ДАНІЯ. Зміна кольору позиції не змінює

Данія - один із найактивніших донорів гуманітарної допомоги у світі. Надає вона її й Україні, поставляючи продовольство і надсилаючи гроші через агентство ООН у справах біженців і Міжнародний комітет Червоного Хреста. Копенгаген також сприяє зміцненню обороноздатності нашої країни. Хоча "червоний" уряд Хелле Торнінг-Шмітт і був проти надання зброї Україні, у перший рік українсько-російської війни він передав 300 тис. євро у трастові фонди НАТО і допоміг українцям військовою формою та GPS-пристроями.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Голос столиці

Віддаючи перевагу дипломатичним засобам при вирішенні конфліктів, Данія перебуває серед тих країн, які виступають із жорсткою критикою політики Москви, закликають Кремль дотримуватися Мінських угод і пропонують створити в ЄС російськомовний канал, щоб протидіяти російській пропаганді. За словами датських дипломатів, попри збитки бізнесменів, Копенгаген готовий і надалі підтримувати посилення санкцій проти РФ у разі неповернення окупованих територій Грузії, Молдови та України.

"Ми будемо боротися за те, щоб окупації не були узаконені", - заявив у квітні цього року в Тбілісі тодішній міністр закордонних справ Данії Мартін Лідегаард. "Нині санкції - це єдиний інструмент впливу на Росію. Тому їх знімуть після того, як РФ поводитиметься відповідним чином", - тоді ж озвучила позицію своєї країни посол Королівства в Україні Мерете Юль.

Реагуючи на агресивні дії Москви, Копенгаген разом з іншими Скандинавськими країнами вирішив установити тісніші двосторонні зв'язки у сфері оборони та здійснювати політику "посилення солідарності" з балтійськими державами. На думку датчан, Північна Європа має підготуватися до можливих криз або інцидентів через Росію, що стала "найбільшим викликом для європейської безпеки".

Натомість Кремль робить усе, щоб у Скандинавії Російська Федерація мала імідж "агресивного діяча". Справа не обмежилася тільки вторгненням російського військового літака в датський повітряний простір. У березні 2015 р. російський посол у Данії Михайло Ванін в інтерв'ю газеті Jyllands Posten попередив, що приєднання Копенгагена до системи ПРО НАТО буде сприйняте Москвою як загроза, і "якщо це станеться, датські військові кораблі будуть мішенню для російських ядерних ракет".

Утім, у Данії з Росією вже давно непрості відносини. Дві країни ведуть принципову суперечку через Арктику: Копенгаген і Москва претендують на континентальний шельф у Північному Льодовитому океані, багатий корисними копалинами. На думку завідувача Центру політичної інтеграції ЄС Інституту Європи РАН Людмили Бабиніної, "Данія перебуває приблизно в тому самому таборі, що й Великобританія, у плані відносин з Росією".

Енергетика

Данія - один із небагатьох членів Євросоюзу, що не залежить від імпорту енергоносіїв: Королівство має досить багаті нафтогазові родовища в Північному морі. Копенгаген також розвиває "зелену" енергетику, і вітрогенераторні установки забезпечують 40% потреб в електроенергії.

Тривалий час ця скандинавська країна обходилася без російського "блакитного палива". Але у 2006 р. державний концерн DONG Energy A/S підписав із "Газпромом" 20-річний контракт на поставку в Данію починаючи з 2011 р. газу по "Північному потоку". Це був перший в історії країни контракт на поставку російського газу в Королівство.

У 2009 р. російський і датський концерни підписали додаткову угоду. Поставки російського природного газу в Данію планувалися з
2011 р. в обсязі 2 млрд кубометрів щороку з можливістю їх збільшення. За даними сайту "Газпром експорт", якщо у 2013 р. обсяг поставок російського газу в Данію становив 336 млн кубометрів, то 2014-го він зріс до 410 млн.

"Ці поставки мізерні. Причина ж, через яку DONG підписав контракт з "Газпромом", полягає в тому, що датські родовища виснажуються. Данія ще має ресурс власного газу, але з урахуванням того, що обсяги видобутку скорочуватимуться, Копенгаген вирішив підстрахуватися контрактом на імпорт", - пояснив DT.UA Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI".

Другий контракт із "Газпромом" концерн DONG реалізує з 2007 р., розпочавши комерційну експлуатацію свого найбагатшого родовища Ormen Lange на норвезькому шельфі. Цей контракт передбачає поставку через дочірнє підприємство російського концерну Gazprom Marketing and Trading (GM&T) північноморського природного газу у Велику Британію.

Нарешті, у Данії інакше, ніж у Великої Британії, поставилися до купівлі російським консорціумом Letter One (на чолі з Михайлом Фрідманом) активів RWE Dea у Північному морі у вигляді часток у розробці 12 родовищ у британському, німецькому і датському секторах. На відміну від Лондона, у Копенгагені схвалили цю угоду.

Торговельні зв'язки

Російська і датська статистика у позиції "Паливо мінеральне, нафта й продукти їх перегонки" значно різниться. Що, в остаточному підсумку, не могло не позначитися на статистичних даних двох країн про взаємний товарообіг за минулий рік.

За даними датського Управління статистики, у 2014 р. імпорт Данією російської нафти і нафтопродуктів становив 534,2 млн дол., скоротившись на 9,7%. За даними ж російської Федеральної митної служби, імпорт, навпаки, збільшився на 221,8%, до 2,3 млрд дол. Розходження між даними становить у грошовому еквіваленті 1,765 млрд дол., а у відсотковому співвідношенні - 330,6%!

Як зазначає Портал зовнішньоекономічної інформації російського Міністерства економічного розвитку, можливою причиною значної розбіжності даних може бути фіксація статистичними органами обох країн великої кількості транзитних поставок нафти й нафтопродуктів у Данію в 2013 р.: російська сторона зафіксувала їх із затримкою.

Загалом, за російськими даними, в 2014 р. двосторонній товарообіг становив 4,5 млрд дол., збільшившись на 23,2% (!) порівняно з показниками 2013-го: імпорт Данії з Росії становив 2,9 млрд дол. (зростання на 96,1%), а датський експорт до РФ - 1,6 млрд дол. (падіння на 26,3%). Сальдо додатне для Росії. Основа російського імпорту - товарна група "Паливо мінеральне, нафта і продукти їх перегонки": торік її питома вага становила 79,3% (2,3 млрд дол.), а 2013-го - 48,3% (714,8 млн дол.).

Що ж стосується даних Данії, то, як повідомляє її Управління статистики, 2014-го товарообіг становив
2,9 млрд дол., скоротившись на 17,6% (!) порівняно з показниками 2013-го: експорт у РФ дорівнював 1,54 млрд дол. (падіння на 26,5%), а імпорт з Росії - 1,35 млрд дол. (зменшення на 4,5%). Баланс торгівлі на користь Данії. У російському імпорті в 2014 р. питома вага товарів з групи "Нафта, нафтопродукти й аналогічні матеріали" становила тільки 39,3% (534,2 млн дол.).

Проте у чому сходяться статистичні відомства двох країн, то це у визнанні факту, що в структурі експорту Данії в Росію "відбулися чималі зміни": різко впали поставки датської сільськогосподарської продукції, насамперед свинини. Пов'язані ці "чималі зміни" із запровадженими Росією санкціями щодо сільськогосподарської продукції країн - членів Євросоюзу.

Вплив санкцій

Голова датської Ради з сільського господарства і продовольства Серен Гаде у вересні минулого року зауважив, що "першочерговим завданням зараз є пошук нових ринків для тих продуктів, які раніше направлялися в Росію. У 2013 р. експорт сільськогосподарської продукції до РФ становив 4,3 млрд крон (близько 645 млн дол. - В.К.), а експорт товарів, заборонених до ввезення, оцінюється в 3,5 млрд крон (близько 525 млн дол. - В.К.). Датський експорт скоротився на початку 2014 р. через заборону на ввезення свинини, це призвело до падіння цін і завдало відчутного удару по виробниках".

За даними Управління статистики Данії, поставки м'яса, що традиційно посідали в структурі датського експорту до Росії перші позиції, зменшилися з 327,5 млн дол. до 42,2 млн: частка групи "М'ясо і м'ясопродукти" знизилася з 15,5% (перше місце у 2013 р.) до 2,7%
(11-те місце у 2014 р.). Експорт групи "Різні харчові продукти й вироби" скоротився з 102,9 млн дол. до 72,7 млн, групи "Молочні продукти і яйця птиці" - зі 107,8 млн дол. до 90,7 млн.

Хоча РФ і не входить до числа основних зовнішньоекономічних партнерів Данії (за даними Eurostat, 64% експорту продукції цієї країни припадає на країни ЄС, а частка імпорту становить 69%), за деякими товарами поставки у Росію становили до чверті їх експорту. Наприклад, за інформацією Ради з сільського господарства і продовольства Данії, у РФ спрямовувалося до 25% усього експорту субпродуктів тваринного походження. У жовтні 2014 р. Москва запровадила заборону на їх ввезення. В цілому, за даними сайту Trade map, якщо експорт у Росію м'яса і харчових м'ясних субпродуктів 2013-го становив 7,9% від усього експорту цієї продукції Данією, то 2014-го він скоротився до 0,84%.

Цього літа Рада з сільського господарства і продовольства повідомила, що у 2014 р. збитки фермерів від російської заборони на ввезення харчової продукції становили близько 587 млн дол. Крім того, ембарго призвело до надвиробництва і падіння вартості свинини на 20%. У зв'язку з цим загальний обсяг збитків оцінюється приблизно в 711 млн дол. Санкції торкнулися таких підприємств, як Arla Foods (молочні продукти), Danish Crown (м'ясопродукти), Uhrenholt (компанія, що торгує продуктами), Egebjerg International (обладнання для свинокомплексів), та інших.

Так, обсяг продажів молочних продуктів Arla Foods на російському ринку в 2013 р. становив близько 1 млрд крон (150 млн дол.). У лютому 2015 р. гендиректор Arla Foods Педер Туборг повідомив про значні втрати компанії через російське продуктове ембарго. І якщо до запровадження контрсанкцій планувалося, що оборот компанії в Росії у 2015 р. досягне 1,5 млрд крон (225 млн дол.), то тепер очікують не більш як
500 млн крон (75 млн дол.) обороту і нульовий прибуток.

Хоча торік експорт датської "молочки" до Росії й упав, проте, за даними сайту Trade map, загальний експорт товарів групи "Молочні продукти, яйця, мед" зріс з 2,716 млрд дол. до 2,742 млрд. А от свинарство - одна з основних галузей економіки Данії, переживає непрості часи.

Тож у Королівстві на початку цього року з ентузіазмом сприйняли новину про державну підтримку датських свинарів, які постраждали від російського ембарго. Зазначимо, що в першому кварталі 2015 р. Данія збільшила експорт продукції свинарства, хоча при цьому загальна виручка фермерів знизилася на 8% через падіння цін на свинину.

Збитки від російського продовольчого ембарго серйозні. Але обійти російські заборони датським компаніям дозволяє відкриття виробництва на території Росії. Наприклад, П.Туборг повідомив, що через ембарго сироробний завод, побудований Arla Foods разом із російським "Молвестом", виведено на повну потужність (6 тис. т сиру на рік) раніше від запланованого терміну.

У свою чергу, на початку нинішнього року холдинг Trigon Agri розглядав можливість вкласти 2,4 млрд руб. у створення в Псковській області трьох великих молочних ферм по 1800 голів кожна і загальною площею 6,8 тис. га. У травні стало відомо, що власники компанії Idavang, яка має великий свинокомплекс під Псковом, почали проект з будівництва агропромислового підприємства в Ленінградській області.

Оцінюючи ситуацію, на початку року газета Børsen зазначила, що через заборону Москви на ввезення свинини з Євросоюзу "датські фермери переживають скрутні часи, чого не можна сказати про їхніх колег, які створили свого часу великі свинарські комплекси у Росії: виробництво свинини в РФ нині є досить прибутковим бізнесом".

У Раді з сільського господарства і продовольства Данії зазначають: "Створюючи виробництво в Росії та поставляючи туди племінних свиноматок, датські фермери потенційно скорочують російський ринок для датського експорту, і роблять вони це виключно з метою заробити гроші. Не вони, то інші зробили б це".

Загалом, за даними за 2014 р., на російському ринку працювало понад 200 датських компаній. Серед них такі великі, як Rockwool, Novo Nordisk, Grundfos, Carlsberg, Axzon… Однак деякі датські компанії переглядають свою політику входження на російський ринок через високі політичні ризики і невизначену фінансово-економічну ситуацію.

Так, керівництво датської мережі роздрібних магазинів меблів і товарів для дому JYSK на початку
2014 р. збиралося відкрити низку супермаркетів у Москві й Московській області. Після анексії Криму JYSK припинила роботу трьох магазинів в Автономній республіці і відклала реалізацію своїх планів у Росії "до кращих часів". Припинив роботу на півострові й найбільший міжнародний готельний оператор Сarlson Rezidor.

На цьому тлі Торговельна рада МЗС Данії застерігає датські компанії від повного припинення діяльності на російському ринку через погіршення умов ведення бізнесу й ускладнення політичних відносин: представники ради бачать величезний потенціал у довгостроковій перспективі. Зокрема, у металообробній галузі Росії, якій потрібні виробничі компоненти високої якості.

Однак у Данії є й ті, хто лише виграв від російської заборони на ввезення продуктів з Євросоюзу.

Фарерські острова, які на правах широкої автономії входять до складу Королівства Данія, не є членом ЄС і… не беруть участі у санкціях проти РФ. Очільник місцевого уряду Кай Лео Хольм Йоханнесен, відвідавши у вересні 2014 р. Москву, повідомив: йому було офіційно заявлено, що Фарери не підпадають під російське продуктове ембарго, а фарерські підприємства виключено з "червоного списку".

Поїздка прем'єр-міністра викликала бурхливу критику з боку опозиційних політичних сил на самих островах. Зокрема, фарерський представник у датському парламенті від соціал-демократів Сьюрдур Скаале назвав тоді К.Л.Х.Йоханнесена "корисним ідіотом Путіна" і заявив, що той "завдав удару ножем у спину Заходу й НАТО".

Сам же К.Л.Х.Йоханнесен восени минулого року наголошував: справа лише в торгівлі. І говорив, що не можна порівнювати Фарери і ЄС, оскільки торгівля з Росією відіграє величезну роль в економіці невеликої острівної автономії, основними статтями експорту якої є риба і продукти її переробки. У
2013 р. на рибу припадало 95% усього експорту і 40% від загального обсягу виробництва економіки цієї території.

До санкцій експорт у Росію становив 11% від сукупного експорту Фарерських островів. Але, як писала в лютому норвезька Aftenposten, датська автономія "непогано заробила на санкціях… у грудні експорт у Росію піднявся на 790%".

Якщо у вересні-грудні 2013 р. на російський ринок припадало лише 7% поставок лосося з Фарер, то за аналогічний період 2014-го цей показник збільшився до 40%. Як повідомляє The Wall Street Journal, за останні чотири місяці 2014 р. Фарери продали у РФ риби на суму в 79 млн дол., тоді як за той самий період 2013 р. - на 9,8 млн. При цьому, як зазначає Газета.ру, відпускна ціна лосося для Росії на островах на 25% вища, ніж для покупців з інших країн.

Кремлівська колона

Позицію керівництва датської автономії важко назвати проросійською. Вона цинічна й прагматична. Але подібна поведінка очільників Фарерських островів, яке позиціонує себе як частину "західного світу" і НАТО, надає Кремлю впевненості, що бізнес може натиснути на політиків, і ті зламають єдність Євросоюзу щодо Росії.

Не дивно, що ситуація викликає напруженість між Копенгагеном і Торсхавном. Так, М.Лідегаард вимагав, щоб Фарери не використовували втрат ЄС собі на благо. "На нас усіх лягає відповідальність простежити, щоб ніхто не користувався тим, що інші втратили ринки через санкції, і сподіваюся, що в цій справі ми знайдемо справедливий баланс", - наголошував він.

А сам "червоний" уряд витримував послідовну позицію і, незважаючи на збитки датських свинарів, підтримував єдність ЄС у здійсненні політики санкцій проти Росії. Позицію влади посилювало те, що датська економіка поступово оговтується після затяжної рецесії: очікується, що в 2015 р. ВВП Данії зросте на 1,7%, у 2016 р. - на 2,1%.

Важливо й те, що серед парламентських партій немає тих, хто відкрито підтримує політику Кремля. А от серед непарламентських слід назвати Партію датчан, яку багато хто характеризує як неонацистську. Її голова Даніель Карлсен, до речі, брав участь у "Міжнародному російському консервативному форумі", що проходив навесні цього року в Санкт-Петербурзі.

Втім, дискусії та голосування в парламенті щодо важливих для України питань представників Червоно-зеленої коаліції (об'єднання комуністів і зелених) можуть побічно свідчити про сприйняття її членами ситуації у Донбасі очима Росії.

У свою чергу, офіційний представник Датської народної партії Серен Есперсен торік закликав Данію виявити повагу до вибору, зробленого жителями Криму. Але ж після останніх парламентських виборів, які відбулися в середині червня, ця націонал-консервативна партія стала другою за величиною політичною силою в парламенті. Втім, заява С.Есперсена не вплинула на загальну критичну оцінку ДНП дій Росії в Україні.

На сьогодні не викликає сумнівів, що "синій" правоцентристський кабінет Ларса Лекке Расмуссена, який став наприкінці червня 51-м державним міністром, продовжить політику "червоного" лівоцентристського уряду Хелле Торнінг-Шмітт. Тож, хоч би якого кольору був уряд, позиція Данії щодо Росії залишиться незмінною. Так само, як і її готовність посилити санкції.