Індія змінює курс

У результаті загальних виборів в Індії мільярдна нація вступила в нову еру. Прагнення змін вилилося в найбільшу політичну поразку правлячої партії "Індійський національний конгрес" за всю її 128-річну історію. До влади прийшла опозиційна націоналістична індуїстська партія Бхаратія Джаната - (БДП, Індійська народна партія). Перемогу їй забезпечила не тільки націоналістична риторика її керівників, приправлена посилами в історію та релігійну міфологію. Вибори змогли консолідувати найбільшу на планеті націю навколо лідера, який обіцяє повернути країну на рейки поступального розвитку економіки, дбати про інтереси численної, але малозабезпеченої частини населення Індії і готовий до нових підходів у вирішенні завдань на міжнародній арені.

"Хвиля Моді"

Перетворення Нарендри Моді - головного міністра штату Гуджарат - на загальнонаціонального лідера справило ефект цунамі на індійській політичній арені, ефект "хвилі Моді", яка змітає все на своєму шляху. Його порівнювали то з легендарним Ашокою, то навіть із божественним Брахмою, який прийшов творити нову Індію. За останній рік популярність Моді зросла настільки, що він не залишив конкурентам жодного шансу на перемогу. Найгірше було індійському "спадковому принцу" - 43-річному Рахулу Ганді - віце-президенту Індійського національного конгресу (ІНК), онукові Індіри Ганді, якого ледь не з юних років готували до прем'єрства. У разі перемоги ІНК він, очевидно, став би главою кабінету, як було визначено, але партійні боси не оцінили всієї небезпеки конкурента й не зуміли підшукати когось більш підходящого, ніж нащадка найвідомішої в Індії династії для того, щоб вести реальну боротьбу на цих виборах.

Моді тим часом позиціював себе як виразника інтересів "покинутих і убогих". Хоча, як з'ясувалося в ході виборів, він іще у 2001 р., нібито навмисне (можливо, заради отримання додаткових соціальних пільг), підмінив своє походження - відніс себе до однієї з найнижчих каст Гуджарату - Modh Ghanchis (продавців і виробників масла), хоча сам є вихідцем з варни вайшьї, до якої відносять касти Modh Brahmins і Modh Banias. І в такому разі означення Modh якраз указує на шляхетне походження й заможність члена касти. Сам Моді спростовує ці інсинуації, заявляючи, що його батько був дрібним лихварем, продавцем чаю. Тим самим Моді спробував стати ближчим і зрозумілішим низам. Хоча його витрати на виборчу кампанію, які оцінюють в 1 млрд дол., виказують у ньому досить забезпечену людину.

Зауважимо, що серед його прихильників були й заможні індійці, насамперед із числа підприємців. Вони не скупилися, підтримуючи Моді, у тому числі й фінансово. І все завдяки тому, що йому вдалося перетворити Гуджарат на один із регіонів країни, що розвиваються найбільш динамічно, з темпами зростання 10% на рік. У цьому штаті проживає лише 5% населення країни, але на нього припадає 18% усіх інвестицій і 26 - національного експорту. У ділових колах Моді зажив слави хорошого адміністратора, людини, яка вміє вирішувати проблеми. Індійські промисловці вірять, що його досвід дасть змогу впоратися зі стагнацією індійської економіки, яка останніми роками постійно знижувала темпи зростання. Те, яким чином цього буде досягнуто - через демократію чи авторитаризм, - їх не надто турбує. Їх навіть не хвилює те, що Моді не має досвіду роботи в центральних органах влади в Делі й навіть не був депутатом парламенту.

Насправді слабким місцем націоналістів була їхня релігійна нетерпимість, яка вилилася (саме в Гуджараті в роки правління Моді) в масові індусько-мусульманські сутички.
У 2002 р. вони забрали життя двох тисяч людей. Ліберально налаштована інтелігенція й опоненти БДП тиснули на те, що Моді варто було б вже давно заарештувати через те, що його риторика в дусі "Індія - для індусів" може призвести до розпалювання міжрелігійних чвар у національному масштабі. Однак офіційне гасло БДП на минулих виборах "У націоналізмі ми черпаємо натхнення, але наша мета - розвиток" трохи змінило акценти передвиборної боротьби й таким чином вибило з рук непримиренних противників Моді, мабуть, головний їхній козир. Ідеологія націоналізму, приправлена релігією та обіцянками швидкого економічного розвитку країни, - такі складові успіху БДП і її лідера.

Хай там як, але минулі вибори в Індії ввійдуть в історію країни як найдорожчі, найбрудніші, безкомпромісні й одні з найбільш інтригуючих. Явка становила понад 66%, чого не спостерігалося останні 30 років. Сотні мільйонів індійців ішли на вибори попри 40-градусну спеку. А інтрига зберігалася майже до останнього дня тривалого п'ятитижневого виборчого марафону в окремих штатах, починаючи з 7 квітня. Останніми 12 травня голосували Біхар, Західна Бенгалія, Уттар-Прадеш, де вирішувалася доля левової частки мандатів у нижній Народній палаті (Лок сабха) парламенту Індії, що складається з 543 депутатів. Остаточний результат приголомшив - БДП отримала 282 місця, тоді як Індійський національний конгрес - лише 44. Якщо ж ураховувати результати близьких за ідеологією партій, які входять разом із БДП до коаліційного Національного демократичного альянсу (НДА), то її прибічники отримують 336 голосів.

Важливо зазначити, що вибори консолідували націю, і БДП одержала масову підтримку в усіх штатах Індії, програвши тільки в Карнатаку. Таким чином, уперше за три десятиліття (у 1984 р. таку більшість мав ІНК) у країні при владі партія, здатна сформувати уряд більшості, і прем'єр, який матиме підтримку в законодавчому органі.

Головні завдання для Моді на посту голови індійського уряду й міністрів його кабінету - повернути Індії перспективи зростання за рахунок великих проектів як загальнодержавного рівня, так і шляхом підтримки малого й середнього бізнесу. У країні щороку необхідно створювати до 10 млн нових робочих місць, що вимагає капіталовкладень і припливу інвестицій. А це, у свою чергу, буде можливо здійснити за умови подальшої економічної лібералізації та зниження витрат на ведення бізнесу, боротьби з корупцією, втрати від якої при колишньому уряді оцінюють у 12 млрд дол.

Моді вже пообіцяв, що не баритиметься з пакетом реформ, і, на думку експертів, уже найближчими місяцями його зусилля можуть дати позитивний імпульс для економіки. Очікується підйом ВВП на рівень 6,8% з нинішнього показника нижче 5%, при інфляції в 6%. А фондовий ринок в Індії відразу ж після виборів відчув зростання позитивних настроїв серед інвесторів, і ключові біржові індикатори країни вже підскочили до рекордних рівнів.

Непередбачуваний Моді

Однак перші тижні після виборів змусили Моді зосередити всі свої зусилля на дипломатичному фронті. При цьому слід зазначити, що в ході виборчої кампанії тема зовнішньої політики не була ключовою. Однак після виборів Моді згадав про свою обіцянку перетворити Індію на сильного й значимого гравця - як у регіональному, так і глобальному вимірі. І зовнішньополітичні наслідки підсумків індійських виборів не менш цікаві.

Першою новиною, яка привернула увагу світових ЗМІ, стало запрошення на заходи, пов'язані зі вступом Нарендри Моді на пост прем'єр-міністра Індії 26-27 травня, прем'єр-міністра сусіднього Пакистану Наваза Шаріфа. І хоча той зволікав із прийняттям запрошення, з огляду на те, що раніше Моді заявляв, що політика стосовно Ісламабада має бути жорсткішою, - усе-таки приїхав. Цей факт, як вважають, може означати масштабне зрушення у відносинах двох країн і досить успішний старт для Моді як лідера міжнародного рівня. Він дуже точно відчув момент, коли в Пакистані, вочевидь, усвідомили, що головна загроза національній безпеці походить не з Індії, а зсередини - від терористичних угруповань. Понад те, в умовах охолодження відносин зі США Індія дедалі частіше розглядається в Пакистані як союзник, у взаємодії з яким можна легше забезпечити безпеку великого регіону в Центральній Азії, що рясніє осередками напруги.

Також слід звернути увагу на те, що Нарендра Моді запросив на свою інавгурацію лідерів усіх сусідніх країн, включаючи й президента Шрі-Ланки Махіндру Раджапаксу, попри протести тамілів у південних штатах Індії, президента Афганістану Хаміда Карзая і прем'єр-міністра Непалу. Не приїхали лише представники Бангладешу. Була відсутня й китайська делегація.

Однак реакція Китаю на вибори в Індії була несподіваною - китайський прем'єр Лі Кецян у телефонній розмові відразу привітав Моді з перемогою на виборах, щоправда, як особливо наголосили китайські ЗМІ, їхня розмова тривала 40 хвилин і не була простим формальним привітанням, а потім (уже після інавгурації) 7 червня в Делі прибув міністр закордонних справ КНР Ван І для переговорів з новим керівництвом Індії як "повноважний представник" лідерів Китаю.

Дивовижно, але Ван І проявляв таку дружелюбність, на яку здатні тільки китайські дипломати, назвавши перемогу Моді - "давнього друга Китаю" - фактором для відродження древньої індійської цивілізації. Таку активність Пекіна пов'язують із бажанням Китаю перехопити ініціативу в налагодженні відносин з новим індійським керівництвом в інших лідерів, насамперед Японії. А також одержати підтримку Делі в територіальних суперечках із країнами в регіоні Південно-Китайського моря. Китай заявив про "перезавантаження" відносин з Індією та бажання підтримати економічні ініціативи уряду Моді інвестиціями, розширенням економічної взаємодії.

Зі свого боку Моді підтвердив запрошення для голови КНР Сі Цзіньпіна відвідати Індію в листопаді. Однак він не зробив жодних жестів, аби запевнити китайського представника, що позиція Делі з проблемних питань у прикордонних суперечках з Китаєм, у районах, які прилягають до Тибету, зміниться. Понад те, усі завважили, що 26 травня на інавгурацію нового індійського кабінету був несподівано запрошений Лобсанг Сенге - очільник тибетського уряду у вигнанні (діє на території Індії), який Пекін не визнає і обвинувачує в екстремізмі, стимулюванні тибетського сепаратизму в КНР.

Китайці несподівано спокійно відреагували на цей інцидент. Як стало відомо, річ у тім, що Моді ще раніше отримав запрошення від Сіндзо Абе відвідати Токіо до кінця літа. Цікаво, що японський прем'єр вважається щирим шанувальником Моді, і нинішній індійський прем'єр - лише один
з трьох осіб, на кого японський прем'єр підписаний у Twitter. Своє привітання й запрошення відвідати Токіо він зробив Моді також через соціальну мережу. А за кілька днів запросив Індію в альянс із Японією і США, що, за його словами, може стати "наріжним каменем" для забезпечення безпеки всього Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Підозрюють, що візит індійського прем'єра на японські острови відбудеться раніше, ніж візит до Китаю, і це дуже турбує Пекін. Росія, до речі, також сподівається на прихильність нового індійського прем'єра, який продовжить політику попереднього індійського кабінету. Але цього може не статися з огляду на складнощі з низкою великих контрактів двох країн. Та й сам Моді не поспішає чинити саме так, як цього від нього очікують інші, включаючи й США, з якими в Моді зіпсувалися відносини ще 2005 р., коли йому відмовили у візі.

Кажуть, що Моді несподівано вирішив, що його перший закордонний візит буде в маленький Бутан - щоб нікого не образити. Але одночасно показати, що він готовий почати власну гру і проводити зовнішню політику таким чином, щоб повернути Індії позиції регіонального лідера й великого міжнародного гравця.