Гнів Венесуели - Міжнародна політика - dt.ua

Гнів Венесуели

25 січня, 19:04 Роздрукувати Випуск №3, 26 січня-1 лютого

Експерти вже заговорили про високі шанси воєнної інтервенції США.

© Juan Guaidó / Twitter

23 січня у Венесуелі відзначали 61-шу річницю ще одного перевороту, якими так багата новітня історія цієї латиноамериканської країни. 

23 січня 1958 року в результаті повстання, організованого опозиційними партіями, диктатора Маркоса Переса Хіменеса (який захопив владу за шість років до цього) вигнали з країни. У Венесуелі з'явилася тимчасова урядова хунта. Її очолив контр-адмірал флоту Вольфганг Ларрасабаль Угуето. Проти влади останнього того ж року було дві спроби перевороту, але йому вдалося за короткий час повернути країну до демократії, провести вибори і встановити громадський контроль над військовими. 

Для президента країни Ніколаса Мадуро ця дата виявилася зручним приводом мобілізувати громадян країни й членів своєї чавістської (за іменем колишнього президента країни Уго Чавеса) Об'єднаної соціалістичної партії Венесуели (PSUV) проти опозиції і частини військових, які спробували 21 січня нинішнього року підняти заколот проти самого Мадуро. Влада швидко придушила виступи, в яких, за повідомленнями, брали участь усього 27 солдатів і жителі невеликого міста, однак у зіткненнях були і поранені, і дюжина загиблих. Заарештовано понад 300 осіб.

венесуэла_3
Nicolás Maduro / Facebook

Однак за смакуванням цієї маленької перемоги Мадуро проґавив наростання ще більшої хвилі невдоволення, яка невдовзі обрушилася на нього масштабним виступом демократичних сил. 23 січня опозиціонери вивели своїх прихильників на вулиці Каракаса, щоб оголосити зібранню людей і всьому світу, що владі навіженого Мадуро настає кінець.

35-річний Хуан Херардо Гуайдо Маркес — лідер венесуельського парламенту (Національної асамблеї) — цього дня несподівано проголосив себе очільником держави. 

"Перед усемогутнім Богом клянуся офіційно прийняти повноваження виконавчої влади як президент, який відповідає за Венесуелу, для припинення узурпації влади, створення перехідного уряду й організації вільних виборів", — заявив він співвітчизникам, які зійшлися на масштабне народне віче.

венесуэла_5
Juan Guaidó / Twitter

Нагадаємо, що маловідомий Хуан Гуайдо висунувся в лідери парламенту й опозиційної партії "Народна воля" наприкінці минулого року лише тому, що спецслужби, які підпорядковуються Мадуро, заарештували кількох інших відомих опозиційних політиків країни. Сам Гуайдо вважає своїм політичним ментором відомого політика Леопольдо Лопеса — засудженого 2015 року лідера "Народної волі", який нині перебуває під домашнім арештом. 

5 січня ц.р. Гуайдо офіційно обійняв посаду глави законодавчого органу країни й відразу висунув ідею сформувати перехідний уряд, одночасно засудивши Мадуро за узурпацію влади.

Опозиція і сам Хуан Гуайдо посилалися на положення Конституції Венесуели (зокрема, на ст. 233, 333 і 350), які дозволяють голові парламенту очолити державу, у разі якщо президент виявиться недієздатним або нелегітимним. Така ситуація, на думку опозиції, склалася в країні після 10 січня ц.р., коли офіційно сплинув строк першого президентства Мадуро. Цього ж дня відбулася його повторна інавгурація на посаду президента на наступний строк, однак парламентарії демонстративно відмовилися брати в ній участь, а частина населення країни не вважає цей акт легітимним. Річ у тому, що повторного переобрання Мадуро на виборах у травні 2018 року не визнав ні опозиційний парламент Венесуели, ні більшість країн світу.

венесуэла_1
Juan Guaidó / Twitter

Уже 11 січня ц.р. Хуан Гуайдо організував масові збори на вулицях венесуельської столиці, названі традиційним для латиноамериканської політичної традиції словом "кабільдо" (ісп. cabildo abierto — відкритий форум громадян, народний плебісцит для ухвалення важливих рішень; його проведення передбачено ст. 70 конституції країни). Там він уперше заявив про готовність узяти владу у свої руки.

У відповідь чиновники з боку президента почали погрожувати репресіями як депутатам парламенту, які не з'явилися на інавгурацію Мадуро, так і всім, хто ставить під сумнів його легітимність, а також обіцяли запроторити за ґрати самого Гуайдо. Голову парламенту заарештували венесуельські спецслужби 13 січня, але його арешт тривав 45 хвилин. 

Однак уже 23 січня Верховний суд Венесуели, який підтримує Мадуро як легітимного голову виконавчої влади, звернувся до генеральної прокуратури з проханням ужити заходів проти депутатів парламенту у зв'язку з узурпацією функцій виконавчої влади.

венесуэла_1
Nicolás Maduro / Facebook

Щоб зрозуміти всю складність ситуації у Венесуелі, слід згадати, що Мадуро вже давно не визнає повноважень парламенту країни, контрольованого опозицією. 2017 року він створив Конституційну асамблею — квазіпарламент, який формально мав розробляти нову конституцію, але насправді став клоном законодавчого органу, через який Мадуро проводить усі рішення свого уряду, ігноруючи думку депутатів Національних зборів. 

Таким чином, на думку Мадуро, всі дії Гуайдо можна кваліфікувати як спробу вчинити державний переворот, а те, що його підтримують за кордоном, дає підставу звинувачувати "сили світового імперіалізму" у спробах зруйнувати завоювання соціалістичної Венесуели. 

23 січня Мадуро звернувся до своїх прихильників з балкона президентського палацу Мірафлорес з такими словами: "Ми захищаємо право на саме існування нашої Боліваріанської Республіки, нашої батьківщини. Уряд, який я очолюю, захищатиме суверенітет країни за всяку ціну".

венесуэла_2
Nicolás Maduro / Facebook

Значну роль у країні як і раніше відіграє армія. На момент написання статті військові у Венесуелі заявляли про свою підтримку президента Мадуро. Однак спроба заколоту військових 21 січня показує, що в армії є й ті, хто готовий підтримати опозицію силою зброї, якщо дійде до збройного протистояння. На щастя, поки що цього не сталося. 

На ситуацію в країні відразу звернули увагу світові ЗМІ — після того, як за лічені хвилини після заяви Хуана Гуайдо про готовність узяти на себе обов'язки президента відреагував президент США Дональд Трамп, котрий заявив, що визнає Гуайдо як главу держави. Він також закликав інші країни підтримати опозиційного лідера Венесуели. Але за кілька наступних годин це призвело до розколу серед країн світу.

Ці заяви Трампа спричинилися до того, що Мадуро оголосив про розрив дипломатичних відносин зі США і зажадав, щоб американські дипломати протягом 72 годин покинули територію Венесуели. Вашингтон, утім, заявив, що не має наміру підкорятися вказівкам з Каракаса, хоча ввечері в четвер США почали евакуювати з Венесуели частину свого дипломатичного персоналу. 

Сполучені Штати готові вжити всіх заходів задля безпеки американських громадян у Венесуелі, заявив держсекретар США Майк Помпео. Він готовий просити американського президента відправити війська до Венесуели в разі загрози безпеці американських дипломатів.

За словами Д.Трампа, він не виключає будь-якого сценарію, якщо Мадуро чинитиме опір. 

Експерти вже заговорили про високі шанси воєнної інтервенції США, однак за даними CNN (опозиційного до Трампа), минулого тижня консультації президента з провідними політиками Республіканської партії показали, що істеблішмент США не піде на відкрите воєнне втручання у Венесуелі, якщо не буде забезпечено нейтралітету з боку місцевих військових.

Тому США й союзники поки що діють виключно дипломатичними методами. Хуана Гуайдо як в.о. президента Венесуели відразу визнали Аргентина, Бразилія, Гватемала, Гондурас, Канада, Колумбія, Коста-Ріка, Панама, Парагвай, Перу, Чилі, Еквадор, Грузія, а також Організація американських держав. Європейський Союз не виступив з однозначним визнанням, однак закликав владу в Каракасі забезпечити Гуайдо свободу та безпеку. 

У заяві представника українського МЗС сказано: "Київ підтримує венесуельський народ у його прагненні до відновлення демократії і конституційного ладу в країні, а в зв'язку із цим — діяльність Національної асамблеї". Україна також закликала владу Венесуели припинити перешкоджати діяльності парламенту й насильство проти учасників мирних акцій протесту. 

Серед держав світу, які однозначно підтримали Мадуро в нинішньому конфлікті, — Росія, Китай і Туреччина, з регіональних — Мексика, Болівія, Куба. Так, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і президент РФ Владімір Путін підтримали президента Венесуели Ніколаса Мадуро у протистоянні з лідером опозиції. При цьому Росія прямо звинуватила США у спробах сформувати альтернативний уряд Венесуели й спровокувати розкол у суспільстві цієї країни.

Китай, який є найбільшим фінансовим спонсором режиму Мадуро, заявив, що виступає проти будь-якого зовнішнього втручання у внутрішні справи Венесуели. 

Проте саме США стали ініціатором термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН для обговорення кризи у Венесуелі в суботу 26 січня. Генсек ООН Антоніу Гутерреш, який перебував у цей час у Давосі, закликав усі сторони конфлікту до діалогу й висловив упевненість, що суверенний уряд країни знайде рішення, яке допоможе запобігти катастрофі для народу Венесуели й усього регіону Латинської Америки. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво