Чи залишить Британія Євросоюз - Міжнародна політика - dt.ua

Чи залишить Британія Євросоюз

12 лютого, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №5, 12 лютого-19 лютого

Євросоюз переживає критичний період своєї історії. Головні загрози — не тільки терористичні й міграційні. До них додається майбутній референдум у Великій Британії про вихід чи невихід з Європейського Союзу.

 

Євросоюз переживає критичний період своєї історії. Головні загрози — не тільки терористичні й міграційні. До них додається майбутній референдум у Великій Британії про вихід чи невихід з Європейського Союзу

Консерватори виграли парламентські вибори в травні 2015 р. значною мірою завдяки обіцянці провести референдум про членство в ЄС. Лідер партії нинішній прем'єр-міністр Девід Кемерон пообіцяв, що голосування відбудеться до кінця 2017 р. Сам прем'єр сподівається, що Британія не залишить ЄС, однак лише в тому разі, якщо його переговори з лідерами інших країн-членів увінчаються успіхом.

Чотири умови виходу/невиходу

В листопаді 2015 р. британський уряд презентував Європейській раді чотири умови, які можуть переконати британців проголосувати на референдумі "за" ЄС.

Перша — щодо вільного пересування громадян з країн ЄС. Ідеться про те, щоб європейці, які оселилися в Британії, отримували соціальні пільги — допомогу багатодітним сім'ям, пенсії, житлові субсидії тощо — не одразу, а через чотири роки проживання в країні.

Друга — щоб євро не вважалося єдиною європейською валютою. І оскільки ЄС не буде зв'язаний єдиною валютою, то рішення країн-членів зони євро не будуть обов'язковими для інших держав, які не входять до зони. Мається на увазі збереження впливовості в Європі британського фінансового центру — лондонського Сіті.

Третя — вільний спільний ринок. Ратуючи за підвищення конкурентоспроможності Європи, уряд Британії вимагає вільного руху капіталу і невтручання європейської бюрократії у справи окремих компаній. 

Четверта — збереження національного суверенітету. Британія вважає, що тісна політична інтеграція в ЄС веде до зменшення національної самостійності країни і навіть повного її узалежнення. Тому з договорів ЄС має бути вилучений пункт щодо "розвитку тіснішого союзу між народами Європи". Натомість Британія вимагає посилення контролю за ЄС з боку національних урядів і право "вето" у парламентах держав — членів ЄС.

Поступки Брюсселя

Слід сказати, що поставлені умови стосуються чотирьох ключових принципів побудови Європейського Союзу. Тоді ж, у листопаді минулого року, мало хто в Брюссельській штаб-квартирі ЄС серйозно поставився до ультиматуму, висунутого Британією. 

Але на початку лютого Дональд Туск, президент Європейської ради, висловився за прийняття умов прем'єра Кемерона для того, щоб "утримати Британію в складі Євросоюзу". Він пропонує провести реформи в ЄС, на яких наполягає британський прем'єр. "Бути чи не бути разом — ось питання", — так переінакшив Шекспіра у своєму Твіттері Туск. У листі до лідерів ЄС він на 16 сторінках детально пояснює суть поступок-реформ, на які змушений піти ЄС у відповідь на умови Британії.

Найбільше суперечок викликало блокування соціальних платежів і відтермінування їх на перші чотири роки для мігрантів з ЄС. Туск пропонує "створити захисний механізм для реагування на виняткові ситуації, пов'язані з напливом працівників". Відповідь вийшла обтічною.

В іншому Туск згоден з Кемероном — нехай Британія не підтримує подальшої тісної політичної інтеграції, нехай національні парламенти отримають право "червоної картки", щоб 55% з них могли заблокувати законопроекти й директиви ЄС, і нехай Євросоюз буде не моно-, а багатовалютним союзом, щоб не ущемляти країни поза зоною євро. 

Вирішальні переговори про майбутнє відносин Лондона і Європи відбудуться на саміті ЄС 18–19 лютого. Британський прем'єр хотів би, щоб на той час уже визріла відповідь Брюсселя. Але пропозиції голови Ради Європи Дональда Туска щодо реформування ЄС іще мають розглянути і погодитися з ними 27 інших країн — членів ЄС.

Кемерон вважає, що оприлюднені й підтримані Дональдом Туском пропозиції британського парламенту — це його велика перемога. Однак прем'єра критикують усередині країни і члени його власної партії консерваторів, і опозиціонери-євроскептики, бо вважають, що цих поступок недостатньо.

9 лютого представники шести країн — засновників ЄС зустрілися в Римі, де 1957 р. було підписано Договір про створення Європейської економічної співдружності, прообразу Європейського Союзу. Міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів і Люксембургу визнали, що однією з загроз єдності ЄС є британський референдум. 

Очільники зовнішньополітичних відомств закликали 28 країн — членів ЄС подолати внутрішні розбіжності, щоб не обмежувати свободи пересування європейців, зберегти Шенгенську зону, відповісти на терористичні й міграційні загрози і виробити єдину думку з принципових політичних та економічних питань. 

Тонкощі агітації

Тим часом Велика Британія поринула в агітаційну кампанію. Обіцяний референдум про членство в Євросоюзі відбудеться, як вважають британські ЗМІ, 23 червня 2016 р. Прем'єр-міністр сподівається до цього часу оголосити підданим Сполученого Королівства, що він домігся успіху. Кемерон каже, що агітуватиме співвітчизників залишитися в Євросоюзі, але тільки в тому разі, якщо останній піде на поступки Лондону і сприйме умови Британії як необхідні реформи.

Виступаючи перед британськими бізнесменами, Кемерон сказав, що його мета — "дати Британії шанс залишитися в реформованому Євросоюзі". Бо британці — це нація торговців, а Європа — єдиний ринок, чверть світової економіки: "Британія зацікавлена, щоб ринок цей був для неї відкритий".

На сьогодні лише 1% провідних британських підприємців сказав тверде "ні" Євросоюзу. Інші кажуть, що уряд просив їх не втручатися в перебіг переговорів про майбутнє ЄС. Та нещодавно, під час форуму в Давосі, Девід Кемерон звернувся до них із проханням: "Якщо ви, як і я, вважаєте, що Сполученому Королівству буде краще в реформованому ЄС, допоможіть мені пояснити, чому ми повинні залишитися".

Референдум у Британії чітко регламентується законом, тобто з боку прибічників і противників членства в Євросоюзі має бути призначений головний і офіційний організатор кампанії. Визначити головних організаторів повинна Виборча комісія Великої Британії, відповідальна за чесність голосування й рівні можливості сторін. Головні організатори, згідно із законом, отримають не тільки статус, а й гроші. Обидва головні організатори отримають по 600 тис. фунтів стерлінгів від держави, а також мають право витратити на кампанію по 7 млн фунтів пожертв.

Сказати "так" Євросоюзу британців агітує найвпливовіше об'єднання "З Європою Британія сильніша". Очолює її колишній керівник компанії Marks & Spencer лорд Стюарт Роуз, який вважає, що можливий вихід Британії з ЄС загрожує їй серйозними ризиками: "Або ми залишаємося провідною країною в Європі, або ми взагалі зменшуємо свій вплив у світі, повернувшись спиною до ЄС".

Прибічники "Брекситу" (Brexit) — виходу Великої Британії з Євросоюзу — вважають, що майбутнє буде "прекрасним": звільнена від влади Брюсселя країна знову стане "маяком свободи" у світі, бізнес бурхливо зростатиме, лондонський Сіті процвітатиме, а британці "ніколи більше не будуть рабами ЄС". Та от халепа. На сьогодні вже три організації з числа противників ЄС борються за офіційний статус. 

Одна — "Голосуй за вихід" — від правлячої Консервативної партії. Її очолює колишній канцлер казначейства в уряді консерваторів лорд Доусон. Друга — "Виходимо.ЄС", яку підтримують переважно політики з Партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP), агресивні противники Євросоюзу. Відносини між цими групами не склалися через різночитання у принципах, цілях і стратегії виходу з ЄС. 

І тому виникла третя організація прибічників "Брекситу" — Grassroots Out, чия абревіатура GO означає "йти". До цієї структури увійшли депутати від різних партій і представники різних верств суспільства, що відповідає вимогам проведення референдуму. Тому вона, ймовірно, й отримає офіційний статус головної.

План дій

Прем'єр Великої Британії за час до лютневого саміту ЄС проводить напружені переговори з країнами — членами європейської співдружності. Особливо — з не згодними з британськими умовами. 

У грудні Кемерон уже побував з візитом у Польщі, Угорщині й Румунії. Але поки що не зміг переконати тамтешніх лідерів, що намір Британії позбавити соціальних пільг їхніх співгромадян, які прибувають до країни, виправданий. На початку лютого Кемерон знову відвідав Варшаву: адже з 2 млн трудових мігрантів з країн ЄС до Великої Британії найбільше прибуває поляків.

Уже сьогодні, з непрямих натяків офіційних осіб і публікацій у ЗМІ, зрозуміло, що в разі виходу Британії з ЄС, Німеччина і Франція об'єднають зусилля й зміцнять єврозону як центральне ядро ЄС, а тому, можливо, єдина валюта стане обов'язковою для членів Союзу.

Що ж до США, стратегічного союзника Британії, то у виборі пріоритетів, кажуть експерти, ставку буде зроблено на єдину Європу з її євро, а не "ізольовану" Велику Британію. Нічого особистого, лише економічні інтереси. Президент Барак Обама вже заявив, що серйозніше ставитиметься до Великої Британії, яка перебуває всередині Євросоюзу, а не зовні. Цієї весни він відвідає Лондон і напевне підтвердить, що Сполучені Штати не зацікавлені у проведенні переговорів на тему сепаратної угоди про вільну торгівлю з Великою Британією. 

Однак і ЄС не повинен почуватися стороннім спостерігачем. Оглядачі, як європейські, так і британські, вважають, що європейські партнери мають сказати, чому для них важливий такий член ЄС, як Велика Британія. 

У ХХІ ст. Європа зможе розмовляти на рівних зі світовими гігантами тільки будучи єдиною і сильною. А як без Британії їй вдасться побудувати повноцінну внутрішню й зовнішню політику? Адже тільки Франція і Велика Британія мають досвід світових держав, є постійними членами Радбезу ООН і можуть застосувати там силу. Якщо ж говорити про фінансово-економічну міць Європи, то вона неможлива без Німеччини і Британії, без Франкфурта і Лондона.

Велика Британія, як колиска демократії, з її традиціями, відкритістю світу, нетерпимістю до бюрократії і хамства, скептицизмом щодо утопічних ідей, дуже позитивно впливає на ЄС. Сьогодні, мабуть, лише Лондон можна назвати столицею Європи, де серед мільйонів іноземців живе майже півмільйона французів.

Згідно з опитуваннями, прибічників і противників виходу Великої Британії з ЄС у країні приблизно порівну. Але є й значна частина тих, хто вагається. Тож якщо ЄС поступиться вимогам британського уряду, вживе заходів для реформування Союзу, то саме ця частина — ті, що не визначилися з відповіддю, — готова примкнути до тих, що "за" Євросоюз.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво