Хардкор антикор - Міжнародна політика - dt.ua

Хардкор антикор

8 червня, 18:07 Роздрукувати

У Румунії політики намагаються змістити антикорупційного прокурора.

Лаура Кодруца Кевеші © realitatea.net

Румунська правляча Соціал-демократична партія обрала нову тактику в боротьбі з ключовою антикорупційною структурою країни — Національним антикорупційним директоратом (НАД) у системі прокуратури при Вищому касаційному суді Румунії та його керівником Лаурою Кодруцою Кевеші. 

Ми писали, як міністр юстиції країни Тудорел Тоадер намагався шляхом законодавчих ініціатив обмежити повноваження НАД. (Див. "Не хочемо бути нацією злодіїв!", DT.UA №42, 11 листопада 2017 р.). Із початку нинішнього року вістря атаки спрямоване безпосередньо на п. Кевеші, яку обвинуватили в надмірній службовій запопадливості, що мовою обвинувачів звучало так: Кевеші "авторитарна і приділяє увагу лише тим справам, які матимуть широкий розголос у ЗМІ". 

Ще наприкінці лютого Тоадер зажадав усунення її з посади. Однак Вища рада магістратури (ВРМ), а пізніше президент Румунії Клаус Йоганніс визнали обвинувачення Тоадера надуманими й такими, що не мають "правових підстав". Тоадер звернувся до суду. І 30 травня цього року шестеро з дев'яти суддів Конституційного суду Румунії прийняли рішення, яке зобов'язує президента країни звільнити Кевеші. "Президент Румунії не має конституційних повноважень заперечувати проти законно обґрунтованих пропозицій міністра юстиції про відставку [Кевеші]", — каже рішення суду, роль глави держави в цьому питанні суто "процедурна". 

Кевеші — гроза корупціонерів 

Л.Кевеші обіймає свою посаду з 2013 р. А у 2006-му вона стала наймолодшим в історії Румунії генеральним прокурором. Тоді їй було всього 33 роки. Очоливши НАД, Лаура Кевеші швидко довела, що для неї недоторканних немає. Так, у 2014 р., на її вимогу, арештували Мірчу Бесеску — молодшого брата колишнього президента Траяна Бесеску. І це при тому що саме глава держави був тією людиною, котра підтримала призначення Кевеші. У перший рік її діяльності вона посадила за ґрати свою де-факто колегу — голову Національного управління по боротьбі з економічними злочинами та тероризмом Аліну Біку. У 2017 р. Біку винесли вирок — 3,5 року в'язниці за перевищення службових повноважень і махінації з земельними ділянками у 2011 р., які призвели до втрати для держави 60 млн євро. 

Потім із року в рік масштаби антикорупційної активності НАД під керівництвом Кевеші почали наростати, наче снігова куля. Як писала румунська преса, якщо комусь із чиновників-розкрадачів і державних діячів вдавалося певний час балансувати на цій кулі, що стрімко мчала, то, зрештою, він усе одно виявлявся розчавленим, потрапляв у жорна антикорупційної машини, з якоюсь дитячою безпосередністю вибудовуваною Кевеші. Вона садила по одному корупціонеру в день — без перерви на вихідні й свята. Активно використовувалися превентивні арешти, що не дозволяли підозрюваним уникнути суду або сховатися за кордоном.

У 2015 р. вона порушила справу проти мера Бухареста Соріна Опреску й чинного на той момент прем'єр-міністра Віктора Понти. У 2016-му фігурантами справ були вже понад 1200 чиновників. Серед них десятки градоначальників, прем'єр-міністри й міністри, парламентарії, лідери політичних партій, судді, митники та поліцейські, олігархи й представники бізнесу. 

Варто окремо зазначити, що створений ще 2003 р. НАД не демонстрував особливої ефективності до приходу Кевеші. Не найкращі успіхи Румунії в боротьбі з корупцією, однак, не зашкодили вступові країни в ЄС у 2007 р. Коли ж румунська антикорупційна кампанія стала набирати обертів, у ЄС усіляко заохочували й хвалили діяльність Кевеші, ставили її за приклад іншим країнам, зокрема й Україні. Торік Національне антикорупційне бюро України і румунський НАД підписали меморандум про співпрацю у сфері виявлення та розслідування корупційних правопорушень.

Однак зі зростанням активності антикорупційної прокуратури, коли кількість справ у провадженні в прокурорів НАД перевалила за 10 тисяч, почав наростати опір із боку румунських політиків. Вони всі заявляли про відданість антикорупційній боротьбі, але насправді, як мінімум, не сприяли їй. У політичних колах усередині країни затятих прибічників боротьби з корупцією немає. Відзначимо, що низка впливових румунських ЗМІ також ведуть кампанію проти Кевеші й НАД. 

Фактично, антикорупційний директорат досі працює тільки тому, що Румунія перебуває під постійним моніторингом із боку ЄС, а ефективна робота НАД забезпечується підтримкою США. На захист Кевеші неодноразово ставав президент країни.

Однак тепер цих чинників стало недостатньо. Торік найбільші партії Румунії ініціювали правову реформу, мета якої — змінити систему призначення суддів і прокурорів, посилити роль міністра юстиції у правовій системі країни, а також, зрештою, змінити деякі положення Кримінального кодексу Румунії. 

Річ у тому, що ще 2015 р. розслідування НАД торкнулося колишнього лідера румунських есдеків, а нині голови нижньої палати депутатів румунського парламенту Лівіу Драгня, викритого у фальсифікації результатів референдуму 2012 р. про зняття з посади президента Траяна Бесеску. За це правопорушення він був засуджений на два роки умовно. Усі його спроби оскаржити вирок провалилися. Торік він також був обвинувачений у причетності до формування злочинної групи, що розкрадала кошти з фондів, які виділяв ЄС, відмивала гроші та ухилялася від сплати податків. Драгня багатократно опротестовував висунуті проти нього обвинувачення.

Контролюючи парламент і уряд, румунські соціал-демократи і їхні партнери по коаліції — Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ) останніми місяцями прийняли законопроекти, що звужують повноваження прокурорів, фактично обмежуючи їхню незалежність. Також вони хочуть уже нинішнього року декриміналізувати низку статей Кримінального кодексу, за якими в минулому притягувалися до кримінальної відповідальності члени Соціал-демократичної партії.

У Брюсселі вважають, що румунська влада наслідує Польщу й Угорщину, де популісти стали на шлях конфронтації з ЄС у питаннях правової реформи. У березні віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс застеріг румунських політиків від неправильних рішень у правовій сфері, якщо країна хоче добитися припинення режиму моніторингу з боку ЄС і отримати перспективу приєднання до Шенгенської зони.

Що вирішить президент?

Судячи з останніх рішень, прийнятих у Бухаресті, румунські політики не почули застережень представників Брюсселя. Рішення Конституційного суду Румунії від 30 травня ц.р. ставить президента країни Клауса Йоганніса в незручне становища. Він втратив можливість заблокувати процес відставки Кевеші з посади голови НАД. Однак, відповідаючи цього тижня на запитання, чи виконає він рішення суду, Йоганніс лише заявив, що, на його думку, "прокурори не повинні бути підлеглими в політиків, навіть якщо політик — міністр юстиції".

Утім, у румунського президента невеликий вибір — зараз він намагається просто зволікати. 5 червня він заявив, що для вирішення долі Кевеші йому потрібна не постанова Конституційного суду з поясненням його повноважень, а офіційне роз'яснення мотивації цього рішення Конституційного суду. Тобто тепер суд повинен пояснити, за що саме Кевеші слід звільнити. Як підкреслив румунський президент, ті аргументи, які висунув проти глави НАД міністр юстиції Тудорел Тоадер у лютому, не можуть бути підставою для рішення очільника держави, оскільки їх відхилила Вища рада магістратури (орган, який стежить за роботою суддів). На думку експертів, тим самим Йоганніс виграє кілька місяців, бо тепер міністр юстиції та судді Конституційного суду мають зайнятися аналізом діяльності глави НАД, знайти в роботі Кевеші реальні правопорушення й довести їх.

За цей час президент Румунії, очевидно, спробує заручитися підтримкою ЄС. Брюссель у цих умовах має чітко визначити свою позицію стосовно не так рішення про відставку Кевеші, як загалом спроб румунських політиків переписати законодавство. Втім, як свідчить практика, у центральних органів ЄС мало інструментів для впливу на внутрішньополітичну ситуацію в країнах-членах, і, на крайній випадок, винні можуть "заробити" санкції від Брюсселя. 

Пікантності цій ситуації надає й та обставина, що румунського президента Йоганніса впливові політики в Брюсселі цілком серйозно розглядають як наступника Дональда Туска на посаді голови Європейської Ради. Його мандат спливає в грудні наступного року, і приблизно тоді ж у Румунії відбудуться вибори наступного президента. У травні 2019 р. румунське місто Сібіу (де, до речі, Йоганніс колись був мером, а Кевеші починала свою прокурорську кар'єру) прийме саміт глав ЄС, на якому, ймовірно, приймуть важливі рішення про майбутнє ЄС, — це буде перший саміт Євросоюзу по завершенні процесу виходу Британії з організації. 

В цих умовах румунському лідерові треба мобілізувати сили, які стоять на проєвропейських позиціях, щоб зірвати плани правлячої коаліції змінити кримінальне законодавство і не допустити конфлікту між Бухарестом та Брюсселем. 

Найкращими союзниками для Йоганніса в цій справі можуть стати румунські громадяни. Румунське суспільство принципово об'єдналося в боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади і корумпованими політиками, які хочуть обмежити діяльність суддів. Рішення Конституційного суду про необхідність усунення Кевеші викликало акції протесту в Бухаресті та інших містах країни, в яких брали участь десятки тисяч громадян. Такі ж протести супроводжують кожну нову спробу румунських політиків із правлячої коаліції просунути свою правову реформу. 

Минулого тижня, після рішення Конституційного суду, 37 громадських організацій країни підписали заяву до керівника держави з вимогою до Клауса Йоганніса провести відкриту дискусію з громадськими організаціями, партіями та експертами з галузі права про правові підстави відставки Кевеші з посади глави НАД.

"Ми вважаємо, що такі консультації необхідні, оскільки Румунія досягла критичного моменту у своїй історії, коли наші позиції в Європейському Союзі, демократія і верховенство закону навмисне оскаржуються тими, хто обраний або призначений їх захищати", — ідеться в заяві громадських організацій.

Боротьба обіцяє бути серйозною, оскільки, зі свого боку, есдеки теж заявили про плани мобілізувати своїх прихильників для проведення найближчими днями вуличних акцій, аби примусити президента прийняти рішення щодо Кевеші й перешкодити "прихованим і нелегальним" структурам впливати на прийняття важливих рішень у країні. 

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №23, 16 червня-22 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво