Коронавірус у світі — як пандемія вплине на Китай та США - Міжнародна політика - dt.ua

Дивовижі й наслідки однієї пандемії

22 березня, 09:00 Роздрукувати Випуск №1287, 21 березня-27 березня

Як на КНР і США відіб'ється епідемія коронавірусу і світова криза.

© comments.ua

Будь-яка, навіть найскладніша проблема неодмінно має просте, легке для розуміння неправильне рішення.

Артур Блох, цитати з книжки "Закони Мерфі"

На наших очах у світі розгортаються події, які, швидше за все, матимуть серйозні наслідки для світової історії. Оголошена ВООЗ пандемія COVID-19 стала подією екстраординарною. І річ зовсім не в кількості заражених, і не в статистиці тих, хто одужав/помер. Пандемії бували й раніше, і страшніші за нинішню. Але є, як мінімум, три фактори, які відрізняють цю пандемію від попередніх.

Уперше пандемія розгортається в умовах існування Фейсбуку та інших соціальних мереж, отже супроводжується небувалою панікою; вперше вона стала явним чинником протистояння Китаю і колективного Заходу, наче було недосить інших точок напруги; нарешті, вперше людство намагається вирішити цю проблему не виробленням імунітету, а з допомогою адміністративних заходів, у тому числі заходів жорсткої ізоляції. Ніхто не ставить питання порушення прав людини, не оскаржує вкрай драконівських заходів урядів, не ставить під сумнів часто протилежні й не взаємоузгоджені думки медичних авторитетів (сама історія про те, потрібно всім носити маски чи ні, чого варта). Страх перемагає здоровий глузд, а політична доцільність — ретельний аналіз.

Базуючись на вже досить великому масиві даних, що з'явилися після того, як Китай повідомив про перемогу над пандемією (всього два місяці минуло), а Європа і США саме в неї занурилися, можна зробити деякі проміжні висновки. Поки що не торкатимемося питань, що відбувається в таких країнах як Індія, В'єтнам або Бразилія; чому, практично, немає панічних повідомлень про вірус в Африці та Південній Америці. Головне, що ми дуже добре поінформовані про події в ЄС і США.

Наразі кінця епідемії не видно. Але це півбіди. Біда в тому, що ми не бачимо і її початку. Є тільки видимість, буцім усе зрозуміло й винен в усьому "дикий" і взірцевий, за рівнем антисанітарії, ринок в Ухані, панголіни та (або) кажани. Але як бути з тим фактом, що ринок в Ухані існує, мабуть, століття, і таких ринків у Південному Китаї безліч? Давно відомо, що вживання в їжу найекзотичніших диких тварин, комах та собак є частиною китайських традицій, і коронавірусів мешкає там удосталь. Чому раптом саме 2020 року CОVID-19 став таким агресивним, що не тільки інфікував людей, а й навчився переходити від людини до людини? Подивімося на деякі не дуже широко відомі факти.

13 березня авторитетні ЗМІ повідомили про скандальний твіт прес-секретаря МЗС КНР Чжао Ліцзяня, де він звинуватив США в тому, що саме вони "занесли вірус в Ухань", звідки потім і поширилося зараження. Його твіт супроводжувало відео, на якому Роберт Редфілд, керівник Центру з контролю та профілактики захворювань США (дуже серйозна служба), на слуханнях у Конгресі заявив, що кілька смертей від коронавірусу було виявлено заднім числом (після вивчення останків) у кількох жертв пневмонії у США. З цього приводу Чжао Ліцзянь зажадав від США роз'яснень: останки скількох людей було досліджено, коли вони померли, і що саме було виявлено?

Станом на сьогодні, "нульовий" пацієнт із коронавірусом у Китаї нібито з'явився 17 листопада 2019 року. А за місяць до цього, у жовтні, 300 військових спортсменів зі США побували в Ухані на 7-х Всесвітніх військових іграх. Хмизу у вогонь підкинув один із найавторитетніших епідеміологів КНР Чжун Наньшань, який на прес-конференції 27 лютого заявив, що, хоч вірус уперше був виявлений у Китаї, "зовсім не факт, що він у Китаї з'явився", — і тільки пізніше уточнив: "У нас також немає підстав для висновків про привнесення його з-за кордону".

Ситуація ускладнюється ще й тим, що в Ухані справді розміщується така собі таємна біохімічна лабораторія Wuhan P4 Lab, яка працює під егідою Академії наук КНР. Слід підкреслити у зв'язку з цим, що, буквально, останніми днями з'явилося кілька публікацій учених-вірусологів, які заявили: немає жодних підстав приписувати вірусу "лабораторне" походження, оскільки його геном типовий для природних коронавірусів, яких нібито відомо п'ять. Зі свого боку, радник із національної безпеки США Роберт О'Браєн звинуватив Китай у приховуванні (впродовж двох місяців від моменту виявлення вірусу) цих даних від ВООЗ та світової спільноти. Само собою, в КНР категорично спростували такі обвинувачення. Отже, походження вірусу все ще залишається не до кінця розгаданою загадкою, як і час його появи.

Певна річ, із цього приводу між США та КНР спалахнув скандал, що вийшов на високий рівень. Президент Трамп навіть назвав коронавірус "китайським", що викликало дуже негативну реакцію Пекіна. Відтак, ВООЗ уже розіслала всім країнам рекомендацію не використовувати такі назви, як "китайський" або "уханський", хоча, наприклад, назва "іспанський грип" для справді смертоносної інфекції столітньої давності використовується без проблем.

Далі — більше. США обмежили чисельність співробітників представництва державних ЗМІ КНР у США до 100 (було 160), а Китай вислав із країни журналістів New York Times, Voice of America, WSJ и Washington Post, у яких дуже доречно скінчилася акредитація. Це сталося після публікації в лютому статті в WSJ "Китай — реально хвора людина Азії", в назві якої містився вкрай образливий для КНР натяк на вислів "хвора людина Азії", який вживали на адресу Китаю в часи "століття приниження" наприкінці XIX — початку XX століть. Усе це, безперечно, спонукатиме сторони ще активніше обмінюватися припущеннями стосовно того, що відбувається в тих і інших, та докорами з будь-якого приводу замість спільної роботи над проблемою.

 Негласне протистояння на рівні професійної експертизи вже розпочалося. Китай заявив про повну перемогу над епідемією, а в США кажуть, що пандемія триватиме, щонайменше, 18 місяців, і готують плани боротьби з дефіцитом усього, до чого американці звикли, — продуктів харчування, свободи переміщення, доступності та якості медичних послуг (хай це й дорого). Китай показав усьому світові, як будувати лікарні на 25 тисяч ліжок за тиждень, а у США провідні спеціалісти заявляють про тотальну кризу системи охорони здоров'я, підкреслюючи, що її попросту немає як функції держави. Яким приниженням для США має видаватися подарунок Джека Ма, що спрямував американцям гуманітарну допомогу у вигляді 500 000 тестових систем та одного мільйона масок (до речі, крапля в морі для 350-мільйонного населення США)! Неважко уявити, як у Китаї сприймають численні фото спустошених полиць в американських супермаркетах і проблеми з купівлею туалетного паперу. Причому дефіцит цього корисного товару виник, ще перш ніж у США було опубліковано результати досліджень, що показали, які проблеми з травним трактом можуть слугувати першим індикатором інфікування, хоча раніше і КНР, і ВООЗ не називали розлад шлунка серед специфічних характеристик впливу CОVID-19 на організм. Нарешті, і це важливо, з погляду різних карантинів, досі всі були впевнені, що 2–3 тижні карантину (або самоізоляції) достатньо, аби зупинити поширення вірусу. Тепер у США заявили про 37 днів його інкубації. Все це могло б залишитись у сфері суто наукових спорів, якби у пресі, на телебаченні та у Фейсбуку спеціалісти всіх мастей не коментували з упевненістю, гідною кращого застосування, що і як треба робити, а населення не впадало від цього в паніку.

В сучасному світі, де всі знають (або думають, що знають) усе й про всіх, події такого масштабу неодмінно набувають глобального характеру і виходять на політичний рівень. Уже є чимало прогнозів про катастрофічні наслідки для світової економіки, пов'язані з втратами від карантинів, зупинки транспортного сполучення (хоча одна з головних загадок — чому Flightradar24 все одно показує сотні літаків у небі над Європою, які летять, у тому числі, й до США), туристичного бізнесу. Лунають апокаліптичні сценарії занурення світу в рецесію.

Не будемо сперечатися. Але згадаймо, що попередня пандемія грипу H1N1 сталася у 2009–2010 роках, тобто в розпал реальної світової фінансової кризи, і людство її пережило. За десять минулих років кількість мільярдерів і мільйонерів у США навіть подвоїлася. До речі, саме в ті роки розпочалося глобальне сходження і стався розквіт Фейсбуку — нинішнього майстра церемоній у сфері поширення паніки. Швидше за все, відбудеться не обвал світової економіки, а перерозподіл ресурсів, будуть внесені зміни в логістичні й виробничі ланцюжки, на світ чекає інфляція та зростання взаємних боргів. Але ось про що з високою ймовірністю можна говорити вже тепер — це про мінімальні наслідки для КНР і значні — для Європи та США.

Насамперед, на наших очах упав міф про європейську солідарність. Та готовність, із якою держави ЄС закрили внутрішні кордони, заборонили експорт медичних товарів і обмежили контакти, вражає. Ніхто в ЄС не відгукнувся на заклик Італії допомогти, руку їй простягнув тільки Китай. Така сама історія з Іспанією та Сербією. Деякі кошти, виділені з солідарного фонду ЄС і Європейським Центробанком, підуть на стимулювання бізнесу. Однак той факт, що відтепер Китай розглядатиметься багатьма європейськими столицями не як джерело інфекції, а як друг і партнер, — очевидний. У цьому контексті, не завадить згадати, що Італія, єдина з G-7, офіційно стала учасницею ініціативи "Один пояс, один шлях", а Сербія — найактивніший партнер КНР у групі "16+1". Який вигляд тепер матимуть уряди інших країн, котрі обмежували співпрацю з Huawei і впроваджували програми скринінгу китайських інвестицій?

У зв'язку з пандемією став очевидним і факт абсолютної неготовності сфери охорони здоров'я навіть високорозвинених (за формальними показниками) країн. Віддана, практично, повністю у приватні руки, вона виявилася неготовою до масштабних випробувань на кшталт нинішнього. Особливо великий шок пережили США. Спеціалісти з фондових ринків і макроекономіки відзначають, що всі "досягнення" Трампа в галузі економіки, фактично, звелися нанівець. Паніка й недовіра до уряду зростають день у день. Намір Трампа надіслати ледь не кожному американцеві чи то одну, чи то дві тисячі доларів, виділення одного трильйона на підтримку економічної активності і навіть обнуління ставок ФРС — все це, на думку фахівців, лише частково може пом'якшити удар. Адже економіка США живе за рахунок внутрішнього обороту товарів і послуг, а саме вони зараз, в умовах карантину, ізоляції та зупинки багатьох бізнесів, постраждають найбільше. А Китай тим часом уже починає набирати обертів. Втрати за два місяці виявилися не такими вже й великими.

Є підстави вважати, що нинішня пандемія, точніше — пов'язані з нею паніка та неготовність держав Заходу адекватно реагувати на виклик, призведе і до зростання націоналізму, переосмислення ролі урядів та перегляду відносин всередині ЄС.

Що ж до США, то коронавірус може коштувати Дональду Трампу президентства. Крім прямих економічних втрат, дедалі більшій кількості американців стає очевидною нездатність нинішньої команди реагувати на справді кризову ситуацію. У зв'язку з цим згадують, як Джордж Буш 1991 року (після перемоги у війні в Перській затоці) мав рейтинг у 85%, але програв Клінтону у 1992-му на тлі помірної рецесії. Зараз рецесія може бути не помірною, якщо карантини та ізоляції триватимуть до осені. Китай міг би допомогти, але ж це Вашингтон розв'язав торговельну війну з Китаєм, тоді як Пекін щосили намагався її уникнути.

І ось тепер на Заході раптом виявили, що 90% світового виробництва пеніциліну перебуває в Китаї, там само сконцентроване виробництво масок, засобів захисту та дезінфекції. Наприклад, провінція Хубей (де все почалося) тільки до ФРН поставляє 153 медичних препарати й субстанції, з яких 11 — критичні. До всього, найбільшим у світі постачальником дженериків (незапатентованих аналогів дорогих ліків) є Індія, а її на 70% постачає субстанціями Китай. Тепер Індія теж обмежила експорт ліків (того ж таки парацетамолу), і замінити їх не так і легко.

Що ж до Китаю, то наслідки пандемії для нього не здаються критичними. Так, КНР втратить до 2% зростання ВВП за перший квартал, однак ще невідомо, як усе обернеться далі. Кажуть, постраждала система фейс-контролю, бо все населення наділо маски, і тепер доведеться повернутися до відбитків пальців. Серед плюсів — КПК прийняла рішення заборонити всі "дикі ринки", населення країни тепер привчене до гігієни, ідеально відпрацьовано механізми реагування на надзвичайні ситуації, отримано цінні наукові дані про коронавіруси, а найголовніше — весь світ переконався, що без Китаю — ніяк.

Стало відомо, що Джек Ма послав гуманітарний вантаж і в Україну. В нас населення, дотримуючись національної традиції, не сприйняло планів уряду всерйоз, особливо щодо уникнення необов'язкових контактів та рекомендацій посидіти вдома. Багато хто критикує такі плани. У зв'язку з цим і беручи до уваги досвід Китаю, залишається тільки згадати один із законів Мерфі, що гласить: "Якщо це по-дурному, але це спрацьовує, — то це не по-дурному".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Alexander Pidhayko Alexander Pidhayko 22 березня, 15:09 Для експортно-орієнтованої економіки Китаю навіть проста зміна логістичних маршрутів матиме вбивчі наслідки, як наслідок буде безробіття і політичні ризики для існуючої там влади комуністичної партноменклатури. Європейці та американці просто "повернуть додому" всі раніше перенесені в Китай виробництва і це надасть друге дихання їхнім економікам, задіє усіх безробітних. Китай зміг стати "світовою фабрикою" лише завдяки глобалізації, її згортання призведе до краху економіки Китаю. Доречі це дає шанс для України зайняти нішу "європейської фабрики". згоден 6 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво