Іспанію пучдемонить - Міжнародна політика - dt.ua

Іспанію "пучдемонить"

18 жовтня, 18:49 Роздрукувати Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня

Каталонію знову розхитали перед загальнонаціональними виборами.

© twitter/UMCmossos

Після більш ніж річної перерви тема сепаратизму в іспанській провінції Каталонія повернулася на перші шпальти світових ЗМІ: минулого понеділка у Мадриді Вищий суд країни засудив на тривалі терміни 12 каталонських політиків і громадських активістів. 

Усі вони причетні до організації визнаного незаконним референдуму 1 жовтня 2017 р. про відокремлення провінції від Іспанії. Рішення суду від 14 жовтня ц.р. вивело на вулиці Барселони тисячі прибічників незалежності. У місті та околицях минулого тижня відбувалися сутички з поліцією. Лідери руху за незалежність Каталонії, включно з колишнім очільником місцевого уряду (президентом Женералітату) Карлесом Пучдемоном, який переховується в Бельгії, заявили, що починають підготовку до нового референдуму про незалежність Каталонії. 

Нинішнє загострення "каталонської проблеми" відбулося через рік після того, як іспанська влада повернула Каталонії її автономні права. Їх було призупинено з 2017 р., після організації урядом регіону референдуму про відокремлення провінції від Іспанії. Відтоді Мадрид пом'якшив свою позицію, — каталонські націоналісти під час виборів торік змогли знову сформувати уряд провінції. Його очолив соратник Пучдемона, письменник і юрист Жоакім "Кім" Торра, який відразу ж чітко заявив про незмінність курсу Каталонії на сецесію. Втім, цей політик обіцяв зробити так, що наступний референдум буде погоджено з іспанською владою.

Тим часом у самому Мадриді відбувалися політичні потрясіння, які не дозволили владі щільно зайнятися, наприклад назрілою проблемою реформи Конституції, яка відкрила б шлях переговорам з каталонськими політиками про розподіл повноважень між центром та регіонами, затвердженню на законодавчому рівні федеративного устрою країни. Події в іспанському політичному житті різко змінили ставлення до каталонської проблеми. 

Так, торік улітку шляхом вотуму недовіри (це сталося вперше в новітній історії країни) було усунуто з посади голову уряду лідера Народної партії Маріано Рахоя, який проводив жорстку політику щодо сепаратистів Каталонії. Новим очільником іспанського кабінету став лідер іспанських соціалістів Педро Санчес. Не маючи в парламенті країни більшості, він мусив спертися на підтримку представників каталонських та баскських націоналістичних партій і оголосити про своє бажання розпочати переговори про вирішення кризи у відносинах Мадрида й Барселони. Зокрема Санчес пообіцяв істотно збільшити інвестиції в Каталонію. Як відомо, націоналісти цієї провінції мотивують свої вимоги про відокремлення, зокрема, тим, що регіон "годує" решту відсталих в економічному плані іспанських провінцій. Він також закликав до багатопартійних переговорів про долю регіону й навіть підтвердив, що вважає каталонців окремою нацією. Крім того, іспанська влада в липні 2018 р. відкликала міжнародний ордер на арешт Пучдемона. А нинішнього року Санчес пропонував, щоб каталонські представники очолили обидві палати іспанського парламенту — Генеральних кортесів. 

Усі спроби Санчеса ініціювати діалог із каталонськими сепаратистами провалилися. Останні висунули умовою звільнення лідерів сепаратистів, яких заарештували після референдуму 2017 р. і проти яких готувався суд у Мадриді. Однак Санчес визнав це "червоною лінією", якої не міг перейти, оскільки такий крок означав би, що сепаратисти могтимуть впливати на незалежне правосуддя країни. Іспанський прем'єр зробив кілька поїздок у Страсбург, де обстоював свою позицію в Раді Європи та Європейському суді з прав людини. Він доводив, що дюжина каталонських політиків постане перед судом не за свої ідеї, а за замах на конституційний лад. Вони проігнорували численні попередження влади країни й заклики відмовитися від проведення референдуму 1 жовтня 2017 р. та від акту проголошення "незалежної республіки", проведеного в Каталонському парламенті 27 жовтня 2017 р. 

Він також підкреслив, що як країна, котра в повному обсязі дотримується демократичних норм, Іспанія гарантує й захищає права людини, громадські свободи та права національних меншин. Тому немає підстав говорити, що каталонські сепаратисти, які перебувають під судом, є в'язнями совісті або політичними ув'язненими. Так їх називали політики з каталонського націоналістичного табору. 

Загалом, можна сказати, що уряд Санчеса зайняв активну позицію до "антиіспанської" пропагандистської кампанії, яку вела каталонська влада з метою примусити Євросоюз втрутитися в суперечку Барселони й Мадрида або принаймні виступити в ролі посередника. Іспанський уряд щоразу давав зрозуміти каталонцям, що саме від нього (і тільки від нього) залежить подальший прогрес у перемовинах та якісь поступки. Але дозовані й невеликі кроки Санчеса назустріч каталонцям мали й іншу мету — зберегти підтримку його уряду з боку каталонських політиків, зокрема Республіканських лівих Каталонії та Європейської демократичної партії Каталонії. Але й це не допомогло, — ті не підтримали бюджету країни, і відтак 28 квітня 2019 р. в країні відбулися дострокові вибори. За їх результатами соціалісти отримали 123 місця з 350, що, однак, не дозволило їм сформувати кабінет. 

Тоді ж влада зробила ще одну поступку каталонцям. Під час судового розгляду вирішено не застосовувати до засуджених лідерів сепаратистів статтю про "організацію повстання", за яку передбачалося 25 років в'язниці. У такому разі слід було б довести, що обвинувачувані провокували насильство як інструмент порушення законів для досягнення незалежності від Іспанії. 

Після оголошення вироку 14 жовтня найбільший термін одержав заступник Пучдемона Оріол Жункерас — 13 років в'язниці. Його визнали винним у підбурюванні до заколоту (закликах до перешкоджання виконанню законів) і нецільовому використанні державних коштів на проведення незаконного референдуму. Ще три колишніх міністри Каталонії одержали по 12 років за такими самими обвинуваченнями. Троє з 12 засуджених відбулися грошовими штрафами в 50–100 тисяч євро. Усі 12 заявили незгоду з вироком, і він може бути оскаржений. Крім того, влада Іспанії відновила міжнародний ордер на арешт Карлеса Пучдемона.

Як заявив відразу після оголошення вироку лідер Каталонії Кім Торра, він буде домагатися амністії для ув'язнених. Кім Торра назвав вирок іспанського Верховного суду "образою демократії" і "спадком диктатури", а також "актом помсти, а не справедливості". Він зажадав зустрічі з королем Іспанії Філіпом VI і головою іспанського уряду. Своєю чергою, іспанський прем'єр Педро Санчес назвав рішення суду цілком прозорим і заявив, що іспанський уряд повною мірою поважає його.

Втім, ці заяви не справили впливу на тисячі людей у Барселоні. 14 жовтня вони вийшли на вулиці, протестуючи проти рішення іспанського суду й називаючи його недемократичним і таким, що порушує права людини. Попри мирний характер протесту, іспанська влада застосувала проти протестувальників озброєні спецзасобами загони поліції, коли демонстранти спробували заблокувати місцевий аеропорт El Prat.

Іспанський уряд повернувся до жорсткої лінії поведінки стосовно сепаратистів на тлі безуспішних спроб домовитися з ними. Однак поворот в іспанській політиці можна пояснити й тим, що Санчесу не вдалося сформувати новий уряд після квітневих виборів, і тепер іспанцям належить учетверте за чотири роки йти до виборчих урн 10 листопада. Можливо, Санчес сподівається, що, отримавши вотум довіри виборців, він зможе знайти підходи до вирішення каталонської проблеми.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво