Битва за Тріполі - Міжнародна політика - dt.ua

Битва за Тріполі

12 квітня, 18:13 Роздрукувати Випуск №14, 13 квітня-19 квітня

Громадянська війна в Лівії ввійшла у нову фазу.

© southfront.org

4 квітня фельдмаршал Халіфа Хафтар оголосив про початок наступу керованої ним Лівійської національної армії на Тріполі. Попри певні успіхи на початковому етапі операції, спроба з наскоку захопити столицю держави зазнала провалу. Місцеві збройні формування, які декларують лояльність до міжнародно визнаного уряду національної єдності Фаїза Сараджа, зуміли зупинити атаку. Втім, активні бої навколо міста тривають — як і складна геополітична гра, яку різні сили ведуть навколо Лівії.

На сьогодні у країні зберігається двовладдя. Після поразки радикальних ісламістів у Лівії залишаються дві сили, які претендують на владу. Незважаючи на всі зусилля ООН та окремих європейських держав, ворожнеча між ними не вщухла. Переговори не дають результатів. Опоненти відмовляються йти на компроміс. При цьому жоден із них не може дати лівійському народові шанс на стабільне майбутнє та надію на демократичні перетворення. Уряд Сараджа в Тріполі, попри міжнародне визнання, на практиці ситуацію не контролює. Реальну силу на цих територіях становлять різноманітні збройні формування, які насамперед думають про свої інтереси та фінансовий добробут, а не про національну ідею або державницькі інтереси. Хафтар, своєю чергою, має незаперечні амбіції. У країні без демократичних традицій він видається реальною кандидатурою, здатною об'єднати її сильною рукою. Втім, у такому разі Лівію чекає нова форма військової диктатури — сумний результат для народу, який лише вісім років тому позбувся Муаммара Каддафі. 

Наступ Хафтара заскочив зненацька як його опонентів у Тріполі, так і міжнародну спільноту. Втім, він не став неочікуваним. Розвиток ситуації в Лівії впродовж останнього року послідовно до цього вів. ЛНА поступово встановлювала контроль над більшою частиною території держави. Відтак було лише питанням часу, коли Хафтар, перебуваючи на хвилі успіху, розпочне операцію із захоплення столиці. Поспішність наступу викликана й намаганням випередити міжнародних посередників, які докладають зусиль до вирішення конфлікту. На середину квітня заплановано загальнонаціональну конференцію з міжлівійського діалогу. На ній планується обговорити перспективи проведення в державі президентських і парламентських виборів, які мають покласти край громадянській війні. Цілком зрозуміло, що Хафтар прагне посилити свої позиції до її початку. 

Ситуація навколо Тріполі продовжує загострюватись. Обидві сторони розсипаються в амбітних заявах та звинуваченнях у бік ворога. Хафтар заявляє, що не зупиниться доти, доки не визволить місто від "терористів", — саме так він називає різноманітні формування ісламістської спрямованості, які виступають від імені уряду національної єдності. Його опоненти оголосили про початок контрнаступу в рамках операції "Вулкан гніву". Її метою проголошено очищення лівійської території від нелегітимних угруповань. Бойові дії на підступах до столиці Лівії тривають. У них загинуло вже понад 50 осіб. Сотні людей залишили місто, шукаючи притулку в безпечніших районах. Опоненти застосовують весь наявний у їхньому розпорядженні арсенал. Так, 8 квітня літак ЛНА завдав удару по військовому аеродрому Мітіга, який виконує функції міжнародного аеропорту в Тріполі. 

Зовнішня реакція на ці події яскраво демонструє різні підходи провідних гравців до лівійського питання. На міжнародній арені домінує занепокоєння ситуацією — втім, без жодних реальних наслідків, які б могли зупинити кровопролиття. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликає до негайного припинення бойових дій. Він перебував у Лівії на початку квітня й зустрічався з Хафтаром особисто, — втім, це не вплинуло на рішення генерала активізувати свої військові зусилля. Верховний представник ЄС із питань закордонних справ Федеріка Могеріні теж висловила стурбованість ситуацією в Лівії й запропонувала сторонам повернутися за стіл переговорів. Дипломат заявила, що вони мають підпорядкувати свої амбіції служінню лівійському народу і досягти компромісу, розділивши повноваження та відповідальність. Із закликом припинити бойові дії виступили представники "Великої сімки". Певні занепокоєння викликала позиція Франції, — адже Париж відомий своїми зв'язками з Хафтаром, якого вважає важливим учасником лівійського політичного процесу. Втім, він також підтримав спільну заяву — хоча це й не означає, що французька влада на практиці відмовиться від кооперації з фельдмаршалом у майбутньому. 

Цікавий погляд Сполучених Штатів Америки на проблему. Саме в цій країні Хафтар проживав упродовж 1990—2000-х років, після того, як був змушений розірвати зв'язки з режимом Каддафі. Певна річ, його опозиційна діяльність тоді здійснювалася не без підтримки американської розвідки. Втім, період активної співпраці Хафтара зі спецслужбами США залишився в далекому минулому. Сьогодні Вашингтон не має реального впливу на фельдмаршала. США негативно відреагували на його останній військовий наступ. 7 квітня державний секретар Майк Помпео заявив про глибоку стурбованість адміністрації Трампа подіями навколо Тріполі. Він підкреслив, що Вашингтон не підтримує дій ЛНА та закликає її командування припинити атаки. Посадовець наголосив, що Сполучені Штати не вірять у можливість вирішити конфлікт військовими засобами, — єдиним рішенням може стати лише політичний компроміс, який об'єднає країну та забезпечить стабільні умови життя її жителям. Паралельно американці вивели з Лівії свій контингент, який перебував там у рамках операції з боротьби з міжнародним тероризмом. Причиною для такого рішення стала загроза його безпеці, викликана ескалацією конфлікту. Висловлюючись із цього приводу, генерал Корпусу морської піхоти США Томас Волдгаузер назвав ситуацію "складною й непередбачуваною". Судячи з усього, Вашингтон займе щодо Лівії позицію спостерігача. Це відповідає баченню Дональда Трампа, який активно критикував лівійську політику Барака Обами та Гілларі Клінтон. 

ливия_2
southfront.org

Попри консолідовану позицію країн євроатлантичного простору в питанні засудження дій Хафтара, він не залишається в міжнародній ізоляції. Фельдмаршала підтримують ряд зовнішніх гравців, котрі пов'язують із ним надії на стабілізацію ситуації в Лівії і прагнуть таким чином посилити свої позиції. Насамперед ідеться про Саудівську Аравію та її союзників. Допомога з цих джерел дозволила Хафтару нагромадити ресурси для розгортання нових військових операцій. Постачання озброєння Єгиптом і ОАЕ підвищило боєздатність Лівійської національної армії. Фінансові вливання від партнерів дозволяють користуватися послугами найманців. Цікаво, що наприкінці березня Хафтар відвідав Ер-Ріяд і зустрівся з королем Салманом. Це примушує замислитися, чи не отримав він від саудитів певні гарантії, які й дозволили йому розпочати наступ на Тріполі. Просування сил ЛНА до столиці супроводжується безпрецедентною активністю в соціальних мережах, покликаною висвітлити ситуацію у привабливому для Хафтара руслі. При цьому джерелом цієї кампанії виступають сторінки, зареєстровані в Саудівській Аравії, ОАЕ та Єгипті. У комплексі, ці докази засвідчують глибоку зацікавленість означених держав у перемозі фельдмаршала. Вони не оминули увагою й представників уряду Сараджа, — голова його військової розвідки генерал Мохаммед аль-Куніді заявив, що ці арабські країни прагнуть забезпечити перемогу Хафтара і зробити з нього нового Ас-Сісі (натякаючи на єгипетський сценарій, коли внаслідок військового перевороту 2013 року військові усунули від влади місцевих ісламістів). 

Російська Федерація теж робить ставку на Хафтара в лівійських справах. Підтримуючи ЛНА, Москва прагне здобути контроль над важливим транзитним маршрутом просування мігрантів до Європи. Якщо це вдасться, вона отримає важіль гібридного впливу на ЄС. Лівія може стати потужним інструментом, завдяки якому Кремль продовжуватиме свої операції з дестабілізації та дезінтеграції європейської спільноти. Хафтар — природний союзник для російської влади: режим, побудований на силі та військовому лідерстві, ідеологічно близький Володимиру Путіну, що зайшов у глобальну конфронтацію із західними демократіями. Певну роль відіграють і давні зв'язки фельдмаршала, — адже в минулому він навчався в Радянському Союзі. Останніми роками неодноразово відвідував Росію. Останній візит відбувся в листопаді 2018 року. При цьому на зустрічі Хафтара з російським міністром оборони Сергієм Шойгу був помічений мільярдер Євген Пригожин — людина, котру пов'язують із діяльністю за кордоном приватної військової компанії "Вагнер". За останніми даними, ці візити не були марними. Попри спростування з боку Кремля, джерела повідомляють про посилення російської військової присутності в Лівії — найманців, сил спеціального призначення та радників. На дипломатичній арені Москва також застосовує доступні їй інструменти, щоб забезпечити прикриття діяльності Хафтара. Формально вона не підтримує його дії. Тим часом Кремль заблокував заяву Ради Безпеки ООН, внесену британською делегацією з метою закликати командувача ЛНА припинити наступ на Тріполі.

Ситуація навколо лівійської столиці яскраво демонструє глибину кризи, в якій опинилося міжнародне середовище. Нездатність відповідальних міжнародних установ та західних демократій запобігти ескалації конфлікту дипломатичними засобами стає серйозним викликом. Їхнього інструментарію недостатньо, щоб зупинити конфлікт. Натомість інші держави — ті, які прагнуть переформатування розстановки сил, — сповна користуються ситуацією у власних інтересах. Повернення військової диктатури, підтриманої закордонними авторитарними режимами, стає дедалі ближчою перспективою для Лівії. Найсумніше, що такий розвиток подій для населення держави потенційно кращий варіант, — адже альтернативою є продовження анархії та безвладдя. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №15, 20 квітня-25 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво