Боснійський глухий кут - Міжнародна політика - dt.ua

Боснійський глухий кут

13 вересня, 17:44 Роздрукувати Випуск №34, 14 вересня-20 вересня

Боснія і Герцеговина дедалі швидше скочується в глибоку політичну кризу: 5 вересня минув місячний строк дії угоди про формування нової Ради міністрів.

Річ у тому, що після парламентських виборів у жовтні 2018 року політики БіГ не змогли домовитися про формування нового уряду. Країна 11 місяців жила зі старим кабінетом. Це призвело до серйозної політичної кризи. Щоб розв'язати її, 5 серпня лідери бошняцької Партії демократичних дій, Союзу незалежних соціял-демократів Республіки Сербської (СНСД) і Хорватської демократичної співдружности підписали договір з 12 пунктів про створення нової Ради міністрів БіГ протягом 30 днів.

У документі недвозначно викладено принципи формування нового уряду БіГ. Особливо важливим стало підтвердження курсу на інтеграцію в ЄС і НАТО. Угоду вітали представники міжнародного співтовариства в Сараєві й висловили сподівання, що новий кабінет невдовзі розпочне роботу. Тим більше що кандидатури очільника уряду й міністрів очікували лише підтвердження. Якщо ж умов угоди не буде виконано протягом 30 днів, вона втрачає силу.

Та нової Ради міністрів БіГ так і не сформували. І країна знову опинилася в глухому куті. Як написав у впливовій газеті Al Jazeera оглядач Младен Бошняк, далі — тільки війна. І хоча це, безперечно, перебільшення, але політична криза може призвести до найтяжчих наслідків.

Головною причиною того, що відбулося, стали безвідповідальність і взаємна недовіра політиків. Приводом — політика трансатлантичної інтеграції БіГ. Невипадково, коментуючи угоду, аналітики висловили сумнів, що саме через цей пункт уряд не сформується у визначений термін.

Співробітництво БіГ з альянсом почалося ще 2006 року з підписання сербським членом Президії та членом СНСД Небойшею Радмановичем документа про перспективу вступу країни до НАТО. 2018 року Брюссель заявив, що готовий прийняти першу Річну національну програму інтеграції БіГ у НАТО, погоджену членами президії. При цьому в альянсі заплющили очі на те, що понад 60 військових об'єктів у Республіці Сербській так і не передано у відання міністерства оборони БіГ.

Мілорад Додік є категоричним противником будь-яких кроків до інтеграції в НАТО й тому відразу ж після підписання 5 серпня угоди відмовився погоджувати Річну національну програму, наполягаючи на першочерговому призначенні нового голови Ради міністрів. За його словами, Республіка Сербська в цьому питанні орієнтується на позицію Сербії щодо НАТО (Белград заявляє про відсутність планів вступати до організації, проте успішно співпрацює з альянсом), а РС проголосила воєнний нейтралітет. Така позиція лідера боснійських сербів припала до душі Кремлю.

Два інші члени Президії — бошняк Шефік Джаферович і хорват Желько Комшич — заявили: спочатку погоджуємо і відправляємо до Брюсселя Річну національну програму, а потім призначаємо голову Ради міністрів. І знову взаємна недовіра перемогла відповідальність перед країною.

Після цього М.Додік виступив із низкою різких сепаратистських заяв, стверджуючи, що провал із формуванням центрального уряду — ще одне свідчення нежиттєздатности єдиної БіГ, неефективности Дейтонських мирних угод і Офісу високого представника з питань БіГ (який, за його словами, треба закрити). Він також висунув ідею створити на місці БіГ три нові незалежні етнічні держави — бошняцьку Боснію, хорватську Герцег-Босну і Республіку Сербську. Слідом за цим він пригрозив відкликати представників РС з Ради міністрів БіГ, з єдиних податкової служби, прокуратури, суду, спецслужб і, що найнебезпечніше, вивести з-під центрального підпорядкування сербський контингент Об'єднаних збройних сил.

Ці пасажі не потішили керівників Сербії і Хорватії. А ЄС, США й міжнародне співтовариство в Сараєві заявили, що така безвідповідальна поведінка політиків ставить під загрозу європейську та євроатлантичну інтеграцію БіГ, загрожує її цілісності й розвитку загалом. А от російський посол, який живе в Банья-Луці й майже постійно перебуває при М.Додіку, промовчав.

Загалом, після невдалої спроби примирення Косово й Сербії Євросоюз зазнав ще однієї поразки в регіоні. Адже угоду про формування уряду підготували з ініціятиви та за особистої участи представників ЄС.

Очевидно, що внутрішній конфлікт у БіГ переріс у глобальне протистояння за вплив на Західних Балканах, де на кону стоїть збереження єдности країни. У центрі конфлікту — Мілорад Додік, котрий системно працює на поглиблення політичної кризи, блокування діяльности виконавчої влади й розвал БіГ під гаслом про "боротьбу самостійности РС" (Може, так: , прикриваючись словами про "боротьбу за самостійність РС"? — Н.М.). А це повністю відповідає московським інтересам.

Ситуацію в БіГ обговорювали й на останньому засіданні Ради з питань імплементації мирних угод (PIC). Воно показало, що БіГ, яка слабшає, перестала бути цікавою для деяких європейських країн.

На засіданні Велика Британія запропонувала попередити М.Додіка, що проти нього буде вжито "явних" (публічних? — Н.М.) і "приватних" застережних заходів. Британський посол зазначив, що, використовуючи механізми "таємної дипломатії", лідера боснійських сербів треба поставити перед вибором: або запровадження персональних санкцій, якщо він не зупиниться, або певні "вигідні" для нього пропозиції в обмін на відмову від сепаратизму.

Та пропозиція не мала підтримки не тільки Росії, а й ЄС, Франції, Італії, які закликали до м'якішого ставлення до лідера боснійських сербів. Така позиція свідчить, що вони намагаються вирішити свої зовнішньополітичні питання, включаючи "нормалізацію" відносин з Росією, за рахунок певних поступок Кремлю, зокрема й щодо БіГ.

Пропозицію Лондона підтримали США, ФРН, Іспанія, Голландія, Туреччина і Японія. Вони витратили чимало сил і коштів на повоєнне відновлення БіГ, реформи в різних секторах соціяльно-економічного та політичного життя і прагнуть зміцнення стабільности в країні. Але це перетворюється на надзвичайно складне завдання, коли ареною протистояння глобальних гравців стають такі країни як БіГ і Україна.

ЄС спробував знайти вихід із ситуації, що склалася, і зберегти обличчя. Тому єврокомісар Йоганнес Ган, проігнорувавши М.Додіка, запросив до Брюсселя Ш.Джаферовича і Ж.Комшича. Передбачалося, що вони обговорять нові умови формування уряду. За інформацією, Євросоюз запропонував, щоб Президія дала згоду на формування уряду і зобов'язала його, після початку роботи, відправити до Брюсселя відредаговану Річну національну програму, "без згадування про майбутнє членство в НАТО".

Однак бошняцький і хорватський члени Президії не прийняли цієї пропозиції. По-перше, немає довіри до М.Додіка. По-друге, немає впевнености, що новий склад Ради міністрів ухвалить рішення відправити документ до Брюсселя.

На тлі невдалих спроб Брюсселя розв'язати проблеми регіону й посилити російську присутність Вашингтон вирішив призначити спеціяльним представником з питань Західних Балкан Метью Палмера. Перед ним стоять два завдання: перше — домогтися визнання Косово Сербією, друге — стабілізувати ситуацію в Боснії і Герцеговині.

Виходячи з висловлювань М.Палмера, можна припустити, що він сконцентрується на сприянні реалізації курсу Сараєва на інтеграцію в НАТО і ЄС, допомозі місцевому політикуму у формуванні уряду й збереженні цілісности БіГ. Не виключено, що спецпредставник вдасться до публічних і непублічних дій стосовно М.Додіка, щоб запобігти перетворенню Республіки Сербської на анклав Росії в центрі Західних Балкан.

Окремо стоїть питання і про майбутнє Дейтонських мирних угод. DT.UA уже неодноразово писало, що, відігравши найважливішу роль у припиненні війни в БіГ, ці угоди згодом стали гальмом для розвитку Боснії і Герцеговини. М.Палмер у цьому контексті наголосив: Дейтонські угоди не застиглий договір, а рамкова угода, яку треба змінювати еволюційним шляхом.

Поява спецпредставника США в грі за збереження БіГ дає надію, що Сполучені Штати перетворюються на потужного союзника БіГ, здатного і протистояти Росії, і зупинити розпад країни.

На сьогодні вбачається кілька сценаріїв подальшого розвитку ситуації. Перший, відносно безболісний, — дострокові вибори. Очевидно, що в такому разі вони пройдуть під жорстким міжнародним контролем, який відіграє свою роль і в формуванні уряду.

Другий сценарій, компромісний, передбачає, що одночасно буде сформовано уряд і відправлено до Брюсселя оновлену Річну національну програму (де акцент буде зроблено на технічних питаннях розвитку збройних сил відповідно до стандартів НАТО).

Ці два сценарії можливі в разі згоди М.Додіка піти на певні поступки і справді стати членом Президії БіГ, а не тільки лідером боснійських сербів. Але малоймовірно, що він погодиться відійти від своєї політики щодо БіГ. І тоді уможливиться третій, негативний сценарій — поглиблення політичної кризи з непередбачуваним фіналом.

У кожному разі підрозділи EUFOR — наступника повоєнних стабілізаційних сил — перебувають у стані підвищеної боєготовности.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво