Італія: у пошуках коаліції - Міжнародна політика - dt.ua

Італія: у пошуках коаліції

17 березня, 2018, 09:21 Роздрукувати Випуск №10, 17 березня-23 березня

Трохи менше ніж два тижні тому — 4 березня — в Італії відбулися парламентські вибори.

© Flickr/Jonathan Parkes

Жодна з партій і жоден з передвиборних союзів політичних сил не здобули більшості в італійському парламенті — ні в нижній, ні у верхній палаті. Однак новообрані депутати шукають можливості все ж таки сформувати правлячу коаліцію, і тепер усі парламентські фракції активно включилися в коаліційні переговори.

В Італії парламент складається з двох палат — палати депутатів і сенату. Будь-який законопроект має бути підтриманий обома палатами; таким чином, для ефективного функціонування законодавчої гілки влади необхідно сформувати таку правлячу коаліцію, яка мала б дієву більшість в обох палатах. Виборче законодавство, що діяло в Італії з 2015 р., передбачало другий тур для двох найсильніших партій і надавало більшість партії, яка виграла цей другий тур, — для того, щоб сформувати більшість було легше. Однак Конституційний суд Італії визнав цю норму неконституційною; крім того, закон 2015 р. був написаний під реформу сенату, яка не відбулася.

Новий закон про вибори ухвалили в 2017 р., і він уже ніяких бонусів не передбачав. Натомість передбачав запровадження змішаної виборчої системи. Запровадження мажоритарного складника пояснювалося стимулюванням довиборного співробітництва коаліцій партій. Логіка така: щоб перемогти в окрузі, партії зі схожими поглядами зобов'язані працювати разом. Передбачається, що це має привести до стабільності коаліцій і після виборів, уже в парламенті.

Не дивно, що незадоволені новим законом і, зокрема, відсутністю бонусів для переможця, у партії "Рух п'яти зірок". Саме ця партія перемогла на парламентських виборах, набравши близько 32,6% голосів; однак отримала 227 з 630 місць у палаті депутатів і 112 з 315 — в сенаті, не зумівши таким чином здобути більшість. Ідеологію очолюваної молодим Луїджі ді Майо сили однозначно визначити складно; вона активно використовує "зелену" тематику, риторику боротьби з істеблішментом, заграє з євроскептичним електоратом і противниками масової імміграції, пропонує універсальний базовий дохід. Але разом із тим жорстким євроскептиком вона не є: ді Майо вже поспішив запевнити Брюссель, що його партія готова до конструктивного співробітництва з ЄС, а колись активно озвучувану "Рухом" ідею референдуму про вихід з єврозони вже відкинула.

Другий результат — у союзу правих партій (сумарно 37% голосів, 265 місць — у нижній палаті й 137 — у сенаті). До нього входять як крайні праві — "Ліга Півночі" (17,3%) і відверто неофашистські "Брати Італії" (4,35%), так і помірковані. До останніх належать, зокрема, консерватори з партії "Ми з Італією", що пройшли лише в Сенат. Однак головна поміркована партія коаліції — "Уперед, Італіє" (14%) на чолі з ветераном італійської політики 81-річним медіамагнатом Сільвіо Берлусконі. Іронія в тому, що поміркованості й прагматичності на правому фланзі очікують від партії, очолюваної людиною, яка є одним з найяскравіших живих прикладів популіста. Проте це так — чимало експертів, розуміючи, що ліва Демократична партія втратила рейтинг, перебуваючи "біля керма" до виборів, сподівалися на успіх правої коаліції і партії Берлусконі в ній.

"Ліга Півночі" — це націоналістична партія, яка спочатку виступала за відокремлення значно більш економічно розвиненої півночі Італії. Однак при нинішньому лідері Маттео Сальвіні ця мета, попри те що вона досі зафіксована в партійній програмі, у риториці була забута й фактично замінена на боротьбу проти істеблішменту й імміграції. Крім того, це однозначно євроскептична партія, що говорить навіть про можливість виходу з ЄС у разі, якщо Брюссель "не дослухається вимог італійців". Вимоги стандартні для правих — помітно менше повноважень Брюсселю, більше — державам.

Міграційна криза, яка сильно вплинула на країну (саме до Італії, а також Греції прибувають морем сотні тисяч біженців), стала, напевно, головним двигуном зростання рейтингу крайніх правих в Італії за останні роки. "Ліга Півночі" обіцяє масові депортації, хоч аналітики й сумніваються, що практично і юридично це буде можливо. Їхні партнери з "Уперед, Італіє" також обіцяють виборцям розпочати депортацію біженців. Те, що Берлусконі осідлав антимігрантську хвилю, свідчить про розуміння ним настроїв у суспільстві.

Власне, Берлусконі й Сальвіні домовилися, що прем'єра від правого союзу номінуватиме партія, яка набрала в його рамках більше голосів. Напевне ж, лідер "Уперед, Італіє" розраховував, що це буде саме його партія. Сам Берлусконі не зміг би стати прем'єр-міністром через судимість за несплату податків; але він заздалегідь заявляв, що в разі успіху номінує нинішнього президента Європарламенту Антоніо Таяні, показуючи тим самим свою лояльність ЄС. Крім того, Таяні — технократ, а не політичний лідер, і Берлусконі міг би віддати йому "брудну роботу", одночасно рекламуючи себе в ролі фактичного національного лідера.

Але "не так сталося, як гадалося". Перехід "Ліги Півночі" від сепаратистської або федералістської риторики до націоналістичної дозволив партії завоювати нових виборців на економічно слабкому півдні країни, де також проживає і ядерний електорат "Руху п'яти зірок". Партія Берлусконі традиційно орієнтувалася саме на південноіталійських виборців; але бідні воліють голосувати проти істеблішменту, а Берлусконі, мабуть-таки, є його втіленням.

Однак Сальвіні не варто поспішати радіти: правим однозначно доведеться йти в коаліцію, щоб мати шанс сформувати більшість. Математично це вдалося б зробити з "Рухом п'яти зірок": 492 місця з 630 в нижній палаті і 249 з 315 у верхній — це не просто більшість, це конституційна більшість. І хоча Берлусконі раніше заявляв, що "Рух п'яти зірок" це "секта" і що його члени "гірші за комуністів", Сальвіні вже повідомив, що не проти такого союзу.

Але із цим може виникнути проблема — зовсім не факт, що переможці виборів на це погодяться. При ді Майо "Рух" активно вибудовує імідж респектабельної поміркованої партії, яка не хоче сваритися з ЄС. А "Ліга Півночі" не засудила дій свого члена Луки Траїні, котрий у лютому ц.р. стріляв зі своєї машини в мігрантів (шістьох поранив) та віддавав фашистський салют, і навіть заявила, що оплатить його судові витрати. Коаліція з ними зведе нанівець усю роботу ді Майо, який уже заявив, що не хоче мати нічого спільного з "екстремістськими партіями". З іншого боку, кажуть, що "Рух" надав би перевагу коаліції з лівоцентристською Демократичною партією (яка набрала 18,7% на виборах до нижньої палати і провела до неї 113 депутатів) або принаймні з однією з внутрішньопартійних груп, більш відкритих до співробітництва.

Математично це цілком реальний варіант. У "Руху" і Демократичної партії сумарно — 340 місць у нижній палаті і 166 — у верхній; це дає їм більшість. Крім того, демократи йшли в парламент на чолі лівоцентристської коаліції, і дрібні партії провели за "мажоритаркою" ще кількох депутатів. Звичайно, Демократична партія воліла б співпрацювати з поміркованою і більш респектабельною партією Берлусконі. Але навіть якщо вони залучать усі дрібні парламентські партії, без "Ліги Півночі" або "Руху п'яти зірок" сформувати більшість не вийде. Берлусконі вже висловив ідею уряду меншості — права коаліція за підтримки окремих ініціатив Демократичною партією. Однак "Ліга Півночі" і "Брати Італії" не підтримали цього плану, що не дивно — Сальвіні навіть заявляв раніше, що будь-яка коаліція з лівоцентристами неможлива.

І "Рух", і "Ліга Півночі" справді дуже критично ставляться до лівоцентристів. Саме Демократичній партії довелося відповідати перед виборцем за економічні проблеми сучасної Італії — повільне зростання, високий держборг, безробіття, бідність, банківська криза. Лідер Демократичної партії колишній прем'єр-міністр Маттео Ренці заявив, що народ вирішив відправити його партію в опозицію; але при цьому йти на союз із тими, хто називав його партію корупціонерами і мафіозі, було б трагічною помилкою. Але Ренці, програвши вибори, залишив партію, і в її лавах є ті, хто хотів би розмовляти з представниками "Руху п'яти зірок" і увійти в уряд.

Таким чином, основними варіантами коаліції є союз "Руху п'яти зірок" або з правою коаліцією, або з Демократичною партією чи її частиною. Крім того, можливий варіант уряду меншості — ситуативного пошуку голосів в обох палатах під прем'єра й очікування такого ж пошуку під наступні законодавчі ініціативи. Однак представники "Ліги Півночі" і "Руху п'яти зірок" уже заявили, що нададуть перевагу новим виборам, а не подібному варіанту — що не дивно, бо як антисистемні партії вони розраховують набрати на них іще більше.

Зауважимо, що і "Рух п'яти зірок", і "Ліга Півночі" дуже позитивно відгукуються про Путіна, а останні навіть мають угоду про співробітництво з "Єдиною Росією". Обидві ці партії закликають до скасування санкцій ЄС проти Росії. А Сільвіо Берлусконі — і поготів давній друг Путіна і в 2015 р. відвідував окупований Крим. Утім, Леонід Бершидський, аналітик Bloomberg, стверджує: хоча в Італії багато говорять про симпатію до Путіна, навряд чи якийсь коаліційний уряд піде на бунт проти Євросоюзу, наважившись проголосувати проти продовження санкцій. Навряд чи варто чекати від італійців і радикальних заходів у відносинах з ЄС на кшталт референдуму про вихід із зони євро: хоча "Ліга Півночі" від такого сценарію не відмовилася б, жодна з інших партій не готова її підтримати.

Та у внутрішній політиці Італію майже напевно очікує більш жорстка міграційна політика — цього вимагають найбільш впливові партії нового парламенту. Імовірними видаються і зниження податків (благо експорт останнім часом почав активно зростати, і його можна стимулювати ще), і спроби реструктуризувати борг та задовольнити найбідніших виборців. Але, як і у випадку з Грецією, розв'язання боргової проблеми не видно, а європейці — здебільшого через жорстку позицію Німеччини — пробачити частину боргу наміру не мають.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво