одним елементом інформаційного тиску на іранську владу. Але в будь-якому разі така реакція яскраво ілюструє рівень загрози конфлікту, який у випадку ескалації може поширитися на весь Близький Схід. 

Надії Ірану були пов'язані із зустріччю спільної комісії з питань ядерної угоди у Відні, яка відбулася 28 червня. Тегеран очікував почути реальні пропозиції від партнерів щодо врегулювання ситуації, надаючи таким чином останній шанс зберегти домовленості. Утім, результати зустрічі не задовольнили іранську владу. Болючим питанням стало забезпечення іранських економічних зв'язків в обхід американських санкцій. Європа запускає для цього спеціяльний механізм недоларової торгівлі — INSTEX. Проте він має обмежену сферу використання і не поширюється на ключовий сегмент іранського експорту — торгівлю нафтою. Сполучені Штати чітко дали зрозуміти, що не дозволять європейцям загрожувати санкційному режиму, бо інакше й самі стануть жертвою американських обмежень. За таких умов Європа, попри задеклароване бажання зберегти ядерну угоду, зв'язана по руках і ногах у своїй політиці. Відповідно, її ініціятиви виявилися недостатніми для іранської сторони.

Заступник міністра закордонних справ Ірану Аббас Аракчі за результатами зустрічі у Відні прямо заявив, що вони далекі від очікувань Тегерана. Він підкреслив, що в такому разі Іран продовжуватиме політику поступового скорочення виконання ним зобов'язань у рамках домовленостей 2015 року. І вже за тиждень, якраз коли сплинув термін іранського ультиматуму, цю позицію яскраво проілюстрував. Раніше Іран уже збільшив обсяги виробництва збагаченого урану, і в результаті його запаси перевищили встановлені угодою ліміти. Втім, рівень збагачення елемента залишався в межах домовленостей (до 3,67 %). Але 7 липня А.Аракчі повідомив, що його країна відкидає й цю частину своїх зобов'язань і розпочинає збагачення урану до рівня 4,5 %. Наступного дня експерти МАГАТЕ підтвердили, що Тегеран справді вже це робить, знову порушуючи положення ядерної угоди. 

Таке рішення Тегерана звичайно не означає повернення до програми створення ядерної зброї. Але це — демонстративний акт, покликаний показати рішучість іранської влади та її неготовність виконувати домовленості, яких не підтримують партнери. Вся риторика країни навколо ядерного питання останніми місяцями базувалася на визнанні потреби збереження угоди, але — всіма сторонами. Іран наполягав, що безпідставно страждає від американської агресивної політики. Тому в умовах, коли войовнича риторика Вашингтона лише загострюється і санкції завдають дедалі більшої шкоди іранській економіці, а Європа не може запропонувати Тегерану дієвих альтернативних механізмів продовження торговельних відносин, іранська влада вважає за неможливе обмежувати себе в односторонньому порядку. 

При цьому Тегеран залишає за собою право і надалі згортати виконання угоди, якщо партнери не запропонують реальних ініціятив на її підтримку. Новий дедлайн встановлено на початок вересня. Речник МЗС країни Аббас Мусаві заявив: якщо Європа не поставиться до своїх зобов'язань серйозно і не перейде від слів до діла, Іран буде змушений вжити нові заходи — жорсткі й приголомшливі. Дипломат не уточнив, про що саме йдеться, але можна припустити, що країна погрожує подальшим розвитком свого ядерного потенціялу, що остаточно поховає угоду 2015 року.

Судячи з риторики Вашингтона, адміністрація Дональда Трампа не чекатиме на більш рішучі кроки з боку Тегерана: їй достатньо наявної ситуації, щоб затаврувати іранців як загрозу, з якою потрібно боротися. Останні дії іранської влади стають справжнім подарунком для інформаційного забезпечення цієї боротьби. Тепер Сполучені Штати мають конкретні підстави заявляти про порушення Тегераном ядерних зобов'язань. Сторонньому спостерігачеві може здаватися, що дії Ірану спровоковані американцями. Втім, це не заважає Вашингтону голосно стверджувати, що його підозри таки справджуються і це потребує адекватної відповіді. Як державний секретар Майк Помпео, так і сам президент Трамп швидко відреагували на рішення Ірану 7 липня. Вони в один голос заявили, що розширення іранської ядерної програми призведе лише до нових санкцій та подальшої ізоляції цієї держави. 

У вкрай невигідному становищі опиняються європейські країни. На словах вони заявляли про всебічну підтримку ядерної угоди, але на практиці нічого не зробили для її захисту. В умовах жорсткої антиіранської позиції Вашингтона Європа не змогла запропонувати вихід з кризи, який задовольнив би Тегеран. Відтак не дивно, що, коли терпець іранцям урвався, європейцям залишається тільки засуджувати такі дії. У спільній заяві міністри закордонних справ Великої Британії, Франції та Німеччини, а також керівник зовнішньополітичного відомства ЄС звинуватили Іран у порушенні взятих зобов'язань. Вони закликали терміново провести засідання комісії з питань ядерної угоди. Втім, навряд чи ця спроба повернути діялог у дипломатичне русло задовольнить іранців, які вже втомилися від безрезультатних розмов.

Повноцінній реалізації миротворчого потенціялу Європи заважають різні підходи європейських країн до цього питання. Так, позиція британців — традиційних союзників Сполучених Штатів — є жорсткішою, ніж риторика континентальних партнерів. Ще на початку липня британський міністр закордонних справ Джеремі Гант заявив, що його країна може вийти з ядерної угоди, якщо Іран порушуватиме її умови. Актуальні проблеми двосторонніх відносин між Лондоном і Тегераном додають гостроти цьому питанню. 4 липня британці затримали в Гібралтарській протоці танкер, який, порушуючи ембарго на торгівлю з режимом Асада, прямував з іранською нафтою до Сирії. У відповідь Мохсен Резаї, секретар Ради з визначення політичної доцільности Ірану (дорадчий орган при верховному лідері держави), пообіцяв у відповідь захопити британський танкер, якщо іранське судно не буде звільнене. Така риторика з боку іранських посадовців точно не додає їм симпатій з боку Лондона. 

Клопоти навколо іранського урану
news.rambler.ru

Пальму першости в деескалації ситуації прагне перебрати на себе президент Франції Емманюель Макрон. Його дипломатичний радник Емманюель Бонне перебуває з візитом в Ірані, намагаючись умовити іранських посадовців повернутися до виконання ядерної угоди. Така активність Парижа відповідає стратегії Макрона щодо Близького Сходу та Північної Африки: політик прагне посилити французький вплив у регіоні медіяторськими зусиллями. На сьогодні саме він володіє найкращими позиціями для ведення переговорів від імени об'єднаної Європи, бо в Німеччині й Великій Британії ось-ось мають змінитися очільники урядів, і тому там нині певний вакуум влади. Втім, перспективи французів досягнути успіху в іранському питанні досить примарні, оскільки конфронтація навколо нього з обох сторін досягла високого рівня. Про це свідчать результати зустрічі Бонне з секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані. Вітаючи зусилля Франції зі збереження угоди, іранський посадовець водночас наголосив, що його держава не змінить свого рішення збільшити рівень збагачення урану доти, доки не отримає обіцяних їй домовленостями преференцій. 

Останні новини з дипломатичних фронтів не додають оптимізму. 10 липня за запитом Сполучених Штатів відбулося спеціяльне засідання Ради керівників МАГАТЕ. Але воно стало майданчиком лише для подальших взаємних нападок. Американці звинуватили Тегеран у шантажі та провокаціях, заявивши, що такі дії нічого йому не дадуть. Іран натомість наголосив на мирному характері своєї програми й готовності співпрацювати, критикуючи одностороннє рішення США вийти з ядерної угоди. Представник РФ підтримав союзника, звернувши увагу на непослідовність позиції США, які висувають іранцям звинувачення в недотриманні домовленостей у той час, коли самі відмовилися від своєї частини зобов'язань. Як бачимо, сторони далекі від досягнення компромісу, і в майбутньому скоріше слід очікувати нового витка конфронтації, ніж урегулювання ситуації. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво